Постанова

від 18.09.2024 по справі 160/6557/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6557/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 р. (суддя Серьогіна О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро про зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

11.03.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро про зобов`язання вчинити певні дії, де просив зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро зняти арешт з домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП № 30920047, виданий 30.01.2012 р. Головним державним виконавцем Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ Ванжа О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 р. відмовлено у відкритті провадження, позов разом з додатками повернутий особі, яка звернулася до суду.

Ухвала суду мотивована тим, що зважаючи на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин дана справа не має ознак адміністративної справи, тому позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 р., справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному випадку оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту під час виконання виконавчого напису нотаріуса, та вважає, що даний спір повинен бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі перебувало виконавче провадження № 30920047 з виконання виконавчого напису № 458 від 27.1.2010 р., вчиненого приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1010930,61 грн, а саме, домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» Дане виконавче провадження завершене 06.06.2024 р. та виконавчий документ повернутий стягувачу. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на майно ОСОБА_1 накладений арешт згідно постанови ВП № 30920047, від 30.01.2012 р. державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ.

Таким чином, судом встановлено, що на майно особи, яка була боржником у виконавчому провадженні в 2012 2015 роках накладений арешт. В подальшому, виконавче провадження завершене, але арешт не знятий.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.09.2019 р. по справі № 826/16025/18 встановлено, що «Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження».

Частиною першою статті 59 Закону№ 1404-VIII передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

ЦПК передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства(частина перша статті 19 цього Кодексу).

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Згідно з частиною другою статті 30 ЦПК позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, спір, який виник між позивачем, як боржником та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна, що належить боржнику, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18)».

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 315,317, 320 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 р. скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров