Ухвала

від 07.10.2024 по справі 336/9766/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/9766/23

Провадження №: 2-п/336/48/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Олексієнко С.О., представнику заявника ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 06.02.2024 по цивільній справі №336/9766/23, -

Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 року по справі № 336/9766/23 було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язано ОСОБА_2 , усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні земельною ділянкою (загального) спільного користування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення та заборони розміщувати паркування не приданих для експлуатації автотранспорту, захаращування пожежного проїзду, а також стягнуто судові витрати у розмірі 1 073,00 (одна тисяча сімдесят три) грн.

Представник відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною заявою, яка обґрунтована тим, що заочне рішення в цій справі має бути скасоване з підстав того, що: по-перше, розгляд справи відбувся за відсутності відповідача, який жодного разу не був повідомлений про дату та час слухання справи. В матеріалах справи наявні конверти із судовими повістками на ім`я відповідача з відміткою поштового відділення про причини повернення, де зазначено, що поштове відправлення не вручене через відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому в матеріалах справи (аркуші справи 29-30) наявні довідки органів реєстрації, де зазначено, що відповідач зареєстрований саме за цією адресою. Тобто, судові повістки не були отримані позивачем лише через бездіяльність працівників пошти, які не повідомили йому про надходження повістки та не доставили її за адресою відповідача. По-друге, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є власником транспортних засобів, які начебто створюють перешкоди у користуванні земельною ділянкою (загального) спільного користування або захаращують пожежний проїзд. Відсутні докази наявності цього пожежного проїзду. Висновок суду першої інстанції, що автомобілі не придатні для експлуатації, взагалі не базується на жодному доказі та є тільки припущенням суду, які він зробив по фотографіям, наданим позивачем до матеріалів справи. Як на погляд представника позивача, такі висновки можливо зробити тільки після проведення відповідної експертизи. Посилання суду на те, що відповідач притягався до відповідальності за ст.152 КУпАП, також не підтверджується жодним доказом, наявним в матеріалах справи, оскільки Лист Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 23.12.2021 року не містить персональних даних особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності. По-третє, відповідач був позбавлений можливості надати свої доводи та заперечення. А тому, всі ці обставини повинні були бути з`ясовані судом під час нового розгляду справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідач в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд заочного рішення в повному обсязі та просив її задовольнити.

Відповідно до ч. 1ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частини 3, 4 ст. 284 ЦПК України передбачають, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом рішення суду проголошено 06.02.2024 року, копія судового рішення відповідачем була отримана 17.02.2024 року, а представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду 28.02.2024 року засобами поштового зв`язку, що не виходить за межі двадцятиденного строку з моменту отримання заочного рішення.

Отже, суд вважає за можливе поновити строк для подання заяви про скасування заочного рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.2ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні лише у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що заявником не надано доказів, які могли б істотно вплинути на вирішення спору, і які не були надані суду з причини відсутності сторони в судовому засіданні.

Статтею 288 ЦПК України визначено дві підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Окрім того, в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті. В заяві про скасування заочного рішення заявником не зазначено сукупність умов, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення.

Відповідно, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення, на думку суду, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, доказів на підтвердження заперечень проти позовної заяви відповідачем не наведено і до заяви не долучено. Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення суду, відповідач фактично просить скасувати заочне рішення суду не у зв`язку з наявністю доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та які не досліджено судом, а у зв`язку з тим, що вона не визнає позовні вимоги.

Крім того, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, а що стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України ці обставини можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Заявником не надано відповідних доказів та тверджень, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення прийнято судом відповідно до діючого законодавства, а представником відповідача ОСОБА_1 не надано відповідних доказів та тверджень, які могли б вплинути на зміст заочного рішення, та можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду у зв`язку з чим підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду немає.

У відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.3, 121, 263, 269-272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 06.02.2024 по цивільній справі №336/9766/23 залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А.Галущенко