Ухвала

від 27.08.2024 по справі 677/1168/24

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1168/24

У Х В А Л А

27.08.2024 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Васільєва С.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю

встановив:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить:

- визнати транспортні засоби: КАМАЗ 55102, VIN-код НОМЕР_1 , 1987 року випуску; автомобіль ВА3 21099, VIN-код НОМЕР_2 , 2003 року випуску; автомобіль OPEL VIVARO VIN-код НОМЕР_3 , 2009 року випуску; автомобіль ГАЗ 53, VIN-код НОМЕР_4 , 1981 року випуску; мінітрактор Булат об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальної частки транспортних засобів: КАМАЗ 55102, VIN-код НОМЕР_1 , 1987 року випуску; автомобіль ВА3 21099, VIN-код НОМЕР_2 , 2003 року випуску; автомобіль OPEL VIVARO VIN-код НОМЕР_3 , 2009 року випуску; автомобіль ГАЗ 53, VIN-код НОМЕР_4 , 1981 року випуску; мінітрактор Булат.

Ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

При цьому, ухвалою суду від 19.07.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на майно:

- транспортний засіб КАМАЗ 55102, VIN-код НОМЕР_1 , 1987 року випуску;

- автомобіль ВА3 21099, VIN-код НОМЕР_2 , 2003 року випуску;

- автомобіль OPEL VIVARO VIN-код НОМЕР_3 , 2009 року випуску;

- автомобіль ГАЗ 53, VIN-код НОМЕР_4 , 1981 року випуску.

Ухвалою суду від 23.08.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій змінено предмет позову до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю.

Розгляд у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю вирішено здійснювати за такими позовними вимогами:

1.Визнати транспортні засоби: автомобіль марки КАМАЗ 55102 10850, № шасі НОМЕР_1 , 1987 року випуску; автомобіль ВА3 21099 1499, VIN-код НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_5 , 2003 року випуску; автомобіль OPEL VIVARO 2464, № куз. НОМЕР_3 , 2009 року випуску; автомобіль ГАЗ 53 4250, № шасі НОМЕР_4 , 1981 року випуску; мінітрактор Булат об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальної частки транспортних засобів: КАМАЗ 55102 10850, № шасі НОМЕР_1 , 1987 року випуску; автомобіль ВА3 21099 1499, VIN-код НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_5 , 2003 року випуску; автомобіль OPEL VIVARO 2464, № куз. НОМЕР_3 , 2009 року випуску; автомобіль ГАЗ 53 4250, № шасі НОМЕР_4 , 1981 року випуску; мінітрактор Булат

3.Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 1/2 частини вартості транспортного засобу марки OPEL VIVARO 2464, № куз. НОМЕР_3 , 2009 року випуску та грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 1/2 частини вартості транспортного засобу марки КАМАЗ 55102 10850, № шасі НОМЕР_1 , 1987 року випуску.

Також цією ухвалою прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, в якому ОСОБА_2 просить визнати автомобілі КАМАЗ 55102, 1987 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_8 .; ВАЗ 21099, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 та OPEL VIVARO, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д. н. з. НОМЕР_9 особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

26.08.2024 судом отримано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 23.08.2024, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- житловий будинок, загальна площа: 67,5 кв.м, житлова площа: 27,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею: 0,29 га з кадастровим номером 6822786600:02:001:0027;

- земельну ділянку, площею: 0,25 га з кадастровим номером 6822786600:02:001:0026;

- житловий будинок, загальна площа: 44,2 кв.м, житлова площа: 22,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, площею: 2,7082 га з кадастровим номером 6822786600:07:003:0009;

- земельну ділянку, площею: 1,6229 га з кадастровим номером 6822786600:07:001:0051

та заборонити відповідачеві по справі ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного майна.

Заява обґрунтована тим, що незважаючи на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.07.2024 про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби, відповідач 01.08.2024 здійснив перереєстрацію транспортних засобів OPEL VIVARO 2464, (2009), № куз. НОМЕР_3 та КАМАЗ 55102 10850, (1987), № шасі НОМЕР_1 за договорами купівлі-продажу.

Вказує, що на даній стадії розгляду справи ситуація зі спільним майном позивача та відповідача є невирішеною. Спірні транспортні засоби знаходяться в користуванні відповідача, два транспортні засоби перереєстровані на іншу особу згідно договорів купівлі- продажу.

Зазначає, що у позивача є підстави вважати, що відповідач добровільно не погодиться поділити транспортні засоби та не сплатить компенсацію частини вартості проданих транспортних засобів, оскільки в нього немає доходу. Позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на інше майно, що належить відповідачеві ОСОБА_2 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч.1 ст.149 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Водночас, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Предметом позовних вимог позивача за первісним позовом (заявника) є визнання транспортних засобів об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, та стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 1/2 частини вартості двох транспортних засобів.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, належне відповідачеві (земельні ділянки та житлові будинки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2024; державна реєстрація вказаних об`єктів за відповідачем проведена 29.04.2024; у документах, поданих для державної реєстрації таких об`єктів, зазначено свідоцтво про право на спадщину).

Суд враховує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року по справі № 753/22860/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 755/9322/20 зазначено, що ненадання належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а лише посилання на це в заяві, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього, а відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України - заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Проте нерухоме майно (будинки та земельні ділянки), на які заявник просить накласти арешт (відомості щодо вартості яких відсутні) не є предметом спору, отже накладання арешту на таке є неспівмірним заходом забезпечення позову у справі.

У заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Суд також зазначає, що доводи заявника про необхідність накладення арешту на майно відповідача для уникнення потенційної можливості невиконання рішення суду не свідчать про наявність підстав для вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову, оскільки такі мотиви, зважаючи на відсутність їх документального підтвердження, носять умовний, гіпотетичний характер.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-154,259,260 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 23.08.2024 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2024.

Суддя С. В. Васільєв