Ухвала
від 16.10.2024 по справі 905/291/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

16.10.2024р. Справа №905/291/23

за заявою Акціонерного товариства ОТП Банк, м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771)

про банкрутство

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ревенко Д.С.

В засіданні суду в режимі відеоконференції брали участь: арбітражний керуючий - Козирицький А.С., представник боржника Корсун Р.А., представник АТ "Таскомбанк" - Писаренко О.В., представник АТ "ОТП Банк" - Киричук Р.П.

23.08.2023р. до господарського суду Донецької області звернулось Акціонерне товариство «ОТП Банк» із заявою №73-1-3/901 від 17.08.2023р. до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771), про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ухвалою суду від 26.09.2023р. прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка; проведення підготовчого засідання призначено на 16.10.2023 року о 13:00 год.; боржнику до дати підготовчого засідання запропоновано надати до суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі із доданням відповідних доказів, складений відповідно до ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п.6 ст.39 цього Кодексу, а також докази направлення заявнику копії відзиву; зобов`язано заявника надати суду документально підтвердженні відомості погашення кредиторської заборгованості боржником (у разі наявності), а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; встановлено заборону власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Ухвалою суду від 17.10.2023р. відкрито провадження у справі №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства ОТП Банк в сумі 48758347,09 грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича; встановлено дату попереднього засідання суду на 21.11.2023 року о 13:30 год.

18.10.2023р. за номером 71636 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).

Після публікації даного оголошення до господарського суду Донецької області із заявами з вимогами до боржника у визначений законом строк звернулися:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ СМЦ», м.Київ;

- Колективне підприємство Промремонт, м.Костянтинівка;

- Товариство з обмеженою відповідальністю фірма ІВК Техніка, м.Харків;

- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов`янськ;

- Акціонерне товариство ОТП Банк, м.Київ;

- Головне управління ДПС у Донецькій області, м.Маріуполь;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Металургійний Ресайклінг, м.Костянтинівка;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Екосплав, м.Рівне;

- Акціонерне товариство Таскомбанк, м.Київ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Далгакиран Компресор Україна, м.Київ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД".

Ухвалами суду неодноразово було оголошено перерву у попередньому засіданні, зокрема, з метою повного та всебічного дослідження кредиторських вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк».

У попереднє засідання 16.10.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися арбітражний керуючий, боржник, представники АТ "Таскомбанк" та АТ «ОТП Банк», решта учасників справи не з`явилась.

Розглянувши у попередньому засіданні 16.10.2024р. заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, АТ «Таскомбанк» наполягає на визнанні грошових вимог в загальному розмірі 172578245,69 грн., які складаються з:

1. Заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р. в загальному розмірі 150027147,10 грн., з яких:

1.1. по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в гривнях згідно Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р., з яких: по тілу кредиту 25036073,06 грн.;

Загальна заборгованість: 25036073,06 грн.

1.2. по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в доларах США згідно Генерального договору про надання банківських послуг №HK 1499 від 23.06.2017р., з яких: по тілу кредиту 3263875,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 118024685,33 грн.; по процентам 192649,76 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 6966388,71 грн.;

Загальна заборгованість: 3456525,53 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 124991074,04 грн.

2. Заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р., яка становить:

- по тілу кредиту: 588440,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 21278520,00 грн.

- по процентам: 22875,83 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 827210,60 грн.

Загальна заборгованість: 611315,83 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 22105730,60 грн.

3. Понесених судових витрат при подачі заяви з грошовими вимогами: 5368,00 грн. - судовий збір;

4. Заборгованості по відшкодуванню витрат, що виникли у зв?язку з невиконанням боржником зобов?язань та пов?язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та застави, розмір яких складає: 440000,00 грн., з яких: 102000,00 грн. - вартість консультаційно-інформаційних послуг з незалежної оцінки майна та 338000,00 грн. - вартість вчинення нотаріальних дій при реєстрації права власності за АТ «Таскомбанк» на Предмети іпотеки.

Боржник у відзиві на заяву АТ «Таскомбанк» заперечує проти визнання грошових вимог банку.

Розпорядник майна за змістом повідомлення №02-39/2426 про результати розгляду грошових вимог АТ «Таскомбанк» визнає останні у повному обсязі.

Обгрунтовуючи грошові вимоги за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р., банк зазначає про таке.

Між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р. (далі Кредитний договір №НК 1499 від 23.06.2017р.) з подальшими змінами та доповненнями відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 року, за умовами якого Позичальнику було встановлено Генеральний ліміт у розмірі 250000000,00 грн. строком користування по 22.06.2027 року включно.

Відповідно до п.2 частини №1 на умовах даного Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р. банк має право надавати позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов?язується виконувати зобов?язання за цим договором у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим договором, а також виконувати інші обов?язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.

Надання траншу кредитної лінії/разового кредиту (окрім спеціального кредиту) здійснюється на підставі Заявки на видачу кредиту, наданої позичальником, у тому числі, засобами комплексу електронного банкінгу (п.1.5 частини №2 Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р.).

Згідно п.2.1 частини №2 Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р. сума непогашених боргових зобов??язань за кредитом підлягає поверненню не пізніше терміну користування відповідною банківською послугою з урахування графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого частиною №1 цього договору, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1.11 частини №2 Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р. сторони погодили, що позичальник зобов?язується достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, але у будь-якому разі з урахуванням умов п.8.13 цього Договору - не менш як 45 робочих днів з моменту направлення позичальнику такої вимоги, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорами забезпечення, чинним законодавством України.

За змістом п.5.4.1 частини №2 Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р. банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт /ліміт банківської(их) послуг(и), та/або вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, та/або вимагати за рахунок власних коштів позичальника формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами та гарантіями, відкритими/наданими на підставі цього договору, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов?язань в порядку визначеному п.8.13 частини №2 цього договору, при настанні будь - якої обставини або події, які визначені сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, зокрема, при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов?язань за цим договором.

Пунктом 8.13 частини №2 Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р. передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п.5.4.1 частини №2 Кредитного договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов?язань за цим договором та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому. При цьому, строк виконання позичальником боргових зобов?язань та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав на 45 робочий день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв?язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п.5.1.5 частини №2 цього договору.

У цьому випадку позичальник зобов?язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та/або сформувати грошове забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, сплатити проценти/комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору новий строк у визначеному банком обсязі.

Як свідчать матеріали справи, банк належним чином виконав свої зобов`язання за даним кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти на підставі заявок останнього, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку ТОВ «КЗМО». Факт отримання кредитних коштів боржником не заперечується.

Зі змісту наданих заявником банківських виписок та складених на їх підставі розрахунків заборгованості за кожним окремим траншем, вбачається неналежне виконання позичальником своїх обов`язків в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за їх користування.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «КЗМО» своїх зобов`язань за Кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р., 29.06.2022р. АТ «Таскомбанк» було направлено ТОВ «КЗМО» повідомлення-вимогу №9928/70.1 від 29.06.2022р., за змістом якої банк вимагав від позичальника достроково повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти, інші обов`язкові платежі, штрафи та пені протягом 45 робочих днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику, а саме: сплатити заборгованість за Кредитним договором, що станом на 23.06.2022, становить:

1) по лімітам банківських послуг/траншам виданих в гривнях згідно Кредитного договору, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 33640000,00 грн.;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 2530686,39 грн.

Загальна заборгованість: 36170686,39 грн.

2) по лімітам банківських послуг/траншам виданих в Дол. США згідно Кредитного договору, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 4936200,00 Дол. США;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 184834,11 Дол. США;

- пеня: 3558,89 Дол. США.

Загальна заборгованість: 5124593,00 Дол. США.

Направлення відповідного повідомлення-вимоги на юридичну адресу боржника підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною АТ «Укрпошта» (том 10-В, а.с. 50).

Таким чином, АТ «Таскомбанк» було змінено кінцеві строки користування кредитними коштами, які викладено у Додатках до Генерального договору шляхом направлення повідомлення-вимоги від 29.06.2022р. згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Окрім того, у період з 29.06.2022р. по 16.10.2023р. з боку боржника мало місце часткове погашення наявної заборгованості по тілу кредиту та процентам, що відображено у долучених заявником банківських виписках та довідці про стан заборгованості.

З урахуванням наведеного банк наполягає на тому, що заборгованість ТОВ «КЗМО» станом на 16.10.2023р. включно за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р. становить:

1) по лімітам банківських послуг/траншам виданих в гривнях згідно Кредитного договору, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 25036073,06 грн.

Загальна заборгованість: 25036073,06 грн.

2) по лімітам банківських послуг/траншам виданих в Дол. США згідно Кредитного договору, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 3263875,77 Дол. США;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 192649,76 Дол. США.

Загальна заборгованість: 3456525,53 Дол. США.

При цьому, суд акцентує увагу, що банком було враховано актуальну практику Великої Палати Верховного Суду щодо припинення нарахування передбачених договором процентів за кредитом у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення.

Керуючись наведеним та приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитом під час дії воєнного стану, банком було нараховано проценти за користування кредитом по 29.06.2022р. Розмір застосованої банком процентної ставки узгоджується з положеннями Кредитного договору №НК 1499 від 23.06.2017р.

Доказів повного та своєчасного погашення заборгованості матеріали заяви не містять та боржником не надаються.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р., між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «КЗМО» були укладені наступні договори застави та іпотеки:

1) Іпотечний договір від 23.06.2017р. (зареєстровано в реєстрі за №1566), предметом якого було нерухоме майно, а саме:

- будівлі, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Правобережна, буд. 172, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 49118214126;

- будівля адміністративно-побутового корпусу, літера С-2, загальною площею 337,8 кв.м., що знаходиться за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Правобережна, буд. 172 Б , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 26151214126;

- нежитлова будівля, літ. «А-2», загальною площею 565,9 кв.м., що знаходиться за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна, буд. 3, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 30455614126;

- адміністративна будівля (основна будівля), загальною площею 115,9 кв.м., будівля складу з прибудовою, загальною площею 59,6 кв.м., що знаходяться за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Островського, буд. 285, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 26343214126.

Вартість іпотечного майна, яка визначена за домовленістю між сторонами у пункті 1.4. цього Іпотечного договору, становить 23979000,00 грн.

2) Іпотечний договір від 12.11.2020р. (зареєстровано в реєстрі за №2455), предметом якого було нерухоме майно, а саме:

- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 172 П, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2202281414126;

- нежитлова будівля, що знаходиться за адресою Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 172 О, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 2202276614126.

Вартість іпотечного майна, яка визначена за домовленістю між сторонами у пункті 1.4. цього Іпотечного договору, становить 4300814,00 грн.

3) Договір застави №НІ 4090 від 23.06.2017р., предметом якого було рухоме майно (з урахуванням змін внесених Договором №3 від 25.02.2020 до Договору застави №НІ 4090 від 23.06.2017р.). Загальна вартість рухомого майна становить 135165546,00 грн. (пункт 1.4. в редакції Договору №3 від 25.02.2020р. до Договору застави №НІ 4090 від 23.06.2017р.).

4) Договір застави №НІ 4089 від 23.06.2017р., предметом якого є рухоме майно, а саме: виробниче устаткування, визначене у Додатку №1, вартість якого за домовленістю сторін становить 14575000,00 грн.

5) Договір застави від 23.06.2020р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №1327, предметом цього договору є виробниче устаткування у кількості 38 одиниць, ринкова вартість якого становить 42980885,00 грн.;

6) Договір застави №НІ 4093 від 23.06.2017р., предметом якого є товари в обороті, а саме: мідний брухт / мідь нерафінована, аноди мідні, катоди мідні, катанка мідна, мідний купорос, фітинги латунні, згідно з описом, визначеним у Додатку №1 (з урахуванням змін внесених Договором №4 від 15.09.2020 до Договору застави №НІ 4093 від 23.06.2017р.). Загальна вартість рухомого майна становить 136367800,00 грн. (пункт 1.4. в редакції Договору №4 від 15.09.2020 до Договору застави №НІ 4093 від 23.06.2017р.).

7) Договір застави від 23.06.2017р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №1571, за умовами якого в заставу банку передано рухоме майно автотранспортні засоби, а саме:

- вантажний фургон малотоннажний-В, модель/колір ЗАЗ 110557, білий, рік випуску 2004, реєстраційний номер: АН7456АЕ, ринкова вартість: 19700,00 грн.;

- вантажний фургон малотоннажний-В, модель/колір JinBei SY 6483 Q1, білий, рік випуску 2006, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ринкова вартість: 76800,00 грн.;

- вантажний бортовий-тентований, ГАЗ, 3302-415, фіолетовий, рік випуску 2006, реєстраційний номер: АН3325ЕР, ринкова вартість: 47400,00 грн.;

- автобус мікроавто бус - D, модель/колір ГАЗ 22171, білий, рік випуску 2007, реєстраційний номер: АН5396СН, ринкова вартість: 53600,00 грн.;

- вантажний бортовий, модель/колір ЗИЛ 5301 ЯО, червоний, рік випуску 2003, реєстраційний номер: АН1592АЕ, ринкова вартість 67600,00 грн.;

- вантажний сідловий тягач - Е, модель/колір КАМАЗ 54112, червоний, рік випуску 1992, реєстраційний номер: АН8716АК, ринкова вартість 74600,00 грн.;

- напівпричіп н/прибортовий - Е, модель/колір ОДАЗ 9385, колір коричневий, рік випуску 1992, реєстраційний номер: АН2014ХХ, ринкова вартість 32300,00 грн.;

- вантажний автокран 10-20-С, модель/колір ЗИЛ 133 ГЯ, колір синій, рік випуску 1984, реєстраційний номер: АН8715АК, ринкова вартість 99500,00 грн.;

- легковий седан -В, модель/колір ЗАЗ DAEWOO Т13110, колір сірий, рік випуску 2004, реєстраційний номер: АН7244НІ, ринкова вартість 45400,00 грн.;

- самохідне шасі, модель/колір Т-16МГ-У1, рік випуску 1992р., реєстраційний номер: Т6854ДО, ринкова вартість 22000,00 грн.;

- причіп 2, модель/колір 2 ПТС-4, рік випуску 1992 р., реєстраційний номер: ТМ03122, ринкова вартість: 6000,00 грн.;

- причіп 2, модель/колір 2 ПТС-6, рік випуску 1992 р., реєстраційний номер: ТМ03121, ринкова вартість: 10300,00 грн.;

- трактор модель/колір МТ3-80, рік випуску 1991, реєстраційний номер: 06221ТК, ринкова вартість: 57700,00 грн.;

- трактор модель/колір ЮМЗ-6 АК-1, рік випуску 1992, реєстраційний номер: 06222ТК, ринкова вартість: 39100,00 грн.;

- автопогрузчик, модель/колір 4041В, рік випуску 1999, реєстраційний номер: Т2218ДО, ринкова вартість: 47600,00 грн.;

- автопогрузчик, модель/колір 40814, рік випуску 1988, реєстраційний номер: Т3808ДО, ринкова вартість: 44200,00 грн.;

- елетропогрузчик, модель/колір ЕП-103-2.8У11, рік випуску 1984, реєстраційний номер: ТО1175АН, ринкова вартість: 24400,00 грн.

Згідно п.1.4 даного договору застави, сторони оцінюють дане майно в 768200,00 грн. без ПДВ.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за Кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р., 08.12.2022р. АТ «Таскомбанк» було звернуто стягнення на предмети іпотеки за Іпотечними договорами №1566 від 23.06.2017р. та №2455 від 12.11.2020р.

Вартість предметів іпотеки за вказаними договорами іпотеки оцінено в розмірі 31839300,00 грн.

Зазначена вартість визначена на підставі Висновку про вартість майна, який складено суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №479 2022 від 22.09.2022р.

Так, приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, зокрема, статтями 35-37 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Зі змісту пункту 3.4 Іпотечних договорів №1566 від 23.06.2017р. та №2455 від 12.11.2020р. (далі Іпотечні договори) передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов Кредитного договору, проценти та комісії за користування кредитом, неустойку, пені, штрафи та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з Кредитного договору, а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією, та вартість послуг незалежного експерта-суб?єкта оціночної діяльності, інші витрати, пов?язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, в разі настання будь-якої або всіх наступних обставин, зазначених нижче:

- якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов?язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів; та/або у випадку порушення строку сплати кредиту та/або процентів та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), сум комісії, що передбачені Кредитним договором;

- у разі невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання Кредитного договору, зробленої на підставі закону, Кредитного договору чи цього Договору.

Згідно п.7.2 Іпотечних договорів звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися, зокрема, на підставі переходу до іпотекодержателя право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по Кредитному договору в порядку встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умовами Іпотечного договору.

Окрім того, у відповідності до п.7.6 Іпотечних договорів іпотекодавець підписанням цього Договору уповноважує іпотекодержателя на підставі цього Договору замовити проведення оцінки предмета іпотеки визначеним іпотекодержателем суб?єктом оціночної діяльності за рахунок іпотекодавця, у разі виникнення необхідності, настання якої визначається іпотекодержателем, зокрема, але не виключно, після спливу одного календарного року з дати здійснення попередньої оцінки Предмета іпотеки; при настанні подій, які, відповідно до умов цього Договору та/або Кредитного договору/Договору гарантії, зумовлюють звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку пошкодження/псування/втрати предмета іпотеки/його частини, в інших випадках, передбачених цим та/або Кредитним договорами/Договором гарантії. Сторони погодились, що цей Договір безумовно надає іпотекодержателю повний обсяг прав, необхідний для замовлення ним оцінки предмета іпотеки у випадках, коли така оцінка необхідна згідно з цим та/або Кредитним договорами/Договором гарантії, у тому числі, право на власний розсуд обрати суб?єкта оціночної діяльності, що проводитиме оцінку, право від свого імені укладати договір на проведення оцінки тощо. Іпотекодавець підписанням цього Договору безумовно підтверджує, що він повністю погоджується з вибором іпотекодержателем суб?єкта оціночної діяльності, що проводитиме таку оцінку, з результатами такої оцінки та не буде мати жодних претензій до результатів, способу проведення такої оцінки чи вибору суб?єкта оціночної діяльності, що проводитиме таку оцінку, чи дій, вчинених іпотекодержателем на виконання цього Договору, якщо оцінка зроблена у відповідності до вимог діючого законодавства України. При цьому Сторони погоджуються, що окремого доручення (довіреності) іпотекодержателю від іпотекодавця не вимагається.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що АТ «Таскомбанк» було дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку.

Будь-яких обґрунтованих заперечень з боку боржника щодо порядку звернення стягнення саме на предмет іпотеки та визначеної суб`єктом оціночної діяльності вартості нерухомого майна матеріали справи не містять.

Також, суд зауважує, що чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

При цьому, під час розгляду даної справи боржником жодним чином не було спростовано правомірність дій банку щодо набуття у власність нерухомого майна саме за встановленою вартістю, як не надано доказів на підтвердження визнання таких дій неправомірними в судовому порядку.

Таким чином, суд приймає як правомірне позасудове задоволення вимог банку в частині погашення заборгованості за Кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р. на суму 31839300,00 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечними договорами №1566 від 23.06.2017р. та №2455 від 12.11.2020р.

Щодо звернення стягнення на заставне майно.

09.12.2022р. АТ «Таскомбанк» було звернуто стягнення на рухоме майно ТОВ «КЗМО», яке було предметом Договору застави №HI 4090 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 4089 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 1327 від 23.06.2020р., шляхом набуття права власності у позасудовому порядку.

Вартість предметів застави за вказаними договорами застави оцінено в розмірі 51659652,00 грн., а саме:

- за Договором застави №HI 4090 від 23.06.2017р. 34626264,00 грн.;

- за Договором застави №HI 4089 від 23.06.2017р. 25536,00 грн.;

- за Договором застави №HI 1327 від 23.06.2020р. 17007852,00 грн.

Відповідно до cтатті 572 Цивільного кодексу України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першою статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно з частиною 2 статті 22 цього Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Cтаття 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Відповідно до частини першої цієї статті обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Окрім того, умовами п.5.3 Договорів застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2017р. та №HI 1327 від 23.06.2020р. (далі Договори застави) передбачено, що при позасудовому порядку звернення стягнення на предмет застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет застави в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Заставодержатель набуває предмет застави у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета застави суб??єктом оціночної діяльності, якого обирає заставодержатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки Предмета застави несе заставодавець. Цей Договір та письмове рішення заставодержателя про набуття права власності на предмет застави у власність є підставою переходу права власності на предмет застави до заставодержателя.

Так, 07.10.2022р. АТ «Таскомбанк» було направлено на адресу боржника повідомлення-вимоги №17483/70.1, №17478/70.1, №17477/70.1 про необхідність виконання ТОВ «КЗМО» зобов`язань за кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р. та про звернення стягнення на заставне майно, у разі невиконання зобов`язань, за Договорами застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2017р. та №HI 1327 від 23.06.2020р.

Одночасно, 07.10.2022р. банком була здійснена реєстрація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на підставі вищенаведених договорів застави, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з реєстру.

Оскільки вимога банка з боку боржника була залишена без задоволення, 09.12.2022р. АТ «Таскомбанк» було звернуто стягнення на рухоме майно ТОВ «КЗМО», яке було предметом Договору застави №HI 4090 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 4089 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 1327 від 23.06.2020р. Наведене відображено у долучених до матеріалів справи банківських виписках по рахунку боржника, з яких вбачається зарахування суми оціненого заставного майна в розмірі 51659652,00 грн. в рахунок погашення наявної заборгованості.

Як вже було зазначено судом, вартість рухомого майна, на яке банком було звернуто стягнення, визначена на підставі Висновку про вартість майна, який складено суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки».

Дослідивши наданий заявником Висновок про вартість майна, судом встановлено наступні ключові характеристики останнього:

Об`єкт оцінки: Рухоме майно машини, обладнання, МШП в загальній кількості 836 найменувань.

Мета оцінки: Визначення вартості для прийняття на баланс.

Вид вартості, що визначався: Ринкова вартість з врахуванням ПДВ та без ПДВ.

Використані методичні підходи: Порівняльний, витратний.

Дата оцінки: 23 листопада 2022 року.

Дата завершення складання звіту: 02 грудня 2022 року.

Перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки: Відсутні.

Висновок про вартість майна складено та підписано директором ТОВ «Вектор оцінки» Супруненко А.О. та оцінювачем Стасюк Сергієм Петровичем, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№4137 від 11 лютого 2006 року, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 14 серпня 2006 року №4823.

В свою чергу, боржник категорично не погоджується із зазначеною оцінкою та стверджує, що вартість відповідного заставного майна, яка визначена на підставі висновку про вартість майна, була суттєво занижена у порівнянні із ринковою вартістю такого майна, яка узгоджена сторонами при укладенні договорів застави.

В обгрунтування наведеного ТОВ «КЗМО» було долучено до матеріалів справи висновок Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» за результатом проведення судової-товарознавчої експертизи, зі змісту якого вбачається, що ринкова вартість 39 одиниць заставного майна, станом на момент звернення стягнення становить 241662877,74 грн., тоді як АТ «Таскомбанк» звернув стягнення на це саме майно погасивши вимоги лише в сумі 27632524,00 грн.

Оцінюючи аргументи боржника в частині незгоди з оцінкою майна відповідно до Висновку про вартість майна, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», суд зважає на наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Частинами 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі - Національний стандарт № 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

За змістом п.60 Національного стандарту 1 висновок про вартість майна повинен містити відомості про:

- замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна;

- назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику;

- мету і дату оцінки;

- вид вартості, що визначався;

- використані методичні підходи;

- величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об`єкта оцінки.

Таким чином, суд доходить висновку, що в рамках досліджуваних обставин у справі, що відносяться до предмету доказування, висновок оцінювача може використовуватись як письмовий доказ, який містить відомості про обставини прийняття банком на баланс заставного майна за конкретною ціною.

Наявний в матеріалах справи Висновок про вартість майна, який складено суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», на думку суду, відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам.

Одночасно, сам боржник у відзиві на заяву АТ «Таскомбанк» не наводить підстав невідповідності наданого банком висновку будь-яким законодавчим положенням.

Доводи ТОВ «КЗМО» про необґрунтованість визначеної суб`єктом оціночної діяльності ринкової вартості майна, зокрема з підстав того, що в договорах застави вартість відповідного майна була вищою, відхиляються судом з тих підстав, що заставна вартість майна, яка вказана в договорах, була визначена станом на дату укладення відповідних договорів, тоді як звернення стягнення на заставне майно відбулось у листопаді 2022 року, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та нездійсненні підприємством господарської діяльності, що вплинуло на ціну такого майна.

Відносно інших доводів боржника про незгоду з визначеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки» вартістю майна суд звертається до принципу змагальності сторін, закріпленого в ч.3 ст.2 ГПК України, сутність якого розкрита у ст.13 ГПК України.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме боржник, як особа, яка стверджує про порушення своїх прав з боку АТ «Таскомбанк», має довести ту обставину, на яку вона посилається в обґрунтування своїх заперечень - невідповідність визначеної заставодержателем вартості заставного майна його ринковій вартості.

Суд зазначає, що ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає відповідний порядок дій осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а саме рецензування звіту про оцінку майна.

14.10.2024р. банком було долучено до матеріалів справи, зокрема, Рецензію ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки» від 12.12.2022р. на Звіт про оцінку рухомого майна - машин, обладнання, МШП в загальній кількості 836 найменувань, які належать ТОВ «КЗМО». Однак, суд не вбачає підстав для надання оцінки відповідній рецензії, адже на думку суду відповідну процедуру рецензування мало бути ініційовано саме боржником, як стороною, що зацікавлена в критичному розгляді результатів висновку ТОВ «Вектор оцінки».

Натомість боржником було ініційовано проведення власної судової-товарознавчої експертизи з метою визначення ринкової вартості лише 39 одиниць заставного майна, за результатами проведення якої складено висновок Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».

Таким чином суд дійшов висновку про те, що вказані вище доводи ТОВ «КЗМО» щодо необґрунтованості визначеної суб`єктом оціночної діяльності оцінки ТОВ «Вектор оцінки» вартості заставного майна, спрямовані на те, щоб суд надав перевагу складеному на замовлення боржника висновку експерта, відносно Висновку про вартість майна, складеного на замовлення заставодержателя АТ «Таскомбанк».

Одночасно, боржником жодним чином не було належним чином обґрунтовано підстав для надання на дослідження експерту лише 39 одиниць певного рухомого майна зі всього переліку заставного майна.

Будь-яких інших документів, які би підтверджували ринкову вартість всього рухомого майна, що було предметом договорів застави та на яке було банком звернуто стягнення, боржником протягом всього періоду розгляду даних кредиторських вимог не надано.

В свою чергу, банком було долучено до матеріалів справи Консультативний висновок, складений ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ» від 20.03.2023р. №001/03-23.

Даний Консультативний висновок фахівця Мухіна О.О. на експертний висновок №26/88-125 від 08.07.2022, на розсуд суду, за своїм змістом та правовою природою є рецензією, проведення якої та оформлення результатів регулюється Порядком проведення рецензування висновків судових експертиз, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №335/5 від 03.02.2020 (далі Порядок).

Як зазначено в пункті 2 Розділу І Порядку, метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків. Метою рецензування проектів висновків є визначення рівня підготовки фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта.

Підставою для рецензування висновків судових експертів, проектів висновків (далі висновки) є договір або план щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта ( пункт 3 Розділу І Порядку).

Рецензування висновків у відповідності до пункту 1 Розділу ІІ Порядку проводять співробітники НДУСЕ (науково-дослідної установи судових експертиз Міністерства юстиції України), які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

Судом прийнято до уваги, що Консультативний висновок від 08.12.2023 з рецензування висновку експерта за №23-2808 від 28.09.2023 виконано не співробітником науково-дослідної установи судових експертиз Міністерства юстиції України, а сертифікованим оцінювачем Мухіним Олексієм Олександровичем, тому вказаний Консультативний висновок не може прийматись судом до уваги.

Слід зазначити, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги всі вище встановлені обставини та надаючи оцінку всім належним доказам, що були надані учасниками справи, суд дійшов висновку про те, що наданий ТОВ «КЗМО» висновок Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» за результатом проведення судової-товарознавчої експертизи 39 одиниць рухомого майна, не може вважатися таким, що має перевагу або спростовує вартість всього переліку заставного майна, визначену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки» у висновку про вартість майна, складеному на замовлення заставодержателя АТ «Таскомбанк» з метою дотримання процедури звернення стягнення на заставне майно в рамках відповідних правовідносин із заставодержателем.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши доводи представників учасників у справі, суд зазначає, що боржником не було доведено за допомогою належних доказів того факту, що Висновок про вартість майна, який складено суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», не міг бути використаний при зверненні стягнення на заставне майно.

Щодо посилань боржника на перебування в провадженні суду справи №905/291/23 (910/2236/23) за позовом ТОВ «КЗМО» до АТ «Таскомбанк» про стягнення 50924104,64 грн. - різниці перевищення розміру вартості майна, яке набуто банком у власність, над розміром заборгованості за генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р., то суд зауважує, що відповідні вимоги ТОВ «КЗМО» будуть розглянуті та оцінені в окремому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Однак, ані норми Господарського процесуального кодексу України, ані Кодексу України з процедур банкрутства, не передбачають можливості зупинити провадження у справі про банкрутство до моменту вирішення взаємопов`язаного спору у позовному провадженні. Більш того, законодавчі норми чітко обмежують строк проведення попереднього засідання та вимагають від суду дотримуватись принципу розумного строку розгляду судової справи.

Окрім того, згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 13.06.2024р. по cправі №914/1661/20, предметом розгляду у справі про банкрутство не є певні спори, які стосуються заявлених до боржника грошових вимог, виникли між ним і кредитором або іншими особами та підлягають вирішенню в порядку позовного провадження.

У зв`язку з цим станом на дату розгляду заяви банку з грошовими вимогами до боржника у суду відсутні правові підстави для того, щоб ставити під сумнів визначену вартість майна, за якою було здійснено процедуру звернення стягнення.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає як правомірне позасудове задоволення вимог банку в частині погашення заборгованості за Кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р. на суму 51659652,00 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет застави за Договорами застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2017р. та №HI 1327 від 23.06.2020р.

Разом з цим, як свідчать матеріли заяви, 04.01.2023р. банком було проведено моніторинг рухомого майна, на яке було набуте право власності в позасудовому порядку, за наслідками якого було складено акт-моніторингу та встановлено наступне: «В ході проведеного візуального огляду приміщень та території, було виявлено відсутність 616 найменувань та 220 найменувань в наявності. Стан незадовільний, частина обладнання в розібраному стані. З метою остаточного визначення наявності та кількості вищенаведеного майна, прийняття в подальшому управлінських рішень, вважаємо за доцільне провести перевірку з метою фактичного встановлення відсутності та/або наявності майна згідно Договорів застави із залученням відповідних аудиторських/сюрвейерських компаній».

На підставі зазначеного акту-моніторингу від 04.01.2023р. банк звернувся до ТОВ «Аудиторська фірма «Бондаренко та Партнери» для проведення інвентаризації рухомого майна, яке перебувало раніше у заставі банку.

16.02.2023р. ТОВ «Аудиторська фірма «Бондаренко та Партнери» було складено Звіт за результатами перевірки наявності та/або відсутності майна за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Тихого Олекси (будинки 172, 172 0, 172 П, 172 Б), яке знаходилося в заставі АТ «Таскомбанк» станом на 16.02.2023р.

15.06.2023р. на адресу банку надійшов лист-повідомлення від 14.06.2023р. за вих. №14/06 від ТОВ «Аудиторська Фірма «Бондаренко та Партнери» щодо уточнення Звіту ТОВ «Аудиторська фірма «Бондаренко та Партнери», яким повідомлено, що в наслідок технічної помилки в Звіті ТОВ «Аудиторська фірма «Бондаренко та Партнери» не вірно зазначена наявність 1 одиниці обладнання, а саме Гібридна установка безперервного лиття з двокамерною піччю для відливання труб діаметром 0D38/ID 33 мм та 0D52/ID 47 мм, UPCAST НК7+7/L8-20/Р38-52K-10, країна виробник Фінляндія за вартістю 25536,00 грн. з ПДВ), яку потрібно по факту вважати відсутньою.

За результатами проведених аудиторами процедур зі встановлення фактичної наявності та/або відсутності майна згідно Звіту ТОВ «Аудиторська фірма «Бондаренко та Партнери» та листа-повідомлення від 14.06.2023р. за вих. №14/06 від ТОВ «Аудиторська Фірма «Бондаренко та Партнери», що є додатком до Звіту, встановлено наступне: наявне майно відповідно до наданого ним переліку - 214 об?єктів, загальна ринкова вартість яких згідно звіту з оцінки ТОВ «Вектор Оцінки» від 02.12.2022р. з ПДВ складає: 21794784,00 грн., при цьому по факту з урахуванням листа-повідомлення від 14.06.2023р. за вих. №14/06 від ТОВ «Аудиторська Фірма «Бондаренко та Партнери», фактично наявне майно відповідно до наданого ним переліку становить 213 об?єктів, загальна ринкова вартість яких згідно звіту з оцінки ТОВ «Вектор Оцінки» від 02.12.2022р. з ПДВ складає: 2176 248,00 грн.;

Наявне розукомплектоване майно відповідно до наданого нам переліку - 87 об?єкт, загальна ринкова вартість яких згідно звіту з оцінки ТОВ «Вектор Оцінки» від 02.12.2022р. з ПДВ складає: 7520472,00 грн.;

Відсутнє майно відповідно до наданого нам переліку - 3497 об?єктів, загальна ринкова вартість яких згідно звіту з оцінки ТОВ «Вектор Оцінки» від 02.12.2022р. з ПДВ складає: 22344396,00 грн., при цьому по факту з урахуванням листа-повідомлення від 14.06.2023 за вих. №14/06 від ТОВ «Аудиторська Фірма «Бондаренко та Партнери», фактично наявне майно відповідно до наданого ним переліку складає 3498 об?єктів, загальна ринкова вартість яких згідно звіту з оцінки ТОВ «Вектор Оцінки» від 02.12.2022р. з ПДВ складає становить 22369932,00 грн.

Таким чином, враховуючи відсутність частини рухомого майна, що було предметом забезпечення за договорами застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2020р., Договором застави від 23.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1327, на загальну суму: 22369932,00 грн., АТ «Таскомбанк» поновило в балансі на зазначену суму заборгованість за ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання», оскільки, на думку банку, не було завершено в позасудовому порядку звернення стягнення на заставне майно (частина майна виявилась відсутня).

Заборгованість у розмірі 22369932,00 грн. поновлена в обліку по Кредитному договору №HK1499 від 23.06.2017р. як заборгованість по тілу кредиту по траншам в доларах США в розмірі: 611026,81 доларів США.

На підставі зазначеного, банк наполягає на тому, що фактично останнім було частково погашено заборгованість за Кредитним договором №HK1499 від 23.06.2017р. за рахунок застави в розмірі еквівалентному 29289720,00 грн. як заборгованість по тілу кредиту по траншам в доларах США.

Боржник заперечує проти доводів банку та вважає, що АТ «Таскомбанк» завершило процедуру звернення стягнення на заставне майно 14.12.2022р., посилаючись, зокрема, на те, що 08.12.2022р. АТ «Таскомбанк» було звернуто стягнення на нерухоме майно ТОВ «КЗМО», яке було предметом іпотеки за Іпотечним договором від 23.06.2017р. та за Іпотечним договором від 12.11.2020р., шляхом набуття права власності у позасудовому порядку будівель, що знаходяться за адресою: місто Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 172 та вул. Олекси Тихого, 172Б.

Таким чином, боржник наполягає на тому, що з огляду на положення статті 317 Цивільного кодексу України з 08.12.2022р. АТ «Таскомбанк» набув права володіння, користування та розпоряджання вказаними будівлями.

Одночасно у його володіння перейшли і рухомі речі які знаходились у відповідних будівлях, що розташовані за адресою: місто Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 172 та вул. Олекси Тихого, 172Б.

Таким рухомим майном є обладнання, що було передано в заставу згідно Договорів застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2017р. та №HI 1327 від 23.06.2020р.

При цьому, судом вже було встановлено, що 07.10.2022р. АТ «Таскомбанк» було направлено на адресу боржника повідомлення-вимоги №17483/70.1, №17478/70.1, №17477/70.1 про звернення стягнення на заставне майно, у разі невиконання зобов`язань, за Договорами застави №HI 4090 від 23.06.2017р., №HI 4089 від 23.06.2017р. та №HI 1327 від 23.06.2020р. Одночасно, банком була здійснена реєстрація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на підставі вищенаведених договорів застави, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з реєстру.

Таким чином, вчинені банком дії щодо реєстрації звернення стягнення 07.10.2022р. свідчать про початок ним процедури позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, за результатами якої може бути здійснено звернення стягнення на заставлене майно відповідно до норм законодавства.

Суд наголошує, що приписи ст.28 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" унормовують, що до закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Сам же заявник, за змістом своєї заяви вказує про те, що 09.12.2022р. банком було звернуто стягнення на рухоме майно ТОВ «КЗМО», яке було предметом Договору застави №HI 4090 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 4089 від 23.06.2017р., Договору застави №HI 1327 від 23.06.2020р., шляхом набуття права власності у позасудовому порядку.

При цьому, боржником було долучено до матеріалів відзиву Довідку АТ «Таскомбанк» про те, що станом на 14.12.2022р. на балансі банку обліковуються необоротні активи, а саме:

- будівлі вартістю 31839300, 00 грн.;

- обладнання в кількості 836 одиниць вартістю 51659652,00 грн.

Дослідивши перелік майна, зазначеного у вищенаведеній довідці, судом встановлено, що вказане майно є тим самим майном, що було предметом Договорів іпотеки від 23.06.2017р. та від 12.11.2020р., а також Договорів застави №НІ 4090 від 23.06.2017р., №НІ 4089 від 23.06.2017р., №НІ 1327 від 23.06.2020р.

Матеріали справи не містять та заявником не надаються жодні докази на підтвердження того, що в період з 09.12.2022р. по 14.12.2022р. банком було заявлено до боржника заперечення з приводу відсутності майна та/або його некомплектності та/або незадовільного фізичного стану.

Так, судом було встановлено, що і моніторинг рухомого майна, і складення звіту ТОВ «Аудиторська Фірма «Бондаренко та Партнери» було здійснено вже після того як банком було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника в приміщенні якого перебувало заставне рухоме майно, яке перейшло на баланс банку 14.12.2022р.

З урахуванням наведеного, суд також не вбачає підстав для прийняття до уваги та дослідження Балансової довідки банку, складеної станом на 14.11.2023р., адже зазначені в ній необоротні активи перебували у розпорядженні банку майже рік.

Таким чином, суд приймає доводи боржника щодо неспростовності факту прийняття банком у власність та баланс рухомого майна в кількості 836 одиниць вартістю 51659652,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд заперечує проти правомірності поновлення в обліку по Кредитному договору №HK1499 від 23.06.2017р. заборгованості у розмірі 22369932,00 грн. як заборгованості по тілу кредиту по траншам в доларах США в розмірі: 611026,81 доларів США.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє грошові вимоги у розмірі 22369932,00 грн. у зв`язку з необґрунтованістю останніх.

Таким чином, здійснивши перерахунок заборгованості боржника за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017р., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку в цій частині в загальному розмірі 127657215,10 грн., з яких:

Загальна заборгованість: 25036073,06 грн.

1.2. по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в доларах США згідно Генерального договору про надання банківських послуг №HK 1499 від 23.06.2017р., з яких: по тілу кредиту 2645253,677 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 95654753,33 грн.; по процентам 192649,76 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 6966388,71 грн.;

Загальна заборгованість: 2837903,427 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 102621142,04 грн.

Також, між Акціонерним Товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. (далі Кредитний договір №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р.) з подальшими змінами та доповненнями відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до Генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020р., за умовами якого Позичальнику було встановлено Генеральний кредитний ліміт у розмірі 731000,00 Євро строком користування по 30.03.2022 року включно.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. сума непогашених боргових зобов`язань за банківськими послугами підлягає поверненню/виконанню не пізніше кінцевого терміну користування відповідною банківською послугою з урахуванням графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого частиною №1 цього договору, якщо інше не встановлено цим договором.

Згідно з п.2.2 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. погашення кредиту, за винятком овердрафту, здійснюється через рахунки для погашення боргових зобов`язань, що зазначені в п.2 частини №1 цього договору, а у випадку, якщо банком письмово повідомлено інший рахунок для платежу - на такий рахунок, вказаний банком.

Як встановлено п.2.4 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. остаточною датою повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов`язань перед банком за цим договором в у повному обсязі, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть), збитків, іншої заборгованості за цим договором, платежів та санкцій, які передбачені та/або випливають з цього договору та/або договорів забезпечення.

За змістом п.2.4.1 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. остаточною датою (моментом) погашення заборгованості за кредитом (за винятком овердрафту) вважається день зарахування на відповідний рахунок(ки) для погашення боргових зобов`язань у порядку, визначеному - цим договором, грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Пунктом 2.4.2 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. передбачено, що днем (моментом) повернення овердрафту вважається день зарахування на рахунок для надання овердрафту грошових коштів до досягнення на ньому кредитового або нульового залишку.

У п.2.4.3 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. сторони погодили, що при зміні розміру ліміту банківської послуги відповідно до графіку, строком погашення заборгованості за банківською послугою, що перевищує розмір ліміту відповідної банківської послуги, встановлений на наступний термін користування нею, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий розмір ліміту банківської послуги відповідно до графіку.

У п.8.13 Кредитного договору №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п.5.4.1 частини №2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому (надалі - "повідомлення"). При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на 45 (сорок п`ятий) робочий день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище сорока п`яти денного, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п.5.1.5 частини №2 цього договору. У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та/або сформувати грошове забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, сплатити проценти/комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору новий строк у визначеному банком обсязі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість позичальника перед банком за тілом кредиту складає 588440,00 доларів США. Окрім того, банк наполягає на наявності заборгованості за процентами. Боржник частково заперечує проти суми нарахованих банком процентів.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «КЗМО» своїх зобов`язань за Кредитним договором №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р., 29.06.2022р. АТ «Таскомбанк» було направлено ТОВ «КЗМО» повідомлення-вимогу №9929/70.1 від 29.06.2022р., за змістом якої банк вимагав від позичальника достроково повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти, інші обов`язкові платежі, штрафи та пені протягом 45 робочих днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику, а саме: сплатити заборгованість за Кредитним договором, що станом на 23.06.2022, становить:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 588440,00 грн.;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 22091,22 грн.

Загальна заборгованість: 610531,22 грн.

Як вже було зазначено судом, боржник частково заперечує проти здійсненого банком розрахунку заборгованості зі сплати процентів. На думку, ТОВ «КЗМО» банк мав право на нарахування процентів виключно до закінчення строку дії кредитного договору, а саме до 30.03.2022р. В той же час, АТ «Таскомбанк» продовжує здійснення нарахування процентів по 29.06.2022р.

Разом з тим, обов`язок позичальника оплачувати проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, право нараховувати передбачені умовами кредитного договору проценти припинилося з часу закінчення строку кредитування, а саме з 31.03.2022р.

Отже, дійний розмір заборгованості боржника зі сплати процентів становить 10464,00 доларів США.

Здійснивши власний перерахунок заборгованості боржника за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку в цій частині в загальному розмірі 21656907,65 грн., з яких:

- по процентам: 10464,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 378387,65 грн.

Загальна заборгованість: 598904,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,1609 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить 21656907,65 грн.

29.12.2020 року між ТОВ «КЗМО» та банком укладено договір застави майнових прав №Т 17.11.2020 І 9382, відповідно до п.1.3 якого предметом застави згідно із Законом України "Про заставу" є право вимоги грошових коштів, що належать заставодавцю від підприємства-боржника заставодавця по контракту №КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020, укладеному з ТОВ "ВО "Енергокомплект" (ідентифікаційний код 29001517), на суму 8700 000 євро.

Станом на день укладення договору вартість предмета застави, за домовленістю сторін, становить 267908931,00 грн. (п.1.4 Договору застави).

У відповідності до п.3.5 Договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його, або вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов`язань, що випливають із Кредитного договору, та або здійснити договірне списання відповідно до умов цього договору у випадку, коли заставодавець не виконає будь-які свої зобов`язання, викладені в названому Кредитному договорі та/чи доповнень до нього чи даному договорі, в тому числі у разі невиконання заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором.

Так, Договором застави, зокрема Розділом 7 передбачено три різних способи звернення стягнення на предмет застави, які можуть бути обрані відповідачем на власний розсуд, а саме:

- відступлення (перехід) до банку права грошової вимоги коштів на підставі відкладальної умови;

- договірне списання грошових коштів з рахунків заставодавця;

- реалізація предмету застави на підставі рішення суду або на вимогу заставодержателя у позасудовому порядку.

Згідно з п.7.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (заставний випадок), серед іншого, якщо на момент настання строку виконання заставодавцем зобов`язань вони не будуть виконані повністю або несвоєчасно або невиконані, у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки сум кредиту.

Відповідно до п.7.2 Договору застави в разі настання хоча б одного із заставних випадків заставодавець відступає право вимоги грошових коштів по зобов`язаннях, названих в п.1.3 цього Договору, де він є кредитором, на користь Заставодержателя чи іншої особи, вказаної заставодержателем. При цьому, до Заставодержателя переходять права вимоги грошових коштів, які заставодавець має право отримати від боржника.

Крім того, згідно п.7.4 Договору застави, реалізація предмету застави також може проводитись на підставі рішення суду або на вимогу заставодержателя в позасудовому порядку шляхом повідомлення заставодавця про звернення стягнення на предмет застави, при настанні хоча б однієї з обставин, передбачених даним та/чи Кредитним договорами, що дають право на звернення стягнення на предмет застави. Положення цього пункту не можуть розглядатися як обмеження права заставодержателя звернути стягнення на майнове право в будь-який спосіб та в будь-якому порядку, що не суперечать чинному законодавству України.

Відтак, згідно із п.3.5 та п.7.4 Договору застави у АТ "Таскомбанк" є право вибору одного із способів звернення стягнення на предмет застави (майнові права), або вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов`язань, або здійснити договірне списання, що передбачені Договором застави та чинним законодавством.

Так, боржник наполягає на тому, що банком було звернуто стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №Т 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020р. шляхом набуття права вимоги до ТОВ "Виробниче об`єднання "Енергокомплект" щодо виконання зобов`язань за контрактом №КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020р.

Відповідно до наведеного, на думку ТОВ «КЗМО», відбулося повне погашення заборгованості за кредитним договором шляхом позасудового звернення стягнення на предмет застави, у зв`язку із чим як будь-які вимоги банку за цим договором до позичальника є необґрунтованим.

В обґрунтування своєї позиції боржником було долучено до відзиву копію рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 року у справі №910/2234/23, яким було визнано припиненими зобов`язання ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 року; присуджено до стягнення з АТ "Таскомбанк" на користь ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Суд відхиляє доводи боржника, оскільки Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 червня 2024 по справі №910/2234/23 було задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 року у справі №910/2234/23 та скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 року у справі №910/2234/23; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення від 31.10.2023 року у справі №910/2234/23, апеляційним судом було, зокрема, наголошено на тому, що ТОВ «КЗМО» в даному випадку не надано та матеріали справи не місять доказів звернення банком на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а тому висновки суду першої інстанції про повне погашення заборгованості за кредитним договором, як наслідок у банку відсутні будь-які вимоги за цим договором до позичальника, є необґрунтованим та безпідставним.

У відповідності до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі зазначеного, суд визнає обґрунтованими вимоги до ТОВ «КЗМО» в частині визнання заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020р. у загальному розмірі 21656907,65 грн.

Щодо відмови від забезпечення.

За змістом прохальної частини заяви про визнання грошових вимог АТ «Таскомбанк» також просить суд прийняти відмову банку від частини забезпечення за наступними договорами застави:

- Договором застави №HI 4090 від 23.06.2017р., за яким предметом застави є рухоме майно в кількості 590 найменувань або 3471 об?єкт, заставною вартістю 100121636,00 грн. без ПДВ (перелік майна додається до заяви згідно Додатку 1);

- Договором застави №HI 4093 від 23.06.2017р., за яким предметом застави є товари в обороті, а саме: мідний брухт/мідь не рафінована в кількості 170,0 т., аноди мідні в кількості 670 т., катони мідні в кількості 40 т., катанка мідна в кількості 40 т., мідний купорос в кількості 20 т., фітинги латунні в кількості 10 т., заставною вартістю 136367800,00 грн. без ПДВ;

- Договором застави НІ 4089 від 23.06.2017р., за яким предметом застави є рухоме майно, а саме: Установка безперервного лиття UPCAST@LYm06/8-25K-06, заставною вартістю 14575000,00 грн. без ПДВ;

- Договором застави від 23.06.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстрованого за номером 1327, за яким предметом застави є рухоме майно в кількості 26 об?єктів, заставною вартістю 14145747,00 грн. без ПДВ (перелік майна додається до заяви згідно Додатку 1);

- Договором застави майнових прав №T 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020р., за яким предметом застави є право вимоги грошових коштів, що належать Боржнику від підприємства ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (код ЕДРПОУ: 29001517) по контракту №K3MO-ЕК-2020 від 25.11.2020р., укладеному з ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ?ЄДНАННЯ «ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», на суму 8700000 Євро, заставною вартістю 267908931,00 грн. без ПДВ.

Згідно положень ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ст.45 названого кодексу забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення.

В ч.8 ст.45 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства імперативно визначає право кредитора відмовитись від забезпечення власних вимог. Така відмова має бути належним чином заявлена кредитором. У разі не здійснення такої відмови та не заявлення відповідних вимог кредитором - відомості про забезпечення підлягають включенню до реєстру, як це передбачено ч.8 ст.45 КУзПБ.

Відповідно до вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до вимог ч.3 ст.214 ЦК України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в який було вчинено правочин.

Виходячи зі змісту вимог ч.3 ст.214, ст.547 ЦК України та ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відмови від забезпечення забезпечений кредитор зобов`язаний подати заяву про відмову від забезпечення у письмовому вигляді на адресу господарського суду, а також документи, в обґрунтування вказаної заяви, тобто заставний кредитор у разі відмови від забезпечення у повному обсязі чи частково, повинен оформити своє волевиявлення у письмовому вигляді та направити його на адресу господарського суду та боржника-заставодавця.

Отже, наявність чи відсутність заяви про відмову від забезпечення має вирішальне значення для визначення статусу кредиторських вимог заявника.

Про умову подання такої заяви до суду з метою визначення та включення заявлених кредиторських вимог до реєстру кредиторів саме як конкурсних (незабезпечених) також було наголошено Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №904/482/18 та від 05.06.2018 у справі №914/3734/15.

Розглянувши заяву АТ «Таскомбанк» про відмову від забезпечення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з наступних підстав.

Так, судом вже неодноразово були досліджені обставини звернення стягнення на предмет застави за Договорами застави №НІ 4090 від 23.06.2017р., №НІ 4089 від 23.06.2017р., №НІ 1327 від 23.06.2020р., внаслідок чого суд дійшов висновку, що банк реалізував своє право та набув право власності у позасудовому на рухоме майно, про що свідчить, зокрема, балансова довідка банку станом на 14.11.2023р.

Згідно ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

За змістом ст.28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно.

Отже, на думку суду, АТ «Таскомбанк» вже набуло право власності на заставне майно за Договорами застави №НІ 4090 від 23.06.2017р., №НІ 4089 від 23.06.2017р., №НІ 1327 від 23.06.2020р. та здійснило часткове погашення заборгованості за Кредитним договором №НК 1499 від 23.06.2017р. за рахунок відповідного рухомого майна.

Відповідно до наведеного, відмова АТ «Таскомбанк» від частини забезпечення за цими Договорами майже через два роки після того, як відповідне майно було прийнято у власність та поставлене на баланс банку, є такою, що свідчить про суперечливу поведінку банку та не може бути прийнята судом.

Щодо відмови від частини забезпечення за Договором застави НІ 4089 від 23.06.2017р. та Договором застави майнових прав №T 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020р., то суд приймає останню та задовольняє заяву банку в цій частині.

Також, заявником було заявлено вимоги до боржника в частині визнання заборгованості по відшкодуванню витрат, що виникли у АТ «Таскомбанк» у зв??язку з невиконанням боржником зобов?язань та пов?язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та застави, розмір яких складає: 440000,00 грн., з яких: 102000,00 грн. - вартість консультаційно-інформаційних послуг з незалежної оцінки майна та 338000,00 грн. - вартість вчинення нотаріальних дій при реєстрації права власності за АТ «Таскомбанк» на Предмети іпотеки.

Так, за вчинення нотаріальних дій при реєстрації права власності за АТ «Таскомбанк» на Предмети іпотеки було сплачено 338000,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів заяви рахунком-актом від 08.12.2022р. та меморіальним ордером №1355 від 08.12.2022р.

Також, банком було укладено договір №74/1/2022 на проведення незалежної оцінки від 21.11.2022р. Вартість консультаційно-інформаційних послуг з незалежної оцінки майна склала 102000,00 грн. Наведене підтверджується договором №74/1/2022 від 21.11.2022р., рахунком на оплату №95 від 28.11.2022р. та меморіальним ордером №838 від 14.12.2022р.

Доказів відшкодування банку понесених витрат матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, суд визнає вимоги АТ «Таскомбанк» до ТОВ «КЗМО» в частині визнання заборгованості по відшкодуванню витрат в розмірі 440000,00 грн.

Також підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, витрати кредитора, понесені при сплаті судового збору за подання кредиторської заяви у розмірі 5368,00 грн.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» обґрунтовані, доведені, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 149759490,75 грн., з яких:

- 5368,00 грн. - судовий збір (перша черга);

- 148985922,75 грн. (четверта черга);

- 768200,00 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до боржника у розмірі 22818754,94 грн. суд визнає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст.ст.2, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про відмову від частини забезпечення - задовольнити частково.

Прийняти відмову Акціонерного товариства «Таскомбанк» від частини забезпечення за:

В решті задоволення заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про відмову від частини забезпечення - відмовити.

Визнати вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк», що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка, на суму 5368,00 грн. - перша черга, 148985922,75 грн. - четверта черга.

У визнанні кредиторських вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк» у розмірі 22818754,94 грн. відмовити.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» на суму 768200,00 грн., які забезпечені заставою майна боржника, а саме: 17 одиницями автотранспорту згідно Договору застави від 23.06.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №1571.

В судовому засіданні 16.10.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 18.10.2024р.

Суддя Г.В. Левшина


Суд	Господарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення	16.10.2024
Оприлюднено	21.10.2024
Номер документу	122406114
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Левшина Ганна Валеріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 16.10.2024 по справі 905/291/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —905/291/23

Ухвала
від 16.10.2024 по справі 905/291/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