Постанова

від 17.10.2024 по справі 420/31911/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2024 року

Київ

справа №420/31911/23

адміністративне провадження №К/990/30900/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/31911/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБАЙЛ ХЕВІ МАШІНЕРІ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (головуючий суддя Федусик А. Г., судді: Бойко А. В., Шевчук О. А.),

ВСТАНОВИВ:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 квітня 2024 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2023 року №17138/15-32-07-07-23. Повний текст судового рішення складено 06 травня 2024 року (том 2 а.с.121-136).

Копія рішення суду першої інстанції була доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) 06 травня 2024 року о 23:15, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 2 а.с.139).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 04 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу (том 2 а.с.140-152).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 червня 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом п`яти днів з дня вручення йому цієї ухвали надати до суду документ про доплату судового збору у розмірі 32208 грн (том 2 а.с.157).

Копія цієї ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 10 червня 2024 року о 10:30, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 2 а.с.158).

12 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивоване тим, що наразі відсутня можливість надати платіжне доручення про сплату судового збору, проте, апелянтом було вжито усіх заходів для отримання такої оплати й очікується надходження відповідного платіжного доручення (том 2 а.с.160-163).

Ухвалою від 13 червня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання ГУ ДПС та продовжив строк для усунення недоліків шляхом надання десятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали (том 2 а.с.164).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 13 червня 2024 року о 18:16, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 2 а.с.165).

21 червня 2024 року від ГУ ДПС до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, відповідно до якого апелянт просив відстрочити сплату судових витрат. Вказане клопотання вмотивоване тим, що залишок коштів на реєстраційному рахунку КЕКВ 2800 складає 0 грн. ГУ ДПС повідомило, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану виділення коштів для сплати судового збору відбувається не в повній мірі та не в достатній кількості, що унеможливлює вчасну сплату судового збору. Послалось на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, за висновками якої юридична особа не позбавлена права звернутись із клопотанням про відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Ухвалою від 25 червня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку усунення недоліків, апеляційну скаргу повернув заявнику (том 2 а.с.174).

Ухвала суду вмотивована тим, що на виконання вимог суду апелянт не надав документ про сплату судового збору, проте, подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Разом з тим, вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на відсутність достатніх, належних та допустимих доказів, які б в повній мірі його обґрунтовували, а також з урахуванням принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. При цьому тривалість процедури виділення коштів для сплати судового збору також не є підставою для продовження строку сплати судового збору.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 25 червня 2024 року о 16:35, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 2 а.с.175).

26 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС повторно подало до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року. Разом із апеляційною скаргою також було подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжну інструкцію №1777 від 21 червня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 32208 грн. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначив, що при поданні апеляційної скарги вперше у ГУ ДПС були відсутні бюджетні асигнування для сплати необхідної суми судового збору через обставини введення воєнного стану. Звернув увагу, що повторно апеляційна скарга подається у найкоротший час з моменту отримання ухвали про повернення попередньо поданої скарги та із долученням документа про сплату судового збору (том 2 а.с.176-193).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2024 року залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС та встановив апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання належних доказів на підтвердження посилань щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження (том 2 а.с.201).

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугував висновок апеляційного суду про те, що відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 03 липня 2024 року о 19:40 год, про що складено довідку про доставку електронного листа (том 2 а.с.202).

04 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало клопотання про долучення доказів, а саме службову записку від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 16 травня 2024 року № 288/15-32-10-01-04, виписку з рахунка за 15 травня 2024 року, службову записку від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 20 червня 2024 року № 288/15-32-10-01-04, виписки з рахунка за 19 червня 2024 року. Також повідомлено, що на реєстраційному рахунку КЕКВ 2800 не було достатньо коштів для здійснення своєчасної оплати судового збору (том 2 а.с.203-211).

Ухвалою від 12 липня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року (том 2 а.с.212-213).

В обґрунтування такого рішення апеляційний суд зазначив, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строку, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Проте апелянт не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не навів нових достатніх обставин для його поновлення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на її повторну подачу. Наголошує, що повторно апеляційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 26 червня 2024 року, тобто, на наступний день після повернення попередньо поданої, та з усуненням відповідних недоліків, а саме із долученням документа про сплату судового збору. Скаржник зауважує, що вчинив усіх залежних від нього заходів з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2024 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача - адвокат Пущенська О. А. вказує, що у клопотанні про поновленні строку на апеляційне оскарження відповідач не навів достатніх і зрозумілих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску цього строку. На переконання представника позивача, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Це передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. З огляду на викладене представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів розглядуваної справи слідує, що вперше ГУ ДПС подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 04 червня 2024 року, тобто, з дотриманням встановлених статтею 295 КАС України строків.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше скаржник не виконав обов`язок із сплати судового збору, що і слугувало підставою для її залишення без руху.

Повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 25 червня 2024 року вимог ухвали суду від 07 червня 2024 року (з урахуванням ухвали від 13 червня 2024 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги) про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору.

Слід зазначити, що 21 червня 2024 року ГУ ДПС подало клопотання про відстрочення сплати судового збору. Проте, з ухвали апеляційного суду від 25 червня 2024 року слідує, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, поверхнево дослідив зміст указаного клопотання та виснував про відсутність підстав для продовження апелянту строку на усунення недоліків, не вирішивши питання про відстрочення сплати судового збору. Не надавалась апеляційним судом й правова оцінка посиланням ГУ ДПС у вказаному клопотанні на обставини введення в Україні воєнного стану, що, за його позицією, вплинуло на фінансування та унеможливило своєчасну сплату судового збору.

Звертаючись повторно до суду з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжну інструкцію від 21 червня 2024 року №1777 про сплату судового збору у розмірі 32208 грн. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань та із сплатою судового збору.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. За таких обставин наявні підстави для поновлення такому учаснику справи строку на апеляційне оскарження, оскільки в такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Отже, за наявності таких доводів першочерговому встановленню підлягають обставини того, коли апелянт отримав копію ухвали апеляційного суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги, скільки часу минуло до моменту повторного звернення до суду, як апелянт діяв протягом зазначеного часу.

З матеріалів цієї адміністративної справи слідує, що звернення з апеляційною скаргою повторно відбулось вже на наступний день (26 червня 2024 року) після отримання копії ухвали від 25 червня 2024 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Водночас зі змісту ухвали від 03 липня 2024 року про залишення повторно поданої апеляційної скарги без руху слідує, що фактично суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам апелянта, викладеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не оцінив такі доводи у розрізі того, який період часу минув з отримання копії ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги, чи усунуто було недоліки апеляційної скарги при її повторному поданні. Апеляційний суд обмежився лише загальним твердженням, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі від 03 липня 2024 року, ГУ ДПС також надало докази, які, на його думку, підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме: службову записку від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 16 травня 2024 року № 288/15-32-10-01-04, виписку з рахунка за 15 травня 2024 року, службову записку від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 20 червня 2024 року № 288/15-32-10-01-04, виписки з рахунка за 19 червня 2024 року. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки означеним доказам в розрізі їх прийнятності, повторно обмежившись лише загальним твердженням про недоведеність відповідачем поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, враховуючи встановлені у цій справі обставини та докази на їх підтвердження, а саме загальний строк, що сплинув після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, недопущення тривалого зволікання з поданням другої апеляційної скарги та сплату судового збору (тобто, усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги), змісту наданих скаржником до апеляційного суду доказів колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Долучені на виконання вимог ухвали суду від 03 липня 2024 року докази також у своїй сукупності доводять, що апелянт протягом часу, що тривав до повернення первинної апеляційної скарги не мав коштів для сплати судового збору, але вживав усіх залежних від нього дій задля отримання відповідного фінансування на сплату судового збору.

Довід позивача про порушення принципу рівності сторін в цьому випадку є безпідставним, оскільки з огляду на встановлені у цій справі невідкладного звернення з апеляційною скаргою повторно та усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги апелянт неправомірно був обмежений апеляційним судом у праві на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі скасувати.

Справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко