Ухвала

від 08.10.2024 по справі 910/8714/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Кологойда О. В.,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

відповідача 3 - не з`явився,

третьої особи на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи на стороні відповідача 2 - не з`явився,

третьої особи на стороні відповідачів (скаржника)-Гінінгер А. А., Чайкіна К. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Трофименко Т. Ю.

від 16.10.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сулім В. В., Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.

від 07.02.2024

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7"

до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій,

1. Історія справи

У 2018 році Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про:

- визнання недійсним рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн згідно зі звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду;

- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" від 19.03.2018 та застосування наслідків її недійсності щодо простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758), які належать Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн;

- зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" списати 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", які належать Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн з депозитного рахунку Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) № НОМЕР_2 і зарахувати їх на особовий рахунок позивача № НОМЕР_1 в депозитарній установі Акціонерне товариство "Піреус банк МКБ".

Позов мотивований незаконністю примусового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", а також порушенням встановленої законом процедури такого продажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/8714/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/8714/18 присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760,00 грн.

Постановою від 19.02.2019 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/8714/18.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/8714/18 присуджено до стягнення на користь Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) з Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 10 169,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи.

Постановою від 16.02.2021 Верховний Суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/8714/18. Справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В ході нового розгляду справи в суді першої інстанції, судом на підставі клопотання позивача закрито провадження в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", залучено у якості співвідповідачів PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНУ КОМПАНІЮ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") та ОСОБА_1 , а також змінено предмет позову, а саме Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" просило суд стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 № 1983-VIII (далі - Закон № 1983-VIII), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Станом на день набрання чинності Законом №1983-VIII у Приватному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат "Азовсталь" був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного товариства.

Так, Компанія METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.), яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), належало 74,6643% акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Водночас Компанія METINVEST B.V. є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», частка акцій якого в Приватному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат "Азовсталь" становила 0,0000003%. Крім того, Компанія METINVEST B.V. є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в розмірі 21,55945%.

Також, акціонером Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" було Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (позивач), якому станом на 12.04.2018 належало 521 400 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" номінальною вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн, що підтверджується обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах від 19.03.2018 та про операції з цінними паперами від 12.04.2018.

Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) скористалася правом, передбаченим статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.

Процедура обов`язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.

Так, 02.03.2018 Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) направила Приватному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат "Азовсталь" повідомлення про намір скористатися правом на обов`язковий продаж простих іменних акцій від 01.03.2018 № 06 (надалі - Повідомлення). У цей же день рішенням наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", оформленим протоколом № 313 засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» оцінювачем ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на дату отримання останнім повідомлення, надано дозвіл Приватному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат "Азовсталь" на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.

03.03.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" опублікувало отримане повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.

05.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» складено звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018 в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (далі - звіт).

07.03.2018 Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) укладено з Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 31/2017-1, відповідно до пункту 1.3 якого рахунок використовується з метою оплати ціни акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (емітента) в межах процедури обов`язкового продажу акцій на вимогу клієнта (Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД)), що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента).

12.03.2018 Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» відкрило Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) рахунок умовного зберігання.

Рішенням наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в розмірі 0,564 грн згідно із звітом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.

15.03.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" направило на адресу Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) повідомлення № 01/107 про затвердження ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018.

19.03.2018 Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" отримано від Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) публічну безвідкличну вимогу № 02 про придбання акцій в усіх власників акцій в порядку визначеному пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію.

У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих щодо Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у Приватному акціонерному товаристві "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Крім того, 19.03.2018 заблоковано належні позивачу акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на його рахунку в цінних паперах 300921-UA40004119, відкритому в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві «Піреус банк МКБ».

20.03.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" направило до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) та Центрального депозитарію цінних паперів (далі - ЦДЦП) копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу). Того ж дня на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" розміщено публічну безвідкличну вимогу від 19.03.2018 №02 Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) про придбання акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в усіх власників акцій за ціною 0,564 грн.

22.03.2018 Центральний депозитарій цінних паперів отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів Товариства станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.

03.04.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" завершило розсилку своїм акціонерам копій публічної безвідкличної вимоги, про що повідомило Компанію BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) листом від 03.04.2018 № 09-599.

10.04.2018 Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) перерахувала грошові кошти в сумі 77 201 356,07 грн на рахунок ескроу, відкритий у Банку, про що повідомила Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" листом від 10.04.2018.

11.04.2018 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" подало до Центрального депозитарію цінних паперів повідомлення про перерахування Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) коштів на рахунок ескроу.

12.04.2018 продані в обов`язковому порядку акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД). Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018, на її рахунок у цінних паперах НОМЕР_2, відкритий Банком, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 12.04.2018.

27.04.2018 на сайті Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" оприлюднено річну фінансову звітність останнього за 2017 рік.

За висновками рецензії ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» № 13/03-2018РА від 12.03.2018 звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Після закінчення процедури обов`язкового продажу акцій 10.05.2018 Фонд державного майна України виконав рецензію на звіт, згідно із якою звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків. Зокрема, в пункті 13 зазначеної рецензії Фонд державного майна України зазначив, що оцінювач не врахував принцип корисності акцій з огляду на міноритарний пакет акцій і вигоди (дивіденди), які акціонер може отримати від володіння таким пакетом акцій.

У подальшому Фонд державного майна України 19.10.2018 склав рецензію за результатами виправлення недоліків звіту, в якій дійшов висновку, що виправлений звіт про оцінку однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно із виправленим Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» звітом про оцінку, на який отримана позитивна рецензія Фонду державного майна України, вартість однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" становить 0,366 грн.

Позивач надав до матеріалів справи звіт від 14.06.2018 ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна: однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758), станом на 02.03.2018, згідно з яким вартість такої акції визначено у розмірі 1,95 грн.

Крім того, позивачем в матеріали справи подано висновок експертів №128/18 від 21.11.2018, складений за результатами судово-економічної експертизи, яка проведена на замовлення Приватного акціонерного товариства «Кінто», що діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» на підставі договору про управління активами від 12.03.2018 № 10. За результатами вказаної експертизи ринкова вартість однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758) за методом «чистих активів», розрахована як 1/100 вартості всього 100% пакету акцій, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, станом на 02.03.2018 дорівнює 6,2442 грн.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/8714/18 позовні вимоги задоволено повністю. Заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Постановою від 07.02.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/8714/18.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- відповідно до структури власності Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на дату набрання чинності Закону № 1983-VIII у цьому товаристві був власник домінуючого контрольного пакета акцій - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.»), який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій товариства. Зокрема, Компанії METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.) (відповідач-2), яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (відповідач-1), належало 74,6643% акцій товариства. Одночасно Компанія METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.) є єдиним учасником ТОВ «Метінвест Холдинг», частка акцій якого в товаристві становила 0,0000003%, а також власником Компанії «Метінвест Інтернешнл С.А.» (Metinvest International S.A.), якій належав пакет акцій товариства у розмірі 21,55945%. Враховуючи зазначені обставини, на відповідача-2 не розповсюджувався обов`язок, визначений у статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення товариства щодо набуття домінуючого контрольного пакету акцій;

- водночас, 10.10.2017 власник домінуючого пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.») придбав у Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" 21 869 405 шт. простих іменних бездокументарних акцій, що підтверджується договором № 1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, в результаті чого частка відповідача-2 збільшилася із 74,6643% до 75,18456%, чим було досягнуто значного контрольного пакету акцій;

- в той же час в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалось дотримання особою, яка внаслідок придбання акцій товариства стала власником домінуючого контрольного пакета акцій (відповідач-2), процедури визначеної частиною 1 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій, чим порушено вимоги пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1983-VIII;

- Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", будучи обізнаним про укладення договору купівлі-продажу 06.10.2017, оскільки останній є стороною даного правочину, лише 15.01.2018 розмістив в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії (stockmarket.gov.ua) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи прінт-скріном зі сторінки smida.gov.ua та перевірено судом із веб-сторінки https://smida.gov.ua/db/prof/00191158. При цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття;

- неповідомлення відповідачем-2 інформації про укладання 06.10.2017 договору № 1/2017 купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відповідно до частини 1 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» позбавило позивача права скористатися положеннями статті 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства». Обставини дотримання чи недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права міноритарних акціонерів вимагати обов`язкового придбання належних їм акцій (з визначенням ціни такого придбання згідно з вимогами відповідних законодавчих норм) до проведення процедури примусового викупу акцій є суттєвими для з`ясування збалансованості інтересів усіх акціонерів відповідного товариства, зокрема, враховуючи порядок визначення ціни обов`язкового придбання акцій, певною мірою відмінний від ціни обов`язкового продажу, передбаченої пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. Таким чином, порушення порядку розкриття особливої інформації по операції 10.10.2017 має прямий вплив на процедуру примусового викупу акцій, яка відбулася у березні-квітні 2018 року;

- 02.03.2018 Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) від власного імені, вказуючи на те, що вона є афілійованою особою юридичних осіб, які станом на дату набрання чинності Законом № 1983-VIII вже були власниками домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", подала повідомлення № 06 про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов`язкового продажу усіма акціонерами акцій вказаного товариства в порядку пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. Також у вказаному повідомленні зазначено, що афілійованими особами, а саме: Компанією METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.), Компанією «Метінвест Інтернешнл С.А.» (Metinvest International S.A.) та ТОВ «Метінвест Холдинг» та Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) укладено відповідний договір, згідно з яким остання виступає суб`єктом реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. До вказаного повідомлення було долучено структуру власності Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018, із якої не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) була власником акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" прямо чи опосередковано;

- 27.02.2018 Компанією METINVEST B.V. (сторона 1), Компанією Metinvest International S.A. (сторона 2), ТОВ «Метінвест Холдінг» (сторона 3) та Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (сторона 4) укладено договір, на підставі якого остання (сторона-4) здійснювала обов`язковий викуп акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Вказаним договором визначено Компанію BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" шляхом надсилання до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII. Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) вчиняє дії, зазначені у пункті 1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов`язків;

- ціна обов`язкового продажу акцій була визначена Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" рішенням наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн на підставі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» (оцінювач ОСОБА_2) від 05.03.2018. При складанні звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» від 05.03.2018 про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018 була прийнята концепція ринкової вартості, але застосовано виключно порівняльний підхід і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торгівельно-інформаційних системах, ринкова вартість акцій визначена у складі пакетів 3,256% від статутного фонду (тобто у міноритарному пакеті), що є необґрунтованим і призвело до істотного заниження отриманого результату - 0,564 грн за 1 (одну) акцію;

- 10.05.2018 складено рецензію Фонду державного майна України на звіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» за якою його класифіковано за ознакою, передбаченою абзацом 4 пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недопіків. Наказом Фонду державного майна України від 19.09.2018 за №1212 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №944/1.5 від 04.12.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт», в тому числі за порушення в процесі оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в процедурі сквіз-ауту. Таким чином, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною. Наглядова рада може брати до уваги вартість цінних паперів, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- суд вважає за можливе визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розділі 3.6 «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19. Така визначена судом вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Вказаний розрахунок вартості 1 акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" є таким, що узгоджується із результатом, отриманим внаслідок проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз Альтернатива» судово-економічної експертизи, згідно із висновком експертів № 128/18 від 21.11.2018. У вказаному висновку розрахунок однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" було здійснено саме за методом «чистих активів» у складі пакету акцій 100%, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, виходячи із фінансової звітності товариства за 2017 рік. Вказаний висновок складено судовими експертами Морозовою О.С. та Максименко Т.О., які є атестованими судовими експертами; у ньому зазначено про обізнаність експертів із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку, а також вказано про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду;

- позивач має право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802 грн (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) товариства, та вартістю акцій, яка розрахована суб`єктом оціночної діяльності порівняльним методом у складі пакету загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (капіталу) товариства та за якою відбувся викуп в процедурі «сквіз-ауту»;

- після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY «METINVEST B.V.» всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою вих. №02 від 19.03.2018 а саме, 26.12.2018 - 126120000 акцій (виписка вих. №1/4 АТ «ПУМБ» від 06.12.2021 про операції з цінними паперами за період з 01.03.2018 по 26.09.2019 додана до матеріалів справи листом AT ПУМБ №38-5298 від 07.12.2021), а 16.08.2021 решту 10761837 акцій (виписка про операції з цінними паперами за період з 26.09.2019 по 29.11.2021 додана до матеріалів справи листом AT ПУМБ №38-5298 від 07.12.2021). Перепродаж вчинили і інші акціонери - афілійовані особи: Metinvest International S.A. (Метінвест Інтернешнл С.А.) та ТОВ «Метінвест Холдинг» на користь Компанії PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), яка стала одноосібним власником 100% пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; кінцевий бенефіціарний власник не змінився - ОСОБА_1 ;

- Компанія PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. станом на момент набрання чинності Закону №1983-VIII та на час проведення процедур сквіз-аут Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (березень-квітень) була власником домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Інші акціонери - Metinvest International S.A. (Метінвест Інтернешнл С.А.) та ТОВ «Метінвест Холдинг» та заявник публічної вимоги - Компанія BARLENCO Ltd - дочірні компанії перебувають під контролем компанії METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.). Кінцевий бенефіціарний власник - контролер Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - ОСОБА_1 - 74,24 % непрямий вирішальний вилив;

- в даному випадку позивачу завдано збитків взаємопов`язаними сукупними діями відповідачів з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною. А тому, відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. З урахуванням наведеного, а також того, що предметом позову є стягнення грошових коштів саме як компенсації справедливої вартості примусово викуплених акцій, суд вважає, що відповідачі як набувачі акцій за ціною, яка за висновком суду не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок позивача як власника акцій, у якого вони були примусово викуплені в процедурі сквіз-аут, зберігають у себе кошти, які на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язані повернути позивачу як компенсацію справедливої вартості акцій. Такий висновок суду узгоджується з вищенаведеною правовою позицією Верховного Суду у справі № 905/671/19. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України);

- таким чином, належними відповідачами за вимогою про стягнення компенсації вартості 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", примусово викуплених у позивача, в сумі 2 961 656,28 грн є Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.»), Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" та кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 . Право обирати до кого із боржників звернутись окремо або одночасно з вимогою про стягнення компенсації вартості примусово проданих акцій, належить позивачу;

- спір у справі №910/8714/18 за участю іноземних юридичний осіб компаній BARLENCO LTD та PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. підсудний господарським судам України і має вирішуватись за правом України;

- спір з правочину обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут у справі №910/8714/18 є спором з правочину щодо акцій, який належить до юрисдикції господарського суду в силу прямої вказівки процесуального закону (пункт 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД); в цій частині справу № 910/8714/18 направити на новий розгляд;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до ОСОБА_1 ; в цій частині прийняти нову ухвалу про закриття провадження.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:

- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки щодо застосування статей 541, 543, 1190, 1212 Цивільного кодексу України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10403/18, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, від 09.08.2023 у справі № 161/10117/21, що у межах кондикційних правовідносин не передбачено випадків виникнення солідарного зобов`язання. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" зазначило, що суди не звернули увагу на наведені правові висновки та помилково застосували до спірних правовідносин зі збереження майна без достатніх правових підстав (кондикційних) положення статті 1190 Цивільного кодексу України, яка врегульовує солідарну відповідальність за завдання шкоди. Крім того, скаржник зауважив, що суди не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 щодо застосування норми частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України щодо неможливості існування солідарного обов`язку в кондикційних правовідносинах, а тому дійшли помилкового висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту. Також, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" наголосило, що суди не звернули увагу на правові висновки Верховного Суду щодо належності відповідача, викладені у постановах від 12.10.2021 у справі № 910/8823/19, від 16.02.2022 у справі № 922/1308/21;

- скаржник просить уточнити висновки щодо застосування частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України, абзацу 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" стосовно доктрини "підняття корпоративної завіси", викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/11415/16, від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20, від 04.08.2021 у справі № 910/10900/19, від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 та у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, яку врахував Північний апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови від 07.02.2024, шляхом обмеження застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до випадків стягнення (відшкодування збитків) та шляхом обмеження належних відповідачів у справах про стягнення компенсації виключно до заявника публічної безвідкличної вимоги;

- суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, щодо застосування пункту 38 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та не дослідили, що висновок експертизи та звіт про оцінку виконані без застосування трьох методів оцінки, у зв`язку із чим суди належним чином не дослідили обставини справи;

- суди не зазначили на підставі яких саме доказів встановлено факт використання Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) у якості "технічної юридичної особи" і чим саме це підтверджується; суди не дослідили який саме вплив (прямий чи непрямий) здійснює кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1 на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", у зв`язку з чим не визначили чи дійсно ОСОБА_1 зберіг без достатніх правових підстав кошти, а отже чи є він належним відповідачем у справі і чи має він обов`язок відшкодувати кошти у 100% розмірі (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України стосовно не підсудності/підсудності господарським судам/загальним судам спорів між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником заявника вимоги, мажоритарного акціонера, емітента, щодо обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України та пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо неможливості стягнення збережених внаслідок обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій коштів без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неможливості кінцевого бенефіціарного власника відповідати за зобов`язання з обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій та щодо неможливості розгляду будь-якими судами спорів міноритарного акціонера до фізичної особи кінцевого бенефіціарного власника щодо стягнення компенсації за примусово продані акції;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника належним відповідачем у спорі щодо стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду вимог до ОСОБА_1 в порядку господарського судочинства, оскільки не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10403/18, від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09, від 09.02.2021 у справі № 5011-43/4949-2012, від 22.09.2021 у справі № 907/670/18, від 12.10.2021 у справі № 910/8823/19, від 16.02.2022 у справі № 922/1308/21;

- суди не звернули увагу на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 щодо уточнення застосування статей 8 та 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства";

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності підстав для закриття провадження в частині вимог про стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів, заявлених колишніми акціонерами до кінцевого бенефіціарного власника, з підстав підсудності спору загальним судам в порядку цивільного судочинства;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України стосовно відсутності корпоративних відносин між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником.

Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Крім того, Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" подано клопотання про передачу справи №910/8714/18 на вирішення палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для уточнення або відступу від правових висновків Верховного Суду в постанові Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18, іншій постанові Верховного Суду в подібних правовідносинах.

При цьому, позивач у клопотанні зазначає, що необхідно уточнити правові висновки, які містяться у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, зазначивши такі питання:

- Чи є солідарною відповідальність групи осіб, що діють спільно (емітента, заявника публічної безвідкличної вимоги, його афілійованих осіб, власника домінуючого контрольного пакета акцій, кінцевого бенефіціарного власника, під контролем (прямим або непрямим вирішальним впливом) яких перебуває емітент та/або власник домінуючого контрольного пакета акцій та/або уповноважена ним особа - заявник публічної безвідкличної вимоги, третіх осіб, які діяли спільно в процедурі обов`язкового продажу акцій з метою набуття права власності на 100% пакет акцій емітента), перед міноритарними акціонерами у спорах з правочину обов`язкового продажу акцій про стягнення грошових коштів: компенсації, збитків або набутого без достатньої правової підстави майна?

- Чи є у спірних правовідносинах належним відповідачем кінцевий бенефіціарний власник, який здійснює непрямий вирішальний вплив (контроль) на емітента та/або власника домінуючого контрольного пакета акцій та/або уповноважену ним особу (заявника публічної безвідкличної вимоги) у випадку обов`язкового продажу акцій за ціною, що не відповідає справедливій ринковій вартості акцій?

- Чи є вимога про солідарне стягнення грошових коштів (компенсації, збитків або набутого без достатньої правової підстави майна) у спорах з процедури обов`язкового продажу акцій (сквіз-аут) належним та ефективним способом захисту?

- Чи є комплексними правовідносини з правочину обов`язкового продажу акцій, який зумовлює припинення корпоративних відносин та вихід з акціонерного товариства, а у випадку обов`язкового продажу акцій за ціною, що не відповідає справедливій ринковій вартості акцій, призводить до заподіяння збитків міноритарним акціонерам та неправомірного збереження майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави покупцем акцій, власником домінуючого контрольного пакету акцій, його афілійованими особами або особами, які діють спільно?

Отже, як скаржник, зазначаючи підставу касаційного оскарження судових рішень пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, так і позивач, заявляючи клопотання про передачу справи №910/8714/18 на вирішення палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, просять уточнити висновки викладені у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.

5. Підстави передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі № 908/137/18, що переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, предметом позову була вимога про визнання недійсним правочину щодо зобов`язання акціонерів акціонерного товариства продати прості акції на вимогу відповідача відповідно до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій товариства.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 908/137/18 зазначила, що оскільки норма статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» не визначає спеціальних способів захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, то особи, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені вчиненням такого правочину, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту. Звідси, обраний позивачами у цій справі спосіб захисту прав (визнання недійсним правочину щодо зобов`язання акціонерів акціонерного товариства продати прості акції) є таким, що відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.

Частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Разом з тим, не відступаючи від висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду у справі № 908/137/18, палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 202 постанови від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зробила висновок, яким фактично звузила перелік способів захисту прав міноритарних акціонерів, та зазначила, що належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій у інших справах (зокрема справи №№ 908/2464/22, 908/2437/22) розглядаючи спори про визнання недійсним правочину щодо зобов`язання акціонерів акціонерного товариства продати прості акції (такий спосіб захисту Великою Палатою Верховного Суду у справі № 908/137/18 визнано таким, що відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України), застосовуючи висновки, викладені у пунктах 112, 202 постанови Корпоративної палати від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, відмовляють у позові з тих підстав, що такий спосіб захисту є неналежним та неефективним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Корпоративної палати, викладених у пунктах 112, 202 постанови від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, та зазначити, що міноритарні акціонери, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту.

Разом з тим, у справі, що переглядається, позивач звернувся із позовом про стягнення грошових коштів до покупця акцій, його афілійованої особи та кінцевого бенефіціарного власника (з урахуванням заяви про зміну предмета позову). При цьому, позивач керувався висновком Корпоративної палати, викладеним у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, відповідно до якого, належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Суд першої інстанції задовольняючи даний позов керувався як положеннями статті 1190 Цивільного кодексу України (Глава 82 Відшкодування шкоди) так і положеннями статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (Глава 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не навів доводів за якими він не погодився із висновками суду першої інстанції щодо застосування до даних правовідносин як положень статті 1190 Цивільного кодексу України (Глава 82 Відшкодування шкоди) так і положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (Глава 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

При цьому, суд першої інстанції врахував висновки, викладені у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, відповідно до яких:

- «колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК»;

- «міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента».

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Корпоративної палати, шляхом їх уточнення, з огляду на наступне.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України (Глава 82 Відшкодування шкоди), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1190 Цивільного кодексу України (Глава 82 Відшкодування шкоди) особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Водночас, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином, у розумінні частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України в спорах, що виникають з кондикційних правовідносин, належним відповідачем є безпосередньо особа, яка безпідставно набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19 зроблено висновок про те, що якщо тлумачити приписи статті 1212 Цивільного кодексу України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 922/3412/17 зроблено наступний загальний висновок щодо глав 82 і 83 Цивільного кодексу України:

«За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна».

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1739/17.

При цьому у зазначених справах (№№ 922/3412/17, 917/1739/17) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що якщо правовідносини, які виникли між сторонами, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, підстави для застосування до таких правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) відсутні.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 зроблено загальний висновок щодо глав 82 і 83 Цивільного кодексу України наступного змісту:

«За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього. Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе».

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо деліктних та кондиційних зобов`язань, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають бути враховані при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції, то такі правовідносини, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, і підстави для застосування до таких правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) відсутні.

При цьому, у розумінні частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України в спорах, що виникають з кондикційних правовідносин, належним відповідачем є безпосередньо особа, яка безпідставно набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 161/10117/21 сформував загальний висновок (безвідносно до подібності правовідносин) про те, що для кондикційних зобов`язань (Глава 83 Цивільного кодексу України) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання.

Отже, відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України відповідачем у спорі про визначення суми компенсації є саме покупець акцій (заявник вимоги).

Такий висновок також підтверджується тим, що у новому Законі України № 2465-IX «Про акціонерні товариства» законодавцем усунуто прогалини законодавства, та у статті 95 якого визначено, хто є відповідачем у спорах про стягнення компенсації належної вартості акцій: «Акціонери, які вважають, що ціна обов`язкового продажу не відповідає вимогам, встановленим частинами 5 - 7 цієї статті, мають право звернутися до суду з позовом про стягнення із заявника вимоги компенсації належної вартості акцій, придбаних у них відповідно до такої вимоги».

Водночас, у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення збитків (шкоди), оскільки вважає, що саме завдяки неправомірним діям наглядової ради емітента акцій була затверджена занижена (несправедлива) оцінка акцій, то такі правовідносини є деліктними, і відповідачем у такому спорі є саме емітент акцій.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними висновки Корпоративної палати, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, про те, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента, з огляду на таке.

Чинним законодавством України як на момент виникнення спірних правовідносин так і на момент ухвалення постанови палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 не було визначено хто повинен відшкодовувати міноритарному акціонеру справедливу компенсацію за обов`язковий продаж акцій.

У постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 не зазначено, якими нормами законодавства України Корпоративна палата керувалася дійшовши наведеного висновку щодо кола відповідачів.

Водночас, Корпоративна палата дійшла висновку про можливість підняття корпоративної завіси щодо таких осіб при оскарженні ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту. При цьому, такого висновку Корпоративна палата дійшла керуючись рішеннями ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).

Однак, у рішеннях ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07) відсутні як висновки щодо можливості підняття корпоративної завіси у випадку оскарження ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту так і відсутні висновки щодо можливості звернення із таким позовом до визначених Корпоративною палатою осіб. Натомість, у справі "Альберт і інші проти Угорщини" заявники скаржились, зокрема, на те, що обмеження, передбачені Законом про інтеграцію 2013 року, позбавляють їх права здійснювати вплив на діяльність банків, акціонерами яких вони є, що, в свою чергу порушує, їх право, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 к Конвенції. У справі "Лекіч проти Словенії" заявник скаржився на виключення з реєстру компанії з обмеженою відповідальністю, в якій він був міноритарним акціонером, а також на те, що на нього була покладена особиста відповідальність за боргами даної компанії.

Натомість, у зазначених рішеннях ЄСПЛ зазначив, що тільки у виняткових випадках може бути піднятою корпоративна завіса.

При цьому, підняття корпоративної завіси не може ґрунтуватися на припущеннях, а залежить від конкретних фактів.

Крім того, у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 Корпоративна палата зазначила про те, що підставою для підняття корпоративної завіси є те, що компанія Barlenco Ltd була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V як технічна юридична особа.

Однак, у постанові Корпоративної палати не зазначено, якими нормами законодавства визначено поняття «технічна юридична особа», та відповідно до яких визначених законодавством критеріїв Корпоративна палата віднесла таку юридичну особу до «технічної», та відповідно застосувала доктрину "підняття корпоративної завіси".

Разом з тим, вважаємо, що висновки Корпоративної палати про те, що компанія Barlenco Ltd є технічною юридичною особою ґрунтуються виключно на припущеннях, які зроблені без посилання на будь-які докази.

В свою чергу, у справі, що переглядається, компанія Barlenco Ltd після прийняття оскаржуваних судових рішень, сплатила на їх виконання суму у розмірі 3 126 359,88 грн (платіжна інструкція №100003 від 09.02.2024 з призначенням платежу: «Добровільне виконання рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2023р. та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі 910/8714/18 на підставі листа ПАТ "ЗНКІФ "Синергія-7" №2 від 09.02.2024р. без ПДВ»).

Водночас, у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 Корпоративна палата зазначила про те, що: «Чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб`єктний склад)».

Даний висновок є загальним щодо всіх спорів, які виникають у процедурі сквіз-аут.

Колегія суддів вважає, що такий висновок Корпоративної палати суперечить положенням статті 47 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами. Тобто процесуальне законодавство дозволяє акціонерам подати колективний (спільний) позов.

Відповідно до частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити шляхом уточнення від висновків щодо застосування положень статті 16, 1166, 1190, 1212-1214 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 47 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та у наступних постановах Верховного Суду, викладених, які прийнятті з урахуванням цієї постанови, про те, що:

- «належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків»;

- «колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК»;

- «міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента»;

- «компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси"»;

- «чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб`єктний склад)».

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 910/8714/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/8714/18 з касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець