Рішення

від 09.10.2024 по справі 487/7149/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/7149/21

Провадження № 2/487/129/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді: Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання: Сердюк В.М., Удовиченко Д.Д., Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a>, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a>, в якій просить:

1) Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт - трикімнатну в двох рівнях квартиру орієнтовною загальною площею 146,75 кв.м., розташовану на 9 поверсі в кутовому під`їзді у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

2) Зобов`язати ТОВ «Телец-ВАК» передати ОСОБА_1 об`єкт - трикімнатну в двох рівнях квартиру орієнтовною загальною площею 146,75 кв.м., розташовану на 9 поверсі в кутовому під`їзді у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

3) Зобов`язати ТОВ «Телец-ВАК» передати ОСОБА_1 комплект документів, необхідний для державної реєстрації речових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно - трикімнатну в двох рівнях квартиру орієнтовною загальною площею 146,75 кв.м., розташовану на 9 поверсі в кутовому під`їзді у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: акт приймання-передачі нерухомого майна (квартири); довідку про повну сплату майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове приміщення тощо); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

4) Зобов`язати Відповідача надати до суду інформацію про наступне: остаточний номер спірної квартири, яка будувалась згідно Договору №01-03/07 від 19.03.2007 р., після введення будинку в експлуатацію та надання об`єкту адреси: АДРЕСА_1 ; номер під`їзду будинку, в якому знаходиться квартира; інформацію про техніко-економічні показники квартири (зазначити загальну та житлову площу); надати викопіювання з технічної інвентаризаційної документації на житловий будинок в частині спірної квартири.

5) Стягнути з Відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи..

Позов обґрунтований тим, що відповідно до Договору № 01-03/07 від 19.03.2007 р., укладеного між ТОВ «Телец-ВАК», в особі генерального директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 доручив ТОВ «Телец-ВАК» від свого імені виконати певні дії в інтересах та за рахунок коштів ОСОБА_3 щодо здійснення процедури будівництва трьох кімнатної квартири в двох рівнях орієнтовною загальною площею 146,75 кв.м., розташованої на 9-му поверсі в кутовому під`їзді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (2 черга). Загальна вартість квартири складає 411303,00 грн. На виконання умов договору позивач сплатив 370 303 грн. Відповідно до Додаткової угоди № 1, укладеної 29 вересня 2010 року, Договором довіритель доручає виконавцю від свого імені виконати певні дії в інтересах та за рахунок Довірителя щодо здійснення процедури будівництва гаражу № НОМЕР_1 , розміром в чистому вигляді не менше 7 м. завдовжки та 3,6 м. заввишки, орієнтовною загальною площею 25,2 кв.м. розташованого на території біля 2 черги багатоповерхового житлового будинку за адресою забудови: АДРЕСА_2 . Загальна вартість складає 66700 грн. Позивач сплатив 23000 грн. Відповідач зобов`язався закріпити за позивачем об`єкт, зазначений в п.1.1, 1.2. Договору на умовах цього Договору; завершити процедуру будівництва в ІV кварталі 2009 року. Проте свого обов`язку Відповідач не виконав, з 2008 року будівництво будинку Відповідачем було зупинено, і в передбачений Договором строк будівництво не було завершено. У 2019 році Відповідач повідомив Позивача про те, що будівництво гаражу відбуватися не буде, оскільки цільове призначення земельної ділянки не передбачає будівництво окремих гаражів, а також у Відповідача відсутній дозвіл на будівництво гаражу. За таких обставин Позивач надіслав на адресу Відповідача пропозицію скасувати дію Додаткової угоди №2 вiд 29.09.2010р. та сплачені за ним платежі за гараж, а саме - 23000,00 грн, зарахувати на рахунок платежів за квартиру. До пропозиції додав проект Додаткової угоди №2. У відповідь на пропозицію Позивач отримав заяву-відповідь ТОВ «Телец-ВАК» від 26.11.2019р. №166, згідно якої відповідач повідомляє про згоду зарахувати сплачені кошти за будівництво гаражу в рахунок оплати вартості будівництва квартири згідно вказаних договорів. Одночасно до своєї заяви Відповідач додав свій проект Додаткової угоди № 2, якою намагався змінити строк завершення будівництва та введення в експлуатацію, при цьому зарахування грошових коштів в сумі 23000,00 грн. залишилась такою саме, як було запропоновано Позивачем. 18.11.2019 позивачем сплачена остання виплата за квартиру в сумі 18000,00 грн, про що позивач повідомив відповідача. Таким чином, Позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе обов`язки за договором щодо сплати вартості квартири. Відповідно до пункту 2.2.5. Договору, Позивач, як довіритель, зобов`язаний не пізніше двох місяців після введення об`єкта в експлуатацію укласти із Виконавцем договір купівлі-продажу об`єкта та підписати акт приймання-передачі об`єкта за умов проведення з Виконавцем повного розрахунку. Відповідно до пункту 2.4.5. Договору, Виконавець зобов`язаний після введення Об`єкта в експлуатацію надати довірителю, за умови повного виконання ним передбачених договором зобов`язань укласти із ним Договір купівлі-продажу Об`єкту на підписати акт приймання-передачі Об`єкта.

Згідно відповіді Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.09.2021, Дозвіл на виконання будівельних робіт було зареєстровано за №01017-19 від 30.12.2009 р. Однак відповідач прострочив строк виконання свого обов`язку за Договором на 12 років, закінчивши будівництво лише у 2021 році. До 2019 року будівництво взагалі не велось. 13.05.2021 відбувся огляд квартири, до комплектації квартири позивач висловив свої зауваження, які були внесені до Акту. 30.07.2021 позивачу стало відомо про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга), за адресою: АДРЕСА_2 .» Наказом від 31.05.2021р. № 7/445/12.01-45/21 ТОВ «Телец-ВАК» затверджено надання адреси об`єкту будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга), за адресою: АДРЕСА_2 » з наступними реквізитами: АДРЕСА_1 . Отримавши відомості про введення будинку в експлуатацію Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою про виконання умов договору, та оформлення прав Позивача на проінвестований ним новозбудований об`єкт нерухомого майна, виготовлення технічної документації на квартиру, передання квартири. У вересні 2021р. Позивач отримав відповідь на звернення - заяву ТОВ «Телец-ВАК від 16.09.2021р. №127 з додатком «Розрахунком доплати вартості квартири», в якій Відповідач визнає обставини викладені вище, визнає повну сплату вартості об`єкту згiдно договору, але безпідставно з надуманих причин Вiдповiдач вимагає доплати в сумі 1294017,00 грн. У заяві Відповідач «пропонує Позивачу протягом 10 календарних днiв здiйснити остаточний розрахунок шляхом доплати за побудовану ТОВ «Телец-ВАК» згідно Договору квартиру, виходячи з поточноi ціни вимiрної одиниці Об`єкта 10800,00 за 1м2. В іншому випадку ТОВ «Телец-ВАК» залишає за собою право ініціювати процедуру розірвання Договору через грубе порушення взятих зобов`язань».

Сторонами не вносились зміни до договору в частині визначення вартості об`єкта, а враховуючи виконання позивачем свого обов`язку щодо сплати вартості квартири, прострочення відповідачем строків будівництва, то відсутні підстави вважати саме поведінку Позивача такою, що грубо порушує Договір. Позивач вважає, що відсутні підстави для розірвання договору на вимогу відповідача. Вiдповiдач вже робив спробу вчинити недобросовісні дії щодо одностороннього розірвання договору, а після звернення Позивача до суду відізвав лист-повідомлення про розірвання договору, що підтверджується ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2018р. по справі №487/899/18. Отже такi дії вiдповiдача та його відповідь від 16.09.2021р. Позивач розглядає як невиконання Відповідачем умов договору та невизнання його прав (майнових) на проінвестований новозбудований об`єкт.

В свою чергу Відповідач вже розпочав процедуру оформлення прав на квартири за особами, які виступали довірителями та iнвесторами будівництва, та передає їм квартири і допоміжні приміщення будинку.

Зважаючи на те, що Позивач повністю оплатив вартість квартири (майнових прав), вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт, будинок введено в експлуатацію, однак квартиру Відповідач не передає, ухиляється від виконання договору, Позивач вимушений звернутись до суду.

13 жовтня 2021 року вказаний позов прийнято до розгляду, призначено судове засідання, витребувано докази.

13 жовтня 2021 року постановлено ухвалу про забезпечення позову.

11.11.2021 року на виконання вимог ухвали від відповідача надійшли витребувані докази.

18.11.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві не заперечує укладення Договору між ТОВ «Телец-ВАК» та ОСОБА_1 19.03.2007 року № 01-03/07. Зазначає, що при укладенні договору сторони виходили з того, що будівництво житлового будинку буде завершене в IV кварталі 2009 року, але у зв`язку з недостатністю коштів i ресурсів, що спричинило важкий фінансовий стан підприємства, будівництво тривало до 2021 року, будинок був введений в експлуатацію згідно сертифікату готовності від 12.05.2021 року № ІУ 123201222278 з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 . Кватира, яка є предметом будівництва за даним Договором, наразі має № 69, загальну площу 157,9 кв.м. та житлову площу 76,3 кв.м. Позивачем на виконання зобов`язань за даним договором сплачено відповідачу 411303,00 грн.

Згідно пункту 2.2.5. Договору, довіритель зобов`язаний не пізніше двох місяців після введення Об`єкту в експлуатацію укласти із Виконавцем договір купівлі продажу об`єкта та підписати акт приймання-передачі об`єкта за умов проведення Виконавцем повного розрахунку. Під «Об`єктом» у договорі слід розуміти квартиру зазначену у п. 1.1. договору. Втім, є очевидним, що фразу після введення Об`єкту експлуатацію» в п. 2.2.5. Договору слід розуміти як «після введення в експлуатацію будинку в цілому, а не окремі квартири в ньому». Будинок введений в експлуатацію 12.05.2021 року. Договір є змішаним та містить елементи попереднього договору купівлі-продажу. Таким чином, позивач набуває право власності не на підставі Договору № 01-03/07, а на підставі договору купівлі-продажу. Слова «...підписати акт приймання-передачі» у п.п. 2.2.5., 2.4.5. Договору № 01-03/07 слід розуміти в контексті обов`язку сторін укласти між собою договір купівлі-продажу, на виконання якого і має бути передана квартира за актом приймання-передачі. Адже акт приймання-передачі майна є первинним бухгалтерським документом (ст.ст. 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), та не може підписуватись сам по собі, без реальної передачі майна, а таке майно (квартира) має бути передано саме на підставі договору купівлі-продажу.

Стосовно вимоги про визнання майнових прав за позивачем, відповідач зазначає, що договором № 01-03/07 від 19.03.2007 року не передбачено закрiплення за Довiрителем (передача Довірителю) майнових прав - майнові права (право власності) на квартиру за умовами Договору могли виникнути у позивача на підставі договору купівлі-продаж, який сторонами не укладався.

Стосовно вимоги про зобов`язання передати квартиру, відповідач зазначає, що Договором № 01-03/07 передбачений обов`язок відповідача передати позивачу у власність квартиру не безпосередньо на підставі цього Договору, а на підставі договору купівлі-продажу, який між сторонами не укладався. Крім того, ця вимога не може бути задоволена в будь-якому разі, оскільки квартира на даний час не існує як об`єкт нерухомого майна, оскільки державну реєстрацію права власності на квартиру не проведено.

Стосовно вимоги передати комплект документів, на думку відповідача такі вимоги не можуть бути задоволені оскільки Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, також не передбачені обов`язки забудовника надати інвестору певні документи для державної реєстрації, відповідні питання можуть бути врегульовані сторонами виключно в договірному порядку.

Вимога про надання позивачу акту приймання-передачі квартири не підлягає задоволенню в будь-якому разі, оскільки така вимога не є належним способом захисту прав, оскільки акт приймання-передачі є первинним бухгалтерським документом, який фіксує виконання господарської операції, і який має бути складений лише за фактом здійснення такої операції, а оскільки передачу квартири на даний час не здійснено, то акт приймання-передачі сторонами не складався.

Технічний паспорт на квартиру, яка є предметом будівництва згідно вказаного договору, на даний час не виготовлявся (у сертифікаті відповідності від 21.05.2021 йдеться про проведення технічної інвентаризації всього багатоповерхового житлового будинку, а не окремих квартир), тому відповідач не може надати позивач технічний паспорт на квартиру.

Сертифікат готовності житлового будинку по АДРЕСА_1 від 12.05.2021 року існує тільки в електронній формі, відповідач має до нього такий же доступ як позивач. В паперовому вигляді у відповідача такий документ відсутній. Документ про присвоєння житловому будинку адреси АДРЕСА_1 наказ Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 31.05.2021 року № 7/445/12.01-45/21, копія якого надав суду позивач, розміщений в мережі Інтернет на сайті Миколаївської міської ради. У відповідача такий документ в паперовому вигляді в оригіналі відсутній.

Щодо вимоги про надання довідки про повну оплату майнових прав, ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки надання відповідачем такої довідки не передбачено ні Договором № 01-03/07, ні Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127. Крім того, відповідач листом від 16.09.2021 року запропонував позивачу здійснити перерахунок вартості квартири за ціною собівартості будівництва 10 800,00 грн. за 1 кв.м., а саме провести доплату 1294 017 грн, оскільки вартість 1 кв.м. житла згідно п.1.5. Договору складає 2802,75 грн. (411303,00/146,75), що значно нижче ринкових цін на житло на момент введення будинку в експлуатацію. Тобто у зв`язку зі зростанням вартості житла.

02.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що жодна квартира в буд АДРЕСА_1 не була продана шляхом укладення Договору про участь у Фонді фінансування будівництва, оскільки відповідачем для будівництва та фінансування (інвестування) даного будинку управитель не залучався, а договір укладався безпосередньо за формулою «Довіритель-Забудовник», що не заборонено законом. Укладений договір хоч і не містить назви, але розуміється як інвестиційний договір на будівництво житла. Тому позивач і посилається на норми Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Укладаючи договір сторонами прийнято за основу правила та поняття, які застосовуються до інвестиційного договору на будівництво житла. Саме вказаним законом, ст. 13, врегульовано, що система функціонування правовідносин передбачає: передачу управителем довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об`єкти інвестування, майнових прав на ці об`єкти інвестування за договором про уступку майнових прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду вiд 14 вересня 2021 року у справі N 359/5719/17 провадження N 14-8цс21) та постанові Великої палати BC від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц (провадження №14-31цс20) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомостi набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови). Одночасно, враховуючи, що даний договір передбачає об`єкт, який будується за кошти та в iнтepecax Довірителя - тобто конкретна квартира, визначена ціна за кожний побудований метр житла (вимірна одиниця) які і були сплачені Позивачем, строки будівництва та введення в експлуатацію, передання квартири, наслідки порушення Договору, позивач вважає, що даний договір містить ознаки i договору відчуження-набуття майнових прав.

Для отримання позивачем права власності саме на новозбудоване майно необхідна наявність ряду породжуючих фактів. Такі факти були регламентовані відповідним положенням укладеного Договору та діючим законодавством щодо порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно. Такими фактами, зокрема, є: документ, що вiдповiдно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технiчний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси: акт приймання-передачі об`єкта будiвництва та новоствореного майна.

Позивачем виконані усі істотні умови договору, в свою чергу Відповідач тривалий час порушував Договір, a на теперішній час, після введення багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію, ухиляється взагалі від виконання договору, передачі Позивачу прав на квартиру та квартири в цілому, що і стало приводом звернення до суду, як єдиного механізму захисту прав та інтересів iнвестора в особі Позивача.

З наведених вище підстав позивач не погоджується із запереченнями відповідача.

Стосовно вимоги про доплату вартості квартири: як свідчать зареєстровані дані по об`єкту, вартість однієї вимірної одиниці не перевищує 6199,92 грн, що менше 10800 грн., про які відповідач зазначив у відзиві. До цього ж, будинок побудований за кошти позивача із строком завершення будівництва в IV кварталі 2009 р., а отже інфляційне збільшення складає 1007709,95 грн. Ці обставини відповідач не враховує. Враховуючи систематичні неправомірні дії відповідача, у позивача існують обґрунтовані сумніви щодо дійсної фактичної площі об`єкту інвестування, наведеної відповідачем та дійсної вартості вимірної одиниці об`єкта інвестування, яка підлягає сплаті як різниця між проектною та фактичною площею об`єкта інвестування. З наведених обставин, позивач вважає необхідним призначити судову будівельно-технічну та економічну експертизу.

17 лютого 2022 року до суду надішли заперечення відповідача, в яких відповідач зазначає, що умови договору, викладені у пунктах 2.2.5, 2.4.5 відповідають визначенню попереднього договору купівлі-продажу згідно ст.ст. 635, 655 ЦК України, ці умови є істотними, тому їх не можна ігнорувати при тлумаченні договору в цілому та визначенні його природи. Не можна стверджувати, що договір міг бути укладений без включення до нього умов щодо майбутнього продажу квартири, оскільки згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених вiд фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств... Інші способи фінансування будівництв таких об`єктів визначаються виключно законами.

Отже сторони, укладаючи Договір № 01-03/07, виходили із того що інвестування позивачем коштів у будівництво житла в обхід процедури, визначеної Законом № 978 «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» суперечить ч. 3 ст. 4 Закону «Про інвестиційну діяльність», i саме тому сторони включили в даний Договір умови п.п. 2.2.5, 2.4.5. про подальше укладення ними договору купівлі-продажу, що характерно саме для попередньому договору. Щодо посилання позивача на Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» № 978, відповідач зазначає, що цей закон регулює відносини в системі фінансування житлового будівництва через Фонди фінансування будівництва та Фонди операцій з нерухомістю, в них довiритель не має відносин із забудовником та не здійснює з ним розрахунків, а бере участь у Фонді за договором з управителем ФФБ (банком, фінансовою установою). Отже, Закон № 978 не регулює спірних відносин у даній справі, та посилання позивача на його положення є безпідставним. Посилання позивача на висновки Верховного Суду у позовній заяві відповідач вважає безпідставними з огляду на відмінність фактичних обставин, установлених у справах. Також відповідач зазначає, що квартира не може бути передана позивачу ще й тому, що на неї накладений арешт.

03 жовтня 2022 року витребувано докази.

10 листопада 2022 року надійшов лист представника відповідача щодо неможливості виконати ухвалу суду.

13 грудня 2022 року призначено будівельно-технічну та економічну експертизи, провадження по справі зупинено.

01 лютого 2023 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2022 року залишено без змін.

08 грудня 2023 року до суду надійшли матеріали справи з висновком експерта №115-203/135-002 від 01.11.2023.

11 грудня 2023 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

30 січня 2024 року до суду надійшло клопотання про зміну позовних вимог, в якому позивач просить змінити позовні вимоги та викласти їх в наступній редакції: визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт трикімнатну в двох рівнях квартиру АДРЕСА_3 .

08 лютого 2024 року прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_1 про зміну позовних вимог.

28 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

09 жовтня 2024 року надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину не повідомив.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 19 березня 2007 року між ОСОБА_1 (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» (Виконавець) укладено договір № 01-03/07, за яким Довіритель доручає Виконавцю від свого імені виконати певні дії в інтересах та за рахунок коштів Довірителя щодо здійснення процедури будівництва трьохкімнатної в двох рівнях квартири орієнтовною загальною площею 146,75 кв.м., розташованої на 9 поверсі в кутовому під`їзді житлового будинку за адресою забудови: АДРЕСА_2 (надалі «Об`єкт»).

Відповідно до р. 1.3. Договору для закріплення за Довірителем Об`єкту під час укладання договору, Довіритель має сплатити вартість не менше 10 (десяти) відсотків від загальної кількості вимірних одиниць Об`єкту за поточною ціною вимірної одиниці, яка встановлена на дату розрахунків. Вимірна одиниця Об`єкта будівництва для житлових приміщень 1,00 кв.м. загальної площі з урахуванням коефіцієнту поверху і комфортності. Зміна неоплаченої вартості вимірної одиниці може бути змінена Виконавцем не більш ніж один раз на місяць.

Графік сплати вартості вимірних одиниць Об`єкту: березень 2007 р. 176 750,00 грн, липень 2007 р. 83053,00 грн, серпень 2007 р. 110500,00 грн, січень 2010 р. 41000,00 грн. Всього 411303,00 грн (п.1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.2.5. Договору, довіритель зобов`язаний не пізніше двох місяців після введення Об`єкта в експлуатацію укласти з Виконавцем договір купівлі-продажу Об`єкта та підписати акт приймання-передачі Об`єкта за умов проведення з Виконавцем повного розрахунку.

Відповідно п.п. 2.4.2 - 2.4.5. Договору, виконавець зобов`язаний: Прийняти від довірителя грошові кошти у розмір та порядку, що передбачений цим Договором. Закріпити за довірителем об`єкт, зазначений в п. 1.1., п.1.2 цього Договору. Завершити процедуру будівництва Об`єкта в IV кварталі 2009 року. Після введення об`єкта в експлуатацію надати довірителю, за умови повного виконання ним передбачених договором зобов`язань укласти із ним договір купівлі-продажу Об`єкта та підписати акт приймання передач об`єкта.

Відповідно до розділу 4 Договору, загальна площа Об`єкта є проектною і підлягає уточненню після введення Об`єкта в експлуатацію на підставі даних технічних обмірів БТІ. У разі, якщо фактична загальна площа Об`єкта виявиться більшою, ніж проектна площа, яку зазначено в п. 1.2. Договору, Довіритель у місячний термін здійснює доплату за різницю площі шляхом перерахування визначеної Виконавцем суми коштів на рахунок Виконавця. У разі, якщо фактична загальна площа Об`єкта виявиться меншою за проектну, Виконавець у місячний термін повертає Довірителю розраховану суму коштів шляхом їх перерахування на вказаний Довірителем поточний рахунок. Перерахунок проводиться виходячи з цілого значення кількості квадратних метрів на яку збільшено або зменшено остаточна площа Об`єкта. У випадку, коли зменшення фактичної загальної площі є наслідком встановлення за рахунок та з ініціативи Довірителя додаткових перегородок або проведення інших опоряджувальних робіт, повернення коштів за зменшення площі не проводиться. Розмір коштів, що підлягають поверненню Довірителю або додатковій сплаті ним на рахунок Виконавця, визначається Виконавцем, виходячи з встановленої поточної ціни вимірної одиниці Об`єкта на момент здійснення кінцевих розрахунків.

29 вересня 2010 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 01-03/07 від 19.03.2007 року, якою внесені зміни в п.1 Договору в наступні редакції: Доповнити п.1.8 наступним: за цим Договором Довіритель доручає Виконавцю від свого імені виконати певні дії в інтересах та за рахунок коштів Довірителя щодо здійснення процедури будівництва гаражу № НОМЕР_1 , розміром в чистому вигляді не менше 7м завдовжки та 3,6м завширшки, орієнтовною загальною площею 25,2 кв.м. розташованого на території біля 2 черги багатоповерхового житлового будинку за адресою забудови: АДРЕСА_2 . Загальна вартість зазначеного об`єкта (гаражу) складає 66 700 грн.

На виконання умов Договору, ОСОБА_1 сплатив 388303,00 грн, що підтверджується квитанціями: № 19/06-01-03/07-1 від 19.06.2007 р.(83053 грн); № 02/07-01-03/07-1 від 02.07.2007 рр. (110500 грн).; № 19/03-01-03/07-1 від 19.03.2007 р.(176750 грн); № 35 від 18.11.2019 (18000 грн) (том 1 а.с. 16, 20).

З метою будівництва гаражу, на виконання Додаткової угоди №1 позивач сплатив 23000 грн: 15000 грн (квитанція № 01/10-01-03/07-1/2 від 01.10.2010 р) та 8000 грн (квитанція № 29/09-01-03/07-1/1 від 29.09.2010).

У відповіді ОСОБА_4 (від 26.11.2019 р. № 166) генеральний директор ТОВ «Телец-ВАК» повідомив про згоду зарахувати сплачені ним кошти за будівництво гаражу в рахунок оплати вартості будівництва квартири згідно Договору №01-03/07. Проект додаткової угоди було відредаговано та приведено у відповідність до закону і фактичних обставин сторін Направляє для вивчення відредагований проект додаткової угоди.

14.11.2019 р. ОСОБА_1 та генеральним директором ТОВ «Телец-ВАК» підписано Додаткову угоду №2 до Дог. №01-03/07 від 19.03.2007 р., про те, що Додаткову угоду № 1 від 29.09.2010 вважати недійсною; грошові кошти, сплачені довірителем за Додатковою угодою №1 від 29.09.2010 р. до договору №01-03/07 від 19 березня 2007 р. за гараж, в сумі 23000 грн, вважати сплаченими за трикімнатну квартиру в двох рівнях на 9 поверсі в кутовому під`їзді житлового будинку по АДРЕСА_2 , орієнтовною загальною площею 146,75 кв. м. згідно договору №01-03/07 від 19 березня 2007 р. (том 1 а.с. 88).

Отже встановлено, що позивач свій обов`язок відповідно до Договору №01-03/07 від 19.03.2007 р. щодо сплати грошових коштів за будівництво квартири виконав, сплативши передбачену Договором суму у повному обсязі.

Проте відповідач, не завершив процедуру будівництва Об`єкта в IV кварталі 2009 року, що не заперечувалось відповідачем.

13.05.2021 ТОВ «Телец-ВАК» та ОСОБА_1 проведено огляд квартири згідно договору №01-03/07 від 19.03.2007 р., про що складено Акт огляду дворівневої двокімнатної квартири на 9-10 поверсі в 5 під`їзді, який містить зауваження ОСОБА_1 (а.с. 25-29).

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 31.05.2021 № 7/445/12.01-45/21 затверджено ТОВ «Телец-ВАК» надання адреси об`єкту будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга), за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (підстава: заява про видачу рішення департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про присвоєння та зміни адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна від 27.05.2021 № 000475250, сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.05.2021 № IУ 123201222278 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтвердження його готовності до експлуатації) АДРЕСА_1 .

20.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Телец-ВАК» з вимого про виконання дій для отримання ним права власності на квартиру та про усунення недоліків згідно Акту.

Згідно з відповіддю ТОВ «Телец-ВАК» (від 16.09.2021 р. № 126) на звернення ОСОБА_1 , 12.05.2021 ТОВ «Телец-ВАК» отримало сертифікат готовності об`єкта будівництва. ТОВ «Телец-ВАК» повідомляє, що вартість вимірної одиниці (квадратного метру) збудованої квартири за укладеним Договором насьогодні складає 10800,00 грн, що зумовлює обов`язок ОСОБА_1 у відповідності до п. 4.3 Договору здійснити відповідну доплату. В іншому випадку йдеться про невиконання зобов`язань за Договором. ТОВ «Телец-ВАК» пропонує протягом 10 календарних днів здійснити доплату, виходячи з поточної ціни вимірної одиниці, надає розрахунок доплати.

Окрім цього встановлено, що трикімнатна в двох рівнях квартира, яка будувалась згідно Договору №01-03/07 від 19.03.2007 року має такі параметри: номер квартири АДРЕСА_5 , загальна площа 157,9 кв.м., житлова площа 76,3 кв.м., номер під`їзду 3.

Відповідно до висновку експертів від 01.11.2023 №115-203/135-002:

1. Відповідно до розрахованої площі без врахування сходів через їх фактичну відсутність, площа складає 148,90 кв.м., що на 2,15 кв.м. більше, ніж площа, що вказана в Договорі №01-03/07 від 19.03.2007.

2. Відповідно до розрахованої площі за умови добудови сходів в об`єкті дослідження площа складає 156,10 кв.м., що на 9,35 кв.м. більше ніж площа, що вказана в Договорі №01-03/07 від 19.03.2007.

Різниця між договірною (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування, складатиме:

1) відповідно до розрахованої площі без врахування сходів через їх фактичну відсутність: 2,15 кв.м.х2802,75 грн= 6025,91 грн,

де: 2,15 кв.м. різниця площ між договірною (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування; 2802,75 грн ціна 1 кв.м. об`єкту інвестування відповідно до договору; 6025,91 грн сума грошових коштів, які підлягає доплаті за вимірні одиниці об`єкту інвестування.

2) відповідно до розрахованої площі за умови добудови сходів в об`єкті дослідження: 9,35 кв.м.х2802,75 грн= 26205,71 грн,

де: 9,35 кв.м. різниця площ між договірною (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування; 2802,75 грн ціна 1 кв.м. об`єкту інвестування відповідно до договору; 26205,71 грн сума грошових коштів, які підлягає доплаті за вимірні одиниці об`єкту інвестування.

Показники опосердкованої вартості спорудження об`єктів не можуть використовуватися для визначення вартості конкретного об`єкта будівництва. Відповідно до законодавства будівництво об`єктів здійснюється на підставі проектної документації, затвердженої в установленому порядку. При цьому вартість будівництва об`єктів має визначатися на підставі проектних рішень, прийнятих для конкретного об`єкта будівництва, за зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва, затвердженим в установленому порядку у складі проектної документації, яким враховуються усі витрати, пов`язані з будівництвом конкретного об`єкта.

Таким чином, відповідно до даних Сертифікату готовності № IУ 123201222278 (арк. ц.с.117) Кошторисна вартість будівництва за проектом, яка задекларована ТОВ «Телец-ВАК» по об`єкту: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку (2 черга), за адресою: АДРЕСА_6 ) склала 67020000,0 грн при загальній площі будинку 10809,80 кв.м.

Тобто ціна 1 кв.м. об`єкту інвестування відповідно становить 6199,93 грн.

Отже, різниця між Кошторисною вартістю будівництва (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування складатиме:

1) відповідно до розрахованої площі без врахування сходів через їх фактичну відсутність: 2,15 кв.м. х 6199,33 грн= 13328,56 грн, де: 2,15 кв.м. різниця площ між договірною (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування; 6199,33 грн ціна 1 кв.м. об`єкту інвестування відповідно до кошторисної вартості будівництва за проектом; 13328,56 грн сума грошових коштів, які підлягає доплаті за вимірні одиниці об`єкту інвестування.

2) Відповідно до розрахованої площі за умови добудови сходів в об`єкті дослідження (об`єкт інвестування): 9,35 кв.м. х 6199,33 грн= 57963,74 грн, де: 9,35 кв.м. різниця площ між договірною (проектною) та фактичною площею об`єкта інвестування; 6199,33 грн ціна 1 кв.м. об`єкту інвестування відповідно до кошторисної вартості будівництва за проектом; 57963,74 грн сума грошових коштів, які підлягає доплаті за вимірні одиниці об`єкту інвестування.

29 січня 2024 року грошові кошти у сумі 57963,80 грн. внесені ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Телец-ВАК», що підтверджується квитанцією №62.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).

Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18))

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ст. 11 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Здійснивши аналіз умов Договору №01-03/07 від 19.03.2007 р., враховуючи що він передбачає будівництво квартири, суд дійшов висновку, що враховуючи предмет спору та суб`єктний склад спірних правовідносин, позивач за своїм правовим статусом фактично є інвестором Об`єкту будівництва двокімнатної квартири, а спірний правочин за своєю правовою природою є змішаним та містить елементи різних договорів, зокрема будівельного підряду, тому відповідно до норм статті 628 Цивільного кодексу України до правовідносин, що склались між сторонами, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Зазначений договір хоча і містить окремі положення договору будівельного підряду, але зберігає при цьому правову природу інвестиційного договору.

Відповідно до статті 876 ЦК України власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі №916/4644/15 (провадження № 12-114гс18) зробила висновок про правову природу інвестиційного договору, встановивши, що Інвестиційний договір як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмета і цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном).

Посилання відповідача на укладення між сторонами договору комісії суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 1011 ЦК України (в редакції на час укладення договору), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними ознаками договору комісії є: предметом договору комісії є обов`язок комісіонера вчинити один або декілька правочинів; договір комісії є оплатним; правочини (правочин) на підставі договору комісії вчиняються комісіонером від свого імені; правочини (правочин) на підставі договору комісії вчиняються комісіонером за рахунок комітента.

За змістом укладеного сторонами договору ТОВ «Телец-ВАК», основний вид діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, зобов`язалось здійснити будівництво двокімнатної квартири. Жодних умов про укладення від свого імені правочинів, отримання комісійної винагороди, умови договору не містять.

За такого у Договорі №01-03/07 від 19.03.2007 р. відсутні ознаки договору комісії.

Отже, враховуючи що суд дійшов висновку, що спірний договір є за своєю правовою природою інвестиційним договором, до спірних правовідносин належить застосувати положення Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Частиною 1 та 2 статті 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 61-31цс20) зазначила, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. Положення статті 392 ЦК України підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між особою, яка відчужила майнові права на квартиру в багатоквартирній новобудові (Сторона 1) та особою, яка такі права придбала (Сторона 2), у випадку, коли об`єкт будівництва (багатоквартирна новобудова) зданий в експлуатацію, проте Сторона 1 не виконує умови зазначеного договору з передачі Стороні 2 усіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої Сторона 2 сплатила в повному обсязі, та не визнає права Сторони 2 на цю збудовану квартиру.

Отже, саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).

Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

Судом встановлено, що об`єкт інвестування по АДРЕСА_1 введений в експлуатацію 12.05.2021.

За умовами пункту 2.2.5 та 2.4.5 Договору №01-03/07 від 19.03.2007 р. ТОВ «Телец-ВАК» зобов`язується після введення житлового будинку в експлуатацію укласти з ОСОБА_1 договір купівлі продажу Об`єкта та підписати акт приймання-передачі.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту внесення коштів на рахунок Виконавця та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором або до моменту розірвання цього договору за ініціативою Сторін.

На виконання цього договору ОСОБА_1 сплатив грошові кошті у сумі, обумовленій договором, а тому виконав умови договору. Також відповідно до п. 4.3 Договору, ОСОБА_1 додатково сплачено 57963,80 грн (квитанція №62 від 29 січня 2024 р.), визначену у висновку експертів від 01.11.2023 №115-203/135-002, у зв`язку зі збільшенням фактичної загальної площі.

Отже, позивач має обґрунтовані та законні сподівання на реалізацію свого майнового права - отримання новозбудованої квартири у власність відповідно до умов договору. Позов ОСОБА_3 спрямований на захист його права на новозбудовану квартиру, яке не визнається ТОВ «Телец-ВАК».

З огляду на наведене, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, перевіривши наведені доводи сторін, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 1500 грн за подання позову.

Відповідно до квитанції від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому вважає за доцільне покласти судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову на ТОВ «Телец-ВАК».

Окрім цього, враховуючи ціну позову 469 266,74 грн (411303,00 грн+57963,74 грн), позивачу при поданні позову слід було сплатити судовий збір у розмірі 4692, 66 грн, однак судом було зменшено позивачу судовий збір до 1500 грн.

Отже, з відповідача на користь держави належить стягнути недоплачену частину судового збору 3192,66 грн. (4 692, 66 грн 1500 грн).

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a>, про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт трикімнатну в двох рівнях квартиру АДРЕСА_3 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a> судовий збір у розмірі 1500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a> на користь держави судовий збір у розмірі 3192,66 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»</a>, ЄДРПОУ: 31707056, місце проживання: м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич