Рішення

від 16.10.2024 по справі 906/503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/503/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на отримання правничої допомоги від 11.10.2024 та заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат від 14.10.2024 у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Дана Івана Юрійовича

до Приватного підприємства "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА"

про стягнення 119209,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Дан Іван Юрійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" про стягнення 119209,49 грн, з яких 65349,00 грн основного боргу, 8260,26 грн інфляційних втрат та 45600,23 грн штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" на користь Фізичної особи-підприємця Дана Івана Юрійовича 65349,00 грн основного боргу, 458,10 грн інфляційних втрат та 1671,46 грн судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено. Також призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 16.10.2024.

Вступну та резолютивну частини вказаного рішення було проголошено в судовому засіданні 09.10.2024 в присутності представників сторін, відтак останні про дату, час та місце даного судового засідання повідомлені.

11.10.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява від 11.10.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на отримання правничої допомоги в сумі 25000,00 грн (з додатками), у якій останній просив також здійснювати її розгляд за відсутності позивача та його представника (а.с.113-119).

Окрім того, 16.10.2024 представник позивача направив клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківок з мережі «Інтернет» щодо огляду актуальних пропозицій щодо виплат, які стосуються надання правової допомоги підприємцям та підприємствам (а.с.137-147).

15.10.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява від 14.10.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 14000,00 грн (з додатками) (а.с.121-135).

Представники сторін у засідання не з`явилися.

Суд зауважує, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.244 ГПК України), а відтак вважає за можливе здійснювати розгляд заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників сторін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд зауважує, що ні позовна заява, ні відзив на позовну заяву не містять попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч.2 ст.124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у cправі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20.

Суд приймає до уваги, що позивач у прохальній частині позовної заяви просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням правничої юридичної допомоги (адвокатських послуг), в сумі 10000,00 грн (а.с.9). У судовому засіданні 11.09.2024 представник позивача заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких, у випадку задоволення позову, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2024 також заявив про стягнення витрат на правову допомогу, докази понесення яких, залежно від результату розгляду справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті позову.

З огляду на зроблені учасниками заяви та подання в подальшому відповідних заяв разом із доказами понесених витрат на правову допомогу й доказами їх направлення іншій стороні, суд вважає, що в даному випадку неподання сторонами попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не порушило принципи змагальності та рівності та не завадило іншому учаснику належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості), співмірності заявлених до стягнення витрат.

За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п.5 ч.1 ст.237, п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).

Статтею 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Також положеннями ч.8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час ухвалення судового рішення від 09.10.2024 за наслідками розгляду справи №906/503/24 питання про розподіл витрат сторін на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося у зв`язку з відсутністю доказів їх понесення.

Враховуючи те, що заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на отримання правничої допомоги від 11.10.2024 та заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат від 14.10.2024 з доданими до них документами сформовано і надіслано представниками сторін до суду в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд» 11.10.2024 і 14.10.2024, відповідно, відтак п`ятиденний строк, визначений абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України, дотримано. Водночас суд зазначає, що документи, подані представником позивача з клопотанням від 16.10.2024 (а.с.137-147), не приймаються до уваги та не оцінюються судом, оскільки подані поза межами встановленого процесуальним законом строку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ФОП Дану І.Ю. надавав адвокат Павлишин І.М., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правової допомоги серії ЛВ №129022 від 05.02.2024, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії №1129 від 28.11.2005 (а.с.55-56).

Правову допомогу ПП "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" надавав адвокат Рудик В.Р., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1089475 від 03.06.2024, виданим адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РУДИКА «ЮСТЕКО», свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001279 від 28.01.2022 (а.с.65-66).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, 05.02.2024 між ФОП Даном І.Ю. (замовник) та ФОП Павлишиним І.М. (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №1-02/2024 (далі договір №1-02/2024 від 05.02.2024) (а.с.114), згідно з п.1 якого за цим договором виконавець зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю послуги з надання правової допомоги.

Правова допомога (послуги), які відповідно до цього договору виконавець за усним чи письмовим запитом надає замовнику, наведені у п.2 договору №1-02/2024 від 05.02.2024.

До обов`язків виконавця входить, зокрема, складання та передавання замовнику актів про надання послуг (п.3 договору №1-02/2024 від 05.02.2024).

За додатковою угодою №1 від 05.02.2024 до договору №1-02/2024 від 05.02.2024, виконавець надає замовнику юридичні послуги з питань врегулювання майнового спору з боржником ПП «Малинська меблева фабрика». Предметом виконання даного договору є вжиття виконавцем всіх законних підстав та методів (підготовка, направлення вимог, претензій, адвокатських запитів, підготовка позовних матеріалів та додатків до позову, участь в судових засіданнях господарського суду, представництво інтересів замовника та інше) щодо невиконання боржником (п.1.1 даного додатку) умов договору №5 від 22.12.2020. Сторонами погоджено, що оплата послуг виконавця за надання правової допомоги замовнику за договором №1-02/2024 від 05.02.2024 та додатковою угодою №1 до договору від 05.02.2024 становить 25000, 00 грн та перераховується на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у договорі, або готівкою, що має бути підтверджено прихідним. Аванс в сумі 10000,00 грн сплачується замовником протягом п`яти робочих днів після підписання додаткового договору №1 до договору №1- 02/24 від 05.02.2024. Решта суми коштів 15000,00 грн сплачується замовником на рахунок виконавця протягом 15 календарних днів у випадку звернення до господарського суду та отримання ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі (а.с.115).

10.10.2024 позивач та ФОП Павлишин І.М. склали й підписали акт виконаних робіт, згідно з яким виконавцем надано такі послуги: підготовлено на адресу боржника вимогу про погашення заборгованості перед замовником; підготовлено та подано до Господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в користь замовника; прийнято участь в судових засіданнях в Господарському суді Житомирської області у справі №906/503/24 (в режимі відеоконференцій). Предметом розгляду та складення даного акта є справа №906/503/24, що розглядалася Господарським судом Житомирської області за позовом замовника/клієнта про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ПП «Малинська меблева фабрика» (боржник). Вартість наданих послуг становить 25000,00 грн (а.с.115 на звороті).

На підтвердження оплати позивачем послуг адвоката надано копії платіжних інструкцій та скріншоту з додатку (а.с.116 на звороті - 118).

02.12.2022 між ПП "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" (клієнт) та АБ «ВІТАЛІЯ РУДИКА «ЮСТЕКО» (адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги №2/22 (далі договір №2/22 від 02.12.2022) (витяг а.с.127-128), згідно з п.1.1 якого адвокатське бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу, пов`язану із представництвом та захистом інтересів клієнта. Клієнт зобов`язується сплатити за надану йому правничу допомогу.

Перелік юридичних послуг визначений у п.1.2 договору №2/22 від 02.12.2022, але такий, згідно з п.1.3 цього договору, не є вичерпним.

Сторони погодили, що конкретні юридичні послуги, їх вартість, порядок оплати та строки виконання визначаються сторонами у додаткових угодах до договору (п.1.4 договору №2/22 від 02.12.2022).

03.06.2024 між відповідачем та АБ «ВІТАЛІЯ РУДИКА «ЮСТЕКО» підписано додаткову угоду №1 до договору №2/22 від 02.12.2022, згідно з п.1.1 якої на виконання договору про надання правничої допомоги №2/22 від 02.12.2022 сторони домовились, що виконавець надає послуги з представництва інтересів клієнта у судах у ході розгляду справи №906/503/24. За надання юридичних послуг за цією додатковою угодою №1 клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар (аванс) у розмірі: за опрацювання матеріалів, наданих клієнтом, вивчення таких документів та формування правничої позиції, а також підготовку відзиву, пояснень, заяв, клопотань у ході розгляду справи судом першої інстанції клієнт сплачує 4000,00 грн; вартість участі адвоката у судовому засіданні у суді першої інстанції: безпосередньо у суді 2000,00 грн за кожне судове засідання (пп.2.1.1, 2.1.2 п.2.1) (витяг а.с.129).

АБ «ВІТАЛІЯ РУДИКА «ЮСТЕКО» виставлено відповідачу рахунок №1-14/10/2024 від 14.10.2024 на оплату за послуги: опрацювання наданих клієнтом матеріалів, підготовка відзиву на позовну заяву та проектів заяв свідків 4000,00 грн; вартість участі у судових засіданнях 10000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн за кожне судове засідання - 05.06.2024, 01.07.2024, 31.07.2024, 11.09.2024, 09.10.2024). Всього до сплати 14000,00 грн (а.с.130).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 16.02.2023 №916/1106/21.

Також при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши додатки до заяви представника позивача від 11.10.2024 і матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності їхнього розміру, не є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір для кваліфікованого юриста не становить значної складності, є типовим, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та ГК України, не передбачають великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, судова практика усталена, розрахунки не складні. Вимога про погашення заборгованості підписана безпосередньо Даном І.Ю., документального підтвердження того, що така була підготовлена на адресу боржника адвокатом відсутні. Представник позивача брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що не вимагало значних затрат часу та зусиль; загальна тривалість проведених судових засідань у справі становить приблизно 1 год 35 хв, більше того, засідання 01.07.2024 й 31.07.2024 були відкладенні саме за клопотаннями представника позивача.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності витрат на професійну правничу допомогу адвоката та застосувавши критерій розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та належною до відшкодування сумою витрат позивача на отримання правничої допомоги є 15000,00 грн.

Слід зауважити, що в даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості послуг з надання правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру з огляду на обставини цієї справи.

Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат від 14.10.2024, дослідивши додані до неї документи у сукупності з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн є співмірними зі складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критеріям обґрунтованості та розумності їхнього розміру, підтверджені належними й допустимими доказами.

Поряд із цим суд приймає до уваги, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі №906/503/24 позов ФОП Дана І.Ю. до ПП "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" задоволено частково.

Положеннями п.3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на отримання правничої допомоги від 11.10.2024 частково, стягнути з відповідача на користь позивача 8280,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення 16720,00 грн таких відмовити, а також задовольнити частково заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат від 14.10.2024, стягнути з позивача на користь відповідача 7728,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення 6272,00 грн таких відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на отримання правничої допомоги від 11.10.2024 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" (вул. Грушевського, буд. 43, м. Малин, Житомирська обл., 11600, ідентифікаційний код 05516277) на користь Фізичної особи-підприємця Дана Івана Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8280,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви від 11.10.2024 в іншій частині відмовити.

4. Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат від 14.10.2024 задовольнити частково.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дана Івана Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "МАЛИНСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА" (вул. Грушевського, буд. 43, м. Малин, Житомирська обл., 11600, ідентифікаційний код 05516277) 7728,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. У задоволенні заяви від 14.10.2024 в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 18.10.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.), представнику позивача (до ел. каб.),

- відповідачу (до ел. каб.).