ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 жовтня 2024 року м. Житомир
справа № 240/30982/22
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов"язання вчинити дії, -
встановив:
12 серпня 2024 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява (за вх.№44648/24) від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну стягувача у справі №240/30982/22.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначає, що є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 . З огляду на зазначене, просить замінити стягувача у адміністративній справі №240/30982/22 - з ОСОБА_3 на них, як спадкоємців за заповітом.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вирішення питання про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження у даній адміністративній справі відкладалось судом, у зв"язку з перебуванням головуючої судді у відпустці з 12.08.2024 по 01.10.2024.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №240/30982/22 позов ОСОБА_3 задоволено:
- визнано протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області щодо призначення та виплати ОСОБА_3 страхової виплати, як матері померлого медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, передбаченої статтею 39 Закону №1645-ІІІ, викладену у листі №1334-02 від 28 жовтня 2022 року;
- зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області прийняття рішення про призначення і виплату ОСОБА_3 страхової виплати, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року, згідно з механізмом передбаченим Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498, як матері померлого медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) грн 40 (сорок) коп.
Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2023, - без змін.
Рішення суду, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства набрало законної сили.
На виконання рішення суду у справі №240/30982/22 Житомирський окружний адміністративний суд 21.03.2024 видав два виконавчі листи.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 28.11.2023, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вказує, що згідно з частиною першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною другою вищевказаної статті передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Матеріалами справи свідчать, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як рішення суду першої інстанції ухвалено Житомирським окружним адміністративним судом 22.05.2023, тобто, позивач померла після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Крім того, пунктом 5 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 №498 передбачено, що право на одноразову допомогу виникає з дня прийняття органом Фонду заяви (заяв) та документів, визначених пунктом 7 цього Порядку.
Якщо судом розглядається питання призначення одноразової допомоги, орган Фонду призначає таку допомогу після набрання судовим рішенням законної сили.
Тобто, на момент смерті позивача - ОСОБА_3 , рішення у справі прийнято, та як наслідок, судом визнано протиправною відмову відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_3 страхової виплати, як матері померлого медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою СОVID-19, і встановлено право на призначення і виплату ОСОБА_3 страхової виплати, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року.
Саме тому, право на призначення і виплату ОСОБА_3 вказаної страхової виплати, набуто нею за життя, однак рішення про призначення і виплату таких коштів, відповідачем, як суб"єктом призначення такої допомоги, не прийнято та розмір виплати на виконання рішення суду не нараховано.
Водночас, згідно з довідкою №338/02-14 від 06.06.2024, яка виданої приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Можарівською Н.В. спадкоємцями ОСОБА_3 на все належне майно є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
За змістом частини п"ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України).
Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на виплату, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати).
Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення (встановлення права) певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно відмовили у призначенні цієї виплати.
Суд зауважує, що той факт, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні ОСОБА_3 страхової виплати, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року, не звільняє відповідача від обов`язку виконання судового рішення після її смерті.
Відмова у призначенні ОСОБА_3 страхової виплати, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року, з підстав, не передбачених законом, встановлена рішенням суду у даній справі за її життя, тобто за життя спадкодавця встановлено право на отримання коштів у вищевказаному розмірі.
Саме тому, суд дійшов висновку, що вказане не зумовлює припинення у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області) обов"язку виконати рішення суду у даній справі, та, як наслідок, не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат.
Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Суд погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.
Водночас, матеріали справи свідчать, що спір стосовно права на страхові виплати вирішено у чітко зазначеному розмірі, а саме у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2021 року, а тому право на страхову виплату у вигляді одноразової грошової допомоги встановлено позивачу (спадкодавцю) у конкретному розмірі.
Вочевидь протиправна бездіяльність відповідача, як суб"єкта владних повноважень, у зволіканні виконання обов"язку щодо прийняття рішення про призначення страхових виплат та своєчасному нарахуванні коштів позивачу (спадкодавцю).
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19, від 05 серпня 2020 року у справі №673/393/19, від 15 березня 2023 року у справі №2-а/2508/7209/2011.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що правонаступництво за ОСОБА_3 підтверджено сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, а тому суд вважає вимоги заявників про заміну позивача у справі обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 52, 126, 205, 229, 243, 248, 256, 294, 295, 297 та п.п.15.5 п.15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №240/30982/22, - задовольнити.
2. Замінити сторону у виконавчому провадженні при виконанні виконавчих листів у справі №240/30982/22, виданих Житомирським окружним адміністративним судом 21 березня 2024 року, з ОСОБА_3 на її правонаступників - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_3 ).
3.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Горовенко
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122355279 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Горовенко Анна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні