Ухвала

від 16.10.2024 по справі 916/1976/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

16 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1976/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 (суддя К.Ф. Погребна, м.Одеса, повний текст складено 07.06.2024)

у справі №916/1976/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Громадської організації «ПОЛЬОТ»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3

про визнання виключення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Громадської організації «ПОЛЬОТ», в якому у редакції клопотання про уточнення позовних вимог б/н та б/д (вх.№36692/23 від 16.10.2023), просила визнати виключення позивачки з членів Громадської організації «ПОЛЬОТ» незаконним, зобов`язати Громадську організацію «ПОЛЬОТ» поновити дані щодо членства в організації стосовно ОСОБА_1 в усіх відповідних відомостях та журналах, а також зобов`язати Громадську організацію «ПОЛЬОТ» не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні її прав, як учасника Громадської організації «ПОЛЬОТ».

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 05.06.2023 відкрито провадження у справі №916/1976/23 та в подальшому ухвалою суду від 09.08.2023 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на ОСОБА_1 .

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 та прийняти нове рішення, яким уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржницею не було подано належних доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі, а також належних доказів на підтвердження повноважень у представника, який підписав апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 01.07.2024 у справі №916/1976/23 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху; апелянту встановлено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

08.07.2024 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків б/н від 08.07.2024 (вх.№2445/24 від 08.07.2024), яка підписана від імені скаржниці тією самою особою, яка підписала апеляційну скаргу, а саме: адвокатом Пошали Катериною Сергіївною. До вказаної заяви додано копію платіжної інструкції №0.0.3747284044.1 від 08.07.2024 про доплату 7845,60 грн судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002972 від 15.03.2017, у той час як жодного документу, який би посвідчував повноваження адвоката Пошали Катерини Сергіївни на представництво інтересів ОСОБА_1 у Південно-західному апеляційному господарському суді (зокрема, ордера або довіреності) до даної заяви додано не було.

З огляду на те, що ОСОБА_1 у встановлений Південно-західним апеляційним господарським судом строк не у повному обсязі було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 01.07.2024, а саме: не надано належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Пошали Катерини Сергіївни на представництво інтересів скаржниці у Південно-західному апеляційному господарському суді, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 з доданими до неї документами. Справу №916/1976/23 повернуто Господарському суду Одеської області.

03.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23.

Апеляційну скаргу зареєстровано судом 03.10.2024 за вх.№3739/24.

Одночасно скаржницею подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги (вх.№3742/24 від 03.10.2024).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1976/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

11.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ознайомившись з матеріалами справи та матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачка звернулася з даним позовом у 2023 році, подавши його через систему «Електронний суд».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За умовами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі з урахуванням клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог б/н та б/д (вх.№36692/23 від 16.10.2023) є три вимоги немайнового характеру (про визнання виключення незаконним, про зобов`язання поновити дані щодо членства в організації та про зобов`язання не чинити перешкоди у здійсненні прав), за кожну з яких позивачка повинна була сплатити по 2684,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржницею оскаржується рішення суду, яким відмовлено у задоволенні 3 вимог немайнового характеру, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 має бути сплачено судовий збір у сумі 12078,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 3 вимоги немайнового характеру х 2684,00 грн. (ставка судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році, в якому позивач звернувся з позовом до суду) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) = 12078,00 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_1 повторно подала апеляційну скаргу нарочно, тобто не використовуючи систему «Електронний суд», понижуючий коефіцієнт при розрахунку судового збору у даному випадку не застосовується.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у даній справі у розмірі 9662,40 грн, апелянту необхідно доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги (вх.№3739/24 від 03.10.2024) у розмірі 2415,60 грн.

По-друге, пунктом 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі встановлено статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Приписами частин шостої сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги долучено копії апеляційної скарги за кількістю учасників, проте ОСОБА_1 не додано жодних доказів надсилання копії скарги учасникам справи.

По-третє, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 27.05.2024, повний текст рішення складено 07.06.2024. Отже, 27.06.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, у той час як скаржник повторно подав апеляційну скаргу 03.10.2024, тобто з пропуском строку для її подання.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку для її подання.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги скаржниця зазначила, що ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 залишено без руху з причини несплати судового збору та невірного зазначення в адвокатському ордері назви суду. Стороною апелянта були усунуті недоліки, сплачено судовий збір у визначеній Південно-західним апеляційним господарським судом розмірі, а також сформовано новий ордер, однак по технічним причинам новий ордер не було приєднано до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги. Наведені обставини зумовили повернення апеляційним судом ухвалою від 07.08.2024 апеляційної скарги. На теперішній час встановлений законом процесуальний строк для подання апеляційної скарги скаржницею пропущено у зв`язку зі збоєм у роботі системи «Електронний суд» під час вимкнення світла.

Колегія суддів зауважує, що приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначалось вище по тексту цієї ухвали, неусунення ОСОБА_1 недоліків первісно поданої апеляційної скарги зумовило її повернення Південно-західним апеляційним господарським судом ухвалою від 07.08.2024.

На переконання колегії суддів, наведені скаржником обставини щодо збою у роботі системи «Електронний суд» під час вимкнення світла не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 08.08.2024 (дати отримання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 про повернення апеляційної скарги) по 03.10.2024 (повторне подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду після її повернення 07.08.2024).

Окрім того, апелянт не навела жодних обставин, які перешкоджали їй подати апеляційну скаргу в найкоротший строк після отримання ухвали суду від 07.08.2024 про повернення апеляційної скарги, тоді як скаржниця, діючи добросовісно, розумно та обачливо, повинна була з достатнім поспіхом вчиняти дії щодо повторного подання апеляційної скарги, проте таку апеляційну скаргу подано зі значним пропуском строку (03.10.2024).

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не навела належних обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії з подання апеляційної скарги.

Відтак, ОСОБА_1 слід навести інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2415,60 грн.

-надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адреси відповідача та третіх осіб;

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2024 у справі №916/1976/23 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде усунуто інші недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

Суддя С.В. Таран