Ухвала

від 11.10.2024 по справі 398/3906/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 398/3906/24

провадження № 2-іс/340/68/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Олександрійського міськрайонного відділу

про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійського міськрайонного відділу, в якому просить перереєструвати справу № 398/3528/24 відповідно підсудності, яка була вказана при поданні заяви 09.07.2024 та передати раніше визначеному складу суду.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайнного суду Кіровоградської області від 05.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду в порядку ст. 29 КАС України.

Вказана справа надійшла до суду 08.10.2024 року та передана для подальшого розгляду головуючій судді Петренко О.С.

За правилами п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею п`ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Відповідно до п. 4,5,9, ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають уточненню.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач жодним чином не обґрунтовує позовні вимоги, а лише зазначає що не погоджується з якимось діями відповідача. Жодних доказів порушеного права до матеріалів позову також не надано.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, не зазначено повне найменування відповідача, адресу, в тому числі й електронну, відповідача та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вказаних приписів позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028, 00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання цього позову становить 1211,20 грн.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином позивач повинен сплатити за подання цього адміністративного позову судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп (1211,20 грн* 0,8).

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО