ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9671/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9671/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-
в с т а н о в и В:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація не може вважатись належною податковою консультацією, оскільки вона не дає можливості платнику застосувати її на практиці для вирішення конкретного питання. Такі висновки суд обгрунтував тим, що надана консультація не узгоджуються з порушеними позивачем у зверненні питаннями.
Цим же рішенням судом відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність їх документального підтвердження. З цього приводу суд вказав на не надання суду Договору про надання правничої допомоги, як документу, що підтверджує такі витрати.
Рішення суду першої інстанції оскаржено Державною податковою службою України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» задоволено:
рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №160/9671/24, в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасованои та в цій частині прийняти нову постанову;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн.
ТОВ «Такт» звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути на користь Товариства з ДПС України витрати на правничу допомогу у розмірі 2800,0грн. Обгрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на те, що такі витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи за апеляційною скаргою відповідача. Понесені витрати пов`язані з підготовкою та поданням адвокатом відзиву на апеляційну скаргу (витрачений адвокатом час 2,5год.) та безпосередню участь адвоката в судовому засіданні (витрачений час 1 год.). Розрахунок витрат здійснено з урахуванням укладеної угоди №25/06 від 25.06.2024, якою визначено погодинний гонорар
адвоката 800,0грн.
Відповідачем подано заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача. Суть заперечень відповідача зводиться до того, що: позивачем не підтверджено погодження тарифікації адвокатських послуг; подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов`язком сторони; підготовка відзиву та подання його через ІС «Електронний суд» не можливо вважати самостійними послугами з надання правничої допомоги; судове засідання у справі тривало 30 хвилин, у зв`язку з чим розрахунок витрат на правничу допомогу виходячи із витраченого часу участі адвоката в судовому засіданні 1год. є необгрунтованим.
Дослідивши подану позивачем заяву про компенсацію витрат, заперечення відповідача щодо відшкодування таких витрат, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
У спірному випадку встановлено, що представництво інтересів ТОВ Такт, під час перегляду справи в апеляційному порядку, здійснював адвокат Бичков Володимир Вячеславович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1763 від 19.11.2007.
На підтвердження фактичного понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: акт прийму-передачі послуг від 24.09.2024, згідно з яким сума гонорару адвоката становить 2800,0грн., платіжна інструкція від 24.09.2024 №6709 про сплату вказаної суми.
Згідно з актом прийому-передачі послуг від 24.09.2024 позивачу надані такі послуги з правничої допомоги: підготовлено та подано через електронний кабінет до Третього апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу ДПС України витрачено 2,5год; здійснено представництво інтересів позивача в Третьому апеляційному адміністративному суді, судове засідання розпочато 10:00, завершено в 10:30хв з урахуванням часу прибуття до суду 0,5год (п.3 Угоди №2/06 від 25.06.2024) витрачено 1 годину.
В матеріалах справи наявна Угода (договір) №25/06 від 25.06.2024 до Договору №22/06 від 22.06.2023 про надання професійної правничої допомоги (т.2 а.с.20), пунктом 3 якої передбачено: Сторони дійшли згоди, що за надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) з урахуванням значимості справи для клієнта (суми ПДВ щодо яких ставиться питання про безпідставну сплату) клієнт має сплатити виконавцю погодинний гонорар в розмірі 800,0грн без ПДВ за одну годину роботи адвоката. В разі розгляду справи з викликом представників сторін час прибуття адвоката до суду, який враховується в сумі гонорару, становить 0,5 години, а також для визначення розміру гонорару враховується час очікування адвокатом початку судового засідання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що порядок визначення гонорару адвоката є погоджений сторонами та визначений в Угоді (договір) №25/06 від 25.06.2024, що відповідає вимогам статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією відповідача про те, що оскільки подання відзиву є правом, а не обов`язком сторони, то такі послуги не можуть вважатися наданням правничої допомоги. Так, хоча подання відзиву є дійсно правом, а не обов`язком сторони, але це не означає того, що наданні послуги з підготовки та подання відзиву не є послугами з правничої допомоги. Відзив на апеляційну скаргу, за своєю суттю, є процесуальним документом, в якому сторона викладає свою, у тому числі, правову позицію щодо виниклих спірних відносин, а отже для формування такої позиції у сторони виникає необхідність в отриманні послуг з професійної правничої допомоги.
Не погоджується суд апеляційної інстанції і з позицією відповідача про те, що підготовку відзиву та подання його через ІС «Електронний суд» не можливо вважати самостійними послугами з надання правничої допомоги. Таку позицію відповідача суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованою, а посилання відповідача на судове рішення Верховного Суду у справі №9901/264/19 (постанова від 04.11.2019) безпідставним, оскільки викладена у вказаній справі позиція Верховного Суду стосується інших обставин, а саме витрат на правничу допомогу у вигляді виїзду адвоката до канцелярії суду для подання позову.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу у вигляді підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 2000,0грн (2,5год. х 800грн.).
Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу у вигляді представництва позивача в судовому засіданні, слід зазначити таке.
Як вбачається з розрахунків позивача такі витрати становлять 800грн. виходячи із витраченого адвокатом часу 1 година.
Матеріали справи свідчать про те, що судове засідання у справі тривало 30 хвилин, при цьому, судове засідання розпочато у визначений судом час про який сторони були повідомленні, що виключає можливість застосування положень п.3 Угоди - для визначення розміру гонорару враховується час очікування адвокатом початку судового засідання.
Позивач вказує на те, що витрачений час адвоката розрахований виходячи з положень п.3 Угоди, якою також передбачено, що час прибуття адвоката до суду, який враховується в сумі гонорару, становить 0,5 години.
Але, судове засідання відбувалося в режимі відеоконференції, що виключало прибуття адвоката до суду.
Отже, оскільки умовами Угоди передбачено врахування в сумі гонорару час прибуття адвоката саме до суду, чого у спірному випадку місця не мало, то суд апеляційної інстанції вважає безпідставним врахування при визначення розміру гонорару адвоката 0,5 годин витраченого адвокатом часу.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає частково обгрунтованими витрати на правничу допомогу у вигляді представництва позивача в судовому засіданні, а саме обгрунтованими є такі витрати на суму 400,0грн. із розрахунку 0,5год. х 800грн.
Таким чином, загальна сума підтверджених витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 2400,0грн. (2000,0 + 400,0).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 139, 252 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Прийняти у справі №160/9671/24 додаткову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» витрати на правничу допомогу у розмірі 2400,0грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 17.10.2024
Головуючий - суддяЯ.В. Семененко
суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122398992 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні