Рішення

від 04.10.2024 по справі 260/2878/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2878/20 11:26 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Гриб А.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Шкорка Ігор Михайлович,

відповідач: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці представник Фалес Руслан Сергійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд.8, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 04 жовтня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 14 жовтня 2024 року.

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Управління Держпраці в Закарпатській області, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 від 29.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 500760 гривень.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, позов задоволено.

24 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду замінено відповідача у справі Управління Держпраці у Закарпатській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

25 січня 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу Західного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №260/2878/20 скасовано, справу №260/2878/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

05 лютого 2024 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.

08 лютого 2024 року ухвалою суду прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

28 березня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі. Викликано в судове засідання на 13:30 год 23 квітня 2024 року свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

18 червня 2024 року ухвалою суду судовий розгляд справи відкладено на 09:00 год 31 липня 2024 року. Зобов`язано доставити приводом у судове засідання наступних свідків: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ). Виконання даної ухвали доручити для виконання відповідному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвалу суду отримано Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області 28 червня 2024 року засобами поштового зв`язку, (т.4, а.с. 21).

31 липня 2024 року ухвалою суду судовий розгляд справи відкладено на 13:30 год 14 серпня 2024 року. Зобов`язано доставити приводом у судове засідання Закарпатського окружного адміністративного суду, що призначено на 13:30 год 14 серпня 2024 року (м. Ужгород, вул. Загорська 30, зал № 1 ) на вказаний день і час наступних свідків: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалу суду отримано Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області 21 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку, (т.4, а.с. 95).

14 серпня 2024 року на електронну адресу суду надійшов рапорт старшого лейтенанта поліції ДОП СДОП ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Миколи Михальчина про те, що на виконання вимог ухвали суду від 31 липня 2024 року щодо приводу в судове засідання свідків вжитими заходами було встановлено, що зі слів сусідів за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_6 не проживають тривалий час, а тому виконати привід не вдалося можливим.

14 серпня 2024 року ухвалою суду втретє зобов`язано доставити приводом у судове засідання Закарпатського окружного адміністративного суду, що призначено на 09:00 год 30 серпня 2024 року ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалу надіслано 16 серпня 2024 року на офіційну електронну адресу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для виконання, (т.4, а.с. 76).

Крім того, ухвалу суду отримано Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області 26 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку, (т.4, а.с. 96).

30 серпня 2024 року відкладено розгляду справи за клопотанням представника відповідача на 17 вересня 2024 року об 14:30 год.

17 вересня 2024 року постановлено окрему ухвалу у зв`язку із порушенням частини 6 статті 148 КАС України, направлено окрему ухвалу начальнику Управління національної поліції у Закарпатській області та запропоновано розглянути ухвалу із повідомленням суду про вжиті заходи, щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

01 жовтня 2024 року Головне управління Національної поліції в Закарпатській області повідомило суд, що забезпечити привід свідка ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), було доручено Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області. В ході виконання ухвал суду було встановлено, що громадянин ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 - не проживає, що підтверджується довідками Виконавчого комітету Дубівської селищної ради Тячівського району від 30.07.2024 р. № 1826 та від 12.08.2024 р № 1952, відповідно здійснити привід не представилося можливим, про що було повідомлено Закарпатський окружний адміністративний суд листами Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 31.07.2024 № 12291/106/29/1/2024 та 12.08.2024 № 13598/106/29/1/2024 (копії додаються). Також, листом ГУНП в Закарпатській області від 28.08.2024 року № 418-2024 було проінформовано суд про неможливість виконати привід свідків.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що 29 жовтня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено постанову №ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 500760,00 гривень у зв`язку із порушенням законодавства про працю, а саме абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Підставою винесення Постанови є складання акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 07 жовтня 2019 року №ЗК 367/7/АВ. Вказану постанову вважають протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки така винесена без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням норм законодавства.

22 лютого 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки на підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 01.10.2019 №823, яке отримала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис та відео-зйомка проведення інспекційного відвідування. Під час інспекційного відвідування з відеофіксацією, ФОП ОСОБА_1 надала усні пояснення інспекторам, згідно яких вона, окрім кафе, орендує також і автомийку і ні про ніякий договір оренди автомийки з ОСОБА_7 позивачу під час перевірки відомо не було. Отже з вищенаведеного можна констатувати, що наданий позивачем, як додаток до позову, договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2019 року та договір оренди автомийки з ОСОБА_7 є недостовірними, та виготовленим задля однієї мети уникнення від відповідальності. Інспекційним відвідуванням встановлено та підтверджується актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 367/7/АВ від 07.10.2019 року, поясненнями вищезазначених працівників, а також відеофіксацією інспекційного відвідування, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 допустила до виконання роботи на посаді автомийника ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 який виконував роботу автомийника; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконував ремонтні роботи та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без укладення трудових договорів, чим порушила вимоги ч. 1, ч.3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України. Факт використання праці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин також підтверджується актом (довідкою) Головного Управління ДФС у Закарпатській області про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) № 70/07-16-33-06 від 08.10.2019 року, котрий надійшов на адресу Управління 24.10.2019 року.

29 лютого 2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що представник відповідача брав участь при допиті кожного свідка в суді і міг в повній мірі ставити їм свої запитання, що і робив. Сам факт не погодження із показами свідків у судовому засіданні не може бути підставою для скасування законного та справедливого судового рішення. Надання відповідачем окремим показам наданим в день перевірки на противагу показам наданим в судовому засіданні під присягою є необґрунтованими та не законними. Довіра до показів свідків у судовому засіданні наданих під присягою із можливістю надання всіма сторонами своїх запитань має більшу цінність ніж попередні покази. Відповідач з метою спростування показів мав надати суду неспростовні докази своєї позиції, однак такі не були надані. Покази свідків із зібраними доказами у справі є послідовними та такими, що не суперечать один одному. Крім того, Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2020 року у справі №308/13024/19, закрито провадження у справі про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.

Під час розгляду справи по суті позивач та її уповноважений представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 30.09.2019 №184 «Про проведення інспекційних відвідувань» на підставі службової записки головного державного інспектора Севча В.Є., листа ГУ ПФУ в Закарпатській області №29808 від 27.09.2019; інформації ГУ статистики у Закарпатській області №2188 від 26.09.2019; переліку платників податків для спільних перевірок ГУ ДПС у Закарпатській області та Управління Держпраці у Закарпатській області, листа ГУ ПФУ в Закарпатській області №27278 від 19.09.2019; листа ДП «Мукатекс» наказано головному державному інспектору ОСОБА_9 за участю головного державного інспектора Сумари А.Ф. та заступника начальника відділу Штерна В.З. провести інспекційне відвідування ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності - АДРЕСА_4 (кафе, автомийка) керуючись п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, (т.1, а.с. 67-68).

01.10.2019 управління Держпраці у Закарпатській області видало направлення №823 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Строк дії направлення з 04.10.2019 по 07.10.2019, (т.1, а.с. 69).

За результатами інспекційного відвідування було складено акт від 07.10.2019 №ЗК367/7/АВ (т.1, а.с. 77) в якому зазначено, що в ході проведення 04.10.2019 інспекційного відвідування на об`єкті відвідування були присутні чотири особи, які здійснювали трудові функції, від яких отримано усні пояснення, зафіксовані засобами відеотехніки.

ОСОБА_2 , мешканець м. Ужгорода повідомив, що працює перший день, стажується, трудовий договір не підписував і прізвища роботодавця не знає.

ОСОБА_10 повідомив, що безоплатно стажується другий тиждень, договір буде підписуватися після проведеного стажування. Прізвища роботодавця не знає.

ОСОБА_8 повідомив, що допомагає сторожу у ремонті приміщення, трудовий договір та цивільно-правовий договір з ним не укладався.

ОСОБА_4 повідомив, що працює в ОСОБА_1 близько місяця.

Після опитування працівників, на об`єкт відвідування телефоном було запрошено ФОП ОСОБА_1 і після прибуття їй вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та лист про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування та отримано усні пояснення, які було зафіксовано засобами відеозв`язку.

ФОП ОСОБА_1 повідомила, що має одного найманого працівника. Підтвердила, що орендує автомобільні бокси, автомийку, а хлопці, які присутні на автомийці, в неї стажуються. На час стажування кошти їм вона не платить, цивільно-правові договори не укладала.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.09.2019 № 27278/06.02 згідно даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 не використовує працю найманих працівників. Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачується, цивільно-правові угоди не укладались.

Таким чином, ОСОБА_1 04.10.2019 фактично допустила працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до роботи без оформлення з останніми трудового договору, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

07.10.2019 інспектор Управління Держпраці у Закарпатській області виніс припис про усунення виявлених порушень №ЗК 367/7/АВ/П. Примірник позивач отримала, (т.1, а.с. 78-79).

Того ж дня інспектор Управління Держпраці у Закарпатській області склав протокол про адміністративне правопорушення №ЗК 367/7/АВ/П/ПТ, (т.1, а.с. 80-83).

21.10.2019 начальник Управління Держпраці у Закарпатській області Дорош Б.В. постановив рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК367/7/АВ/П/ПТ-ТД, яким вирішено, що справа підлягає розгляду відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України) 29.10.2019 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області, (т.1, а.с. 95).

29.10.2019 перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. виніс постанову №ЗК367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 500 760,00 грн., (т.1, а.с. 101-103).

Не погоджуючись із постановою відповідача позивач звернулася із даним позовом до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон №877-V).

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

Спеціальним законом, який відповідно до частини 4 статті 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».

Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом частин 1,2 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного контроль за додержанням законодавства про працю (далі по тексту Порядок № 823, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пунктів 2, 3 цього Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Відповідно до пункту 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису (пункт 9 Порядку №823).

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, (пункт 11 Порядку №823).

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. (пункт 12 Порядку №823).

За правилами пунктів 14, 19, 23, 27 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Таким чином інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень Управління Держпраці та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другоюстатті 265 КЗпП України визначено Порядком №509.

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Пунктом 3 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-тиденний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзаці 3-7 пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзаці 3-7 пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що під час інспекційного відвідування відповідачем було встановлено використання позивачем найманої праці та фактичний допуск чотирьох працівників до роботи без оформлення трудових договорів, що відповідно до частини другої статті 265 КЗпП є підставою для притягнення до відповідальності та накладення штрафу.

Відповідно до акту інспекційного відвідування від 07.10.2019 №ЗК367/7/АВ (т.1, а.с. 77) в ході проведення 04.10.2019 інспекційного відвідування на об`єкті відвідування були присутні чотири особи, які здійснювали трудові функції, від яких отримано усні пояснення, зафіксовані засобами відеотехніки.

ОСОБА_2 , мешканець м. Ужгорода повідомив, що працює перший день, стажується, трудовий договір не підписував і прізвища роботодавця не знає.

ОСОБА_10 повідомив, що безоплатно стажується другий тиждень, договір буде підписуватися після проведеного стажування. Прізвища роботодавця не знає.

ОСОБА_8 повідомив, що допомагає сторожу у ремонті приміщення, трудовий договір та цивільно-правовий договір з ним не укладався.

ОСОБА_4 повідомив, що працює в ОСОБА_1 близько місяця.

Після опитування працівників, на об`єкт відвідування телефоном було запрошено ФОП ОСОБА_1 і після прибуття їй вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та лист про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування та отримано усні пояснення, які було зафіксовано засобами відеозв`язку.

ФОП ОСОБА_1 повідомила, що має одного найманого працівника. Підтвердила, що орендує автомобільні бокси, автомийку, а хлопці, які присутні на автомийці, в неї стажуються. На час стажування кошти їм вона не платить, цивільно-правові договори не укладала.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.09.2019 № 27278/06.02 згідно даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_1 не використовує працю найманих працівників. Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачується, цивільно-правові угоди не укладались.

Таким чином, ОСОБА_1 04.10.2019 фактично допустила працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до роботи без оформлення з останніми трудового договору, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

29.10.2019 перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. виніс постанову №ЗК367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 500 760,00 грн., (т.1, а.с. 101-103).

Що стосується порушень, які слугували підставою для накладення штрафу, судом встановлено наступне.

30 травня 2024 року представник позивача, адвокат Шкорка І.М., суду пояснив, що зазначені в акті перевірки працівники у ОСОБА_1 не працювали, вона не мала відношення до іншої будівлі, тобто до мийки, враховуючи надмірність штрафу та те що згодом законодавство було змінено, а інструкція була скасована і визнана незаконною, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вказані обставини на які посилається адвокат Шкорка Ігор не є нововиявленими, а тому не можуть бути прийнятними для суду. За адресою у АДРЕСА_4 , підприємцем ОСОБА_1 використано працю громадян без оформлення трудових відносин. На час перевірки договори були відсутні. Під час перевірки ОСОБА_1 стверджувала, що орендує кав`ярню та мийку. Подали під час перевірки договір оренди на 130 кв.м. - кафе та автомийка, а в суд подали інші договори. Під час перевірки позивачка відмовилася отримати акт, який їй був направлений поштою, зауваження чи заперечення щодо складеного акту не подавала, на розгляд справи до контролюючого органу не з`явилася. Повідомлялася як листом так і телефонограмою.

30 травня 2024 року допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , освіта - неповна середня, не працює, суду пояснила, що завжди хотіла орендувати невелику кав`ярню. Після укладення договору оренди сама працювала у кав`ярні Selekt, за адресою АДРЕСА_4 , і до перевірки пропрацювала десь один місяць. Готувала сандвічі, каву, капучино. Кав`ярня була невеликою, складалася із міні кухні та тераси. Інспектуючих було декілька чоловік. В той день, в момент перевірки була відсутньою, попросила її хлопця - ОСОБА_4 її підмінити, бо пішла в аптеку через погане самопочуття. ОСОБА_4 повідомив їй, що прийшла перевірка, що змусило її повернутися до кав`ярні. По телефону чоловік по імені ОСОБА_13 , який був орендарем мийки, попросив її сказати перевіряючим, що кав`ярня та автомийка належать саме їй.

30 травня 2024 року допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_6 , фактично проживає: АДРЕСА_7 , середня-спеціальна освіта, не працює, суду пояснив, що йому зателефонувала його дівчина - ОСОБА_14 , яка попросила, щоб він посидів у кафе. Коли він прийшов, то ОСОБА_14 відійшла. Перебуваючи у кафе 20-30 хвилин прийшли перевяряючі, їх було десь 3-4 осіб. Кав`ярня «Selekt» знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Він перевіряючим дав документи. Йовжі попросив, щоб ОСОБА_15 сказала, що ці хлопці у неї працюють. Цих осіб ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 він знав, бо десь за тиждень їх бачив. ОСОБА_14 до перевірки пропрацювала десь один місяць.

В судовому засіданні 03 жовтня 2024 року судом було задоволено клопотання представника позивача та відтворено звукозапис показань свідків в судових засіданнях:

- ОСОБА_19 , що був допитаний в судовому засіданні 18.11.2021 року (т.2, а.с.59);

- ОСОБА_20 , що був допитаний в судовому засіданні 31.12.2021 року ( т.2, а.с.90);

- ОСОБА_2 , що був допитаний в судовому засіданні 30.05.2022 року ( т.2, а.с.164).

Щодо показань свідка ОСОБА_5 , який був допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції під час першого розгляду, то суд критично оцінює такі покази, оскільки показання із чужих слів не може бути допустим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, що визначено частиною 3 статті 91 КАС України.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного суду.

За вимогами частини п`ятої та шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Слідуючи приписам ст. 353 частини 5 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Верховний Суд у межах розгляду даної справи звернув увагу, що Порядком № 823 не передбачено обов`язку інспектора праці під час фіксування у ході проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, зазначати відомості про технічний засіб, яким здійснено таке фіксування. З огляду на це, відсутність таких відомостей не свідчить про незаконність отримання і, відповідно, недопустимість доказу.

Інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 6 пункту 11 Порядку контролю, проведено з відео-фіксацією процесу інспекційного відвідування, яка була продемонстровано судом під час дослідження доказів по справі.

