Ухвала

від 14.10.2024 по справі 420/8960/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8960/24

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 420/8960/24, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 420/8960/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), з урахуванням обов`язкових відрахувань.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року залишено без змін.

18 вересня 2024 року по справі № 420/8960/24 видано виконавчий лист.

Від позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на його правонаступника Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на заяву, в якому представник Головного управління Національної поліції в Одеській області просить відмовити в задоволенні заяви та вказав, що у справах щодо проходження публічної служби ГУНП в Одеській області не є правонаступником ГУМВС України в Одеській області. ГУНП в Одеській області не є повним правонаступником ГУМВС України в Одеській області, а лише функціональним правонаступником. Тобто передано лише функції ГУМВС України в Одеській області, з чого не вбачається повного правонаступництва, а тому вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

02.07.2015 року прийнятий Закон України Про Національну поліцію № 580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015 року.

З прийняттям Закону України Про Національну поліцію з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України Про міліцію.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Національну поліцію Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 7 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію Кабінету Міністрів України в місячний строк передбачено було забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, та утворити територіальні органи Національної поліції, в тому числі Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) містяться відомості - стан суб`єкта: припинено, дата запису: 29.07.2024, Номер запису: 1005561110015034669, Підстава: рішення щодо припинення.

Верховний Суд в постановах від 20 лютого 2019 року по справі № 826/16659/15, від 13 березня 2019 року в справі № 524/4478/17 вказав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновити порушені права до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншому/іншим державному/державним органу/органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

В постанові від 11 лютого 2021 року по справі №826/9815/18 Верховний Суд, з-поміж іншого, зазначив, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв`язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: - якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому/іншим суб`єкту/суб`єктам владних повноважень; - якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд в постанові від 28 листопада 2023 року по справі № 806/2056/18 вказав, що нормами статей 1, 2 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» передбачалося, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції було, з-поміж іншого: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень. Своєю чергою приписами статей 1, 2 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності. Поряд із цим, згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Таким чином, в постанові від 28 листопада 2023 року по справі № 806/2056/18 Верховний Суд дійшов висновку, що на підставі співставлення завдань та функцій трьох органів можна дійти висновку про те, що МВС України є органом влади, який формує державну політику у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Разом із тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього відповідні завдання та функції держави покладалися на міліцію.

Згідно п. 10 ст. 51 Бюджетного кодексу України у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв`язку з утворенням таких нових державних органів. У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід замінити боржника у виконавчому листі по справі № 420/8960/24 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) на Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А).

Крім того, в заяві про заміну сторони виконавчого провадження позивач просить суд видати новий виконавчий лист у цій справі, а виконавчий лист від 18.09.2024 року визнати таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із припиненням боржника.

Згідно ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можуть бути обставини, які встановлені після видачі відповідного виконавчого листа та свідчать про те, що відсутні об`єктивні підстави для виконання такого виконавчого документа по суті.

В той же час, припинення боржника у зв`язку з його ліквідацією, за наявності правонаступника, не припиняє обов`язку виконання в повному обсязі вимог виконавчого листа.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ч. 9 ст. 205, ст. ст. 242, 248, 379 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 420/8960/24, - задовольнити частково.

Замінити боржника у виконавчому листі по справі № 420/8960/24 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) на Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А).

В іншій частині заяви, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя О.А. Левчук