Ухвала

від 21.06.2017 по справі 487/3302/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3302/17

Провадження № 6/487/110/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді - Щербини С.В ., при секретарі - Єлишевій А.В ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянина України - ОСОБА_2, до виконання ним зобов'язань, покладених рішеннями суду, мотивуючи свої вимоги тим, що останній ухиляється від виконання зобов'язання за виконавчими документами.

В судовому засіданні державний виконавець вимоги подання підтримала та просив про його задоволення.

В судовому засіданні представник стягувача ПАТ КБ ПриватБанк подання державного виконавця просив задовольнити.

Заслухавши державного виконавця, представника стягувача, дослідивши надані матеріали, оцінивши докази, судом встановлено наступне:

На виконанні в Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання: виконачого листа 2-257/2008, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 07.05.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПриватБанк" боргу в розмірі 669334,91грн.; виконачого листа 2-6604/2007, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 29.02.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПриватБанк" боргу в розмірі 25866,69 грн.; виконачого листа 2-515/2010, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 30.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Мегабанк" боргу в розмірі 901,31грн.; виконачого листа 2-515/2010, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 30.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Мегабанк" боргу в розмірі 103150,52 грн.; виконачого листа 2-515/2010, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 30.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Мегабанк" боргу в розмірі 13771,40 грн.; виконачого листа 2-1659/2010, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 27.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" боргу в розмірі 203781,70 грн.; судового наказу №487/1055/15-ц, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 30.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Миколаївобленерго боргу в розмірі 252,37 грн.; виконачого листа 2-4886, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 28.11.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Український ОСОБА_4 боргу в розмірі 166678,48 грн.; виконачого листа 2-1364, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 13.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Український ОСОБА_4 боргу в розмірі 197289,92 грн.; виконачого листа 814/823/13, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 19.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва боргу в розмірі 447,23 грн.; виконачого листа 2-2-3-3828/2007, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 13.11.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" боргу в розмірі 800433,08 грн.; виконачого листа 2-2-3-3828/2007, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 13.11.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" боргу в розмірі 1730 грн.

Державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, доказів направлення їх рекомендованими листами на адресу боржника суду не надано.

Проте, з матеріалів наданих державним виконавцем вбачається, що боржник ОСОБА_2 19.08.2016 року ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження, про що свідчить його підпис та складено відповідний акт державного виконавця.

Проте, бржник самостійно і в добровільному порядку рішення суду не виконує тривалий час.

08.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_5, яка напрядена до банківських установ, згідно повідомлень вказаних установ на рахунках боржника грошові кошти відсутні.

26.10.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошена заборона на його відчуження.

Згідно довідок ПФУ та ДПС боржник пенсії та інші доходи не отримує.

За боржником зареєстровані транспортні засоби, 05.04.2016 року боржнику направлено вимоги про пред'явлення 15.04.2016 року о 10-00 год. транспортних засобів для опису та арешту, але вимоги боржником не виконані.

11.05.2016 року боржнику повторно направлено вимоги про 18.05.2016 року о 10-00 год. пред'явлення транспортних засобів для опису та арешту, але вимоги боржником не виконані.

01.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, копія направлена для виконання до відділу превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області.

10.03.2016 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем проживання боржника, зазначених в виконавчих документах, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, але встановлено, що боржник за вказаними адресами не проживає тривалий час, про що складені відповідні акти.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на житловий будинок №8-а по вул..1 Слобідська в м. Миколаєві.

Перевірити майновий стан боржника за адресою будинок №8-а по вул.. 1 Слобідська в м. Миколаєві не можливо, оскільки боржник за вказаною адресою не проживає, про що свідчить акт державного виконавця від 10.03.2017 року.

13.06.2017 року боржник ОСОБА_2 з'явився до Заводського ВДВС м. Миколаїв та повідомив, що доступ до житлового будинку надасть 14.06.2017 року, надати пояснення щодо невиконання рішень суду відмовся, про що складено відповідний акт державним виконавцем.

Проте, 14.06.2017 року ОСОБА_2 доступу до будинку №8-а по вул.. 1 Слобідська в м. Миколаєві не надав, до Заводського ВДВС м. Миколаїв не з'явився.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положенням п. 18 ч.3 ст.11 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, є наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника- юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місце знаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта падання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за мови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Як вбачається із судової практики, про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» , зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Отже, державним виконавцем надано суду докази того, що боржнику ОСОБА_2 достовірно відомо про наявність у нього зобов'язань, але тривалий час рішення суду не виконує, при цьому відмовляється виконувати розпорядження державного виконавця щодо проведення виконавчих дій та ухиляється від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадження, станом на 19.06.2017 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість у загальному розмірі 2412001,37 грн.

При цьому, згідно відповіді з УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзд за кордон.

Таким чином, у зв'язку з доведеним фактом злісного ухилення ОСОБА_2 від виконання судових рішень, суд приходить до переконання про застосування відносно боржника ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання заступника начальника Заводського ВДВС м. Миколаїв про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації м. Миколаїв вул. 1 Слобідська, 8-а) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання ним зобов'язань, покладених рішеннями суду.

Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну служби України.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів з моменту її оголошення та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області у строк та порядку, передбачений ст.294 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина