Постанова

від 08.10.2024 по справі 914/1238/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа №914/1238/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіЗварич О.В.,

Малех І.Б.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кульчицький Є.Г.;

від позивача: Репецький В.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1121/24 від 17.04.2024) та матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1125/24 від 17.04.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 (повний текст рішення складено 28.03.2024)

у справі №914/1238/22 (суддя Рим Т.Я.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта",

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни,

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни,

до відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Бачик Ірини Андріївни,

до відповідача-4: Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни,

до відповідача-5: Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни,

до відповідача-6: Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича,

до відповідача-7: Фізичної особи-підприємця Сух Мирослави Ярославівни,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

третя особа 1: Управління комунальної власності Департаменту містобудування Львівської міської ради,

третя особа 2: Фізичної особи-підприємця Семаня Віктора Андрійовича,

третя особа 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш",

третя особа 4: Фізичної особи-підприємця Бігана Ярослава Володимировича,

третя особа 5: Фізичної особи-підприємця Польчина Юрія Ярославовича,

третя особа 6: Фізичної особи-підприємця Майхера Ореста Володимировича,

третя особа 7: Фізичної особи-підприємця Барана Юрія Олеговича

третя особа 8: Львівська міська рада

третя особа 9: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"

за участю: Львівської обласної прокуратури

про усунення перешкод у здійсненні права власності

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області 14.06.2022 надійшов позов ТОВ "Лауріта" до відповідача 1 ФОП Кіндрат І. Ф., відповідача 2 ФОП Пиріжок І. Т., відповідача 3 ФОП Бачик І. А., відповідача 4 ФОП Мицак Л. Й., відповідача 5 ФОП Ошуст М. В., відповідача 6 ФОП Вільків Р. О., відповідача 7 ФОП Сух М. Я. про усунення перешкод у здійсненні права власності. Позивач просив суд зобов`язати відповідачів демонтувати тимчасові споруди малі архітектурні форми (МАФ), розміщені ними на даху нерухомого майна, яке належить Позивачу а саме з даху нежитлового приміщення кафе ( їдальні), яка знаходиться за адресою м. Львів , вул. В. Великого 59Б.

Позивач в позиві посилався на розірвання 01.06.2021 договорів суборенди відповідачів з ТОВ «Український розвиток ринку» , на підставі яких відповідачі, всупереч вимогам п. 7.1 всіх Договорів суборенди, користуються дахом нерухомого майна, що належить Позивачу загальною площею 231,6 м2, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б (надалі - Будівля). Позивач в обґрунтування позову також посилався на ст. 391 ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, в зв`язку з чим, порушене право позивача підлягає судовому захисту у спосіб зобов`язання відповідачів демонтувати МАФи, які ними встановлено на даху будівлі, яка знаходиться за адресою м. Львів вул. Володимира Великого 59Б.

До закриття підготовчого засідання 12.12.23( т. 5, а.с.14-18) позивач звернувся до господарського суду з заявою про зміну предмета позову, яка мотивована тим, що внаслідок протиправних дій відповідачів, позивач несе збитки у вигляді упущеної вигоди від здачі майна в оренду, а також внаслідок погіршення стану нерухомого майна, яке перебуває у власності позивача та неможливістю здійснення його капітального ремонту за наявності незаконно розміщених на даху та впритул до стіни і даху будівлі малих архітектурних форм , встановлених відповідачами.

В заяві позивач просив зобов`язати відповідачів1-7 демонтувати мали архітектурні форми, які були ними встановлені за адресою м. Львів вул. Володимира Великого 59Б та знаходяться: впритул до стіни та даху, поруч, на даху нежитлового приміщення ( будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку «Володимира Великого» літ А-1,РНОНМ 2185320046101 загальною площею 231,6 кв.м., за адресою м. Львів , вул. Володимира Великого 59Б що належить позивачу на праві власності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано фізичну особу підприємця Кіндрат Ірину Федорівну (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни та даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця Кіндрат Ірини Федорівни (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) 2'481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5'714 (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1'000 (одна тисяча) грн 00 коп. відшкодування витрат за проведення експертизи. Зобов`язано фізичну особу підприємця Пиріжок Ірину Тарасівну (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни та даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) 2'481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5'714 (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1'000 (одна тисяча) грн 00 коп. відшкодування витрат за проведення експертизи. Зобов`язано фізичну особу підприємця Мицак Любов Йосипівну (адреса: 82086, Львівська область, Старосамбiрський район, с. Топільниця; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) демонтувати МАФ з даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця Мицак Любов Йосипівни (адреса: 82086, Львівська область, Старосамбiрський район, с. Топільниця; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта"(адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) 2'481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5'714 (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1'000 (одна тисяча) грн 00 коп. відшкодування витрат за проведення експертизи. Зобов`язано фізичну особу підприємця Ошуст Марію Володимирівну (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) демонтувати МАФ з даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця Ошуст Марії Володимирівни (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) 2'481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5'714 (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1'000 (одна тисяча) грн 00 коп. відшкодування витрат за проведення експертизи. Зобов`язано фізичну особу підприємця Вільківа Романа Орестовича (адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця Вільківа Романа Орестовича (адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) 2'481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5'714 (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1'000 (одна тисяча) грн 00 коп. відшкодування витрат за проведення експертизи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) на користь фізичної особи підприємця Бачик Ірини Андріївни (адреса: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) 4'000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" (адреса: 79053, Львівська область, місто Львів, вул. Володимира Великого, будинок 59Б; ідентифікаційний код 43896062) на користь фізичної особи підприємця Сух Мирослави Ярославівни (адреса: АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) 6'000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що розташування тимчасових споруд Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни та Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича впритул до Будівлі та МАФи Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни та Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни на експлуатованому даху Будівлі, право власності на яку належить ТОВ "Лауріта", порушує абсолютне речове право власності ТОВ "Лауріта" на Будівлю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання демонтувати тимчасову споруду Фізичної особи-підприємця Бачик Ірини Андріївни суд першої інстанції, дійшов до висновку що Позивач не довів, що тимчасова споруда відповідача 3 створює перешкоди Позивачу користуватись Будівлею (здійснювати ремонт), а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім цього суд першої інстанції в рішенні зазначив, що МАФ ФОП Сух М. Я. не накладається на контури приміщення Будівлі, у зв`язку із цим, відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання демонтувати тимчасову споруду відповідача 7.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лауріта" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 17.04.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ФОП Сух Мирославу Ярославівну демонтувати малу архітектурну форму (МАФ) з даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку Володимира Великого, літ. А-1, загальною площею 231,6 кв.м., РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б, а також, в частині стягнення з ТзОВ Лауріта на користь ФОП Сух М.Я. 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким позовну вимогу до ФОП Сух М.Я. задоволити.

Заявник апеляційної скарги вказує, що відповідно до висновку експерта від 03.11.2023 р. (графічної частини) вбачається, що МАФ ФОП Сух М.Я. знаходиться впритул до стіни та даху Будівлі та створює перешкоди Позивачу користуватись Будівлею.

03.05.2024 від Фізичної особи-підприємця Сух Мирослави Ярославівни надійшов відзив б/н від 02.05.2024 (вх. №01-05/1121/24) в якому відповідач 7 не погоджується із доводами апеляційної скарги позивача та зазначає, що судом не можуть бути взяті до уваги висновки експерта Мельника О. №444/20 від 03.07.2020 р., №15-22 від 20.07.2022 р., тому, що такі складені з істотними порушеннями та дослідження яких викликає сумніви в їх правильності, а отже, слід відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Також, ФОП Кіндрат Ірина Федорівна, ФОП Пиріжок Ірина Тарасівна, ФОП Мицак Любов Йосипівна, ФОП Вільків Роман Орестович, ФОП Ошуст Марія Володимирівна оскаржили рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі № 914/1238/22 в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 17.04.2024. В апеляційній скарзі скаржники просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позову ТзОВ «Лауріта» повністю.

В заяві від 01.05.2024 про усунення недоліків апеляційної скарги, представник заявників уточнив прохальну частину апеляційної скарги , виходячи з вимог кожного з апелянтів щодо себе.

Зазначають, що МАФи Відповідачів розташовані не на даху Будівлі Позивача, а на земляному насипі (земельній ділянці). Нерухомість ТОВ "Лауріта" є не окремо стоячою будівлею з дахом, а нежитловим приміщенням, що знаходиться на підземному поверсі. Договори суборенди, де відповідачі є суборендарями, не припинили своєї дії, адже на момент закінчення строку дії таких договорів, орендодавець не заявив жодних заперечень щодо пролонгації договорів. Отже, договори суборенди пролонговані на новий строк до 01.07.2022. Вказане свідчить про безпідставність подання позову 14.06.2022.

Крім того, апеляційна скарга мотивована тим, що заявивши позов, позивач сформував предмет і підстави позову зовсім інші ніж ті, які були розглянуті судом, позивач несвоєчасно подав суду докази, про які йому було відомо і які не стосувалися підстав позову, заявлених у позовній заяві.

Відповідачі не заперечують право власності позивача на його приміщення, разом з тим, відповідачі заперечують, що для проведення ремонту приміщення позивача необхідно демонтувати їх МАФ.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Гриців В.М. та Малех І.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1121/24 від 17.04.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22.

Ухвалою суду від 29.04.2024 призначено розгляд справи на 28.05.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1125/24 від 17.04.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22, призначено розгляд справи на 28.05.2024 та об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" та Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни в одне апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2024 призначено розгляд справи на 18.06.2024.

Ухвалою суду від 18.06.2024 призначено розгляд справи на 09.07.2024.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкладено розгляд справи на 30.07.2024

Відповідно повторному протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Малех І.Б.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкладено розгляд справи на 20.08.2024.

Ухвалою суду від 20.08.2024 відкладено розгляд справи на 01.10.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 призначено розгляд справи на 08.10.2024.

07.10.2024 від Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни надійшло клопотання б/н від 07.10.2024 (вх. №01-05/2817/24) про призначення будівельно-технічної експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що, на думку заявника, висновки експертів надані позивачем містять застарілі дані щодо технічних паспортів та експерт фактично не оглядав приміщень відповідачів, висновки подані з порушенням процесуальних норм які регулюють подання доказів, вирішення питання експертом про наявність пошкоджень приміщення та їх причин потребує надання технічної документація та актів, які вказують на причини таких наслідків, експерт зробив висновки без вказівки на нормативні акти, позивач не надавав суду проектну кошторисну документацію на виконання робіт по ремонту приміщення з якої можна було б побачити, що для проведення робіт треба зносити МАФ.

Колегія суддів, вийшовши із нарадчої кімнати, вирішила залишити без задоволення подане клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч.1). При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч.3).Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч.4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч.5).

Предметом розгляду у справі №914/1238/22 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" до Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Бачик Ірини Андріївни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Сух Мирослави Ярославівни про усунення перешкод у здійсненні права власності щодо будівлі Піцерії, де на даху, а також впритул до стіни та даху відповідачі встановили МАФи.

Колегія суддів наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).

Слід також звернути увагу на те, що суперечливість тверджень сторін не є тотожною суперечливості наданих ними доказів.

Із врахуванням заявлених підстав позову та переліку наявних у справі доказів, апеляційний суд не вбачає дійсної необхідності у призначенні судової експертизи у цій справі та вважає, що встановлення обставин спору, із врахуванням принципів змагальності та диспозитивності господарського судочинства, у цьому випадку не потребує застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Таким чином, враховуючи відсутність необхідної сукупності умов, визначеної у ч.1 ст.99 ГПК України, клопотання відповідача-1 про призначення експертизи у цій справі підлягає залишенню без задоволення.

Окрім цього, 08.10.2024, перед судовим засіданням, від Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни надійшло клопотання б/н від 08.10.2024 (вих. №01-04/6672/24) про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване неможливістю представника заявника прибути у судове засідання у зв`язку із поганим станом здоров`я.

Щодо поданого клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Відповідно до ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Тобто, саме суд з метою запобігання зловживанням правами, активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Апеляційний суд звертає увагу, на той факт, що заявником до клопотання не додано доказів на підтвердження своїх тверджень та надіслання такого клопотання іншим сторонам у справі.

Порадившись на місці, колегія суддів вирішила відмовити у задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 08.10.2024 представник позивача підтримав власну апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній, а щодо апеляційної скарги відповідачів заперечив з підстав викладених у відзиві на неї. Прокурор вказав на відсутність, в даному випадку, порушення прав та інтересів Держави та залишив розгляд апеляційних скарг на розсуд суду.

Інші учасники справи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

З огляду на зміст наведених правових норм власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладених в позові вимог.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За змістом частини першої статті 317, частини першої статті 319, частини першої статті 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Серед способів захисту речових прав законодавство (зокрема стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України) передбачає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до іншої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Умовою подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17).

Суд надає захист позивачу у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, що існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути зазначені порушення.

Однією з умов застосування негаторного позову має бути також відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів

Подібна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи станом на 1998 рік приміщення Будівлі вважалося таким, що не має покрівлі, наявне тільки перекриття (том 4, а. с. 103). Згідно ж з матеріалами інвентаризаційної справи станом на 2005 рік та технічним паспортом (том 2, а. с. 65) покрівля Будівлі є суміщеною з перекриттям. До влаштування наявних тимчасових споруд над приміщенням Будівлі, як і на решті прибудинкової території біля ТЦ "Львів" були влаштовані тротуари та клумби. Вказана інформація зазначена в описовій частині висновку експерта № 022/23 від 03.11.2023 (том 4 , а. с. 151-152).

Згідно з висновком Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" № 3083 від 02.09.2020 (том 1, а. с. 9-12) технічно можливо розділити приміщення загальною площею 3 018 м2 по вулиці В. Великого, 59б в місті Львові на три самостійні об`єкти нерухомості: Торговий центр (літер. "А-2") загальною площею 933,00 м2; Будівля піцерії (літер. "АІ-1") загальною площею 231,6 м2 (Будівля); Продуктовий торговий центр (літер. "АІІ-1") загальною площею 1 853,4 м2.

ТОВ "Лауріта" з 06.11.2020 є власником Будівлі (площею 231,6 м2), що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 59Б. Це підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 8).

Станом на час звернення із позовом належне Позивачу майно називається будівля м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А-1", загальною площею 231,6 м2. Про зазначене свідчать інформаційні довідки № 310959121 від 27.09.2022 (том 2, а. с. 86-88) та № 310958893 від 27.09.2022 (том 2, а. с. 89-90).

Колегія суддів вважає, що умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця, інша особа перешкоджає користуванню або розпорядженню цим майном, для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору тощо).

При цьому у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач на усунення порушень права власника (володільця).

Для визначення факту наявності перешкоджання зі сторони відповідачів позивачу власнику користуванню або розпорядженню спірною будівлею судом першої інстанції була надана оцінка та досліджувались три висновки будівельно-технічної експертизи.

Висновком експерта № 444/20 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у виконавчому провадженні № 60362132 від 03.07.2020 (том 2, а. с. 49-60) встановлено, що:

Межі Будівлі проходять по периметру зовнішньої сторони огороджуючих стін будівлі, розташовані на поверхні покрівлі, на якій встановлені тимчасові споруди, та мають такі геометричні розміри за рухом годинникової стрілки починаючи з фасадної сторони: 37,56 м, 12,07 м, 6,88 м, 5,09 м, 30,65 м, 6,98 м.

На даху Будівлі знаходяться такі торговельні павільйони та/або їх частина: більша частина торговельного павільйону "Єва", частина павільйонів "Твій сир" 0,77м х 4,43 м (Третя особа 6 ФОП Майхер), перукарня 2,90 м х 4,43 м (Відповідач 4 ФОП Мицак), "Дитячий світ" 2,98 м х 4,43 м (Відповідач 5 ФОП Ошуст), "Радіотехніка" 0,23 м х 4,43 м (Відповідач 7 ФОП Сух), "№ 3" 2,74 м х 6,57 м, "№ 4" 2,74 х 6,67 м.

Відстань від крайньої точки Будівлі, на якій можуть знаходитись будь-які інші будівлі, споруди для виконання вимог п. 14.2 та 14.3 ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" становить не менше 3 м.

Вказану експертизу проводив судовий експерт Мельник О. П. Експерт у висновку зазначив, що повідомлений про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України. В тексті висновку вказано, що дослідження проводилося методом проведення візуального огляду з фотографуванням фотоапаратом, проведенням обмірів сталевою рулеткою з ціною поділки 1 мм та лазерним далекоміром, вивченням документів, наданих для дослідження, з подальшим співставленням результатів візуального огляду і документів, наданих на дослідження з відповідними будівельними нормами.

На основі висновку експерта № 444/20 від 03.07.2020 було проведено ще одну експертизу на замовлення Позивача. Так, згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 15-22 від 20.07.2022 (том 1, а. с. 146-159):

МАФи Відповідача 4-5, 7 розташовані на даху Будівлі. МАФи Відповідачів 1, 2, 6 розташовані впритул до стіни та даху Будівлі. МАФ Відповідача 3 на відстані 1,40 м від зони земляних робіт.

У висновку вказано, що при огляді експерт встановив, що Будівля це частково заглиблена, одноповерхова цегляна будівля з повздовжніми несучими стінами та колонами, монолітним залізобетонним перекриттям та плоским суміщеним експлуатовам дахом. З протилежної сторони від головного фасаду будівля заглиблена у результаті проведення засипки будівлі до рівня покрівлі даху. Рівень покрівлі даху Будівлі розташований на одному рівні з пішохідними доріжками прилеглої території зі сторони вулиці Княгині Ольги.

Вказану експертизу також проводив судовий експерт Мельник О. П. У вказаному висновку зазначено, що експертиза проведена на основі таких документів: ухвала про відкриття провадження у справі № 914/1238/22; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; технічний паспорт на Будівлю від 24.07.2020; довідка-схема МАФів на даху Будівлі; висновок експерта Мельника О. П. від 03.07.2020 № 444/20. Дослідження проводилось методами аналізу, співставлення, синтезу та узагальнення отриманих даних про об`єкти дослідження з документів, наданих заявником, проведення візуального огляду з фотографуванням фотоапаратом, проведення обмірів сталевою рулеткою та лазерним далекоміром.

Експерт у висновку зазначив, що повідомлений про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на заперечення відповідачів, суд першої інстанції ухвалою від 17.08.2022 витребував у Позивача документи, на підставі яких проведено експертизу від 20.07.2022, викликав у підготовче засідання судового експерта Мельника О. П. У підготовче засідання 21.09.2022 з`явився судовий експерт, надав відповіді на запитання учасників справи та суду, а Позивач долучив до матеріалів справи витребувані у нього документи.

Суд погодився із запереченнями Відповідачів, з метою повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, суд за клопотанням Відповідачів призначив експертизу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.11.2022 у даній справі господарський суд погодився із запереченнями відповідачів, з метою повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, за клопотанням відповідачів призначив будівельно-технічну експертизу та на розгляд експерта поставив наступні запитання: Чи знаходяться торговельні МАФи Відповідачів 1-7 у межах контурів нежитлового приміщення піцерії літ. "А-1" за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 59Б?

Якщо вони знаходяться у межах контурів такого приміщення, то чи знаходяться такі МАФи безпосередньо на даху нежитлового приміщення піцерії літ. "А-1" за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 59Б, чи вони знаходяться на земельному насипі (бетонній плиті) над приміщенням піцерії за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 59Б? Чи знаходиться над приміщенням піцерії літ. А-1 за адресою місто Львів, вулиця Володимира Великого, 59Б, інші торговельні приміщення, окрім МАФів Відповідачів 1-7?

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 ухвала Господарського суду Львівської області від 09.11.2022 залишена без змін.

Згідно висновку №15-22 від 20.07.2022 складеному судовим експертом Мельником О.П., вбачається, що без проведення демонтажу малих архітектурних форм відповідачів, здійснити ремонт даху та повністю приміщення піцерії літ. «А'-1» по АДРЕСА_7 неможливо.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 "Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна" експлуатована покрівля плоский дах будинку (житлового чи іншого призначення) з невеликим ухилом з повністю функціональною поверхнею. На ній можуть розташовуватися зони відпочинку, корти, літні кафе, сади, пішохідні зони, парковки (машино-місця) для автомобілів.

Згідно зі статтею 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Зважаючи на вказане та беручи до уваги висновки експертів, господарський суд правомірно встановив що дах Будівлі є експлуатованим, оскільки земляний насип над дахом і під тротуарними плитами не є земельною ділянкою у розумінні статті 79 Земельного кодексу України.

Згідно з висновком експерта № 022/23 від 03.11.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи (том 4, а. с. 147-162):

У межах контурів Будівлі знаходяться торговельні МАФи ФОП Ошуст М. В. (відповідач-5) та ФОП Мицак Л. Й. (відповідач-4).

Торговельні МАФи ФОП Ошуст М. В. (відповідач-5) та ФОП Мицак Л. Й. (відповідач-4) знаходяться на бетонній основі, яка влаштована на земляному насипі/тротуарних плитах покриття Будівлі. Самі тротуарні плити як елементи благоустрою перебувають у комунальній власності.

Вказану експертизу проводила судова експертка ОСОБА_1 , яка зазначила, що повідомлена про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 235 Кримінального кодексу України. Дослідження проведене методом візуального огляду з обмірами та фотофіксацією, методом співставлення результатів огляду з матеріалами господарської, інвентаризаційної справ та нормативними документами.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінюючи всі докази у сукупності у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними у розумінні статті 76 вказаного кодексу доказами доведено факт перешкоджання з боку Фізичної особи-підприємця Кіндрат І. Ф. (відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Пиріжок І. Т. (відповідач-2), ФОП Мицак Л. Й. (відповідач-4), ФОП Ошуст М. В. (відповідач-5) та Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича (відповідач-6) позивачу користуванню або розпорядженню належною йому на праві власності Будівлею.

Щодо позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Сух Мирослави Ярославівни (відповідач-7) суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що тимчасова споруда відповідача-7 не створює перешкоди позивачу користуватись Будівлею (здійснювати ремонт) та МАФ ФОП Сух М. Я. не накладається на контури приміщення Будівлі, отже такі позовні вимоги задоволенню не підлягають в зв`язку з відсутністю правового зв`язку між МАФом відповідача 7 та спірною Будівлею.

Щодо тверджень відповідачів 4, 5 про пролонгацію договорів суборенди.

Рішення господарського суду у цій частині мотивовано тим, що учасники справи пояснили, що власник Будівлі та ТОВ "Український розвиток бізнесу" уклали договір оренди даху Будівлі.

Господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що відповідний договір так і не було долучено до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український розвиток ринку" 01.07.2020 уклало договори суборенди: № 8 з ФОП Кіндрат І. Ф. (том 1, а. с. 13-16), № 7 з ФОП Пиріжок І. Т. (том 1, а. с. 20-23), № 15 з ФОП Бачик І. А. (том 1, а. с. 27-30), № 3 з ФОП Мицак Л. Й. (том 1, а. с. 34-37), № 4 з ФОП Ошуст М. В. (том 1, а. с. 41-44), № 6 з ФОП Вільків Р. О. (том 1, а. с. 48-51), № 5 з ФОП Сух М. Я. (том 1, а. с. 55-58).

Після набуття у власність Будівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лауріта" та ФОП Семань Віктор Андрійович 13.11.2020 уклали договір оренди (том 2, а. с. 38-40), за яким орендарю передано, серед іншого, дах Будівлі, на якому знаходяться МАФи за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 59Б. Майно передане в оренду на 2 роки та 11 місяців. Сторони цього договору склали акт прийому-передачі від 13.11.2020 (том 2, а. с. 101).

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно із ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 795 передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України апеляційний суд вбачає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.

Отже, договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Вказана правова позиція підтримана в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 638/18863/14-ц, згідно якої договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (оренди) отже, його строк не може перевищувати строку договору найму. У зв`язку з цим, у разі дострокового припинення договору найму (оренди) договір піднайму (суборенди) автоматично припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, текст та умови договору оренди ТОВ «Український розвиток ринку» з власником спірної Будівлі та обставини його укладання взагалі не були предметом дослідження господарським судом, тому що відповідний договір так і не було долучено до матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами, 2) правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статі 206 цього Кодексу, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статі 206 цього Кодексу, 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку в порядку ст.ст.77-79 ГПК України з врахуванням принципів допустимості, достовірності та вірогідності доказів відповідачами не доведено факт існування письмового основного договору оренди спірної Будівлі де орендарем є ТОВ « Український розвиток бізнесу», строк а також факт продовження його дії, а також господарським судом , порушення вимог ст. 774 ЦК України , в оскаржуваному рішенні не встановлено, що особа яка передала в суборенду відповідачам спірне нерухоме майно мала таке право.

Всі інші висновки господарського суду про поновлення договорів суборенди на новий строк до 01.07.2022 не мають юридичного значення , тому що, взагалі не доведено, в даному випадку наявність письмової згоди власника Будівлі на передання її в суборенду.

Крім того, господарським судом встановлено, що позивач та ФОП Семань Віктор Андрійович 13.11.2020 уклали договір оренди за яким серед іншого ,в оренду був переданий дах Будівлі, на якому знаходяться МАФ за адресою АДРЕСА_7 .

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що належних та допустимих доказів укладення договорів суборенди з суборендодавцем, орендарем за угодою від 13.11.2020 - ФОП Семань В.А. відповідачі по справі не надали.

Західний апеляційний господарський суд вважає, що виходячи зі змісту ст.ст. 761, 774 ЦК України власник , початковий орендодавець не має відношення до договору суборенди його приміщення і не виступає в якості сторони в рамках угоди суборенди, але він може заборонити або дозволити укладати цей договір.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами у справі та позивачем ТОВ «Лауріта» відсутні будь які зобов`язальні, договірні відносини.

В даному випадку, відповідачі не надали належних та допустимих доказів того факту, що їхні дії щодо прав позивача є правомірними, а також ,що правовідносини між позивачем та відповідачами є договірними.

Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, згідно з вказаним принципом неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

В зв`язку з чим, правомірними є посилання позивача в обґрунтування позовної заяви саме на вимоги ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням викладеного та в зв`язку з доведеним належними, допустимими та достовірними доказами факту перешкоджання зі сторони відповідачів 1, 2, 4, 5, 6 позивачу користуванню або розпорядженню Будівлею, яка належить йому на праві власності , колегія суддів зазначає, що позивач має достатні підстави вимагати від відповідачів усунення перешкод у користуванні та розпорядженні будівлею, шляхом демонтажу МАФів відповідачів, що знаходяться впритул до стіни та даху або на даху спірного нежитлового приміщення а отже, негаторний позов підлягає задоволенню.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 належить змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, а оскаржувані частини останнього підлягають залишенню без змін. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта", Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лауріта" б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1121/24 від 17.04.2024), Фізичної особи-підприємця Кіндрат Ірини Федорівни, Фізичної особи-підприємця Пиріжок Ірини Тарасівни, Фізичної особи-підприємця Мицак Любов Йосипівни, Фізичної особи-підприємця Вільківа Романа Орестовича, Фізичної особи-підприємця Ошуст Марії Володимирівни б/н від 16.04.2024 (вх. №01-05/1125/24 від 17.04.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 в частині відмови у задоволенні зобов`язання Фізичної особи-підприємця Сух Мирослави Ярославівни демонтувати МАФ, що знаходиться на даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б та в частині задоволення зобов`язання Фізичної особи підприємця Кіндрат Ірину Федорівну демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни та даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б, зобов`язання Фізичної особи підприємця Пиріжок Ірину Тарасівну демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни та даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б, зобов`язання Фізичної особи підприємця Мицак Любов Йосипівну демонтувати МАФ з даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б, зобов`язання Фізичної особи підприємця Ошуст Марію Володимирівну демонтувати МАФ з даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б, зобов`язання Фізичної особи підприємця Вільківа Романа Орестовича демонтувати МАФ, що знаходиться впритул до стіни та даху нежитлового приміщення (будівлі м`ясо-рибного відділу критого ринку "Володимира Великого", літ. "А'-1", загальною площею 231,6 м2, РНОНМ 2185320046101), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 59Б залишити без змін.

Мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2024 у справі №914/1238/22 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

3. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покласти на скаржників.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяМалех І.Б.

Зварич О.В.