Ухвала

від 07.10.2024 по справі 120/6974/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

07 жовтня 2024 р. Справа № 120/6974/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Гепфель Анастасії Андріївни,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представників відповідача Бурака Анатолія Валентиновича та Серьогіна Станіслава Юрійовича,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

30 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Обґрунтовуючи подане клопотання, представник відповідача зазначив, що 26 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 120/11416/23 виніс ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року. Також 26 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду у справі № 120/11416/23 виніс ухвалу про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в частині стягнення з Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426,36 гривень з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. Виходячи із викладеного, на думку представника відповідача, існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 120/6974/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 120/11416/23.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Як зазначає представник відповідача далі, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, на думку представника відповідача, пов`язаність справ № 120/6974/24 та № 120/11416/23 полягає в тому, що рішення в справі №120/11416/23 встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Окремо у поданому клопотанні представник відповідача звернув увагу на те, що ведення справи № 120/11416/24 у Верховному Суді здійснюється представником Центрально-західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - ОСОБА_3 , який з об`єктивних причин не міг прийняти участь у судовому засіданні 19 вересня 2024 року. Саме тому клопотання про зупинення провадження у справі не було заявлено в судовому засіданні 19 вересня 2024 року, що відбувалося в приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду.

За таких обставин представник відповідача вважає, що неможливо розглянути цю адміністративну справу до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі 120/11415/23.

В судовому засіданні 07 жовтня 2024 року представник відповідача підтримав раніше подане клопотання та наполягав на зупиненні провадження у справі з підстав, що наведені у ньому.

Натомість, позивачка та її представник заперечували проти зупинення провадження у справі, посилаючись при цьому на відсутність в даному випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення до вирішення іншої справи.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, а також заслухавши думку позивачки та її представника з приводу такого клопотання, суд зважає на таке.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Саме на пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України і посилається заявник як на підставу для зупинення провадження у справі.

Водночас у цій нормі також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в ході розгляду цієї справи, але мають значення для справи, провадження у якій слід зупинити.

Так, у поданому клопотанні заявник як на підставу для зупинення провадження у цій справі посилається на те, що 26 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 120/11416/23 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року. При цьому 26 квітня 2024 року Верховний Суд у справі № 120/11416/23 виніс ухвалу про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в частині стягнення з Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426,36 гривень з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Надаючи оцінку таким доводам представника відповідача, суд зауважує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Таким рішенням, окрім іншого, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача Сектору менеджменту активів Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління АРМА з 18 липня 2023 року, а також стягнуто з Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426 гривень 36 копійок.

При цьому рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року апеляційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - без змін.

Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, не погодилося із постановою суду апеляційної інстанції та оскаржило його в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на судові рішення Вінницького окружного та Сьомого апеляційного адміністративних судів.

Іншою ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року задоволено клопотання Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, та зупинено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в частині стягнення з Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426,36 гривень з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів, крім стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, що був звернутий до негайного виконання, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Відтак спір у справі № 120/11416/23 стосувався поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а спір у справі, що розглядається, пов`язаний із невиплатою позивачці середнього заробітку за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року за період з 31 січня 2024 року по 28 лютого 2024 року.

За таких обставин безпідставно стверджувати про існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення адміністративної справи № 120/11416/23.

На переконання суду, зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому посилання представника відповідача на існування обов`язкової підстави для зупинення провадження у справі, що передбачена пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, є безпідставними з огляду на те, що на підставі цієї норми можливо зупинити провадження у справі лише у разі, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду однієї із справ.

Більше того, на незастосовність в даному випадку пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України вказує й те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року після перегляду його в апеляційному порядку набрало законної сили, адже відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року набрало законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (тобто 03 квітня 2024 року), а тому неможливо зупинити провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (йдеться про справу № 120/11416/23).

При цьому зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в частині стягнення з Центрально-Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 липня 2023 року по 31 січня 2024 року в сумі 132426,36 гривень не змінює момент набрання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року законної сили.

Окрему увагу слід звернути і на приписи пункту 2 частини 3 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд не зупиняє провадження у справі за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що суд не може зупинити провадження у справі за таких умов: 1) учасником справи подано клопотання після закінчення підготовчого провадження; 2) наведені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження; 3) такий учасник справи знав або повинен був знати про згадувані вище підстави.

Очевидним є те, що представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі подано до суду вже після закінчення підготовчого провадження.

При цьому підставою зупинення провадження у справі у такому клопотанні визначено постановлені Верховним Судом ухвали від 26 квітня 2024 року, якими відкрито касаційне провадження у справі № 120/11416/23 та зупинено виконання судових рішень судів попередніх інстанцій, що свідчить про те, що такі підстави існували ще задовго до звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду.

Водночас беззаперечним є факт, що відповідачу було достеменно відомо про ухвалення судом касаційної інстанції згаданих вище судових рішень до закінчення підготовчого провадження у цій справі (у клопотанні представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 забезпечував представництво інтересів відповідача в касаційному суді).

З огляду на імперативні приписи пункту 2 частини 3 статті 236 КАС України суд не може зупинити провадження у цій справі, оскільки представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі подано після закінчення підготовчого засідання (30 вересня 2024 року), наведені у клопотанні підстави для зупинення провадження у справі виникли до закінчення підготовчого засідання (такі виникли 26 квітня 2024 року) та учасник справи, який заявив клопотання, знав про наведені у клопотанні підстави до закінчення підготовчого провадження.

За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 236, 248, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович