Справа № 216/6950/24
провадження 1-кс/216/2113/24
УХВАЛА
іменем України
04 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2024041230002071 від 01.10.2024 за ч.1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2024 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане засобами поштового зв`язку 01.10.2024р., в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на мотоцикл «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.04.2024 року є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , із забороною власнику та довіреним (уповноваженим) ним особам використання та розпорядження мотоциклом «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 до закінчення досудового розслідування та судового провадження.
1.Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2024041230002071 від 01.10.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
На даному етапі досудового розслідування встановлено, що 30.09.2024 року приблизно о 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», бежевого кольору, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухалася виїжджаючи з прибудинкової території по вул. Генерала Радієвського, не надала перевалу у русі мотоциклу «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався головною дорогою вул. В.Великого, зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не впорався з керуванням та впав на проїзну частину дороги.
Внаслідок ДТП постраждав ОСОБА_4 , котрий отримав тілесні ушкодження, госпіталізований до КП КМКЛ №2.
01.10.2024 року транспортний засіб «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано в якості речового доказу в кримінальному провадженні про що винесено відповідну постанову.
Прокурор посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 01.10.2024 майно.
2.Позиції учасників.
В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву в якій клопотання підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 не з`явився, представник третьої особи надав до суду заперечення на клопотання в яких, посилаючись на те, що під час ДТП контакту транспортних засобів не відбулось, отже на мотоциклі відсутні сліди кримінального правопорушення.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
3.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.
В ходірозгляду клопотаннявстановлено,що провадженніСВ КриворізькогоРУП ГУНПу Дніпропетровськійобласті перебуваютьматеріали кримінальногопровадження,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 2024041230002071 від 01.10.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.09.2024р з 18:20 год. до 19:50 год. в м. Кривий Ріг, на вул. вул. Володимира Великого, було проведено огляд місця події, слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , в ході якого, було оглянуто та тимчасово вилучено транспортний засіб, «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 який було визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 01.10.2024.
Тимчасово вилучений транспортний засіб належить ОСОБА_4 .
4.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
4.1 Щодо строку звернення з клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Оскільки, транспортний засіб було вилучено 30.09.2024 р., а клопотання про арешт майна подано до відділення поштового зв`язку 01.10.2024р., сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
4.2 Щодо правової підстави для арешту майната можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпеченнязбереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим відділомКриворізького РУПГУНП вДніпропетровській областіпроводиться досудоверозслідування уданому кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного державногореєстру досудовихрозслідувань за№ 2024041230002071 від 01.10.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Треба звернути увагу, що зазначений транспортний засіб «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зважаючи на відсутність контакту з іншим транспортним засобом під час ДТП, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме відомості про технічний стан мотоциклу, які необхідні для встановлення об`єктивних причин ДТП та можуть бути отримані шляхом проведення дослідження технічного стану транспортних засобів.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.
4.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.
Завдяки проведенню огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей з метою проведення експертизи транспортного засобу. Поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об`єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.
4.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
4.5 Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
Згідно із вимогамист. 100 КПК Українита п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на мотоцикл «Honda RC46/1/1», червоного кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.04.2024 року є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Визначити місцем зберігання транспортного засобу згідно п. 20 постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, територію спеціального майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській областіза адресою: м. Кривий Ріг, вул. Танкістів, 2А.
Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.
Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Суд | Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2024 |
Оприлюднено | 18.10.2024 |
Номер документу | 122337940 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу
ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні