Ухвала
від 17.10.2024 по справі 755/18144/24
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"17" жовтня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/18144/24

провадження № 2-а/755/205/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення, -

УСТАНОВИВ:

17 жовтня 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем адміністративного законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

За правилами адміністративного судочинства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимогам ст. 161 цього Кодексу.

Згідно положення ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Разом з тим, в матеріалах позовної заяви відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивачем протягом 24 годин прокурору м. Києва про підстави прийняття рішення про примусове повернення до країни походження громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 , - що свідчить про невиконання позивачем вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та про передчасне звернення з даним позовом до суду.

Згідно п.1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно п.5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.

Згідно з п.12 р.ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 лютого 2016 року №141, іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.

Таким чином, затримання іноземця або особи без громадянства та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, можливо також з метою ідентифікації, однак з обов`язковим забезпеченням примусового видворення з України.

З метою удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства та урегулювання окремих питань, пов`язаних з протидією нелегальній міграції, КАС України доповнено ст. 289 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства».

Частиною 1 ст. 289 КАС України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

З огляду на вищенаведені норми діючого законодавства, ураховуючи відсутність доказів на підтвердження прийняття рішення про примусове видворення відповідача за межі України, є передчасним звернення із заявою про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України.

При цьому до позовної заяви не долучено доказів повідомлення прокурора м. Києва про прийняте позивачем рішення щодо поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців, а також не залучено перекладача, який був присутнім при прийнятті позивачем рішення про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 169, 241-243, 248, 289, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення - повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : В.І. Галаган

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122349278
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання

Судовий реєстр по справі —755/18144/24

Постанова від 27.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 17.10.2024

Адміністративне

Дніпровський районний суд міста Києва

Галаган В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні