Ухвала

від 14.10.2024 по справі 380/25387/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/25387/23

ОКРЕМА УХВАЛА

14 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року у справі № 380/25387/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (Відповідач), в якому із урахуванням уточненої позовної заяви від 07 листопада 2023 року просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації;

- стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на послуги адвоката.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, 79007) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у прийнятті в ОСОБА_1 декларації про відмову від громадянства Російської Федерації замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимогах скасовано та прийнято нове в цій частині, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області задоволено.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України у Львівській області (ЄДРПОУ 37831493; 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн 50 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 3827-7544-6785-4700 від 11 квітня 2024 року та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

03 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Тарасенко Дар`я Юріївна подала через систему «Електронний суд» клопотання (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що судове рішення у цій справі набрало законної сили 17 липня 2024 року.

15 серпня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи.

Після отримання виконавчих листів адвокат Тарасенко Дар`я Юріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження.

27 вересня 2024 року відкрито виконавче провадження № 76135665 з примусового виконання виконавчого листа № 380/25387/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

Надалі ОСОБА_1 отримав лист від Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо результатів виконання судового рішення, зі змісту якого вбачається, що відповідач повторно відмовив у прийнятті декларації, зазначивши про відсутність у позивача законних підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Представник позивача наголошує, що така відповідь за результатами повторного розгляду декларації ОСОБА_1 та повторна відмова в її прийнятті не свідчить про виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Звертає увагу на те, що суд зобов`язав відповідача саме прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

Вважає, що така позиція відповідача чітко свідчить про його незгоду з рішенням суду, яке набрало законної сили. Відповідач прямо ігнорує висновки суду, викладені в рішенні. Отже, повторна відмова відповідача прийняти декларацію позивача є черговою спробою міграційного органу уникнути виконання рішення суду, яке набрало законної сили.Наполягає, що в межах цієї справи рішенням суду також було визнано за позивачем право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства та зобов`язано міграційний орган прийняти таку декларацію. Відповідно відповідач повинен був прийняти таку декларацію замість документа про припинення громадянства Російської Федерації та видати ОСОБА_1 довідку для оформлення паспорта громадянина України як того вимагає чинне законодавство.

З огляду на вказане на підставі статті 383 КАС України просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинені при виконанні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

2. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 та прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання Окремої ухвали.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Розгляд та вирішення клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року суд з урахуванням частини п`ятої статті 383 КАС України, яка дає суду право розсуду щодо порядку її розгляду та вирішення, вирішив здійснити у порядку письмового провадження.

11 жовтня 2024 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року.

Представник відповідача зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області розглянуло звернення ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства та прийняло цю декларацію, про що повідомило позивача листом від 05 серпня 2024 року № 4601.05-10540/46.1-24.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні документи, які належним чином підтверджують прийняття компетентними органами Російської Федерації заяви ОСОБА_1 про вихід з громадянства цієї держави. Електронне листування від липня 2021 року, відповідно до якого невідомо які саме документи були передані в консульську групу, не може бути належним, достатнім та допустимим доказом у справі. В самому листі така інформація, що документи стосувалися саме процедури виходу з громадянства Російської Федерації, відсутня. Натомість належним доказом прийняття документів до розгляду є відповідна довідка дипломатичної установи Російської Федерації в Україні, видана за формою, встановленою наказом МВС РФ від 10 липня 2012 року № 11434, що підтверджує також сплату державного мита або консульського збору. В довідці вказується реєстраційний номер заяви і стаття (частина, пункт) федерального закону, на підставі якої подано заяву. Подання такої заяви передбачає особисте прибуття до компетентних органів. Після отримання тимчасового посвідчення громадянина України від 14 січня 2022 року № ОТ033735 позивач мав час до початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, щоб належним чином звернутись в посольство/консульство Російської Федерації на території України з відповідним клопотанням про припинення громадянства цієї держави. Відзначає, що позивач не підтвердив належним чином існування у нього підстав, які згідно із абзацом 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» вважаються незалежною від особи причиною неотримання ним документа про припинення іноземного громадянства (підданства), і також не надав документів на підтвердження інших обставин, які відповідно до законодавства можуть бути підставою прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства за відсутності незалежної причини (належності до категорій осіб, для яких чинним законодавством передбачено можливість звернутися із декларацією без наявності незалежної причини згідно із Законом України № 1941-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб», який набрав чинності 19 грудня 2021 року).

Зауважує, що позивач не звертався до відповідача з декларацією належної форми, в тому числі з належними доказами незалежних від нього причин неотримання документа про припинення громадянства Російської Федерації, тож підстави вважати, що правовідносини з позивачем підпадають під дію абзацу 13 статті 1 та частини 5 статті 8 Закону України «Про громадянство України», відсутні. Всупереч частині четвертій статті 245 КАС України позивач не виконав усі умови, визначені Законом України «Про громадянство України» та підзаконними актами, тому відсутні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти у позивача декларацію про відмову від іноземного громадянства, що і підтвердили суди.

Також просить суд врахувати, що для належного завершення процедури набуття громадянства України станом на сьогодні позивач має встановлений законом пролонгований строк для припинення попереднього громадянства Російської Федерації.

З урахуванням викладеного просить суд залишити заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2024 року, подану в порядку ст. 383 КАС України, без задоволення в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цієї справи, суд встановив таке.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 380/25387/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимогах скасовано та прийнято нове в цій частині, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області задоволено - зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 17 липня 2024 року.

На підставі вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду Львівський окружний адміністративний суд 15 серпня 2024 року видав виконавчий лист № 380/25387/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

27 вересня 2024 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 76135665 з примусового виконання виконавчого листа № 380/25387/23 про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

Листом від 09 серпня 2024 року № 4601.05-10737/46.1-24 «Про розгляд декларації» Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 прийнято подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства, водночас повідомлено, зокрема, і про те, що: у поданій позивачем декларації про відмову від іноземного громадянства від 11 серпня 2023 року причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства зазначено пункт 4 «процедура оформлення припинення громадянства (підданства) російської федерації для осіб, які постійно проживають на території України не здійснюється», що не відповідає тексту пункту 4 встановленої форми 45 Наказу № 715; долучені копія відповіді міністерства закордонних справ російської федерації від 24.05.2023 р. № 14219/кд-гр, скріншот листування з генеральним консульством росії у Кракові та з консульським відділом посольства росії у Польщі» не підтверджують факт прийняття та реєстрації заяви про вихід з громадянства Російської Федерації. Видача довідки про реєстрацію особи громадянином України, яка подається для одержання документів, що підтверджують громадянство України, не є можливою.

Позивач, уважаючи протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинені на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23, в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, звернувся через свого представника адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни до суду із цією заявою у порядку статті 383 КАС України.

Вирішуючи клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року, суд зазначає таке.

Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, врегульовано приписами статті 383 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, частинами другою, третьою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, а статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також Конвенція).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У рішенні від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року у справі «Савіцький проти України»).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, є у межах контролю органів влади (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2005 року у справі «Сокур проти України»).

Як встановив суд листом від 09 серпня 2024 року № 4601.05-10737/46.1-24 «Про розгляд декларації» Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 прийнято подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства, водночас зазначило, що видача довідки про реєстрацію особи громадянином України, яка подається для одержання документів, що підтверджують громадянство України, не є можливою.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 9 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

За змістом приписів абзаців першого, четвертого пункту 117, пункту 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006), у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Суд відзначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

Ухвалюючи цю постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що «позивач мав законні очікування на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства російської федерації через введення воєнного стану України та припинення діяльності всіх консульських установ цієї держави на території України, наразі є неможливим».

Також суд апеляційної інстанції відзначив, що «суд першої інстанції під час розгляду справи констатував поважність причин неотримання позивачем документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства рф, отже, на думку колегії суддів, належним та ефективним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідну декларацію. Зважаючи на те, що судом визнано протиправною відмову ГУ ДМС України у Л/о в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від громадянства рф, то інших варіантів поведінки, окрім як прийняти протилежне рішення, відповідач не має».

Суд звертає увагу на те, що виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач зобов`язаний враховувати обставини, встановлені судовим рішенням, висновки, зроблені судом під час розгляду справи, а також резолютивну частину відповідного судового рішення.

Суд повторює, що резолютивна частина постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року містить зобов`язання відповідача прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства, тобто резюмує безальтернативну вказівку на вчинення активної дії.

Тобто належним виконанням цього судового рішення, яке набрало законної сили, є прийняття відповідачем у позивача поданої ним декларації від 11 серпня 2023 року про відмову від іноземного громадянства.

Однак, як слідує з матеріалів справи, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області проігнорувало висновки та резолютивну частину постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та фактично відмовило ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

Доводи представника відповідача про те, що відповідну декларацію відповідачем прийнято спростовуються безпосередньо змістом листа Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 09 серпня 2024 року № 4601.05-10737/46.1-24 «Про розгляд декларації», який не свідчить про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а лише вказує про розгляд відповідачем поданої позивачем декларації про відмову від іноземного громадянства та відмову в її прийнятті за наслідками такого розгляду.

Отже, з огляду на правовий статус Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області як суб`єкта владних повноважень стосовно позивача, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили, протиправно відмовив позивачу у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

Інші доводи представника відповідача, які наведені у запереченні від 11 жовтня 2024 року, фактично зводяться лише до незгоди із судовим рішенням у справі № 380/25387/23, яке набрало законної сили та не спростовують факту його невиконання, тож до уваги судом не беруться.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинених на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23, в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства та зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України під час виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

За змістом статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої, четвертої-сьомої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

З урахуванням того, що суд визнав протиправними дії відповідача, вчинені на виконання судового рішення у справі № 380/25387/23, то вказане є підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню вказаного судового рішення.

Зважаючи на викладене у сукупності, клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року у справі № 380/25387/23 належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 256, 293, 294, 295, 383, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни (в порядку ст. 383 КАС України) від 02 жовтня 2024 року у справі № 380/25387/23 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, вчинені на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23, в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України під час виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 380/25387/23 щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

Встановити Головному управлінню Державної міграційної служби України у Львівській області 30-денний строк з дня отримання (вручення) цієї ухвали для подання до суду доказів про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2024 року.

Суддя Клименко О.М.