Ухвала

від 17.10.2024 по справі 2-492/11

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/397/24 Головуючий в 1-й інстанції: Зубов О.С.

Єдиний унікальний номер справи: 2-492/11 Доповідач: Радченко С.В.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

17 жовтня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Радченка С.В.

суддів: Склярської І.В., Воронцової Л.П.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

26 травня 2015 року Суворовський районний суд м. Херсона постановив ухвалу, якою наклав арешт на автомобіль Mitsubishi Lanser 9, кузовний номер № НОМЕР_1 , 2008 року випуску, останній відомий державний номер НОМЕР_2 .

На вказану ухвалу суду адвокат Руденко М.М., діючи від імені ОСОБА_1 , 18 вересня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу адвокатаРуденка МихайлаМихайловича,який дієвід імені ОСОБА_1 ,залишено безруху та надано строк протягом десяти днів звернутися до суду з заявою із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

На виконаннявимог ухвалисуду апеляційної інстанції14жовтня 2024року адвокатРуденка М.М.,який дієвід імені ОСОБА_1 ,звернувся досуду зклопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Суворовський районний суд м. Херсона від 26.05.2015 року, пославшись на ті ж самі обставини, що і раніше, а саме, що про накладення арешту на автомобіль скаржник дізнався наприкінці 2021 року, тоді ж він звернувся до суду з заявою про скасування арешту, у задоволенні якої ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2022 року було відмовлено. Після деокупації м. Херсона лише у квітні 2024 року він дізнався про прийняте судом 16.02.2022 року рішення, звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, яка постановою Херсонського апеляційного суду від 20.06.2024 року залишена без задоволення. Після отримання повного тексту зазначеної постанови він дізнався, що скасування ухвали про накладення арешту на автомобіль можливо у порядку частини 1 статті 352 КПК України.

Перевіривши доводи скаржника, викладені в клопотанні про поновлення строк на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що скаржнику необхідно відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 354ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відтак, у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження і чи виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Встановлення в законі строків на апеляційне оскарження також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може порушити принцип правової визначеності.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 44ЦПК України визначено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його представнику адвокату Руденку М.М. ще в листопаді 2021 року достовірно було відомо про постановлення 26.05.2015 року ухвали про накладення арешту на автомобіль, що підтверджується зверненням адвоката Руденка М.М. із заявою від 15.11.2021 року до суду про скасування арешту, накладеного вказаною ухвалою (т.3 а.п.233).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.11.2021 року заявнику було повернуто без розгляду його заяву та роз`яснено, що право на звернення до суду про скасування заходів забезпечення позову, мають сторони по справі, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підстава (т.3 а.п.235).

15 січня 2022 року скаржник знову звернувся до суду першої інстанції з заявою про скасування арешту накладеного на автомобіль ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 26.05.2015 року (т.4 а.п.2-3).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2022 року скаржнику відмовлено в задоволені заяви та роз`яснено, що він, як особа, яка не була стороною у справі, має право звернутися до суду з відповідним позовом про зняття арешту з його майна (т.4 а.п.26).

Посилання скаржникана те,що лише у квітні 2024 року він дізнався про прийняте судом 16.02.2022 року рішення і тоді зміг реалізувати своє право на оскарження є непереконливими, оскільки м. Херсон був деокупований 11.11.2022 року, робота Херсонського міського суду Херсонської області була відновлена 01.06.2023 року, а Херсонського апеляційного суду відновлена з 05.06.2023 року на підставі Рішень Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 року № 567/0/15-23 та 31.05.2023 року № 572/0/15-23.

Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на те, що тільки після отримання повного тексту постанови Херсонського апеляційного суду від 20.06.2024 року йому стало відомо про правильний спосіб захисту порушеного права, оскільки адвокат Руденко М.М. був присутній в судовому засіданні, знав про прийняте судом рішення, а з черговою апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції лише майже через три місяці, а саме 18.09.2024 року (т.4 а.п.78-82).

Також,колегія суддівзвертає увагуна те,що апеляційнускаргу наухвалу Суворовськогорайонного суду м.Херсона від26.05.2015року скаржник подав увересні 2024року,тобто післясплину більшеніж дваз половиною (майже три) роки з дня коли вони дізналися про порушення прав довірителя.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними і спростовуються матеріалами справи, оскільки заявником не надано жодного доказу того, що перешкоджало йому вчасно звернутися до апеляційної інстанції та подати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 26.05.2015 року.

З огляду на викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 354, 357, 358 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 26 травня 2015 року, якою наклав арешт на автомобіль.

Копію ухвали разом з апеляційноюскаргою тадоданими доскарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Склярська

Л.П. Воронцова