Ухвала

від 27.08.2024 по справі 752/15282/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15282/24

Провадження по справі № 1-кс/752/6826/24

У Х В А Л А

іменем України

"27" серпня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102060000033 від 21.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України,-

встановив:

22 серпня 2024 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва звернувся прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні № 42023102060000033 від 21.02.2023 про арешт майна, яке вилучене 14.08.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 15 Pro, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сім-карта НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а також за текстом клопотання просив розглянути його без повідомлення власника майна з метою забезпечення збереження арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, суд вважає можливим у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України.

Клопотання про арешт майна подане подано засобами поштового зв`язку 15.08.2024, тобто з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000033 від 21.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, група компаній, до складу якої входить британська компанія Mistral Capital Management Limited (код 06686834, United Kingdom) та українські дистриб`ютори ТОВ «АТ-Фарма» (код ЄДРПОУ 42210926) і ТОВ «Буст Фарма» (код ЄДРПОУ 44107410), створила схему завищення цін на лікарські засоби. Використовуючи британську компанію для підвищення вартості ліків, група продавала їх в Україні за цінами в 4-20 разів вищими за контрактні. З метою збуту препаратів та уникнення оподаткування були залучені понад 100 ФОПів, які забезпечували обготівковування коштів і виплату неправомірної вигоди службовцям закладів охорони здоров`я.

Під час досудового розслідування встановлена причетність заступника головного лікаря з адміністративної роботи ДУ Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» ОСОБА_4 до вищезазначеної кримінальної діяльності.

14.08.2024 у період часу з 08 год 08 хв до 09 год 20 хв на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2024 у справі № 752/15282/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон IPhone 15 Pro, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сім-карта НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.08.2024 вище вказане майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що мобільний телефон, на арешті якого наполягає прокурор, який вилучений за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , є таким, що відповідає критеріям речового доказу, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки може містити інформацію та відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна. При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.

На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 42023102060000033 від 21.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 15 Pro, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , сім-карта НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1