УХВАЛА
15 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 280/7671/23
адміністративне провадження № К/990/38279/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Чехової Ольги Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі №280/7671/23 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), в якому просив:
- зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про накладення арешту на автомобіль «MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_1 , куз. № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації - 19 лютого 2008 року;
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року позов задоволено.
Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) вилучити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС інформацію про арешт автомобіля марки MITSUBISHI LANCER, тип - сєдан легковий, випуск 2008 року, червоного кольору, номер кузову № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 19 лютого 2008 року, належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 19 лютого 2008 року, виданого РВ ДДАІ МВС України.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (Філія ГСЦ МВС) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №280/7671/23 - скасовано.
Прийнято нову постанову.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) про зобов`язання вчинити певні дії.
08 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга адвоката Чехової Ольги Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі №280/7671/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що під час аналізу державного реєстру судових справ та сайту судова влада вона не знайшла висновків Верховного Суду у подібних справах, предметом розгляду яких було б зобов`язання регіональних сервісних центрів МВС виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про накладення арешту на автомобіль.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник не указав конкретну норму права, щодо застосування якої відсутній такий висновок та не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду попередньої інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інших підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, скаржником не зазначено.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Запорізьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу адвоката Чехової Ольги Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі №280/7671/23 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) про зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122379093 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні