У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
"15" січня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/18144/24
провадження № 2-а/755/16/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України у адміністративній справі за позовною заявою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва, як адміністративного суду, надійшов позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення.
Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено. Перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає.
Розгляд і вирішення адміністративної справи за даним позовом належить здійснювати у спрощеному провадженні відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 261 та з урахуванням вимог частини першої статті 269, частини 15 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зазначає про право відповідача до початку судового розгляду справи подати відзив на позовну заяву.
Сторони, інші учасники судового процесу, які не мають можливості з`явитись у судове засідання у зв`язку з перебуванням в іншому населеному пункті, можуть подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з усіма правами та обов`язками, передбаченими відповідним процесуальним законодавством.
Позовна заява містить клопотання представника позивача Мельника М.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Таким чином, законодавцем передбачена можливість суду за клопотанням однієї із сторін вирішити питання про участь учасників цивільного процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 8 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.
Разом з тим, з огляду на відсутність в роботі суду технічної можливості забезпечення безперебійного відео-зв`язку задля забезпечення належного відеозапису судового процесу, обмеження технічних засобів забезпечення судових процесів, призначених до розгляду згідно визначених судом засідань, заявлене клопотання представника позивача задоволенню не підлягає, та розгляд справи буде проведено в залі судових засідань суду за допомогою аудіо-запису процесу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області під час розгляду справ та прийняття рішень відносно відповідача забезпечувалась участь у розгляді справи акредитованого перекладача українською мовою та з неї Резвандуст Мохаммад.
Виходячи з таких обставин, суд зазначає, що згідно із приписами статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Відповідно до частини четвертої вказаної норми, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Ці положення кореспондуються з приписами частини другої та третьої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Зокрема, за змістом частини другої статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Отже, суд враховує, що відповідач погано володіє українською мовою, а особливо не розуміє юридичних термінів, які зазвичай вживаються під час судових засідань учасниками справи, у зв`язку з чим існує необхідність у залучені перекладача, який буде здійснювати переклад висловлювань учасників процесу на таджицьку мову та з неї під час судових засідань для відповідача.
Керуючись статями 71, 171, 195, 257, 261, 269, 270, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Пластова, 3 каб. 10) на 16 січня 2025 року о 12:30 годині.
Клопотання представника позивача Мельника Михайла Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - залишити без задоволення.
Зобов`язати позивача забезпечити обов`язкову явку відповідача громадянина Республіки Таджикістан ОСОБА_1 в судове засідання.
Відповідач має право до початку судового засідання подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог ст. 175 КАС України.
Призначити та залучити до участі у справі перекладача з української мови та з неї на таджицьку.
Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області забезпечити участь перекладача в судовому засіданні 16 січня 2025 року о 12 годині 30 хвилин.
Роз`яснити перекладачу, що відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 71 КАС України перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.
Перекладачу необхідно мати при собі документи, які посвідчують особу перекладача та його компетентність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua
Суддя: В.І. Галаган
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124418888 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Штульман Ігор Володимирович
Адміністративне
Дніпровський районний суд міста Києва
Галаган В. І.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні