Ухвала

від 17.10.2024 по справі 346/5011/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 346/5011/18

провадження № 61-8125 ск 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Тинівим Ігорем Дмитровичем, на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу, визнання земельної ділянки спільним сумісним майном подружжя і визнання права на частку у цій земельній ділянці без її реального поділу, визнання об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами об`єктом права спільної сумісної власності із визначенням у ньому по частці кожному, здійснення його поділу відповідно до цих часток із стягненням вартості перевищення реальної частки над ідеальною, поділ земельної ділянки по частці кожному та виділ у спільне користування частини цієї ділянки, стягнення грошових коштів, вкладених у капітальний ремонт квартири,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, в якій заявник просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

2. Верховний Суд ухвалою від 15 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року визнав неподаною та повернув заявнику.

3. У жовтні 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Тинівим І. Д., на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

5. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

6. Заявником до касаційної скарги долучено квитанцію ID: 3070?2359?2018?1792 від 29 травня 2024 року про сплату судового збору на суму 14 110,10 грн, яка була сплачена заявником при поданні до Верховного Суду попередньої касаційної скарги у цій справі на ці самі судові рішення (червень 2024 року).

7. Проте ЦПК України та Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні до суду, зокрема, касаційної скарги, як підтвердження сплати судового збору надавати до суду квитанцію про сплату такого збору за раніше подану касаційну скаргу цієї особи на це саме судове рішення, яка була повернута заявнику або у відкритті касаційного провадження якій було відмовлено.

8. Таким чином Верховний Суд не приймає квитанцію заявника ID: 3070-2359-2018-1792 від 29 травня 2024 року про сплату судового збору як доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, яка надійшла до Верховного Суду у жовтні 2024 року та зареєстрована за вхідним номером 31238/0/220-24 (провадження 61- 8125 ск 24).

9. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

10. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

11. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звертаючись із позовом у цій справі, в жовтні 2018 року, заявив вимогу немайнового характеру (встановити факт проживання однією сім?єю після розірвання шлюбу) та вимогу майнового характеру (розподіл нерухомого майна та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку), визначивши ціну позову у 1 976 736,00 грн.

12. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

13. Також, підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року установлено на рівні 1 762,00 грн.

15. Таким чином при зверненні до суду із позовом мав бути сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн, в частині вимог немайнового характеру, та враховуючи, що 1 відсоток від ціни позову у цій справі становить 19 767,36 грн, що перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати (1 762,00 грн * 5 = 8 810,00 грн) також мав бути сплачений судовий збір у розмірі 8 810,00 грн, в частині вимог майнового характеру.

16. Таким чином, за подання касаційної скарги у справі № 346/5011/18 заявник має сплатити 19 029,60 грн судового збору (9 514,80 грн * 200 %).

17. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

18. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

19. На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

20. Крім цього, за приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

21. Заявником оскаржується, зокрема, постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, проте касаційна скарга була надіслана до Верховного Суду 24 вересня 2024 року тобто з пропуском строку на касаційне оскарження та без відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку.

22. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

23. Таким чином заявнику необхідно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 346/5011/18 та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

24. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

25. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Тинівим Ігорем Дмитровичем, на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу, визнання земельної ділянки спільним сумісним майном подружжя і визнання права на частку у цій земельній ділянці без її реального поділу, визнання об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами об`єктом права спільної сумісної власності із визначенням у ньому по частці кожному, здійснення його поділу відповідно до цих часток із стягненням вартості перевищення реальної частки над ідеальною, поділ земельної ділянки по частці кожному та виділ у спільне користування частини цієї ділянки, стягнення грошових коштів, вкладених у капітальний ремонт квартири.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

4. Якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /т В. В. Пророк