Постанова

від 10.12.2024 по справі 420/18426/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18426/24

Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ШОНА-ТРЕЙД до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ ШОНА-ТРЕЙД звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач наголошує, що у нього наявні всі документи, які підтверджують правильність обчислення ціни товарів за першим методом, всі надані документи є відповідними та не мають жодних розбіжностей, які б могли впливати на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості імпортованих товарів. В вою чергу вказав, що інспектором не було взято до уваги документи які були надані до митного оформлення та він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично не зазначив які саме відомості відсутні. При перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито розбіжності впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000276/2 від 27.04.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШОНА-ТРЕЙД судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім),00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вказує, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу», що підтверджується постановами ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, постанова ВС України від 26.07.2021 справа №813/8725/14, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, постанова ВС України від 16.07.2021 справа № 804/769/16. Вказує, що Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2024 декларантом ФОП ОСОБА_1 діючи від імені позивача було подано до відповідача митну декларацію №24UA500500012696U3 для оформлення вантажу: Продукти переробки овочів - Томати приготовлені без додання оцту чи оцтової кислоти, з вмістом сухої речовини понад 30 мас.%, у первинних упаковках, масою нетто понад 1 кг.: -"TOMATO PASTE, BRIX: 36-38%CB" (Томатна паста врожай 2023, з вмістом сухих речовин 36-38% брикс, для використання в харчовій промисловості, Дата виробництва: 2 023. року, Лікопін мін.50мг/100г, РН 4,2 +/-0,2, НМС макс. 50%. Не містить ГМО.) - у кількості - 18,64 МТ нетто. Виробник MISR ITALY FOR CONCENTRATES AND FOOD INDUSTRIES. Країна виробництва Єгипет.

До митної декларації позивач надав наступні документи: загальноекономічний контракт, інвойс, ВМД, документи щодо доставки товару та інші.

27.04.2024 відповідав виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000276/2, у п.33 якого зазначено:

1) До ЕМД надано договір транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 між ТОВ Клевер Тім та ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД". При цьому в СМR від 10.04.2024 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , договір із зазначеним перевізником до митного оформлення не надавався. Відповідно до п. 1.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 Конкретний перелік наданих експедитором послуг, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО, обумовлюється і вказується у відповідній заявці або дорученні. Також відповідно до п. 2.2.2 вказаного договору за окремим дорученням клієнта і за його рахунок експедитор надає послуги з охорони вантажів клієнта під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовує експертизу вантажів, здійснює страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації, а також надавати інші допоміжні і супутні перевезенню транспортно-експедиторські послуги згідно із заявкою і/або дорученням клієнта. При цьому заявки та доручення на проведення ТЕО та відомості щодо вартості вказаних послуг, які є складовими митної вартості, до митного оформлення не подавались. Поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 01.04.2024 № РФ-20288 не містить печатки ТОВ Клевер Тім та підпису її посадової особи. При цьому відповідно до вказаного рахунку-фактури та п. 3.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619, рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, проте документи, що підтверджують факт оплати до митного оформлення не надавались. Відповідно до інвойса від 03.03.2024 № 161 та додатку від 03.03.2024 № 16 до контракта від 01.02.2023 № 010223 поставка товара здійснюється на умовах CFR Constanta, при цьому в довідці про вартість транспортування від 08.04.2024 № 080524/24 зазначено, що експедитор здійснив на користь отримувача товару ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД" перевезення за маршрутом Port Said, Egypt Констанца, Румунія Рені, Україна, вартість якого склала 27 298,18 грн.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000506, де зазначено про порушення глави 9 ст. 52-64 МК України.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини, у свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої митної декларації, заявлено митну вартість товару 1 (Продукти переробки овочів - Томати приготовлені без додання оцту чи оцтової кислоти, з вмістом сухої речовини понад 30мас.%, у первинних упаковках, масою нетто понад 1 кг.: -"TOMATO PASTE, BRIX: 36-38%CB" (Томатна паста врожай 2023, з вмістом сухих речовин 36-38% брикс, для використання в харчовій промисловості, Дата виробництва: 2023. року, Лікопін мін.50мг/100г, РН 4,2+/-0,2, НМС макс.50%. Не містить ГМО.) -У КІЛЬКОСТІ - 18,64 МТ нетто. Торговельна марка "немає даних" Виробник MISR ITALY FOR CONCENTRATES AND FOOD INDUSTRIES Країна виробництва - EG.) за ціною м 1,4375 дол.США/кг нетто..

Для митного оформлення товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500012696U3 від 11.04.2024 року декларантом було надано пакет документів, які зазначені в графі 44 МД.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 4) митну декларацію країни відправлення.

Також, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2024/000053/1, у п.33 якого зазначено:

До ЕМД надано договір транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 між ТОВ Клевер Тім та ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД". При цьому в СМR від 10.04.2024 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , договір із зазначеним перевізником до митного оформлення не надавався. Відповідно до п. 1.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 Конкретний перелік наданих експедитором послуг, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО, обумовлюється і вказується у відповідній заявці або дорученні.

Також відповідно до п. 2.2.2 вказаного договору за окремим дорученням клієнта і за його рахунок експедитор надає послуги з охорони вантажів клієнта під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовує експертизу вантажів, здійснює страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації, а також надавати інші допоміжні і супутні перевезенню транспортно-експедиторські послуги згідно із заявкою і/або дорученням клієнта. При цьому заявки та доручення на проведення ТЕО та відомості щодо вартості вказаних послуг, які є складовими митної вартості, до митного оформлення не подавались.

Поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 01.04.2024 № РФ-20288 не містить печатки ТОВ Клевер Тім та підпису її посадової особи. При цьому відповідно до вказаного рахунку-фактури та п. 3.2 договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619, рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, проте документи, що підтверджують факт оплати до митного оформлення не надавались.

Відповідно до інвойса від 03.03.2024 № 161 та додатку від 03.03.2024 № 16 до контракта від 01.02.2023 № 010223 поставка товара здійснюється на умовах CFR Constanta, при цьому в довідці про вартість транспортування від 08.04.2024 № 080524/24 зазначено, що експедитор здійснив на користь отримувача товару ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД" перевезення за маршрутом Port Said, Egypt Констанца, Румунія Рені, Україна, вартість якого склала 27 298,18 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що до ЕМД надано договір транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 між ТОВ Клевер Тім та ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД". При цьому в СМR від 10.04.2024 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , договір із зазначеним перевізником до митного оформлення не надавався, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, митниці було надано договір № 3004/21/02 від 30.04.2021 укладений між ТОВ Клевер Тім та ФОП ОСОБА_2 відповідно до п. 1.2. вказаного договору Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) за плату зобов`язується доставити довірений його Замовником (ТОВ Клевер Тім) вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ Клевер Тім транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619, останній бере на себе зобов`язання за винагороду(…) за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта (…) (пункт 1.1. договору).

Отже, зазначення в СМR від 10.04.2024 перевізником ФОП ОСОБА_2 є обґрунтованими та в свою чергу таким, що не впливає на визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань митного органу щодо неподання заявок та доручень на проведення ТЕО та відомостей щодо вартості вказаних послуг, то колегія суддів зазначає, що довідкою про транспротні витрати підтверджено, що послуги з охорони вантажів, послуги перевалки та зберігання, послуги з експертизи вантажів не надавались, страхування вантажів не здійснювалось, про що також було повідомлено митний орган.

При цьому, відповідно до договору транспортного експедирування від 20.06.2019 № 200619 було здійснено Міжнародне перевезення вантажу за межами державного кордону України та транспортно експедиційне обслуговування на території України про, що було надано рахунок № РФ 20288 від 01.04.2024 року з підписом та печаткою

Так, щодо зауважень митного органу стосовно рахунку-фактури від 01.04.2024 № РФ-20288, колегія суддів зазначає, на час митного оформлення рахунок ще не було сплачено. Натомість, в подальшому, Митниці було додатково надано рахунок від 01.04.2024 № РФ-20288 з підписом та печаткою ТОВ «Клевер Тім» про що вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.

Стосовно доводів відповідача у оскаржуваному рішенні з приводу того, що відповідно до інвойса від 03.03.2024 № 161 та додатку від 03.03.2024 № 16 до контракта від 01.02.2023 № 010223 поставка товара здійснюється на умовах CFR Constanta, при цьому в довідці про вартість транспортування від 08.04.2024 № 080524/24 зазначено, що експедитор здійснив на користь отримувача товару ТОВ "ШОНА-ТРЕЙД" перевезення за маршрутом Port Said, Egypt Констанца, Румунія Рені, Україна, вартість якого склала 27 298,18 грн., то колегія суддів звертає увагу, Митниці було надано рахунок № РФ 20288 від 01.04.2024 та довідку про вартість транспортування вих. № 080524/24 від 08.04.2024 відповідно до яких ТОВ «Клевер Тім» надало послуги з міжнародного перевезення вантажу за межами державного кордону України: Констанца, Румунія Рені, Україна та транспортно експедиційне обслуговування на території України, тобто з даної довідки не вбачається того, про що зазначено митним органом.

Крім цього, у довідці вказано надавача послуг, посилання на коносамент, пункти та вид перевезень, його вартість.

Отже, надані митному органу документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що пакувальний лист та якісний сертифікат за нормами Митного Кодексу не є документами, що підтверджують митну вартість.

Крім того, витребування додаткових документів, зокрема пакувального листа, якісного сертифіката виробника, колегія суддів вважає безпідставним, так як такі документи згідно з ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення ніж заявлено декларантом, по товару №1- 1,9283 доларів США за кг нетто (ЕМД від 19.01.2023 № UA205140/2023/003912), ніж заявлено декларантом 1,4375 дол.США/кг нетто

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на ЕМД від 19.01.2023 № UA205140/2023/003912 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, якими в тому числі обґрунтовано апеляційну скаргу та які на думку апелянта помилково не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Отже, доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова