Ухвала

від 30.09.2024 по справі 487/3302/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3302/17

Провадження № 6/487/472/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого: судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Брижатої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, встановлене ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.06.2017 по справі №487/3302/17, зазначивши в її обгрнутування наступне.

Так, ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.06.2017 року, його ( ОСОБА_1 ) було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання ним зобов`язань, покладених рішеннями суду. Підставою для застосування заборони виїзду стало доведеність факту злісного ухилення від виконання судових рішень, та ухилення боржника від надання доступу державному виконавцю до житлового будинку. Проте, державний виконавець з клопотанням про примусове проникнення до житла боржника не звертався. Крім того органами ДВС надсилались повідомлення за адресою в якій він не проживав, та не був зареєстрований. У виконавчому документі зазначено місце проживання боржника: АДРЕСА_1 , однак фактично на момент відкриття виконавчого провадження його місцем реєстрації є : АДРЕСА_2 , що відноситься до Центрального району. Таким чином постанови про відкриття провадження у справі були винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», а саме не за місцем виконання виконавчого документу. В зв`язку з чим Заводським районним судом м.Миколаєва було скасовано ряд постанов про відкриття виконавчого провадження. Таким чином відкриття виконавчого провадження та вчинення будь-яких виконавчих дій на території Заводського району м.Миколаєва Заводським ВДВС м.Миколаєва ГТУЮ Миколаївської області є неправомірними, оскільки він проживає на території Центрального району. Відповідно він не ухиляється від виконання рішення суду, та навіть не отримував постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Крім того, станом на 19.07.2024 відносно нього ( ОСОБА_1 ) завершено повним виконанням 10 виконавчих проваджень. На даний час в провадженні Заводського ВДВС залишається лише одне виконавче провадження № 49888945 ( стягувач ПАТ КБ "ПриватБанк") виконання якого зупинено. Отже, в Заводському ВДВС відсутні виконавчі провадження з примусового стягнення боргу з ОСОБА_1 . Крім того, 05.11.2022 він ( ОСОБА_1 ) був мобілізований до ЗСУ. З 05.06.2024 перебуває на військовій службі в НОМЕР_1 , та на зараз право виїзду за кордон потрібно для участі у військовому навчанні за межами України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов`язань, покладених рішеннями суду.

17.09.2024 представник Заводського відділу Державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Головін О.Ю. надав суду відзив на клопотання про скасування обмеження права виїзду за межі України, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що скасування обмеження у праві виїзду відносно боржника ОСОБА_1 ускладнить подальше виконання рішення суду, або зробить їх неможливим.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , вимоги заяви підтримує у повному обсязі, наполягає на її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У справі «Soeringvs UK» від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено уст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Пунктом 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 19 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження`в редакції, що діяла на час постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, виконавець зобов`язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали) про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі держави, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, на виконанні якого знаходиться документ, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

В даний час порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачений ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом, для забезпечення позову із особливостями, встановленими цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. ч. 5-7ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Заводського районного суду від 21.06.2017 задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання своїх зобов`язань покладених на нього судовими рішеннями, без вилучення паспортного документу оскільки встановлено, що боржник безпідставно ухилявся від виконання рішень судів по виконавчим провадженням, які здійснюються у Заводському відділі ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а саме: ВП №44812355 з виконання виконавчого листа №2-1364-2010 виданого 13.04.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Український Професійний банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 195559.92 грн., судовий збір у розмірі 1700.00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн; ВП №59279520 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68376-17 виданої 19.02.2019 ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у розмірі 18276,72грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2019); ВП №56741005 з виконання виконавчого напису №2233 виданого 10.04.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 2 990 032,55грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2018); ВП №43856035 з виконання виконавчого листа по адміністративній справі №814/823/14 виданого 19.06.2014 Миколаївським окружним адміністративнимсудом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 накористь УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва заборгованості в сумі - 333,85 гри. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2014); ВП №49512631 з виконання виконавчого листа №2-515/2010 виданого 30.07.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Мегабанк" заборгованості в сумі 103150.52грн. ( постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2015); ВП №49512382 з виконання виконавчого листа №2-515/2010 виданого 30.07.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Мегабанк" заборгованості в сумі 13771.40грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2015); ВП №42643374 з виконання виконавчого листа №2-3-3828/2007 виданого 13.11.2007 Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1730.00грн. судових витрат (постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2014); ВП №49888945 з виконання виконавчого листа №2-257/2008 виданого 07.05.2008 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованості в розмірі 608486,29грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2016); ВП№49512771 з виконання виконавчого листа №2-515/2010 виданого 30.07.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Мегабанк" заборгованості в сумі 901,31грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2015); ВП№44812566 з виконання виконавчого листа №2-4886/2008 виданого 28.11.2008 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Український професійний банк" суму боргу за кредитним договором в розмірі 164998.50грн., а також судові витрати, а саме державне мито в розмірі 1649.98грн., та судові виграти на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2014); ВП №48004533 з виконання судового наказу по справі №487/1055/15-ц виданого 29.05.2015 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" боргу за теплову енергію у розмірі 130,57грн. та судового збору у розмірі 121,80 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2015).

У Заводському відділі Державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 49888945 з примусового виконання виконавчого листа № 2-257/2008 який виданий 07.05.2008 Заводським районним судом м.Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" коштів у розмірі 608486,29 грн., яке відкрито постановою державного виконавця від 22.01.2016.

05.04.2016 виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 , постановою державного виконавця було об`єднано у зведене виконавче провадження № 44901536.

В листопаді 2023 ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами зведеного виконавчого провадження.

08.08.2024 та 24.05.2023 в ході виконання виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Таким чином, виконавчий лист № 2-257/2008 який виданий 07.05.2008 Заводським районним судом м.Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ"ПриватБанк" коштів у загальному розмірі 608486,29 грн. не виконаний.

Отже, ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання рішень навіть після постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, не виконує рішення самостійно (добровільно).

Суд вважає, що застосоване до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України є виправданим, на сьогоднішній день сприятиме виконанню ним рішень суду про стягнення грошових коштів. З урахуванням обсягу заборгованості, цей вид обтяження залишається актуальним.

Приведені аргументи та доводи в клопотанні про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як підстави для задоволення такого клопотання не відповідають критеріям розумності за існуючих обставин коли боржник свідомо не виконує рішення судів, обставини яку були підставою для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не відпали і продовжують існувати.

Крім того, проходження ОСОБА_1 військової служби та потреба у виїзді за межі України на навчання, не є безумовною підставою для скасування забезпечувального заходу виконання судових рішень.

Керуючись ст.ст. 260,353,441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», суд

У Х В А Л И В

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя С.В.Щербина