Ухвала

від 17.10.2024 по справі 903/999/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" жовтня 2024 р. Справа № 903/999/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Саврій В.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги особи, яка на брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 (повний текст - 18.06.2024) у справі №903/999/23 (суддя Шум М.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 5214599,76 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 позов задоволений.

Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" 5214599,76 грн заборгованості, з яких: 4563240,00 грн основного боргу, 587597,23 грн пені, 26084,13 грн інфляційних та 37678,40 грн 3% річних та 78219,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, особа, яка на брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" звернулася до суду із апеляційною скаргою через систему «Електронний суд».

15.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" до суду надійшла заява про зміну апеляційної скарги, в редакції якої апелянт просить суд:

1. Прийняти дану заяву до розгляду та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" строк на подання заяви про зміну апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23, у зв`язку із поважністю причин його пропуску;

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23, у зв`язку із поважністю причин його пропуску.

3. Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23.

4. Зупинити дію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 по справі №903/999/23.

5. Витребувати із Господарського суду Волинської області матеріали справи №903/999/23.

6. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 в частині стягнення з ПОСП ім.Івана Франка на користь ТОВ "Агро Фонд" 25 (двадцяти п`яти) грн заборгованості, сплачених ТОВ "ДС ОІЛ" на користь ТОВ "Агро Фонд" за Договором поставки №1002/1 від 10.02.2022, та ухвалити нове рішення в частині стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних з врахуванням часткового виконання ТОВ "ДС ОІЛ" своїх зобов`язань за договором щодо часткового погашення суми основного боргу від імені ПОСП ім.І.Франка (відповідача) на користь ТОВ "Агро Фонд" (позивача) за Договором поставки №1002/1 від 10.02.2022 в сумі 25 (двадцять п`ять) грн.

7. На підставі абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України ТОВ "ДС ОІЛ" повідомляє, що його витрати на правничу (правову) допомогу становитимуть орієнтовно 5000,00 гривень. Докази витрат на правничу (правову) допомогу, зумовлені цією апеляційною скаргою, будуть надані апеляційному господарському суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 вже було предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно положень ст.272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. 3. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з врахуванням заяви про її заміну, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Водночас, апеляційна скарга була подана через систему "Електронний суд", а відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апелянт оскаржує рішення в частині стягнення з ПОСП ім.Івана Франка на користь ТОВ "Агро Фонд" 25 (двадцяти п`яти) грн заборгованості.

Враховуючи в комплексі норми п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (судовий збір не може становити менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (судовий збір за подання скарги щодо перегляду судового рішення в частині оскаржуваних сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням, сплачується лише в цій частині), а також ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), звертаючись до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення, скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 3633,60 грн (3028,00 грн * 150% * 0,8).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Тому скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

За посиланням https://nwag.court.gov.ua/sud4874/gromadyanam/tax можна ознайомитись з детальною інформацією щодо сплати судового збору.

Відсутність доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку апелянт зазначає, що:

1. З постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 по даній справі ТОВ "ДС ОІЛ" ознайомилось в день її оприлюднення - 10.10.2024 і одразу наступного дня подало дану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції;

2. Після ознайомлення із текстом постанови стало очевидним, що ПОСП ім. І.Франка не оскаржило рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу без врахування часткового погашення суми даного боргу ТОВ "ДС ОІЛ" за Договором доручення №0802/1 від 08.02.2024, що порушує права та законні інтереси ТОВ "ДС ОІЛ";

3. Повний текст рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 ТОВ "ДС ОІЛ" не отримувало, оскільки не було залучено до справи як учасник.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарського процесуального кодексу України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодексу України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом з тим відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Отже, подавши апеляційну скаргу у цій справі на підставі відповідної норми, апелянт реалізував передбачене зазначеною нормою право на апеляційне оскарження. Проте інша річ, що здійснення (реалізація) такого права можливе за дотримання визначених процесуальним законодавством умов, у тому числі щодо строку на апеляційне оскарження та вчинення конкретних визначених дій на його поновлення у разі пропуску з поважних причин.

У постановах від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Однак з приписів частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №904/1875/19.

Отже, норми Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню до всіх без винятку учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб, які не брали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.

Схожі за змістом правові висновки викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №5011-46/18261-2012, від 03.10.2019 у справі №909/117/17, від 08.10.2019 у справі №5011-46/18261-2012, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято 11.06.2024, повний текст складено 18.06.2024, тобто, останній день строку на апеляційне оскарження згідно частини 1 статті ст.256 ГПК України - 08.07.2024.

При цьому, з апеляційною скаргою (з врахуванням заяви про заміну апеляційної скарги) апелянт звернувся лише 15.10.2024, тобто, із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.256 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2024 на адресу Господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надійшла позовна заява у справі №903/999/23, в якій товариство просило суд звільнити ТОВ ДС ОІЛ від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, розгляд позовної заяви ТОВ ДС ОІЛ здійснювати у межах справи №903/999/23 та стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь ТОВ ДС ОІЛ 55,00 грн у якості відшкодування узгоджених витрат Повіреного (т.1, а.с.229-230).

Господарський суд Волинської області ухвалою від 16.02.2024, постановленою у межах п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви 12.02.2024, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 55,00 грн у якості відшкодування узгоджених витрат Повіреного залишено без руху, позивачу запропоновано не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн; роз`яснено ТОВ ДС ОІЛ, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст.174 ГПК України (т.1 а.с.247).

Згідно із довідкою про доставку електронного листа ухвала Господарського суду Волинської області від 16.02.2024 про залишення позовної заяви без руху у справі №903/999/23 доставлена до електронного кабінету ТОВ ДС ОІЛ 22.02.2024 18:48 год. (т.1 а.с.248). За наведених обставин строк на усунення недоліків становив по 28.02.2024 включно.

Разом з тим 28.02.2024 до Господарського суду Волинської області через систему "Електронний суд" від керівника ТОВ ДС ОІЛ Тарарая Дмитра Васильовича надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви третьої особи додатково на 5 днів, однак у зазначеній заяві відсутня фактична мотивація та посилання на обставини необхідності продовження строку для усунення недоліків позовної заяви (т.1 а.с.252-253). Тобто станом на 28.02.2024 судовий збір за подання позову ТОВ ДС ОІЛ не був сплачений.

Тому, ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.03.2024 у справі №903/999/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ (вх.№01-52/163/24) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 55,00 грн у якості відшкодування узгоджених витрат Повіреного повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ зверталося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.03.2024 у справі №903/999/23 залишено без задоволення, а ухвалу - без змін.

Наведене вище підтверджує, що хоч ТОВ "ДС ОІЛ" повний текст рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 не отримувало, однак добре ознайомлено з вказаною справою, намагалося вступити у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, однак, по власній вині цього не зробило.

При цьому, з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ звернулося відразу після оприлюднення постанови, хоча повний текст постанови апелянту також не направлявся, що також свідчить про моніторинг справи ТОВ "ДС ОІЛ", обізнаність із фактом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23.

З огляду на вказане вище суд вважає, що апелянт був обізнаний з прийнятим рішенням, а вказана апеляційна скарга подана з метою затягування судового процесу та відстрочення видачі наказу на виконання рішення, яке набрало законної сили.

Не можна не відмітити і розмір предмету апеляційного оскарження, який становить 25 грн заборгованості, що на думку суду також підтверджує звернення з даною апеляційною скаргою з метою затягування судового процесу.

Слід зазначити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка є:

1) ОСОБА_1 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Розмір частки засновника (учасника): 23100,00;

2) ОСОБА_2 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Розмір частки засновника (учасника): 92400,00.

При цьому, керівником та представником Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка є Тарарай Олег Васильович.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником, керівником та представником Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ є ОСОБА_3 , громадянство: АДРЕСА_1 .

Вказане свідчить про родинні зв`язки між керівними особами Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка та Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ, які прописані за тією самою адресою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У контексті наведеного, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд вважає, що встановленими вище обставинами підтверджується використання представниками ТОВ "ДС ОІЛ" та ПОСП ім.І.Франка прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи.

В даному випадку поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ строку на апеляційне оскарження рішення не відповідатиме завданню господарського судочинства, заохочуватиме використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також призведе до затягування судового процесу та порушення прав позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.

З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому, апеляційний суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.

При винесенні даної ухвали суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.10.2024 у справі №9/41.

Згідно ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

При цьому, апелянту необхідно звернути увагу, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо ним не буде усунуто недоліки, встановленні при поданні апеляційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені особою, яка на брала участі у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23.

2. Апеляційну скаргу особи, яка на брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" на рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі №903/999/23 - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- надати докази сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн;

- подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

6. Ухвалу направити апелянту.

Суддя Саврій В.А.