Рішення

від 10.10.2024 по справі 420/18426/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18426/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні зазначається, що відповідачем виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, та в основу прийнятого рішення відповідачем поставлено фактично лише те, що в нього наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за більшою вартістю, що не може бути єдиною підставою для прийняття відповідного рішення.

При цьому, на думку позивача, жодних, належних обґрунтувань щодо наявності підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в рішенні не зазначено.

Крім того, інспектором не було взято до уваги документи які були надані до митного оформлення та він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично не зазначив які саме відомості відсутні.При перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку.

Таким чином, позивач наголошує, що у нього наявні всі документи, які підтверджують правильність обчислення ціни товарів за першим методом, всі надані документи є відповідними та не мають жодних розбіжностей, які б могли впливати на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості імпортованих товарів.

(б) Позиція відповідача

01.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024 діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

(в) Відповідь на відзив

02.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він звернув увагу, що митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з цінових баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

10.07.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Процедура та рух справи

17.06.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

11.04.2024 декларантом ФОП ОСОБА_1 діючи від імені позивача було подано до відповідача митну декларацію №24UA500500012696U3 для оформлення вантажу: Продукти переробки овочів - Томати приготовлені без додання оцту чи оцтової кислоти, з вмістом сухої речовини понад 30 мас.%, у первинних упаковках, масою нетто понад 1 кг.: -"TOMATO PASTE, BRIX: 36-38%CB" (Томатна паста врожай 2023, з вмістом сухих речовин 36-38% брикс, для використання в харчовій промисловості, Дата виробництва: 2 023. року, Лікопін мін.50мг/100г, РН 4,2 +/-0,2, НМС макс. 50%. Не містить ГМО.) - у кількості - 18,64 МТ нетто. Виробник MISR ITALY FOR CONCENTRATES AND FOOD INDUSTRIES. Країна виробництва Єгипет.

До митної декларації позивач надав наступні документи: загальноекономічний контракт, інвойс, ВМД, документи щодо доставки товару та інші.

27.04.2024 відповідав виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000276/2, у п.33 якого зазначено:

1) До ЕМД надано договір транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД". При цьому в СМR від 10.04.2024 перевізником зазначено ФОП « ОСОБА_2 », договір із зазначеним перевізником до митного оформлення не надавався. Відповідно до п. 1.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 Конкретний перелік наданих експедитором послуг, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО, обумовлюється і вказується у відповідній заявці або дорученні. Також відповідно до п. 2.2.2 вказаного договору за окремим дорученням клієнта і за його рахунок експедитор надає послуги з охорони вантажів клієнта під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовує експертизу вантажів, здійснює страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації, а також надавати інші допоміжні і супутні перевезенню транспортно-експедиторські послуги згідно із заявкою і/або дорученням клієнта. При цьому заявки та доручення на проведення ТЕО та відомості щодо вартості вказаних послуг, які є складовими митної вартості, до митного оформлення не подавались. Поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 01.04.2024 № РФ-20288 не містить печатки ТОВ «Клевер Тім» та підпису її посадової особи. При цьому відповідно до вказаного рахунку-фактури та п. 3.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619, рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, проте документи, що підтверджують факт оплати до митного оформлення не надавались. Відповідно до інвойса від 03.03.2024 № 161 та додатку від 03.03.2024 № 16 до контракта від 01.02.2023 № 010223 поставка товара здійснюється на умовах CFR Constanta, при цьому в довідці про вартість транспортування від 08.04.2024 № 080524/24 зазначено, що експедитор здійснив на користь отримувача товару ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД" перевезення за маршрутом Port Said, Egypt Констанца, Румунія Рені, Україна, вартість якого склала 27 298,18 грн.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000506, де зазначено про порушення глави 9 ст. 52-64 МК України.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що до ЕМД надано договір транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД". При цьому в СМR від 10.04.2024 перевізником зазначено ФОП « ОСОБА_2 », договір із зазначеним перевізником до митного оформлення не надавався, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що митниці було надано договір № 3004/21/02 від 30.04.2021 укладений між ТОВ «Клевер Тім» та ФОП « ОСОБА_2 » відповідно до п. 1.2. вказаного договору Виконавець (ФОП « ОСОБА_2 ») за плату зобов`язується доставити довірений його Замовником (ТОВ «Клевер Тім») вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Клевер Тім» транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619, останній бере на себе зобов`язання за винагороду(…) за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта (…) (пункт 1.1. договору).

Щодо посилань митного органу з приводу щодо неподання заявок та доручень на проведення ТЕО та відомостей щодо вартості вказаних послуг, суд встановив, що позивачем було повідомлено відповідача, що послуги з охорони вантажів, послуги перевалки та зберігання, послуги з експертизи вантажів не надавались, страхування вантажів не здійснювалось, що підтверджується довідкою про транспортні витрати.

Відповідно до договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 були надано Міжнародне перевезення вантажу за межами державного кордону України та транспортно експедиційне обслуговування на території України, про що було надано рахунок № РФ 20288 від 01.04.2024 року з підписом та печаткою.

Так, щодо зауважень митного органу стосовно рахунку-фактури від 01.04.2024 № РФ-20288, суд звертає увагу, що позивачем було додатково надано відповідачу рахунок від 01.04.2024 № РФ-20288 з підписом та печаткою ТОВ «Клевер Тім». При цьому, суд приймає до уваги доводи позивача, що на час митного оформлення рахунок ще не було сплачено.

Також суд звертає увагу щодо доводів відповідача у оскаржуваному рішенні з приводу того, що відповідно до інвойса від 03.03.2024 № 161 та додатку від 03.03.2024 № 16 до контракта від 01.02.2023 № 010223 поставка товара здійснюється на умовах CFR Constanta, при цьому в довідці про вартість транспортування від 08.04.2024 № 080524/24 зазначено, що експедитор здійснив на користь отримувача товару ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД" перевезення за маршрутом Port Said, Egypt Констанца, Румунія Рені, Україна, вартість якого склала 27 298,18 грн., то суд зазначає, що відповідачу було надано рахунок № РФ 20288 від 01.04.2024 та довідку про вартість транспортування вих. № 080524/24 від 08.04.2024 відповідно до яких ТОВ «Клевер Тім» надало послуги з міжнародного перевезення вантажу за межами державного кордону України: Констанца, Румунія Рені, Україна та транспортно експедиційне обслуговування на території України.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 235 від 12.06.2024.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШОНА-ТРЕЙД судовий збір в розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД», адреса: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд.7, код ЄДРПОУ 37439465.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО