Постанова

від 16.10.2024 по справі 320/4834/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/4834/20

адміністративне провадження № К/990/3106/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Ратушняк П.В.,

представників відповідача Король Є.В., Павловича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року (головуючий суддя Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі» (далі - ТОВ «Прушиньскі») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року: №0006460504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 525 470 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями на 420 376 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 105 094 грн; №0006470504, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15 862 368 грн.

В обґрунтування позову вказує, що висновки Акта від 27 грудня 2019 року 362/10-36-05-04/32925902 (далі - Акт перевірки) про недотримання позивачем принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях з компанією «Pruszynski» Spoika z organiczona odpowiedziainoscia» (Польща), є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки контролюючим органом: необґрунтовано застосовано зворотню дію норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) у часі; протиправно відхилено застосовані методи для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»; неправомірно виключено з переліку зіставних компаній ТОВ «ТПК-Профіль-ГП», що обрана позивачем; крім того, відповідачем необґрунтовано застосовано додаткові джерела інформації. У свою чергу позивач вважає, що ним дотримано усі вимоги податкового законодавства щодо операцій з компанією «Pruszynski» Spoika z organiczona odpowiedziainoscia» (Польща) у період з 2015 по 2017 роки, яке є його офіційним представником.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ "Прушиньскі" судові витрати у розмірі 21020 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Київській області.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду окружного адміністративного суду справу.

Підставами для відкриття касаційного провадження скаржником зазначено пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Київській області вказує, що при вирішенні питання про правомірність оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі №320/4834/20, що призвело до неправильного застосування підпункту 39.3.6 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та стверджує, щодо доцільності застосування методу чистого прибутку в аспекті правовідносин, що склалися у справі, яка розглядається, а саме відповідач зазначає, що доцільним є застосування методу чистого прибутку із застосуванням показника чистої рентабельності, оскільки у контрольованій операції саме витрати, які формують собівартість товару вимагають підтвердження відповідності принципу «витягнутої руки», за умови використання саме цього фінансового показника буде дотримано принцип незалежності щодо витрат, визнаних у контрольованих операціях.

Скаржник також вказує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України щодо недотримання принципу «витягнутої руки» позивача у контрольованих операціях зі зіставними компаніями, що призвело до заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

Також ГУ ДПС у Київській області як на підставу для відкриття касаційного провадження посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Зокрема відповідача зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив Акт перевірки, відповідь про розгляд заперечень від 5 березня 2020 року №8063/10/10-36-05-04, податкові повідомлення-рішення, лист від 20 серпня 2019 року № 328 ТОВ "Прушиньскі", документацію подану позивачем за 2015-2017 роки, а також додаткову документацію подану ТОВ "Прушиньскі" на вимогу контролюючого органу.

ТОВ "Прушиньскі", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Позивач зазначає, що доводи касаційної скарги контролюючого органу не спростовують правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою повно та всебічно судами попередніх інстанцій, що є поза межами предмета касаційного перегляду. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у раніше ним поданих процесуальних документах та були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані ними.

Справа № 320/4834/20 надійшла до Верховного Суду 27 вересня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Прушиньскі» (код ЄДРПОУ 32925902) є виробничим підприємством, яке входить до провідної світової групи «Pruszynski», яка має досвід виробництва матеріалів для покрівель, фасадів та промислових споруд.

Позивач є постачальником покрівельних та фасадних матеріалів, представлений у всіх регіонах України власними департаментами і мережею регіональних партнерів. Українським споживачам пропонується продукція: модульна металочерепиця; класична металочерепиця; панелі для фальцевих покрівель; дахові аксесуари; профілі для покрівель та фасадів; конструкційні профілі; касети стінові внутрішні та сандвіч-панелі; облицювальні PS-панелі та касетони; металеві водозливні системи «Niagara»; пласкі листи.

До основних видів діяльності позивача за КВЕД входить: 24.33 холодне штампування та гнуття (основний); 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Також, ТОВ «Прушиньскі» використовує у діяльності орендовані приміщення - офіси, ангари та торгівельні майданчики, а також має власні приміщення для головного офісу, складів та виробничого цеху в смт. Згурівка, а також на українському ринку є офіційним представником торгівельної марки «Pruszynski» (Польща).

Позивач подав до контролюючого органу звіти про контрольовані операції з компанією «Pruszynski» Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia» (Польща) за 2015 - 2017 роки, зокрема:

2015 рік (реєстраційний номер 9276747680 від 29 квітня 2016 року) на загальну суму 102 827 821 грн, предметом контрольованих операцій є покрівельні та фасадні матеріали і вироби (коди УКТЗЕД: 3920491000, 3925908000, 5603931000, 6307909800, 7210490000, 7210610000, 7210708000, 72166110000, 7216911000, 7216918000, 721699000, 7306307790, 7306307790, 7307999000, 7308905900, 7326906000, 7326909890, 7608208900,7610909000);

2016 рік (реєстраційний номер 9271134135 від 2 жовтня 2017 року) на загальну суму 172095886 грн, у додатку №1 «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» (реєстраційний номер від 28 вересня 2017 року № 9271134134) загальна сума контрольованих операцій склала 173095886 грн, тому позивачем подано уточнений звіт про контрольовані операції за 2016 рік (реєстраційний номер 9271858762 від 30 січня 2019 року) на загальну суму 173095886 грн, предметом контрольованих операцій є покрівельні та фасадні матеріали і вироби (коди УКТЗЕД: 3920491000, 3925908000, 5603931000, 6307909800, 7210490000, 7210610000, 7210708000, 72166110000, 7216911000, 7216918000, 721699000, 7306307790, 7306307790, 7307999000, 7308905900, 7326906000, 7326909890, 7610909000);

2017 рік (реєстраційний номер 930068830 від 25 вересня 2018 року) на загальну суму 191004160 грн, предмет контрольованих операцій є покрівельні та фасадні матеріали і вироби (коди УКТЗЕД: 3920491000, 3925908000, 5603931000, 6307909800, 7210490000, 7210610000, 7210708000, 72166110000, 7216911000, 7216918000, 721699000, 7306307790, 7306307790, 7307999000, 7308905900, 7326906000, 7326909890, 7608208900, 7610909000).

ТОВ «Прушиньскі» задекларувало річні доходи від будь-якої діяльності, визначені за правилами бухгалтерського обліку: за 2015 рік (реєстраційний № 9276331377 від 29 лютого 2016 року) у сумі 321753607 грн; за 2016 рік (реєстраційний № 9269566276 від 08 лютого 2016 року) у сумі 319926763 грн.

Обсяг господарських операцій з нерезидентом «PruszynskiSpolka z organiczona odpowiedzialnoscia» (Польща), визначений за правилами бухгалтерського обліку, становить: за 2015 рік 78865531 грн та за 2016 рік 173095886 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за вказаний податковий (звітний) рік та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими.

Також позивач задекларував річний дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік (реєстраційний №9299224839 від 27 лютого 2018 року), визначений за правилами бухгалтерського обліку становить 374341863 грн.

Обсяг господарських операцій з нерезидентом «PruszynskiSpolka z organiczonao dpowiedzialnoscia» (Польща) за 2017 рік, визначений за правилами бухгалтерського обліку становить 191004160 грн.

ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 12 серпня 2019 року № 1653 та направлень проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання принципу «витягнутої руки» ТОВ «Прушиньскі» у контрольованих операціях з компанією-нерезидентом «Pruszynski» Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (Польща) (код особи 5342139235), зареєстрованої за адресою: Польща, 02-486, м. Варшава, вул. Алеї Єрусалимські, 6.214, при імпорті товарів - покрівельних та фасадних матеріалів на підставі контрактів (договорів) від: 01 січня 2009 року № 2009/01.0001, 10 грудня 2014 року № 10/12/2014, 30 вересня 2015 року № 2015/30.09, 01 травня 2017 року № 01/05/2017, 10 серпня 2017 року № 10/08/2017, проведених у 2015, 2016 та 2017 роках, за результатами якої 27 грудня 2019 року складено Акт № 362/10-36-05-04/32925902.

Згідно висновків Акта перевірки відповідачем встановлено невідповідність умов контрольованих операцій ТОВ «Прушиньскі» з компанією «Pruszynski» Spoika z organiczona odpowiedziainoscia» (Польща) за 2015 та 2017 роки принципу «витягнутої руки», що призвело до заниження обсягу оподаткованого прибутку на суму 30249713 грн та є порушенням вимог підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податку на прибуток підприємств у 2015 році на суму 27348797 грн та занижено податок на прибуток підприємства за 2016 - 2017 роки на загальну суму 1390167 грн.

Вказаний висновок контролюючого органу обґрунтовано тим, що позивачем для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» у 2015-2016 роках, як основний метод було використано метод ціни перепродажу, а у 2017 році - метод чистого прибутку (з використанням показника чистої рентабельності).

У свою чергу позивач вважав, що метод ціни перепродажу є цілком доцільним методом для підтвердження відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» у 2015 та у 2016 роках за умови обрання у якості досліджуваної сторони себе та наявності зовнішніх (зіставних) операцій.

В Акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про доцільність застосування методу чистого прибутку у всіх випадках - для 2015, 2016, 2017 pоків, а також про недотримання ТОВ «Прушиньскі» вимог підпункту 39.3.4.2 підпункту 39.3.4 пункту 39.3 статті 39 ПК України внаслідок використання методу ціни перепродажу у той час як здійснювалися не лише перепродаж і транспортування товарів, а і їх виробництво та переробка.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 11 березня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0006460504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 525 470 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями на 420 376 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 105 094 грн;

№0006470504, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 15 862 368 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Прушиньскі» 23 березня 2020 року подало скаргу до Державної податкової служби України, яка рішення про результати розгляду скарги від 21 травня 2020 року № 16762/6/99-00-08-05-01-06 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи неправомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом всупереч підпункту 39.5.2.11 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України необґрунтовано замінено застосований позивачем метод ціни перепродажу на метод чистого прибутку. Вказаний висновок судом обґрунтовано тим, що відповідач не врахував, що основну частку у структурі собівартості виробленої позивачем продукції у 2015-2016 роках займає сировина (плоский лист) - 98,9% та 97,5% і лише незначну частку інші витрати - 1,1% та 2,5% (в тому числі, витрати на транспортування і переробку продукції). Водночас в Акті перевірки податковим органом не спростовано, що застосований позивачем метод дає змогу найбільш обґрунтовано встановити відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у 2015-2016 роках та належним чином не доведено доцільність застосування методу чистого прибутку. Також суд вирішуючи цей спір дійшов висновку, що контролюючим органом необґрунтовано виключено із переліку зіставних осіб позивача ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ ГП» (код за ЄДРПОУ - 30703438), оскільки станом на кінець 2015 року, коли ТОВ «Прушиньскі» було сформовано пошук зіставних компаній, будь-яке рішення щодо ліквідації ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» було відсутнє; процедура банкрутства вказаного товариства розпочалася лише у серпні 2016 року. Крім того, за позицією суду відповідач без належного обґрунтування під час проведення перевірки та складання Акта перевірки використав низку додаткових джерел (базу даних «Amadeus», «TP Catalyst» компанії «BureauVanDijk», сайт Опендатабот (https://opendatabot.ua/ та ін), що дозволило отримати інші результати. При цьому відповідач не довів того, що обрані ним джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій ніж застосовані позивачем, не деталізував усі застосовані джерела інформації, що є неправомірним. Зокрема суд вказав на те, що в Акті перевірки, висновки якого стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, податковий орган неодноразово застосував норми ПК України, які не були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. Вказана помилка вплинула на оцінку відповідачем правильності відібрання позивачем зіставних осіб за 2015 рік, внаслідок чого обрану позивачем зіставну компанію ТОВ «ТПК ПРОФІЛЬ-ГП» було безпідставно виключено з переліку зіставних компаній, і було зроблено безпідставний висновок про невідповідність умов контрольованих операцій ТОВ «Прушиньскі» принципу «витягнутої руки».

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд, переглядаючи вказані судові рішення судів попередніх інстанцій, виходить наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Статтею 39 ПК України врегульовано питання, пов`язані із трансфертним ціноутворенням.

Відповідно до підпункті 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України (у редакції чинній на момент здійснення спірних господарських операцій), платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки».

Згідно із підпунктом 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПК України, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

За приписами підпункту 39.1.3 пункту 39.1 статті 39 ПК України, якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу «витягнутої руки», прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

Підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1- 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктами 39.2.2.2, 39.2.2.3 пункту 39.2 статті 39 ПК України встановлено, що під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій:

характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;

функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі - функціональний аналіз);

стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої операції може здійснюватися, зокрема, але не виключно, за результатами аналізу:

кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг);

строків виконання господарських зобов`язань;

умов проведення платежів під час здійснення операції;

офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, у разі використання такої валюти у розрахунках під час здійснення операції, зміни такого курсу;

розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

розподілу прав та обов`язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Відповідно до підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 ПК України, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів: порівняльної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; «витрати плюс»; чистого прибутку; розподілення прибутку.

Згідно із підпунктами 39.3.2.1, 39.3.2.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України, відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з числа методів, наведених у підпункті 39.3.1 цього пункту, з урахуванням таких критеріїв: доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків); наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення; ступеня порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі коли з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, слід застосовувати метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, або вибрав метод трансфертного ціноутворення, зазначений у договорі про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, коли контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває: в межах діапазону, вважається, що умови контрольованої операції відповідають принципу «витягнутої руки»; поза межами діапазону цін (рентабельності), використовується медіана діапазону цін (рентабельності).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Прушиньскі» для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» у 2015-2016 роках, як основний метод використало метод ціни перепродажу. Водночас контролюючий орган дійшов висновку про доцільність застосування позивачем у вказаному періоді методу чистого прибутку.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Направляючи справу на новий судовий розгляд Верховний Суд виходив з того, що судом не було перевірено чи досліджував податковий орган обставини вибору зіставних операцій, не було надано оцінки тому у якій спосіб та на якій підставі яких показників визначалась рентабельність у контрольованих та зіставних операціях.

Таким чином суди попередніх інстанцій при новому розгляді справи зв`язані мотивами та висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у цій справі, а також і при касаційному перегляді таких рішень Верховний Суд перевіряє дотримання вимог частини п`ятої статті 353 КАС України судами попередніх інстанцій під час касаційного перегляду таких рішень.

Підпунктом 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України передбачено, що метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, застосованої під час контрольованої операції, з ціною (діапазоном цін) у співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами.

Порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, крім випадків, передбачених підпунктом 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті.

Підпунктом 39.3.4 пункту 39.3 статті 39 ПК України визначено поняття методу ціни перепродажу.

Так, метод ціни перепродажу складається з порівняння результату перепродажу, який покупець товару у контрольованій операції отримує від перепродажу товару у неконтрольованій операції, з результатом перепродажу, який отримується у співставній неконтрольованій операції купівлі та операціях перепродажу.

Метод ціни перепродажу також може використовуватися, зокрема, але не виключно, якщо під час перепродажу товару здійснюються такі операції: підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування); змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.

Відповідно до підпункту 39.3.5 пункту 39.3 статті 39 ПК України, метод «витрати плюс» складається з порівняння надбавки на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції, з надбавкою на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у співставній неконтрольованій операції.

Метод «витрати плюс» може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час: виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов`язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг); реалізації товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов`язаними особами; реалізації товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов`язаними особами.

За приписами підпункту 39.3.6 пункту 39.3 статті 39 ПК України, метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.

Згідно з підпунктом 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 ПК України, метод розподілення прибутку операції складається з виділення кожному пов`язаному підприємству, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку (або збитку), отриманого від такої операції, яку б непов`язане підприємство отримало від участі у співставній неконтрольованій операції.

Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподіленню з урахуванням положень підпункту 39.3.7 цього пункту, ведуть бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку бухгалтерська і фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку.

Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності: істотного взаємозв`язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов`язаними з ними особами; власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об`єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.

Розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі результатів оцінки їх вкладу в сукупний прибуток відповідно до критеріїв, що базуються на об`єктивних даних та підтверджуються інформацією у зіставних операціях та/або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій з урахуванням виконаних кожною з них функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов`язаних з таким здійсненням.

При цьому колегією суддів касаційної інстанції було звернуто увагу на те, що важливим критерієм при обранні застосовного методу трансферного ціноутворення є забезпечення необхідного ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями.

Під час визначення зіставності операцій обов`язково аналізуються такі елементи контрольованих та зіставних операцій, як функції, що виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (функціональний аналіз).

На відміну від методу чистого прибутку, який базується на порівнянні показників операційної рентабельності, метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю, яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.

Загальний принцип вибору та застосування методів трансфертного ціноутворення ґрунтується на рекомендаціях ОЕСР, викладених у Настановах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з ТЦ для транснаціональних корпорацій і податкових органів (у редакції 2010 року) (далі - Настанови ОЕСР).

Відповідно до пункту 2.2 частини І Розділу ІІ Настанов ОЕСР:

«Вибір методу трансфертного ціноутворення завжди націлений на визначення найбільш доречного методу для кожного окремого випадку.

З цією метою у процесі відбору необхідно брати до уваги: відповідні сильні і слабкі сторони методів, визнаних ОЕСР; доречність методу з точки зору природи контрольованої операції, визначеної, зокрема, за допомогою функціонального аналізу; наявність надійної інформації (зокрема щодо неконтрольованих ознак порівнянності), необхідної для застосування обраного методу та/або інших методів; ступеня порівнянності між контрольованими та неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань щодо порівнянності, які можуть знадобитися для усунення істотних різниць між ними».

Відповідно до пункту 2.28 Розділу ІІ Настанов ОЕСР метод ціни перепродажу також залежить від порівнянності виконуваних функцій (з урахуванням використання активів та взятих на себе ризиків). Метод може ставати менш надійним, якщо існують відмінності між контрольованою і неконтрольованою операціями і сторонами - учасниками цих операцій. Такі відмінності мають значний вплив на ознаки, які використовуються для визначення умов за принципом витягнутої руки у випадку використання маржі ціни перепродажу.

За змістом пункту 2.29 Розділу ІІ Настанов ОЕСР найбільш легко визначити відповідну маржу ціни перепродажу в тих випадках, коли перепродувач не додає значну вартість до вартості товару. І навпаки, там, де до перепродажу товари проходять подальшу обробку чи використовуються для більш складної продукції, і при цьому втрачається або змінюється їх ідентичність, досить складно використати методи ціни перепродажу для того, щоб отримати ціну за принципом витягнутої руки.

Підпунктами 2.62 - 2.63 розділу ІІ Настанов ОЕСР зазначено, що відмінності у функціях, які виконуються між підприємствами, дуже часто відбиваються у відмінностях між операційними (експлуатаційними) витратами. Відповідно, це може призвести до широкого діапазону значень маржі валового прибутку.

Судами першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді цієї справи встановлено, ТОВ «Прушиньскі» у контрольованих операціях за 2015-2017 роках здійснювалась не тільки підготовка товару до перепродажу та його транспортування (поділ товарів на партії, формування поставок, сортування, перепакування), а і його переробка та виробництво (з імпортованої сировини), тому характеристики кінцевої продукції (металочерепиця, сандвіч панелі, тощо) істотно відрізняються від характеристик імпортованих товарів та сировини до переробки (прокат плоский (лист), ребристі листи: металопрофіль, тощо).

При цьому позивачем для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» у 2015-2016 роках, як основний метод було використано метод ціни перепродажу, а у 2017 році - метод чистого прибутку (з використанням показника чистої рентабельності).

З огляду на наведені вище положення підпункту 39.3.4.2 підпункту 39.3.4. пункту 39.3 статті 39 ПК України, Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення транснаціональних компаній та податкових служб застосування методу ціни перепродажу не виключається у випадках, коли здійснювалися не лише перепродаж і транспортування товарів, а і їх виробництво, переробка та інші операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки не враховано, що основну частку у структурі собівартості виробленої позивачем продукції у 2015 - 2016 роках займає сировина (плоский лист) - 98,9% та 97,5% і лише незначну частку інші витрати - 1,1% та 2,5% (в тому числі, витрати на транспортування і переробку продукції), що підтверджується інформацією щодо структури собівартості виробленої ТОВ «Прушиньскі» продукції у 2015-2016 роках.

Враховуючи ту обставину, що витрати на переробку сировини становили не більше 2,5 % від собівартості виробленої продукції, що не мало суттєвого впливу на валову рентабельність реалізації готової продукції, то суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про обґрунтованість використання позивачем методу ціни перепродажу як основного методу у 2015-2016 роках для встановлення відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Таких висновків суди дійшли перевіривши та надавши оцінку документації, поданій позивачем за 2015 рік, з урахуванням приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо включення ТОВ «Прушиньскі» до вибірки зіставних юридичних осіб за 2015 рік ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП», то судами попередніх інстанцій з врахуванням обставин наведених у постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у цій справі встановлено наступне.

Позивачем здійснені первинні вибірки зіставних неконтрольованих операцій, які включали розробку стратегії пошуку зіставних осіб в БД «Руслана», а саме за 2015 рік

При перевірці компаній у режимі ручного пошуку із застосуванням мережі інтернет (інтернет-сайтів) на предмет відповідності фактичної господарської діяльності тій, що вказана у базах даних та які фактично здійснюють діяльність на українському ринку покрівельних та фасадних матеріалів, на предмет належності до груп компаній та аналізу функцій, їх бізнес-стратегій, ТОВ «Прушиньскі» обрано в якості зіставної компаній, серед інших, ТОВ «ТГЖ-ПРОФІЛЬ-ГП» (код за ЄДРПОУ: 30703438) КВЕД 24.33 холодне штампування та гнуття, основними напрямками діяльності є: виробництво і продаж комплексу матеріалів для покрівель і фасадів: сандвіч-панелей, профнастилів, металочерепиці, касетних систем та панелей, прогонів та аксесуарів; тепло-звукоізоляції промислового та цивільного призначення, водостічних систем; покрівельних мембран, паро-гідроізоляційних плівок, захисних сіток, геомембран та геотекстиля; мансардних вікон, зенітних фонарів.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки, податковим органом було проведено аналіз всієї можливої інформації про потенційно зіставні компанії, обрані позивачем, та встановлено, що ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ ГП» (код за ЄДРПОУ - 30703438) відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 17 травня 2016 року «в стані припинення», а з 24 листопада 2016 року має стан - «визнано банкрутом».

Також відповідачем відмічено погіршення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ ГП», що підтверджують і показники фінансової звітності товариства, отримані ними з аналітичного блоку БД «Руслана».

Контролюючий орган дійшов висновку, що отримана інформація вказує на те, що діяльність вказаного підприємства у 2014 - 2015 роках була збитковою, у відповідні періоди було залучено значні кредитні кошти, проте джерела розвитку виробництва - прибутку компанія не отримала, собівартість придбаної продукції значно перевищувала дохід від реалізації.

Крім того, відповідачем зауважено, що оскільки відбір зіставних осіб для розрахунку показників рентабельності позивачем проводився у 2017 році, то платник податків мав врахувати дану інформацію при відборі потенційно зіставних осіб.

Суди першої та апеляційної вказали на безпідставність наведених висновків контролюючого органу та зазначили, що документами, які містяться у матеріалах справи підтверджуються доводи позивача щодо подання останнім до податкового органу звіту про контрольовані операції з компанією «Pruszynski» Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia» (Польща) за 2015 рік у 2016 році (до 01 травня 2016 року). Також, у 2016 році позивачем було подано до контролюючого органу звіт вибірки зіставних осіб за 2015 рік.

Підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України передбачено, що платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема: інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами; будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб; інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу; інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Відповідно до підпункту 39.5.3.2 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України, якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, передбачені підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 цього пункту, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

За правилами підпункту 39.5.3.3 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України для зіставлення умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади) (який Законом від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII доповнено абзацом другим згідно із яким вимоги цього підпункту не стосуються податкової інформації, отриманої контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» відповідно до підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою обґрунтування висновків щодо правомірності виключення ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ ГП» з переліку зіставних осіб відповідач використав інформацію з додаткових джерел (базу даних «Amadeus», «TP Catalyst» компанії «BureauVanDijk», сайт Опендатабот (https://opendatabot.ua/та ін), що дозволило отримати інші результати.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що у 2015 року до переліку зіставних осіб ТОВ «Прушиньскі» було включено ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ ГП» та на час віднесення даної юридичної особи до зіставних осіб воно повноцінно здійснювало виробничу та торгівельну діяльність.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» перебуває у стані припинення з 24 листопада 2016 року.

Постановою Господарського суду м. Києва від 29 серпня 2016 року у справі № 910/14828/16 ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» визнано банкрутом. Тобто, до прийняття у травні 2016 року рішення про припинення (ліквідацію) ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» та складення проміжного ліквідаційного балансу, у ТОВ «Прушиньскі» яке користувалося відкритими (доступними) джерелами інформації були відсутні відомості про можливий незадовільний фінансовий стан ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП».

Станом на кінець 2015 року, коли позивачем було сформовано пошук зіставних компаній, будь-які рішення щодо ліквідації ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» були відсутні; процедура банкрутства розпочалася лише у серпні 2016 року.

ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» у 2015 році займалось виробництвом і продажем продукції.

Наявність судового рішення Господарського суду Львівської області від 18 серпня 2015 року у справі № 914/3317/14 про стягнення солідарно з боржників ТОВ «Торгово-промислова компанія» та ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» 20929769,30 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів; 2094123,76 грн заборгованості за нарахованими процентами, 152921,24 грн пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами, 73080 грн судового збору не могла братися до увагу позивачем під час визначення переліку зіставних осіб, оскільки вказане рішення набрало законної сили 2 лютого 2017 року.

ТОВ «Прушиньскі» під час розгляду справи до суду надано роздруківки з БД «Руслана», які містяться у матеріалах справи та якими підтверджується, що у вказаній базі була наявна інформація про ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП» лише за 2012-2014 роки.

Крім того, судами попередніх інстанцій вказано на помилковість тверджень відповідача щодо неврахування позивачем критеріїв збитковості для обрання зіставних осіб (відсутність збитків за даними звітності більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку відповідних фінансових показників), оскільки норма діє лише з 1 січня 2017 року і відповідно, не може застосовуватися до відносин, що мали місце у 2015 році.

З огляду на викладені вище обставини, суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Прушиньскі» правомірно включило до вибірки зіставних юридичних осіб за 2015 рік ТОВ «ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП».

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, оскільки контролюючим органом не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2020 року: №0006460504 та №0006470504, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Прушиньскі» та визнання протиправними і скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Доводи ГУ ДПС у Київській області зводяться до незгоди з мотивами судів першої та апеляційної інстанцій, якими вони керувалися при оцінці доказів і встановленні обставин справи та не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій ухвалені враховуючи вимоги частини п`ятої статті 353 КАС України, якою передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції судом апеляційної інстанції не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).

У справі, що розглядається, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які здійснили новий розгляд справи відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України. За таких обставин, з урахуванням наведеного у сукупності Суд не знайшов, передбачених КАС України підстав для задоволення касаційної скарги контролюючого органу та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року - без змін.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх