Постанова

від 14.10.2024 по справі 760/13400/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/9138/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів - Мазурик О. Ф., Желепи О. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Чалова Андрія Олексійовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Солом`янського районного суду міста Києва

від 22 листопада 2023 року

у цивільній справі № 760/13400/23 Солом`янського районного суду міста Києва

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема Компані»

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані комунальні послуги

В С Т А Н О В И В:

В червні 2023 року ТОВ «Богема Компані» звернулося до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі Договору від 05.10.2020 укладеного з ТОВ «Укрпромметторг» в якості Управителя ТОВ «Богема Компані» прийняло новозбудований будинок за адресою: АДРЕСА_2 (корпус 1 та корпус 2) в управління з метою забезпечення належних умов проживання та і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців шляхом утримання та ремонту спільного майна будинку та прибудинкової території.

Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку в рівних частках.

24 березня 2021 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір № А26 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, згідно з яким відповідачка зобов`язалася оплачувати управителю послуги з управління будинком за тарифом 11,87 грн за 1 кв.м від загальної площі приміщення (квартири).

Крім того, згідно з Договором, як вказує позивач, споживачі відповідно до своїх часток у власності на квартиру мають компенсовувати витрати Управителя за інші комунальні послуги (постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води), які надаються ТОВ «Київтеплоенерго», централізованого водопостачання, водовідведення, поводження з побутовими відходами. При цьому така компенсація здійснюється за затвердженими тарифами.

Позивач стверджує, що внаслідок несумлінного ставлення відповідачів до своїх обов`язків щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані позивачем житлово-комунальні послуги, у них за період з 01.03.2021 по 30.04.2023 утворилась заборгованість в розмірі 32 854,00 гривень.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачами своїх грошових зобов`язань, Позивач додатково розрахував інфляційні втрати в розмірі 6 102, 11 грн та 3 % річних в розмірі 1 195, 37 грн.

Крім цього, як зазначає позивач, відповідно до п. 5.9. Договору за несвоєчасне внесення оплат визначених цим Договором Інвестор сплачує на користь Управителя пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення. На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачам пеню в розмірі 14 543, 62 грн.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідачів в рівних частинах нараховану заборгованість за період з лютого 2021 року по квітень 2023 року, зокрема з кожного з відповідачів: основний борг - 16 427, 00 грн; інфляційні втрати - 3 051, 00 грн; 3 % річних - 597, 68 грн; пеню - 7 271, 81 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь ТОВ «Богема Компані» заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 32 854,00 гривень, а також штрафні санкції за період з 01.03.2021 по 23.02.2022 у вигляді 3% річних в сумі 272,93 гривень та інфляційних втрат в сумі 850, 92 гривень, а саме - по 16 988,93 гривень з кожного.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзіадвокат Чалов А.О., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права за подібними правовідносинами, просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року та прийняти постанову про відмову в задоволені позовних вимог.

Апелянт вказує, що позивач на підставі акту приймання-передачі з метою «забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку» прийняв від ТОВ «Укрпромметторг» новозбудований багатоквартирний будинок, але суд не надав оцінку вказаному документу, адже вказаний акт приймання-передачі суперечить частині 2 статті 382 Цивільного кодексу України яка зазначає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Вважає, що такий акт є правочином, що направлений на незаконне заволодіння майном, з огляду на що є нікчемним.

Вважає, що суд також не надав оцінку положенням Договору А26 про надання послуги управління багатоквартирним будинком від 24.03.2021 року, що укладений між відповідачем та позивачем, на його відповідність вимогам Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року N? 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», зокрема, в частині витрат на комунальні послуги яка не є послугою з управління.

Також зазначає, що договір А26 про надання послуги управління багатоквартирним будинком від 24.03.2021 року було укладено неуправненими сторонами, без достатньої цивільної правоздатності та з порушенням порядку визначення управителя та укладення договорів про управління багатоквартирних будинків. Зокрема, договір укладено позивачем без наявних правових підстав, без відповідного рішення співвласників або органів місцевої влади за результатами проведеного конкурсу, з порушенням порядку, визначеного законодавством, а відтак такий договір не може породжувати жодних правових наслідків, тим більше за ним не можуть бути стягнута заборгованість ані за житлові ані, тим більше, комунальні послуги. Таким чином, має місце отримання грошових коштів ТОВ «Богема Компані» від відповідачів без достатніх правових підстав, про що суд, у разі повного та всебічного розгляду справи з врахуванням вимог чинного законодавства, користуючись своїми дискреційними повноваженнями і повинен був зазначити.

Вважає, що суд дійшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення компенсації за надані комунальні послуги на підставі п. 1.6 Договору А26 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, в матеріалах справи не містяться докази надання повноважень позивачу від імені співвласників на укладення відповідних договорів про надання комунальних послуг, а тим більше проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

У поданому відзиві ТОВ «Богема Компані» посилаючись на безпідставність доводів скаржника, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокат Чалов А.О. , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, просить її прийняти та врахувати під час розгляду справи.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 22 листопада 2023 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, доказом чого є звіти про доставку до електронного суду представника відповідача- адвоката Чалова Андрія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та позивачу копії ухвали про відкриття.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, є обов`язком споживача таких послуг, згідно пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно статті 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюються з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24 січня 2006 року, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено й підтверджується матеріалами справи, що 05 жовтня 2020 року між ТОВ «Укрпромметторг» та ТОВ «БОГЕМА КОМПАНІ» складено Акт приймання-передачі, відповідно до якого Забудовник передав, а Управитель прийняв новозбудований багатоквартирний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку (співвласників/користувачів), шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території (а.с. 13-14).

На підставі Договору дарування квартири від 16.03.2021 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л. В., зареєстрованого в Реєстрі за №267, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє його законний представник (мати) ОСОБА_1 , набули у спільну приватну власність (по 1/2 кожній) квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 15).

24 березня 2021 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № А26 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (Договір управління), згідно з п. 1.1. якого Управитель зобов`язується надавати Інвестору послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а Інвестор зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (а.с. 17-23).

Відповідно до п. 1.6. Договору «до прийняття співвласниками рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем/цями комунальної послуги (укладення індивідуального га/або колективного договору про надання комунальної послуги), в порядку, визначеному законодавством України, співвласники компенсують Управителю вартість комунальних послуг (постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії постачання гарячої води здійснює ТОВ «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40453893), з яким Інвестор зобов`язаний укласти окремий договір, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) щодо забезпечення користування, утримання, обслуговування та експлуатації приміщення, яке перебуває у користуванні співвласника/ів, що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_4 ».

Відповідно до умов пункту 3.5. Договору, компенсація комунальних послуг здійснюється інвестором за діючими на час сплати тарифами на відповідні послуги (постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії постачання гарячої води здійснює ТОВ «Київтеплоенерго» (код ЄДРІІОУ 40453893), з яким Інвестор зобов`язаний укласти окремий договір, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), затвердженими та\або погодженими уповноваженими органами. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. При цьому на момент укладання даного договору діють (встановлено) наступні тарифи на комунальні послуги:

- електрична енергія -2,43 гри. за 1 кВт;

- водопостачання та водовідведення - 21,76 грн за 1 куб.м.

У другому абзаці вказаного пункту сторони погодили, що в разі зміни тарифів на комунальні послуги зазначені в даному пункті, Управитель автоматично, без внесення змін до даного Договору, здійснює нарахування за новими (діючими) тарифами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку в період з 01.03.2021 по 30.04.2023 позивачем нараховано загальну вартість наданих комунальних послуг в розмірі 94 037,79 гривень, зокрема за надання послуг з утримання будинку, опалення, електропостачання, холодного водопостачання, гарячого водопостачання, послуги консьєржів, інші нарахування.

За цей же період відповідачами сплачені послуги на суму в розмірі 61 183,79 гривень.

Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як власник квартири, не здійснювала оплату наданих позивачем послуг відповідно до вимог закону, а тому наявні підстави для стягнення на користь позивача заявленої суми заборгованості. В частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд з урахуванням заборони, визначеної постановою КМУ № 206, дійшов висновку про часткове задоволення нарахованих позивачем сум, за період з березня 2021 року (зазначена позивачем дата початку розрахунку) по 23 лютого 2022 року включно, що становить - інфляційні втрати в розмірі 850,92 гривень та 3% річних в розмірі 272,93 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 1) ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній справі, яка переглядається апеляційним судом, між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими відповідачці, як співвласнику квартири у житловому комплексі, надавалися житлово-комунальні послуги, які вона була зобов`язані оплачувати, оскільки фактично користувалася ними як співвласники багатоквартирного житлового будинку.

Тобто, незважаючи на відсутність між сторонами письмового договорупро оплату послуг з утримання та обслуговування нерухомого майна, із стосунків, що склалися між сторонами, ураховуючи зміст договору А26 від 24 березня 2021 року про надання послуг з управління будинком, вбачається, що такі договірні відносини між ними існують, оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території ТОВ «Богема Компані, у зв`язку з цим воно несло витрати, а тому ОСОБА_4 несе зобов`язання по їх сплаті, як власник житлового приміщення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи й не спростовано відповідачем ОСОБА_1 , остання неналежним чином виконувала свої зобов`язання, своєчасно та в нарахованому розмірі не оплачувала спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01.03.2021 р. по 30.04.2023 р. утворилась заборгованість в розмірі 32 854,00 гривень.

Отже, враховуючи, щоОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_3 і за вказаною адресою, їм надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території виконавцем (управителем) - ТОВ «Богема Компані» в тому числі й відповідачам, проте оплата цих послуг не була забезпечена ОСОБА_1 у встановлений строк та у розмірі спожитої послуги залежно від площі квартири, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачаів на користь позивача заборгованості за надані послуги.

Відповідачами не надано належних та достовірних доказів того, що за спірний період послуги з утримання будинку та прибудинкової території надавалися іншим виконавцем, а не позивачем й такі послуги відповідачами були оплачені.

З наведених підстав, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо нікчемності акту-приймання передачі будинку в управління позивача, доводи щодо невідповідності договору А26 умовам Типового, невідповідність послуги з управління житлово-комунальним послугам, та про те, що ТОВ «Богема Компані» є неналежним виконавцем послуг, адже такі доводу не стосуються предмету доведення. Відповідачем не спростовано факт отримання послуг від позивача та не надано доказів належної їх оплати.

Що стосується вимоги про стягнення з Відповідачів пені за прострочення сплати комунальних послуг, то в цій частині позов не підлягає задоволенню з огляду на положення зазначеної вище Постанови Кабінету міністрів України, а також положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з п. 3 Прикінцевих положень якого на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Висновок суду про наявність підстав для стягнення заборгованості у визначеному судом розмірі, а також індексу інфляції в порядку статті 625 ЦК України відповідає таким обставинам та вимогам закону.

Так, за змістом статті 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 допустила невиконання вимог закону щодо належної оплати вартості послуги з утримання будинку та прибудинкової території в установлений строк та у визначеній сумі вартості цієї послуги, що є підставою для стягнення з них на користь позивача заборгованості за надані та спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням встановлено 3 процентів річних та інфляційних втрат. Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності проведений судом розрахунок. Власного розрахунку апелянтом не надано.

Інші доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються лише на незгоді відповідача із необхідністю сплати вартості спожитих нею житлово-комунальних послуг, як власником квартири у багатоквартирному будинку, за встановленими тарифами, і перекладанні обв`язку доказування у справі виключно на позивача. Такі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Чалова Андрія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Судді: Є. П. Євграфова

О. Ф. Мазурик

О. В. Желепа