Так, в першому приміщенні (ангарі) автомийки здійснював миття транспортного засобу працівник, який представився ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_2 . На запитання, у кого Ви працюєте повідомив, що він працює перший день, це його перша машина сьогодні і він стажується. Також, ОСОБА_2 повідомив, що трудовий договір він не підписував і прізвища роботодавця не знає.

У третьому приміщенні (ангарі) автомийки здійснював миття транспортного засобу працівник, який на запитання чи Ви тут працюєте, повідомив, що стажується тут другий тиждень. На запитання, чи підписували Ви трудовий договір, останній повідомив, що договір буде підписуватися після проведеного стажування. На запитання: хто приймав Вас на роботу, працівник сказав, що прізвища не знає. Знає, що це адміністратор. Також повідомив, що за стажування кошти йому не сплачують та назвався ОСОБА_10 .

Разом з тим, на території автомийки в приміщенні для охорони отримано пояснення у працівника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконував ремонтні роботи і повідомив, що допомагає сторожу у ремонті приміщення, трудовий договір та цивільно-правовий договір з ним не укладався.

Також, отримано пояснення у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що працює один місяць, можливо менше. На запитання, як отримуєте заробітну плату останній повідомив, що скільки получиться стільки отримує. На запитання в кого працюєте, хто роботодавець ОСОБА_4 повідомив, що працює в ОСОБА_1 . Після проведення опитування працівників, на об`єкт відвідування телефоном було запрошено ФОП ОСОБА_1 .

Після проведення опитування працівників, на об`єкт відвідування телефоном було запрошено ФОП ОСОБА_1 .

Після прибуття ФОП ОСОБА_1 на об`єкт відвідування їй було вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та лист про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування та отримано усні пояснення, які було зафіксовано засобами відеофіксації.

Так, ФОП ОСОБА_1 на запитання скільки у Вас станом на 04.10.2019 року працює найманих працівників, остання повідомила, що один найманий працівник. На запитання чи Ви, крім кафе ще орендуєте автомобільні бокси, автомийку, остання сказала так, чим підтвердила цей факт. На запитання чи ті особи, які сьогодні (04.10.2019 року) знаходяться на автомийці і миють автомобілі, працюють у позивача, ФОП ОСОБА_1 пояснила, що хлопці в неї стажуються.

Також ФОП ОСОБА_1 пояснила, що на час стажування, поки вони стажуються кошти зазначеним вище особам вона не платить. На запитання чи укладали Ви станом на 04.10.2019 року цивільно-правові договори, ФОП ОСОБА_1 відповіла, що не укладала.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично допустила працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до роботи без оформлення з останніми трудового договору, чим порушила вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Щодо покликання на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2019 у справі №308/13024/19, то такі є безпідставними, оскільки провадження у справі закрито виключно на підставі висновку суду про те, що при складенні протоколу інспектор не надав належної оцінки всім обставинам і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення. Обставини, які слугували складенню протоколу належно ним не перевірені, не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 , щодо відсутності її вини у вчиненні правопорушення та не дав їм належної оцінки як того вимагають норми КУпАП.

Щодо доводів сторони позивача, що позивачка не мала відношення до іншої будівлі, а орендарем автомийки був ОСОБА_7 , що стверджується договором оренди від 01.10.2019 року, то суд такі доводи оцінює критично, оскільки позивачка під час відеофіксації ствердила, що має чотирьох працівників. Крім того, під час перевірки жодних відомостей позивачка про оренду автомийки перевіряючим не повідомляла, як і інших відомостей про ОСОБА_7 матеріали справи не містять. Демографічний реєстр не містить відомостей про таку особу, ( а.с.147, т.4).

Юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці не укладаючи трудових договорів, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі №520/526/19.

Враховуючи вищевикладене, покази позивача та свідків, які надані ними під час розгляду справи та інспекційного відвідування, зафіксовані засобами відотехніки, наведені аргументи ОСОБА_1 у позовній заяві не є підставою для скасування постанови № ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 від 29 жовтня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 500760 гривень.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови № ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 від 29.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 500760 гривень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль