Справа № 355/1026/23
Провадження № 1-кп/355/61/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка обвинувальний акт у кримінальному проваджені, яке внесено до Єдиного реєстру до судових розслідувань №12021111130001746 від 16 вересня 2021 року за фактом скоєння обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
ВСТАНОВИВ:
Під час судового засідання до суду з клопотанням звернувся захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 у якому просить закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України, та звільнити його від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності.
Своє клопотання захисник ОСОБА_8 обґрунтував тим, що 15 вересня 2021 року близько 17 годині 30 хвилин ОСОБА_7 керуючи технічно справним автомобілем «DAF» моделі «FT105.460» з напівпричепом марки «SHMITZ SKO24L» моделі «SKO 24L» рухаючись по автодорозі Київ Харків в районі 66 км в праві смузі руху, в напрямку м. Харків не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п.п.2.3,10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «DS» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 , останній отримав тілесні ушкодження середнього ступені тяжкості. Відповідно до обвинувального акту, діяння передбачене ч.1 ст.286 КК України ОСОБА_7 вчинив 15 вересня 2021 року. Відповідно до вимог ч.1 ст.12 КК України залежно від ступені тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. За ч.1 ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості, десять років у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З дня вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 пройшло три роки. Обвинувачений ОСОБА_7 від органів суду не ухилявся кримінальних правопорушень не вчиняв.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні своє клопотання підтримав просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні винним себе визнав частково, підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Вислухав сторони, суд приходить до висновку про задоволення заявленого клопотання з таких підстав:
Відповідноч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як слідз п.2ч.1ст.49КК України,що особазвільняється відкримінальної відповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За ч.1,ч.3,ч.4,ч.5 ст.12 КК України слід, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини . Злочиниподіляються нанетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі. Нетяжкимзлочином єпередбачене цимКодексом діяння(діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше десятитисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абопозбавлення воліна строкне більшеп`яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Обвинуваченому ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні було інкриміновано кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що передбачено ч.1 ст.286 КК України.
Кримінальне правопорушення яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_7 відноситься до нетяжких злочинів.
Як слід з постанови Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі №462/7282/14-к, що визнання підозрюваними, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого. Не визнання особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволення заявленого клопотання.
Отже, як було встановлено судом, що ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні було інкриміновано кримінальне правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, який відноситься до нетяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 клопочуть про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності. З таких підстав кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Стосовно заявленого позову потерпілою стороною суд приходить до висновку, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК не звільняє таку особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Тому в разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.284,285, 286КПК України, ст. ст. 12,49КК України,-
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021111130001746 від 16 вересня 2021 року за фактом скоєння обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України закрити у зв`язку з закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Речові докази автомобіль марки «DAF» моделі «FT XF 105.460» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричепом марки «SСHMITZ» моделі «SKO 24L» реєстраційний номерні знаки НОМЕР_3 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , 18 серпня 1966 року залишити для подальшого користування.
Речові докази автомобіль марки «DS» номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити для подальшого володіння.
Речові докази флеш накопичувач марки «GOODRAM» 16 GB з відеозаписами дорожньо-транспортної пригоди, яка мале місце 15 вересня 2021 року яка знаходиться в спец пакеті 0611497 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Заявлені позовні вимоги позивачем ОСОБА_9 залишити без розгляду. Роз`яснити що, заявлені позовні вимоги потерпілий ОСОБА_9 вправі вирішити в порядку цивільного судочинства.
На ухвалу може бути принесена апеляційна скарга протягом 7 днів до Київського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Баришівський районний суд.
Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1
Суд | Баришівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122383695 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння |
Кримінальне
Баришівський районний суд Київської області
Чехов С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні