УХВАЛА
16 жовтня 2024 року
Київ
справа № 320/8981/23
адміністративне провадження № К/990/34651/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі №320/8981/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2024 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 02.09.2024.
Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, проаналізувавши зміст якого Верховний Суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, у зв`язку з чим ухвалою від 19.09.2024 залишив касаційну скаргу без руху і запропонував подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; надати документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд запропонував надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 30.09.2024 засобами поштового зв`язку направило заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в межах тридцятиденного строку, однак, Верховний Суд її повернув як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Наступні касаційні скарги також були повернуті судом. Вважає, що попередні касаційні скарги були обґрунтовані, а зазначені в них підстави достатніми для відкриття касаційного провадження. Зазначає, що нормами КАС України встановлено два строки звернення до суду з касаційною скаргою (тридцять днів і один рік), при цьому Кодекс не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин було пропущено строк, а тому враховуючи, що повторно касаційну скаргу подано в межах річного строку, просить суд забезпечити його права на касаційне оскарження судових рішень. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини. Скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними і поновити пропущений строк.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Колегія суддів зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Більш того, загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і до дати звернення з касаційною скаргою вшосте становить майже п`ять місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі. Проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, ГУ ДПС взагалі не обґрунтовує як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Доводи скаржника, що повторно касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі №320/8981/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122378716 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні