Ухвала

від 18.10.2024 по справі 642/2066/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

18.10.2024

справа № 642/2066/24

провадження № 1кп/642/404/24

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Харкові, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12023221170002741 від 04.08.2023 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.

Щодо обвинуваченої було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17 жовтня 2024 року.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України.

Обвинувачена проти продовження домашнього арешту не заперечувала, але просила змінити цілодобовий домашній арешт на нічний, оскільки вона доглядає за хворою матір`ю та наразі хоче влаштуватись на роботу, щоб мати змогу забезпечувати себе та матір.

Прокурор не заперечувала проти клопотання обвинуваченої.

Згідно ч. 1ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу.

Суд зазначає про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченою переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їй злочинів може вдатися до відповідних дій.

Крім того, суд враховує характер та обставини інкримінованих кримінальних правопорушень в яких вона обвинувачується.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати, інших обставин, які давали б підстави до зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом не встановлено.

Разом з тим, оскільки обвинувачена перебуває під цілодобовим домашнім арештом, проживає разом із матір`ю, яка за станом здоров`я не може виходити з дому, та як зазначає обвинувачена, наразі вона має намір працевлаштуватися, а також просить врахувати, що є потреба забезпечувати першочерговими потребами життєдіяльності як її так і матері, суд вважає за можливе при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, встановити його в період доби з 20 год. 00 хв. по 07 год .00 хв.

Такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків,та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання нею процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 181, 331, 369, 376 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.12.2024 року.

Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ,

у період з 20-00 до 07 - 00 години.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України строком до 13.12.2024 року:

1)прибувати до суду за першою вимогою, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

2) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, у вказаному кримінальному провадженню щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення.

Строк дії ухвали до 13 грудня 2024 року .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу для виконання згідно до вимог ст. 181 КПК України направити до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - ОСОБА_1