Ухвала

від 15.10.2024 по справі 420/25013/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25013/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.

перевіривши апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРСАГ УКРАЇНА до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000071/2 від 28.08.2023, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000314,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРСАГ УКРАЇНА.

Отримавши 19.01.2024 копію рішення та не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеська митниця (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) через електронний кабінет 10.10.2024 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

До апеляційної скарги додана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням строку на апеляційне оскарження але залишена без руху та повернута апелянту з підстав несплати судового збору. Апелянт вказує, що на дату повернення вперше поданої апеляційної скарги у митниці були відсутні кошти для сплати судового збору. Звертає увагу апелянт на те, що Одеська митниця є бюджетною установою та в умовах воєнного стану її фінансування є обмеженим. При цьому апелянт вказує, що, з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження, апелянт неодноразово звертався до Державної митної служби України порушуючи питання виділення додаткових коштів для здійснення претензійної роботи, ефективного оскарження судових рішень, ухвалених не на користь митного органу, на підтвердження чого апелянт додав копії трьох листів від 27.02.2024, від 19.07.2024, від 23.07.2024. Також апелянт посилається на норми КАС України, судові рішення Верховного Суду, та вважає, що повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах розумного строку після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги. вказана на думку апелянт свідчить про добросовісне ставлення апелянтом до реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції

Вирішуючи заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу

Відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене в письмовому провадженні 17.10.2024, повний текст судового рішення складений 17.01.2024, копія рішення отримана апелянтом 19.01.2024.

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, є 16.02.2024, а останнім днем строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, є 19.02.2024.

Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом 15.02.2024, тобто з дотримання строку на апеляційне оскарження, який встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України.

Проте, ухвалою від 20.02.2024, вперше подана апеляційна скарга була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам п.8 ч. 2 та 1 та п. 4 ч. 5, ч. 6 ст. 296 КАС України,

Ухвалою апеляційного суду від 11.03.2024, апелянту було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, та апеляційна скарга повернута апелянту, з підстав не усунення апелянтом усіх недоліків апеляційної скарги.

Копія ухвали апеляційного суду від 11.03.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги була отримана апелянтом 12.03.2024.

Повторно апеляційна скарга подана через електронний кабінет 10.10.2024, тобто майже через шість місяців після отримана апелянтом копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги. наведене спростовує доводи апелянта про подання апеляційної скарги повторно у розумні строки, без зайвих зволікань після отримання копії ухвали апеляційного суду від 11.03.2024.

Стосовно доводів щодо відсутності коштів та обмеження бюджетного фінансування, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Необхідність сплати судового збору певне обмеження при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважним.

Цитування апелянтом норм матеріального та процесуального права також не є поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційний суд вважає наведені скаржником доводи стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження такими, що не можуть бути визнані поважними, оскільки невжиття суб`єктом владних повноважень шести місяців дієвих заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Крім того, після повернення апеляційної скарги апелянтом протягом шести місяців не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов`язків.

Саме по собі посилання апелянта на практику Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо поновлення строку також не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, причини, наведені скаржником, не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 321, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23.

Апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23 залишити без руху.

Надати апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений судом строк, а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Роз`яснити апелянту, що, відповідно до ч. 6, ч. 8 ст. 18 КАС України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Роз`яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький