Постанова

від 14.10.2024 по справі 420/35560/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35560/23

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.

Дата і місце ухвалення 25.06.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - Швець Надії Василівни, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - Швець Надії Василівни, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Надії Василівни щодо ненадання копій запитуваних документів на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 30 листопада 2023 року;

- зобов`язати директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Швець Надію Василівну надати ОСОБА_1 копії запитуваних документів в запиті на публічну інформацію від 30 листопада 2023 року;

- стягнути з директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Надії Василівни на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01.12.2023 року вона звернулася до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» із запитом на публічну інформацію від 30.11.2023 року, в якому просила надати правовстановлюючі документи, на підставі яких було виготовлено технічний паспорт від 30.10.2018р. на нежитлове приміщення загальною площею 24,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та технічний паспорт від 30.10.2018 року. Оскільки зазначене нежитлове приміщення належить територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради, тому запит стосується комунального майна, а інформація, стосовно запитуваного майна, не є таємною або конфіденційною, а тому, на думку позивача, не може бути прихованою від громади. 11.12.23 року позивача повідомлено про відмову у наданні інформації у зв`язку із тим, що має укласти договір із відповідачем для можливості отримати запитувану публічну інформацію. Позивач вважає відмову безпідставною, необґрунтованою та такою, що порушує її охоронюване законом та гарантоване Державою право на отримання інформації. Крім того, позивач зазначає, що не наданням запитуваної інформації завдано їй моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях, головному болі, втраті довіри до органів місцевого самоврядування, віри в справедливість, непорушність конституційних прав, яку вона оцінює в 5000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання залучено до участі в справі в якості співвідповідача комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо ненадання копій запитуваних документів на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 30 листопада 2023 року.

Зобов`язано комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 копії запитуваних документів в запиті на публічну інформацію від 30 листопада 2023 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог винесене з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення у відповідній частині та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» апелянт може бути розпорядником виключно інформації про використання бюджетних коштів, а також інформації, що становить суспільний інтерес. Апелянт вважає, що інформація про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, за результатами якої складається технічний паспорт не віднесена до категорії публічної інформації, розпорядником якої може бути відповідач. На думку апелянта, правовідносини у сфері надання інформації про державну реєстрацію речових прав врегульовані спеціальним законом, тому сфера дії Закону України «Про доступ до публічної інформації» на спірні правовідносин щодо надання інформації про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, у тому числі копій документів, не розповсюджується. Крім того, апелянт вважає, що запитувана інформація не є суспільно необхідною, тому на неї не поширюються положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради з запитом на публічну інформацію від 30.11.2023 року, в якому зазначила, що «Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Додаток №1), підставою для державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 24,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , 14.12.2018 р. було зареєстровано право власності за територіальною громадою м.Одеси, в особі Одеської міської ради. Підставою для державної реєстрації зазначено : 1.технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.10.2018, видавник: КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР; 2.рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 510, виданий 27.09.1990, видавник: Одеська міська рада Розмір частки: 1/1 Власники: Територіальна громада, Одеська міська рада, код ЄДРПОУ: 26597691. Оскільки реєстрація права власності на комунальну власність, яка належить територіальній громаді міста Одеси має бути відкритою, рішення про прийняття в комунальну власність майна та про приватизацію такого майна має бути оприлюднено, правовстановлюючі документи на підставі яких було здійснено таку реєстрацію не є таємницею та розкриття такої інформації не порушує права третіх приватних осіб», та з огляду на викладене просила « 1.надати всі правовстановлюючі документи на підставі яких, було виготовлено технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.10.2018, видавник: КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР; 2.надати технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.10.2018, видавник: КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР».

У відповідь на вказаний запит комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради листом № 4457/03.01-18 повідомило позивача, що КП «БТІ» ОМР не є розпорядником інформації, зазначеної у запиті в розумінні пункту 5 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки дана інформація не відноситься до інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці особи, яка обіймає керівну посаду в комунальному підприємстві. Також повідомлено, що за архівними даними станом на 07.12.2023 в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: м. Одеса, загальною площею 24,3 кв.м, виготовленого КП «БТІ» ОМР 30.10.2018. Надати копію правовстановлюючого документу, на підставі якого 14.12.2018 було зареєстровано право власності на зазначене нежитлове приміщення, не є можливим у зв`язку із відсутністю в матеріалах інвентаризаційної справи.

Крім того, повідомлено, що відповідно до пунктів 1.4., 6.12.2.4., 2.2.6 Статуту КП «БТІ» ОМР, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.07.2021 462-VIII, підприємство є комерційним, самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах господарського розрахунку, предметом господарської діяльності підприємства для реалізації мети створення є ведення і зберігання інвентаризаційних та реєстраційних справ, створених підприємством за результатами оформлення та/або реєстрації прав на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, надання інформації та/або копій матеріалів, що знаходяться на зберіганні у підприємства, у тому числі на договірних засадах. За таких обставин, для отримання копії технічного паспорта на нежитлове приміщення, загальною площею 24,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Некрасова, 5, виготовленого 30.10.2018 позивачу необхідно укласти договір та здійснити оплату робіт та послуг, які реалізує КП «БТІ» ОМР.

Позивач вважає протиправною бездіяльність щодо ненадання копій запитуваних документів на запит на публічну інформацію від 30.11.2023 року, а тому звернулась до суду з даною позовною заявою.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та частково задовольняючи адміністративний позов, дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація є суспільно необхідною, оскільки інформація про використання бюджетних коштів та комунального майна є предметом суспільного інтересу, при цьому, за загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон №2939-VI).

Згідно з частиною першою статті 1 Закон № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, з-поміж іншого, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 6 Закону № 2939-VI, зокрема, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

За змістом частини першої статті 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Судом встановлено, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з відмовою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради у наданні позивачу запитуваної інформації, а саме: 1.надати всі правовстановлюючі документи на підставі яких, було виготовлено технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.10.2018, видавник: КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР; 2.надати технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 30.10.2018, видавник: КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР.

Відмова обґрунтована тим, що КП «БТІ» ОМР не є розпорядником інформації, зазначеної у запиті, оскільки зобов`язано надавати за запитами лише інформацію, яка зазначена у пункті 5 частини першої статті 13 Закону №2939-VI, а саме: про структуру, принципи формування та розмір оплати праці особи, яка обіймає керівну посаду в комунальному підприємстві.

Отже, для встановлення правомірності відмови відповідачем у наданні запитуваної позивачем інформації необхідно з`ясувати чи є КП «БТІ» ОМР розпорядником інформації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, КП «БТІ» ОМР відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.07.2021 № 462-VIII (далі Статут), є комунальним підприємством. Здійснює свою господарську діяльність на підставі госпрозрахунку та власного комерційного ризику, не фінансується із бюджетів будь-яких рівнів.

Відповідно до пунктів 2.2.1., 2.2.3. 2.2.4. Статуту, предметом діяльності КП «БТІ» ОМР, окрім іншого, є: здійснення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; надання копій матеріалів первинної або попередньої технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, які відсутні у Реєстрі будівельної діяльності за запитами виконавцю та/або замовнику, які зберігаються на Підприємстві; ведення і зберігання інвентаризаційних та реєстраційних справ, створених Підприємством за результатами оформлення та/або реєстрації прав на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року.

Колегією суддів встановлено, що запит позивача стосувався надання копії технічного паспорту об`єкта нерухомого майна, який перебуває у комунальній власності, а також копій правовстановлюючих документів, на підставі яких було видано зазначений технічний паспорт.

З огляду на викладене, запитувана інформація не стосується структури, принципів формування та розміру оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради, яку повинні надавати юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, що позивачем не заперечується.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем фактично визначено норми права, на підставі яких вона вважає, що саме відповідач є розпорядником запитуваної інформації.

Зокрема, позивач вважає, що відповідач є особою, яка виконує делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків відповідно до п. 3 ч.1 ст. 13 Закону № 2939-VI.

Свою правову позицію позивач обґрунтовує тим, що згідно рішення Одеської міської ради №173-VII від 17 березня 2021 року, КП «БТІ» ОМР призначено зберігачем інвентаризаційних справ м. Одеси, а отже наділено делегованими повноваженнями із зберігання інвентаризаційних справ.

Апеляційний суд зазначає, що зберігання інвентаризаційних справ за своєю правовою природою є технічною функцією, покладеною на відповідача відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, та не відповідає ознакам владних (управлінських) повноважень. Жодною нормою чинного законодавства не визначено зберігання інвентаризаційних справ як повноваження або ж обов`язок органу місцевого самоврядування.

Більш того, поняття делеговані повноваження визначено приписами статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких делегованими є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

У цьому контексті необхідно також зазначити, що поняття «зберігач інвентаризаційної справи» було визначено у Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127. Відповідно до приписів Інструкції, зберігач це юридична особа публічного права, яка здійснює зберігання інвентаризаційної справи за місцем розташування об`єкта нерухомого майна. Зберігач не проводить роботи з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

Зазначена Інструкція втратила чинність 11.12.2023 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 12.10.2023 № 939. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488 затверджено Порядок проведення технічної інвентаризації, який не містить поняття зберігач інвентаризаційної справи. Отже, з 11.12.2023 року у законодавстві взагалі відсутнє поняття «зберігач інвентаризаційної справи».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у контексті спірних правовідносин на відповідача не розповсюджуються приписи п. 5 ч.1 ст. 13 Закону № 2939-V, оскільки зберігання інвентаризаційних справ не відноситься до делегованих органом місцевого самоврядування повноважень, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав вважати відповідача розпорядником інформації з наведених вище підстав.

Щодо висновків суду першої інстанції що запитувана позивачем інформація є суспільно необхідною, оскільки інформація про використання бюджетних коштів та комунального майна є предметом суспільного інтересу, апеляційний суд зазначає наступне.

Аналіз положень Закону № 2939-VI свідчить про те, що комунальне підприємство може бути розпорядником публічної інформації у випадках, передбачених частиною другою статті 13 Закону № 2939-VI, зокрема, щодо інформації, яка становить суспільний інтерес. В такому випадку перелік інформації, яка становить суспільний інтерес, не є вичерпним. Зі змісту частини другої статті 13 Закону № 2939-VI можна виснувати, що її значимість залежить власне від суті цієї інформації у зіставленні з конкретними життєвими обставинами, які зумовлюють потребу в отриманні інформації.

Велика Палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08 листопада 2016 року у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» («Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary») (заява №18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати в кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (пункт 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (пункт 158-170):

- мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;

- характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;

- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов`язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;

- готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.

Тягар доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на позивача-запитувача інформації. Особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити останній на предмет наявності в ньому відповідного обґрунтування. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, але з дотриманням, зокрема, пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 2939-VI, який гарантує право кожної особи знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 9901/105/20).

В обґрунтування адміністративного позову, а також в інших заявах по суті справи, позивач неодноразово зазначала, що нежитлове приміщення, загальною площею 24,3 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй на праві приватної власності та було неправомірно передано у комунальну власність, а також вказувала, що запит на публічну інформацію було фактично подано з метою спростування тверджень відповідача у межах справи № 522/23266/23-Е.

Таким чином, якщо розглядати спірні правовідносини через призму надання доступу до публічної інформації відповідно до Закону № 2939-VI, то у світлі наведених позивачем обґрунтувань позову наразі немає достатніх підстав стверджувати, що інформація, яку вона просить надати, становить суспільний інтерес. Більш того, вищенаведені обставини дозволяють стверджувати, що запитувана інформація становить інтерес виключно для позивача та запитувалась з метою захисту її майнових інтересів, зокрема, права приватної власності на зазначене нерухоме майно.

Всупереч висновкам суду першої інстанції, запитувана позивачем інформація також не є інформацією про використання бюджетних коштів та комунального майна.

У цьому контексті суд вважає за необхідне також зазначити, що не відповідає завданню адміністративного судочинства ініціювання провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у цивільному провадженні, або з метою спростування тверджень відповідача поза межами цивільного процесу.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що КП «БТІ» ОМР не є розпорядником публічної інформації у розумінні ст. 13 Закону № 2939-VI, а тому правомірно відмовив позивачу у наданні копії запитуваних документів на запит на публічну інформацію від 30 листопада 2023 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як вірно зазначено судом першої інстанції, за загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів. Водночас, запит на отримання вказаної публічної інформації має бути звернутий до належного розпорядника, яким у межах спірних правовідносин є Одеська міська рада (як власник нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Некрасова, 5) або Департамент комунальної власності Одеської міської ради (як виконавчий орган зазначеної ради, на який покладена функція здійснення обліку та інвентаризації об`єктів нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Одеси).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції на наведені вище обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради - Швець Надії Василівни, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 14.10.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька