Постанова

від 11.10.2024 по справі 420/7462/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №420/7462/20

провадження № К/990/8440/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.)

у справі №420/7462/20

за позовом заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури

до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

третя особа - ОСОБА_1 ,

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2020 року заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.01.2020 №729-V.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року скасовано. Позовну заяву заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури залишено без розгляду.

4. Постановою Верховного Суду від 25.10.2023 постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено, внаслідок чого: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

6. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її у касаційному порядку та просила скасувати, натомість позов залишити без розгляду.

7. Від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

8. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло. Копія ухвали Верховного Суду від 28.03.2024 про відкриття касаційного провадження направлена усім учасникам справи засобами поштового зв`язку та через підсистему «Електронний Суд».

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.01.2020 № 729-V "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2, 000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту), за адресою: АДРЕСА_1 ", ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

10. Як зазначено прокурором та не оспорюється іншими учасниками справи, рішенням виконавчого комітету Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області від 05.04.1982 №199 погоджено генеральний план с. Калаглія, відповідно до якого земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в місці, що виходить за межі генерального плану с. Калаглія. Розміщення на вказаній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства генеральним планом с. Калаглія не передбачено.

11. Зазначене підтверджується листом Управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації від 04.05.2020 № 297/01-08, викопіюванням з генерального плану та умовними позначеннями генерального плану.

12. Вважаючи рішення Калаглійської сільської радій Овідіопольського району Одеської області від 20.01.2020 № 729-V "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту), за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ", протиправним, заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржуване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою третій особі, яке виконане останньою, не порушує зазначених позивачем інтересів держави стосовно земельної ділянки комунальної власності та виключає можливість судового захисту інтересів держави, зокрема, за позовом прокурора, на відповідній стадії спірних правовідносин.

14. П`ятий апеляційний адміністративний суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції і, задовольняючи позов, керувався тим, що у цій справі прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають саме інтереси держави у сфері земельних правовідносин, зокрема у зв`язку із порушенням Калаглійською сільською радою встановленого порядку виділення земельних ділянок у власність, а саме надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення третій особі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, які відповідно до Генерального плану с. Калаглія не входять до меж с. Калаглія, що, на думку прокурора, свідчить про невідповідність місцезнаходження спірної земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

15. Суд апеляційної інстанції вважав, що в даному випадку існує невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, затверджених у встановленому законом порядку.

16. Колегія суддів зазначила, що в порушення вимог пункту 12 Регламенту Калаглійської сільської ради, затвердженого рішенням Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 4-V депутатам не було доведено до відома про розгляд 20.01.2020 питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 08.11.2018 у справі №826/3492/18, від 05.03.2019 у справі №806/602/18, від 21.08.2019 у справі №263/2038/16-а, від 21.05.2020 у справі №809/201/18, від 25.05.2022 у справі №420/7464/20, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/3492/18, від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 в частині права звернення прокурора до суду.

18. ОСОБА_1 стверджує, що прокурором невірно обрано суб`єктний склад правовідносин та визначено прокурора як самостійного позивача у справі, незважаючи на те, що є орган, якій здійснює контроль за використанням земель сільськогосподарського призначення - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

При цьому у цій справі позивачем не надано доказів звернення до Держгеокадастру із відповідними листами.

19. Скаржник стверджує, що судом не досліджено та не надано належної оцінки листу в.о. начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 04.05.2020 № 297/01-08 та доданим до нього графічним матеріалами.

20. Також, на думку третьої особи, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасних та хибних висновків щодо наявності порушення регламенту Калаглійської сільської ради. Сесія сільської ради була скликана, як винятковий випадок, у повній відповідності з вимогами регламенту Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, що затверджений рішенням II сесії V скликання Калаглійської сільської ради «Про затвердження регламенту Калаглійської сільської ради» від 03.11.2015 № 4-V та жодних порушень вимог закону у цьому випадку немає.

21. У відзиві на касаційну скаргу Заступник керівника Одеської обласної прокуратури погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а також зазначає, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». На підтвердження своєї позиції прокурор звертає увагу суду на правові висновки у подібних правовідносинах, сформовані у постанові від 20.09.2023 у справі №420/7463/20.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. Оцінюючи доводи касаційної скарги про необхідність залишити без розгляду позов прокурора, суд враховує, що питання щодо права прокурора на звернення до суду з позовом у цій справі уже вирішено Верховним Судом під час розгляду цієї справи у постанові від 25.10.2023, в якій Верховний Суд зазначив, що рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як початкового етапу процедури виділення земельної ділянки у власність особи, безпосередньо впливає на інтереси відповідної територіальної громади, а тому викладені у позові мотиви прокурора щодо необхідності представництва інтересів держави у суді у цій справі, є обґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.10.2023).

24. Крім того, Верховний Суд при розгляді подібних правовідносин у постанові від 29.02.2024 у справі №420/7471/20 дійшов висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як початкового етапу процедури виділення земельної ділянки у власність особи, безпосередньо впливає на інтереси відповідної територіальної громади, а тому викладені у позові мотиви прокурора щодо необхідності представництва інтересів держави у суді у цій справі, є обґрунтованими.

25. У справі № 420/7463/20 за позовом заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Верховний Суд дійшов висновку, що реалізація права на безоплатне одержання земельної ділянки у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності здійснюється з дотримання встановленого порядку, складовою якого є обов`язкова перевірка уповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування відповідності місця знаходження земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Така перевірка здійснюється на етапі надання дозволу на розробку технічної документації, а тому недотримання вимоги щодо здійснення відповідної перевірки свідчить про порушення уповноваженим органом встановленого законом порядку виділення земельної ділянки у власність або користування. Це є підставою вважати, що прийняття рішення про надання дозволу про розробку технічної документації для відведення земельної ділянки у власність або користування, місце розташування якої не відповідає, зокрема містобудівній документації на місцевому рівні, може порушувати інтереси держави, що охоплюють у тому числі суспільні інтереси (інтереси відповідної територіальної громади) (постанова Верховного Суду від 20.09.2023).

26. Вказаний правовий висновок згодом застосовано у схожих правовідносинах у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 420/7479/20 та від 19.10.2023 у справі № 260/1814/21.

27. Отже, відповідно до сталої судової практики допускається можливість судового оскарження, в тому числі прокурором в інтересах держави, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

28. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у схожих спірних правовідносинах.

29. У постанові Верховного Суду від 25.10.2022 справі №420/7464/20, на яку посилається скаржник, зроблено висновки про те, що прокурор у позовній заяві зазначив лише, що оскаржуване рішення сільради порушує інтереси держави, а також тим, що прокуратура є єдиним органом державної влади, який може здійснювати контроль за прийняттям рішень органами місцевого самоврядування.

Забезпечення законності (дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю) на відповідній території є завданням саме Держгеокадастру.

Подаючи даний позов в інтересах держави, прокурор не довів нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави такими органами, що надавало б йому право на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом.

Обов`язковою умовою для представництва прокурором держави у суді є попереднє повідомлення про це суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист спірних правовідносин, в тому числі, і для реалізації останнім свого права на оскарження цього представництва.

Однак, позивачем не надано доказів звернення до Держгеокадастру із відповідними листами.

30. Такий висновок узгоджувався з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.06.2021 у справі №925/929/19.

31. Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 уточнила правовий висновок, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі №925/929/19 таким чином:

«156. У пункті 47 постанови від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

157. Натомість Велика Палата Верховного Суду у пунктах 135-140, 147-149 цієї постанови дійшла наведених нижче висновків:

У правовідносинах, що склались у цій справі, Держгеокадастр має виконувати функції державного контролю за використанням та охороною земель. Реалізуючи державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, Держгеокадастр повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено дії, які має вчиняти Держгеокажастр, зокрема, у випадку виявлення невідповідності законодавству рішення, прийнятого, зокрема, органом місцевого самоврядування - вносити до цього органу відповідне клопотання.

Водночас статтею 152 ЗК України, статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пунктом 51 Положення від 14.01.2015 № 15 також визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).

За обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр …

158. З огляду на викладене та з метою забезпечення єдності судової практики, Велика Палата Верховного Суду уточнює висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01.06.2021 у справі №925/929/19, виклавши його в такій редакції: органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився)».

32. Отже, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині права звернення прокурора до суду не знайшли свого підтвердження.

33. Щодо правомірності оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке.

34. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

35. Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

36. Частинами 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

37. Пунктом "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

38. Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

39. За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

40. Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

41. За приписами пунктів 6, 7, 8 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

42. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в місці, що виходить за межі генерального плану с. Калаглія. Розміщення на вказаній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства генеральним планом с.Калаглія не передбачено.

43. Слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про те, що існує невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, затверджених у встановленому законом порядку.

44. Отже суд апеляційної інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора і скасування рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 20.01.2020 №729-V.

45. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції окремих доказів, зважаючи на таке.

46. За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

47. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, з урахуванням доводів як позивача, так і відповідача, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

48. За приписами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

49. Колегія суддів зважає на те, що довід третьої особи щодо наявності підстави касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, фактично стосується переоцінки доказів, тобто скаржник не згодний з оцінкою доказів, здійсненою судом апеляційної інстанції. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскарженої постанови, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права в частині оцінки доказів.

51. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

53. Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №420/7462/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб