Рішення

від 22.11.2007 по справі 33/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/288

22.11.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                  товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»

до                               товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний комплекс «Українські високі технології»

про                              стягнення 10 193,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Михайлова Н.Д. –представник за довіреністю № б/н від 21.11.2007 року;

від відповідача:     не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фернет»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний комплекс «Українські високі технології»про стягнення заборгованості в сумі 10 193,28 грн.               за договором № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року відповідно до якого відповідач передає у власність позивачу цеглу керамічну рядову повнотілу червону марки М-100, а позивач приймає та оплачує її.

Відповідно до п.2.2 договору № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року кількість товару, що поставляється за даним договором, складає 1 500,00 одиниць.

Згідно п.5.1.договору № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року ціна за одиницю товару складає 354,17 грн., крім того ПДВ 70,83 грн., разом з ПДВ 425,00 грн.

Пунктом 6.1 договору № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року передбачено, що розрахунок за товар за даним договором здійснюється у вигляді попередньої оплати (авансу), яка має бути здійснена до моменту поставки відповідної кількості товару.

Згідно п.4.2 договору № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року товар поставляється за умови сплати покупцем суми авансу за відповідну кількість товару.

Пункт 4.4. договору № 024-КП/04 поставки від 10.11.2004 року передбачає, що товар вважається поставлений постачальником та прийнятим покупцем (момент поставки товару) з моменту підписання покупцем видаткової накладної на відповідну партію товару. Право власності на відповідну партію переходить до покупця з моменту приймання такої партії товару покупцем.

Позивачем було здійснено платежі відповідно до умов договору на загальну суму 467 500,08 грн. Підтвердженням зазначеного факту в матеріалах справи наявні платіжні доручення, а саме:

- № 727 від 11.11.2004 року на суму 21 250,00 грн.;

- № 736 від 16.11.2004 року на суму 21 250,00 грн.;

- № 758 від 19.11.2004 року на суму 21 250,00 грн.;

- № 805 від 30.11.2004 року на суму 21 250,00 грн.;

- № 820 від 02.12.2004 року на суму 85 000,08 грн.;

- № 884 від 21.12.2004 року на суму 85 000,00 грн.;

- № 9 від 06.01.2005 року на суму 212 500,00 грн.

Відповідачем відповідно до договору була здійснена поставка керамічної продукції на суму 457 916,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, а саме:

- № 33 від 24.11.2004 року на суму 29 452,50 грн.;

- № 34 від 30.11.2004 року на суму 15 300,00 грн.;

- № 36 від 12.12.2004 року на суму 37 825,00 грн.;

- № 37 від 29.12.2004 року на суму 73 950,00 грн.;

- № 39 від 24.01.2005 року на суму 80 495,00 грн.;

- № 40 від 31.01.2005 року на суму 35 955,00 грн.;

- № 41 від 15.02.2005 року на суму 20 697,50 грн.;

- № 42 від 28.02.2005 року на суму 35 827,50 грн.;

- № 40 від 31.03.2005 року на суму 70 762,50 грн.;

- № 45 від 29.04.2005 року на суму 57 651,25 грн.

Відповідач не здійснив поставку керамічної цегли на суму 9 583,61 грн.

12.04.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 123 від 12.04.2007 року з проханням повернути залишок коштів на суму 9 583,61 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді.

В ході судового розгляду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 9 583,61 грн., трьох відсотків річних в розмірі 457,39 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за не поставку керамічної цегли в сумі 9 583,61 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога щодо стягнення трьох відсотки річних в сумі 457,39 грн. підлягає задоволенню.  

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний комплекс «Українські високі технології»(03680, м. Київ, вул. Кржижановського, 3, р/р 26003301291465 в філії Ленінградське відділення Промінвестбанку в м. Києві, МФО 322108, код ЄДРПОУ 31168029) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»(місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. Ушакова,14 кв.59, поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18-В; р/р 26002301002786 в АКБ «Трансбанк»в м. Києві, МФО 300089, код ЄДРПОУ 32210139) суму основного боргу 9 583 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 61 коп., три відсотки річних в розмірі 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 39 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 10 261 (десять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 00 коп.

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                              С.М.Мудрий