Постанова

від 10.10.2024 по справі 520/26611/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р.Справа № 520/26611/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.02.24 року по справі № 520/26611/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС (далі також - ТОВ КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.07.2023 № 0/21866/0408.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року по справі №520/26611/23 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) від 20.07.2023 № 0/21866/0408.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ДОБРОБУД-СЕРВІС» (площа Ростовцева, буд. 24, кв. 24, м. Балаклія, Харківська область, 64207, код ЄДРПОУ 35462623) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 копійок.».

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 заяву представника позивача про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ДОБРОБУД-СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ДОБРОБУД-СЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн (двадцять п`ять тисяч гривень).

В іншій частині заяви - відмовлено.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ДОБРОБУД-СЕРВІС» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що підготовка процесуальних документів по справі не потребувала значного часу та не доведено співмірність наданих послуг зі складністю справи, відсутнє обґрунтування вартості та обсягу послуг та не надано доказів про сплату послуг адвоката.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ «ДОБРОБУД-СЕРВІС» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення - залишити без змін.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та постанова Верховного Суду від 23.11.2023 по справі №420/6966/20 від 23.11.2023).

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та постанова Верховного Суду від 24.08.2023 по справі № 380/7394/23.

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ за №1149702 від 20.09.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською дальністю №1761; договір про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 01.09.2023; додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 08.09.2023; додаткову угоду №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 29.12.2023; Звіт від 18.01.2024 про надання правничої (правової) допомоги за договором № 01/09-23 від 01.09.2023; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (в частині надання правничої допомоги по справі №520/26611/23, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 01.09.2023) від 18.01.2024р.; рахунок на оплату № 020 від 01.09.2023 року.

Пунктом 1.1. Договору від 01.09.2023 №01/09-23 передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Як вбачається з пунктів 4.1., 4.2., 4.4. Договору від 01.09.2023 №01/09-23 вартість наданих правових (правничих) послуг Адвокатське бюро розраховує самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правової (правничої) допомоги.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти (п`яти) днів з моменту отримання клієнтом рахунку/рахунків від Адвокатського бюро. Такий рахунок за вибором Адвокатського бюро може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку клієнта. Рахунок вважається отриманим клієнтом з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця знаходження клієнта та/або з моменту відправлення електронного листа з електронної поштової скриньки Адвокатського бюро на електронну поштову скриньку клієнта.

За результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі, що підписується представниками кожної зі сторін.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 08.09.2023 сторони погодили та вирішили змінити п. 4.1. Договору і викласти його в наступній редакції: Загальна вартість наданих правових (правничих) послуг Адвокатського бюро складає 200 000 грн (двісті тисяч гривень).

Сторони погодили та вирішили змінити п. 4.2. Договору і викласти його в наступній редакції: Адвокатське бюро надсилає поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку клієнта рахунок на оплату послуг. Рахунок ввижається отриманим клієнтом з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця знаходження клієнта та/або з моменту відправлення електронного листа з електронної поштової скриньки Адвокатського бюро на електронну поштову скриньку клієнта. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти (п`яти) днів з моменту набрання законної сили рішення суду першої інстанції. Клієнт сплачує Адвокатському бюро авансові платежі за цим Договором в наступному розмірі та порядку: перший авансовий платіж у розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч гривень) до 30.11.2023; другий авансовий платіж у розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч гривень) до 31.12.2023; залишок у розмірі 160 000 грн (сто шістдесят тисяч гривень) протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішення суду першої інстанції.. Всі інші умови Договору залишено без змін.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (в частині надання правничої допомоги по справі №520/26611/23, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 01.09.2023) від 18.01.2024, вбачається що, Адвокатське бюро "Шох і партнери", в особі керуючої Шох К.А., надало ТОВ КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС, в особі директора Нещенка С.О., правову (правничу) допомогу з представництва та захисту інтересів ТОВ КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС по справі №520/26611/23, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 01.09.2023. ТОВ КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС здійснило оплату за надану правову (правничу) допомогу. Претензій та зауважень до виконаної роботи (наданих послуг) ТОВ КОМПАНІЯ ДОБРОБУД-СЕРВІС не має.

Відповідно до звіту від 18.01.2024 про надання правничої (правової) допомоги за договором № 01/09-23 від 01.09.2023, адвокат надавав правову допомогу (виконав послуги), а саме:

1. Ознайомлення та вивчення матеріалів справи, які надані Клієнтом для формування правової позиції 40 год.;

2. Вивчення судової практики 8 год.;

3. Підготовка позовної заяви 46 год.;

4. Оформлення та відправка позовної заяви та додатків до неї 8 год.;

5. Підготовка та подання заяви про долучення доказів - 2 год.;

6. Ознайомлення з відзивом на позовну заяву - 2 год.;

7. Підготовка та подання відповіді на відзив - 8 год.;

8. Оформлення та відправка відповіді на відзив - 2 год.;

9. Підготовка та подання пояснень - 12 год.;

10. Оформлення та відправка пояснень - 2 год.;

11. Підготовка та подання заперечень - 8 год.;

12. Оформлення та відправка пояснень - 2 год.;

13. Підготовка та подання заяв - 6 год.;

14. Оформлення та відправка заяв - 2 год.;

15. Підготовка до судових дебатів - 10 год.;

16. Участь у судових засіданнях по справі - 6 год.;

17. Слідкування за рухом справи загалом 10 год.

18. Підготовка заяви про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат (у т.ч. звіту про надання правничої (правової) допомоги за договором № 01/09-23 від 01.09.2023) 3 год.;

19. Оформлення та відправка заяви про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат та додатків до неї 2 год.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також суд повинен враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі №873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальний розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 25000,00 грн є співмірним із складністю справи, з урахуванням виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Щодо доводів апелянта про ненадання підтвердження оплати наданих адвокатом послуг, колегія суддів зазначає, що питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді.

Так, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), сформовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки належить сплатити.

Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати вбачається також із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v. Ukraine), п. 97)».

Такий підхід щодо застосування положення ч.7 ст.139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 28 липня 2023 року у справі №280/1987/20.

З огляду на викладене, доводи ГУ ДПС в Харківській області про ненадання підтвердження оплати наданих адвокатом послуг, не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 по справі № 520/26611/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 14.10.2024 року