Постанова

від 17.10.2024 по справі 280/7583/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7583/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №280/7583/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 28.06.2023;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 28.06.2023, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;

стягнути Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 18.05.2022 по 28.06.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.06.2023 № 157 головного сержанта ОСОБА_1 , начальника обслуги радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 червня 2023 року №21-РС з військової служби у відставку за підпунктом «а» пункту 2 частини четвертої (за віком) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що 28 червня 2023 року справи та посаду здав, з 28 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як стало відомо позивачу, відповідач в період з 18.05.2022 по 28.06.2023 здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу належних йому сум грошового забезпечення за період з 18.05.2022 по 28.06.2023, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, у зв`язку із чим, звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 19.05.2023;

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям у розмірах встановлених пунктом 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Разом з тим, відповідач вказав, що жодного роз`яснення або зауваження з боку вищого керівництва та/або за результатами перевірок Військова частина не отримувала, що засвідчує законність нарахування грошового забезпечення. Крім того, стосовно перерахунку та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні можна зазначити наступне: позивачем не надано до позовної заяви доказів набуття позивачем статусу учасника бойових дій чи посвідчення учасника бойових дій. Військова частина НОМЕР_1 не має можливості надати інформацію стосовно набуття позивачем статусу учасника бойових дій, оскільки особова справа позивача була направлена військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надати завірену копію листа неможливо у зв`язку із обмеженням грифу документів по пересилці особових справ військовослужбовців. Також, відповідач вказує, що на момент виключення за списків особового складу частини 1451 позивач погодився з проведеним розрахунком всіх виплат, які йому були виплачені.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 18.05.2022 по 28.06.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_5 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.06.2023 №157 головного сержанта ОСОБА_1 , начальника обслуги радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини НОМЕР_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 червня 2023 року №21-РС з військової служби у відставку за підпунктом «а» пункту 2 частини четвертої (за віком) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що 28 червня 2023 року справи та посаду здав, з 28 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щорічна основна відпустка за 2022 не надавалась.

Щорічну основну відпустку за 2023 рік використав частково (10 діб).

Відповідно до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 18 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік (у ЗС із 18.05.2022) та за 20 діб за 2023 рік.

Згідно вимог наказу МО України від 07.06.2018 №260 зі змінами згідно наказу МО України від 25.01.2023 №44 та рішення МО України від 01.02.2023 №2683/з за період з 01 по 28 червня 2023 року виплатити: премію в повному обсязі 489% від посадового окладу (ТР-9); надбавку за особливості проходження служби згідно рішення 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; грошову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000 грн. (пропорційно за період).

Вислуга років в Збройних силах України на 28 червня 2023 року складає 3 (три) повних календарних роки (із 24.11.1983 по 29.11.1985 та із 18.05.2022).

Підстава: витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 16.06.2023 № 21-РС.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу розміру складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 28.06.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Так, відповідно до пункту 4 Постанови №704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність, та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

« 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 04 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684,00 грн.

Отже, з 29.01.2020 оклад за посадою та оклад за військовим званням повинен розраховуватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який з 01.01.2020 було збільшено, внаслідок чого настала подія підвищення розміру винагороди за службу військовослужбовця.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та викладено абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 набрала чинності 20.05.2023.

Отже, з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно з якою, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З огляду на викладене, з 29.01.2020 по 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у період з 18.05.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача повинно обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.

Наведене дає підстави для висновку про наявність правових підстав для перерахунку розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії) позивача, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 26.03.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням виплачених сум.

Щодо зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Абзацами 1 -2 пункту 3 розділу XXXI Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260) передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно абз. 1 п. 6 розділу XXIII Виплата грошової допомоги для оздоровлення Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 6 цього ж розділу XXXI Порядку № 260 встановлено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Також, згідно п. 4 розділу XXXII Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби Порядку № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (далі Порядок № 460).

Згідно пункту 1 Порядку № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

З огляду на викладене розмір грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні залежить від розміру грошового забезпечення військовослужбовця, а відповідно і його складових.

Як вбачається із довідок про доходи позивача за періоди з 18 травня по 31 грудня 2022 року від 10.11.2023 № 225/56/700фс з 01 січня по 28 червня 2023 року від 10.11.2023 № 223/56/701фс позивачу проведено виплату грошового забезпечення, компенсації відпусток за 2022 та 2023 роки і додаткової винагороди за червень при звільненні.

Суд зазначає, що предметом спору в даній справі є саме розмір складових грошового забезпечення, що виплачувалося позивачу, а не самі складові.

Суд зазначає, що предметом спору в даній справі є саме розмір складових грошового забезпечення, що виплачувалося позивачу, а не самі складові. Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.06.2023 № 157 або дій/бездіяльності відповідача щодо призначення, нарахування або виплати окремих складових грошового забезпечення. Також, матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача статусу учасника бойових дій.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ефективним способом захисту прав позивача у справі буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18.05.2022 по 31.12.2022, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням виплачених сум та здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та внесення змін до рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №280/7583/23 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року в адміністративній справі №280/7583/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко