Постанова

від 15.10.2024 по справі 759/14792/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/14792/21 Головуючий у суді І інстанції: Горбенко Н.О.

провадження №22-ц/824/13469/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року про відкриття провадження за заявою представника відповідачів - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позов.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року позовну заяву залишено без задоволення.

06.06.2024 року представник відповідачів - адвокат Вербицький В.В. за допомогою системи «Електронний суд» направив до Святошинського районного суду м. Києва заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник відповідачів подав клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У поданому клопотанні вказав, що відповідачі не були присутніми у судовому засіданні при проголошенні рішення суду, адже подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 22.05.2024 року без участі відповідачів, у якому зазначали про намір подати докази розміру витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення. Вступну і резолютивну частину рішення було отримано представником відповідачів, у особистому кабінеті Електронного суду 24.05.2024 року. 03.06.2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення було повернуто без розгляду через надсилання копії заяви з додатками позивачу на електронну пошту, що не є належним доказом направлення документів стороні.

У зв`язку з належним направленням копії заяви про ухвалення додаткового рішення, просив поновити строк на подання доказів витрат на правничу допомогу. Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Верховинна» у розмірі 23 500 грн витрат на правничу допомогу, стягнути з ОСОБА_1 на користь адвоката Вербицького Я.В. витрати на правничу допомогу у розмірі 23 500 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року про відкриття провадження, клопотання представника відповідачів - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Поновлено строк на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відкрито провадження за заявою представника відповідачів - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у межах розгляду цивільної справи.

Призначено розгляд заяви на 20 червня 2024 року на 10 год. 30 хв. в приміщенні суду, без участі сторін за наявними матеріалами справи.

Не погодившись з вказаною ухвалою, 12 червня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що 22 травня 2022 року Святошинським районним судом м. Києва було оголошене рішення по суті справи, за яким позовна заява ОСОБА_1 залишена без задоволення.

30 травня 2024 року, тобто на восьмий день після оголошення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , до суду була подана вперше заява представника відповідача, адвоката Вербицького В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача по справі судових витрат.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 р. вказана заява адвоката Вербицького В.В. була судом на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України повернута без розгляду.

Проте, за тиждень, за відповідною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року судом було вирішено відкрити провадження за заявою представника відповідачів - адвоката Вербицького В.В. про ухвалення додаткового рішення, поновлено строк на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу, призначено розгляд заяви без участі сторін.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що причини пропуску строку для звернення з заявою є поважними, оскільки у поданому представником відповідачів, адвокатом Вербицьким В.В. клопотанні про поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявник взагалі не посилається на поважні або будь-які причини пропуску строку для звернення з заявою та подання доказів судових витрат, а також ним не надані будь-які докази на підтвердження поважних причин.

Посилався, що стороною відповідача у строки прямо визначені ЦПК України, а саме ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів не подано такої заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у т.ч. і у судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2024 року, не надані належні та допустимі докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, а також не наведено жодних поважних причин їх неподання у ці встановлені Законом строки та необгрунтована неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що суд повинен був відмовити в прийнятті додаткового рішення, залишивши заяву без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Постановляючи ухвалу про поновлення строку на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що причини пропуску строку для звернення є поважними, крім того, суд першої інстанції вважав пропущений строк незначним.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

29 травня 2024 року адвокат Вербицький В.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (яке зареєстроване в суді першої інстанції 30 травня 2024 року) (а.с. 15-74 том 1).

03 червня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення (а.с. 84-90 том 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року заяву представника відповідачів - адвоката Вербицького В.В, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повернуто без розгляду (а.с. 91-92 том 1).

06 червня 2024 року адвокат Вербицький В.В. повторно через систему «Електронний суд» звернуся з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом з клопотання про поновлення строку (а.с. 96-132 том 1).

Клопотання про поновлення строку, обгрунтоване тим, що відповідачі не були присутніми у судовому засіданні при проголошені рішення суду першої інстанції від 22 травня 2024 року, оскільки подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 22.05.2024 року без участі відповідачів, у якому відповідачі зазначали про намір подати докази розміру витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Зазначав, що вступну та резолютивну частину рішення було отримано представником відповідачів у особистому кабінеті Електронного суду 24.05.2024 року. Також зазначав, що вперше подана заява була подана 29.05.2024 року через Електронний суд, проте ухвалою суду від 03.06.2024 року заяву було повернуто без розгляду через надсилання копії заяви з додатками позивачу на електронну адресу, що не є належним доказом направлення документів стороні. Тому представник відповідачів поновити строк на подання доказів витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст.270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поновлення процесуального строку визначено ст. 127 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків постановляючи ухвалу від 11 червня 2024 року, оскільки чинними нормами ЦПК України не передбачено відкриття провадження за заявою про ухвалення додаткового рішення. Разом з тим питання поновлення строку на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню під час безпосереднього розгляду заяви по суті.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «17» жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.В. Кулікова

В.І. Олійник