Ухвала

від 04.11.2024 по справі 420/25013/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25013/23

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРСАГ УКРАЇНА до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2023/000071/2 від 28.08.2023, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2023/000314,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРСАГ УКРАЇНА.

Отримавши 19.01.2024 копію рішення та не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеська митниця (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) через електронний кабінет 10.10.2024 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 15.10.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23, та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків для зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, копія ухвали апеляційного суду від 15.10.2024 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 16.10.2024 о 10:33 год, відомості про доставлення копії ухвали до електронного кабінету апелянта, отриманні судом 16.10.2024.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 16.10.2024, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 2810.2024 включно.

У встановлений апеляційним судом строк, апелянт подав заяву про усунення недоліків, в якій навів інші, на його думку, причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, у якості інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на подання апеляційної скарги вперше з дотриманням строку на апеляційне оскарження та її повернення через несплату судового збору. Звертає увагу апелянт на те, що Одеська митниця є бюджетною установою та в умовах воєнного стану її фінансування є обмеженим. При цьому апелянт вказує, що, з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження, апелянт неодноразово звертався до Державної митної служби України порушуючи питання виділення додаткових коштів для здійснення претензійної роботи, ефективного оскарження судових рішень, ухвалених не на користь митного органу, на підтвердження чого апелянт додав копії відповідних листів , копії виписок про відсутність коштів. Також апелянт посилається на норми КАС України, судові рішення Верховного Суду, та вважає, що повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах розумного строку після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги. вказана на думку апелянт свідчить про добросовісне ставлення апелянтом до реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції

Вирішуючи заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу

Залишаючи 15.10.2024 апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд встановив, що відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене в письмовому провадженні 17.10.2024, повний текст судового рішення складений 17.01.2024, копія рішення отримана апелянтом 19.01.2024.

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, є 16.02.2024, а останнім днем строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, є 19.02.2024.

Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом 15.02.2024, тобто з дотримання строку на апеляційне оскарження, який встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України.

Проте, ухвалою від 20.02.2024, вперше подана апеляційна скарга була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам п.8 ч. 2 та 1 та п. 4 ч. 5, ч. 6 ст. 296 КАС України,

Ухвалою апеляційного суду від 11.03.2024, апелянту було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, та апеляційна скарга повернута апелянту, з підстав не усунення апелянтом усіх недоліків апеляційної скарги.

Копія ухвали апеляційного суду від 11.03.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги була отримана апелянтом 12.03.2024.

Повторно апеляційна скарга подана через електронний кабінет 10.10.2024, тобто майже через шість місяців після отримана апелянтом копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Апеляційний суд зазначає, що наведене спростовує доводи апелянта про подання апеляційної скарги повторно у розумні строки, без зайвих зволікань після отримання копії ухвали апеляційного суду від 11.03.2024.

Стосовно доводів апелянта щодо відсутності коштів та обмеження бюджетного фінансування, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про судовий збір, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Необхідність сплати судового збору певне обмеження при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважним.

Цитування апелянтом норм матеріального та процесуального права, посилання на рекомендації Ради Суддів України також не є поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Посилання апелянта на усталену практику Верховного Суду апеляційний суд відхиляє, оскільки невжиття суб`єктом владних повноважень протягом шести місяців дієвих заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Крім того, після повернення апеляційної скарги апелянтом протягом шести місяців не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов`язків.

Наведені інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження по суті є тими самими причинами, які апелянт зазначив у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, доданої до повторно поданої апеляційної скарги, та які були визнані неповажними ухвалою апеляційного суду від 15.10.2024..

Отже, причини, наведені скаржником у заяві від 28.10.2024, не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №420/25013/23.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький