Ухвала

від 24.12.2024 по справі 280/7583/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа №280/7583/23

адміністративне провадження № К/990/43900/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №280/7583/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18 травня 2022 року до 28 червня 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18 травня 2022 року до 31 грудня 2022 року, та встановленого Законом України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 1 січня 2023 року до 28 червня 2023 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18 травня 2022 року до 19 травня 2023 року;

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 2 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 18 травня 2022 року до 31 грудня 2022 року, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 1 січня 2023 року до 19 травня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №280/7583/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зокрема, скаржнику пропонувалось усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків задоволено та продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2024 року.

На виконання цієї ухвали, скаржник повторно направив до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків.

Проаналізувавши заяву скаржника про продовження строк для усунення недоліків, Суд прийшов до таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.

У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.

Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.

Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що судом вже було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків, підстави для задоволення повторного клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.

Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені заяви про продовження строку для усунення недоліків.

2.Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №280/7583/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути скаржнику.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

4. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..........................

..........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду