Окрема думка

від 08.10.2024 по справі 910/8714/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8714/18

Судді Верховного Суду Кролевець О. А.

щодо ухвали Верховного Суду від 08.10.2024, про передачу справи № 910/8714/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

При прийнятті вказаного судового рішення мною було висловлено окрему думку наступного змісту.

Короткий виклад історії справи

1. У 2018 році Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про:

- визнання недійсним рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн згідно зі звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду;

- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" від 19.03.2018 та застосування наслідків її недійсності щодо простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758), які належать Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн;

- зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" списати 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", які належать Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн з депозитного рахунку Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) № 300517-CY20003532 і зарахувати їх на особовий рахунок позивача № НОМЕР_1 в депозитарній установі Акціонерне товариство "Піреус банк МКБ".

2. Позов мотивований незаконністю примусового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", а також порушенням встановленої законом процедури такого продажу.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/8714/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/8714/18 присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760,00 грн.

5. Постановою від 19.02.2019 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/8714/18.

6. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/8714/18 присуджено до стягнення на користь Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) з Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" 10 169,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи.

7. Постановою від 16.02.2021 Верховний Суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/8714/18. Справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

8. За наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/8714/18 позовні вимоги задоволено повністю. Заяву Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про відшкодування судових витрат задоволено частково.

9. Постановою від 07.02.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/8714/18.

10. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- відповідно до структури власності Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на дату набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 № 1983-VIII (далі - Закон № 1983-VIII) у цьому товаристві був власник домінуючого контрольного пакета акцій - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій товариства. Зокрема, Компанії METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.) (відповідач-2), яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (відповідач-1), належало 74,6643% акцій товариства. Одночасно Компанія METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.) є єдиним учасником ТОВ "Метінвест Холдинг", частка акцій якого в товаристві становила 0,0000003%, а також власником Компанії "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.), якій належав пакет акцій товариства у розмірі 21,55945%. Враховуючи зазначені обставини, на відповідача-2 не розповсюджувався обов`язок, визначений у статті 65 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо повідомлення товариства щодо набуття домінуючого контрольного пакету акцій;

- водночас, 10.10.2017 власник домінуючого пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") придбав у Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" 21 869 405 шт. простих іменних бездокументарних акцій, що підтверджується договором № 1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, в результаті чого частка відповідача-2 збільшилася із 74,6643% до 75,18456%, чим було досягнуто значного контрольного пакету акцій;

- в той же час в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалось дотримання особою, яка внаслідок придбання акцій товариства стала власником домінуючого контрольного пакета акцій (відповідач-2), процедури визначеної частиною 1 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій, чим порушено вимоги пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 1983-VIII;

- Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", будучи обізнаним про укладення договору купівлі-продажу 06.10.2017, оскільки останній є стороною даного правочину, лише 15.01.2018 розмістив в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії (stockmarket.gov.ua) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи прінт-скріном зі сторінки smida.gov.ua та перевірено судом із веб-сторінки https://smida.gov.ua/db/prof/00191158. При цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття;

- неповідомлення відповідачем-2 інформації про укладання 06.10.2017 договору № 1/2017 купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відповідно до частини 1 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" позбавило позивача права скористатися положеннями статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства". Обставини дотримання чи недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права міноритарних акціонерів вимагати обов`язкового придбання належних їм акцій (з визначенням ціни такого придбання згідно з вимогами відповідних законодавчих норм) до проведення процедури примусового викупу акцій є суттєвими для з`ясування збалансованості інтересів усіх акціонерів відповідного товариства, зокрема, враховуючи порядок визначення ціни обов`язкового придбання акцій, певною мірою відмінний від ціни обов`язкового продажу, передбаченої пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1983-VIII. Таким чином, порушення порядку розкриття особливої інформації по операції 10.10.2017 має прямий вплив на процедуру примусового викупу акцій, яка відбулася у березні-квітні 2018 року;

- 02.03.2018 Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) від власного імені, вказуючи на те, що вона є афілійованою особою юридичних осіб, які станом на дату набрання чинності Законом № 1983-VIII вже були власниками домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", подала повідомлення № 06 про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов`язкового продажу усіма акціонерами акцій вказаного товариства в порядку пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1983-VIII. Також у вказаному повідомленні зазначено, що афілійованими особами, а саме: Компанією METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.), Компанією "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" та Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) укладено відповідний договір, згідно з яким остання виступає суб`єктом реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1983-VIII. До вказаного повідомлення було долучено структуру власності Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018, із якої не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) була власником акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" прямо чи опосередковано;

- 27.02.2018 Компанією METINVEST B.V. (сторона 1), Компанією Metinvest International S.A. (сторона 2), ТОВ "Метінвест Холдінг" (сторона 3) та Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (сторона 4) укладено договір, на підставі якого остання (сторона-4) здійснювала обов`язковий викуп акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Вказаним договором визначено Компанію BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" шляхом надсилання до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII. Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) вчиняє дії, зазначені у пункті 1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов`язків;

- ціна обов`язкового продажу акцій була визначена Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" рішенням наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн на підставі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" (оцінювач Чепенко О.А.) від 05.03.2018. При складанні звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" від 05.03.2018 про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 02.03.2018 була прийнята концепція ринкової вартості, але застосовано виключно порівняльний підхід і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торгівельно-інформаційних системах, ринкова вартість акцій визначена у складі пакетів 3,256% від статутного фонду (тобто у міноритарному пакеті), що є необґрунтованим і призвело до істотного заниження отриманого результату - 0,564 грн за 1 (одну) акцію;

- 10.05.2018 складено рецензію Фонду державного майна України на звіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" за якою його класифіковано за ознакою, передбаченою абзацом 4 пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недопіків. Наказом Фонду державного майна України від 19.09.2018 за № 1212 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 944/1.5 від 04.12.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт", в тому числі за порушення в процесі оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" в процедурі сквіз-ауту. Таким чином, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною. Наглядова рада може брати до уваги вартість цінних паперів, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства";

- суд вважає за можливе визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розділі 3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19. Така визначена судом вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Вказаний розрахунок вартості 1 акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" є таким, що узгоджується із результатом, отриманим внаслідок проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз Альтернатива" судово-економічної експертизи, згідно із висновком експертів № 128/18 від 21.11.2018. У вказаному висновку розрахунок однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" було здійснено саме за методом "чистих активів" у складі пакету акцій 100%, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, виходячи із фінансової звітності товариства за 2017 рік. Вказаний висновок складено судовими експертами Морозовою О. С. та Максименко Т. О., які є атестованими судовими експертами; у ньому зазначено про обізнаність експертів із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку, а також вказано про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду;

- позивач має право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802 грн (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) товариства, та вартістю акцій, яка розрахована суб`єктом оціночної діяльності порівняльним методом у складі пакету загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (капіталу) товариства та за якою відбувся викуп в процедурі "сквіз-ауту";

- після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY "METINVEST B.V." всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою вих. № 02 від 19.03.2018 а саме, 26.12.2018 - 126120000 акцій (виписка вих. № 1/4 АТ "ПУМБ" від 06.12.2021 про операції з цінними паперами за період з 01.03.2018 по 26.09.2019 додана до матеріалів справи листом AT ПУМБ № 38-5298 від 07.12.2021), а 16.08.2021 решту 10761837 акцій (виписка про операції з цінними паперами за період з 26.09.2019 по 29.11.2021 додана до матеріалів справи листом AT ПУМБ № 38-5298 від 07.12.2021). Перепродаж вчинили і інші акціонери - афілійовані особи: Metinvest International S.A. (Метінвест Інтернешнл С.А.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" на користь Компанії PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В."), яка стала одноосібним власником 100% пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; кінцевий бенефіціарний власник не змінився - ОСОБА_1 ;

- Компанія PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. станом на момент набрання чинності Закону № 1983-VIII та на час проведення процедур сквіз-аут Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (березень-квітень) була власником домінуючого контрольного пакета акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Інші акціонери - Metinvest International S.A. (Метінвест Інтернешнл С.А.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" та заявник публічної вимоги - Компанія BARLENCO Ltd - дочірні компанії перебувають під контролем компанії METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.). Кінцевий бенефіціарний власник - контролер Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - ОСОБА_1 - 74,24 % непрямий вирішальний вилив;

- в даному випадку позивачу завдано збитків взаємопов`язаними сукупними діями відповідачів з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною. А тому, відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. З урахуванням наведеного, а також того, що предметом позову є стягнення грошових коштів саме як компенсації справедливої вартості примусово викуплених акцій, суд вважає, що відповідачі як набувачі акцій за ціною, яка за висновком суду не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок позивача як власника акцій, у якого вони були примусово викуплені в процедурі сквіз-аут, зберігають у себе кошти, які на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язані повернути позивачу як компенсацію справедливої вартості акцій. Такий висновок суду узгоджується з вищенаведеною правовою позицією Верховного Суду у справі № 905/671/19. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України);

- таким чином, належними відповідачами за вимогою про стягнення компенсації вартості 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", примусово викуплених у позивача, в сумі 2 961 656,28 грн є Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ Б.В."), Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" та кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 . Право обирати до кого із боржників звернутись окремо або одночасно з вимогою про стягнення компенсації вартості примусово проданих акцій, належить позивачу;

- спір у справі № 910/8714/18 за участю іноземних юридичний осіб компаній BARLENCO LTD та PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. підсудний господарським судам України і має вирішуватись за правом України;

- спір з правочину обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут у справі № 910/8714/18 є спором з правочину щодо акцій, який належить до юрисдикції господарського суду в силу прямої вказівки процесуального закону (пункт 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів. Доводи інших учасників справи

11. У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В."), Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД); в цій частині справу № 910/8714/18 направити на новий розгляд;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/8714/18 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до ОСОБА_1 ; в цій частині прийняти нову ухвалу про закриття провадження.

12. Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:

- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки щодо застосування статей 541, 543, 1190, 1212 Цивільного кодексу України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10403/18, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, від 09.08.2023 у справі № 161/10117/21, що у межах кондикційних правовідносин не передбачено випадків виникнення солідарного зобов`язання. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" зазначило, що суди не звернули увагу на наведені правові висновки та помилково застосували до спірних правовідносин зі збереження майна без достатніх правових підстав (кондикційних) положення статті 1190 Цивільного кодексу України, яка врегульовує солідарну відповідальність за завдання шкоди. Крім того, скаржник зауважив, що суди не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 щодо застосування норми частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України щодо неможливості існування солідарного обов`язку в кондикційних правовідносинах, а тому дійшли помилкового висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту. Також, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" наголосило, що суди не звернули увагу на правові висновки Верховного Суду щодо належності відповідача, викладені у постановах від 12.10.2021 у справі № 910/8823/19, від 16.02.2022 у справі № 922/1308/21;

- скаржник просить уточнити висновки щодо застосування частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України, абзацу 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" стосовно доктрини "підняття корпоративної завіси", викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/11415/16, від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20, від 04.08.2021 у справі № 910/10900/19, від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20, від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 та у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, яку врахував Північний апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови від 07.02.2024, шляхом обмеження застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до випадків стягнення (відшкодування збитків) та шляхом обмеження належних відповідачів у справах про стягнення компенсації виключно до заявника публічної безвідкличної вимоги;

- суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, щодо застосування пункту 38 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та не дослідили, що висновок експертизи та звіт про оцінку виконані без застосування трьох методів оцінки, у зв`язку із чим суди належним чином не дослідили обставини справи;

- суди не зазначили на підставі яких саме доказів встановлено факт використання Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) у якості "технічної юридичної особи" і чим саме це підтверджується; суди не дослідили який саме вплив (прямий чи непрямий) здійснює кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1 на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", у зв`язку з чим не визначили чи дійсно ОСОБА_1 зберіг без достатніх правових підстав кошти, а отже чи є він належним відповідачем у справі і чи має він обов`язок відшкодувати кошти у 100% розмірі (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України стосовно не підсудності/підсудності господарським судам/загальним судам спорів між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником заявника вимоги, мажоритарного акціонера, емітента, щодо обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України та пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо неможливості стягнення збережених внаслідок обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій коштів без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неможливості кінцевого бенефіціарного власника відповідати за зобов`язання з обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій та щодо неможливості розгляду будь-якими судами спорів міноритарного акціонера до фізичної особи кінцевого бенефіціарного власника щодо стягнення компенсації за примусово продані акції;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника належним відповідачем у спорі щодо стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду вимог до ОСОБА_1 в порядку господарського судочинства, оскільки не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10403/18, від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09, від 09.02.2021 у справі № 5011-43/4949-2012, від 22.09.2021 у справі № 907/670/18, від 12.10.2021 у справі № 910/8823/19, від 16.02.2022 у справі № 922/1308/21;

- суди не звернули увагу на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 щодо уточнення застосування статей 8 та 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства";

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності підстав для закриття провадження в частині вимог про стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів, заявлених колишніми акціонерами до кінцевого бенефіціарного власника, з підстав підсудності спору загальним судам в порядку цивільного судочинства;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України стосовно відсутності корпоративних відносин між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

13. В ухвалі від 08.10.2024 колегія суддів, передаючи справу № 910/8714/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі також - Корпоративна палата) зазначила про необхідність відступу шляхом уточнення від висновків щодо застосування положень статті 16, 1166, 1190, 1212-1214 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 47 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та у наступних постановах Верховного Суду, викладених, які прийнятті з урахуванням цієї постанови, про те, що:

- "належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків";

- "колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК";

- "міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента";

- "компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси"";

- "чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб`єктний склад)".

14. Відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

15. Не можу погодитися із ухваленим колегією суддів рішенням про передачу справи № 910/8714/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд, виходячи з таких міркувань.

16. Відповідно до положень частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

17. Згідно з частиною першою статті 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

18. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

19. Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

20. Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

21. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

22. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

23. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

24. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

25. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.

26. Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

27. Так, у справі, що переглядається, наявний особливий зв`язок між відповідачами, які є пов`язаними особами, що входять до групи компаній, які знаходяться під домінуючим контролем фізичної особи.

28. У постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 наведено ряд спеціальних правових висновків, які стосуються вузького кола правовідносин при оскарженні ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту, релевантних до справи, що переглядається.

29. Слід зазначити, що правові висновки Корпоративної палати, які викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 неодноразово були підтримані Верховним Судом, який також не вбачав підстав для відступу від них, зокрема у постановах від 03.06.2024 у справі № 917/542/22, від 29.08.2024 у справі № 905/830/21, від 11.01.2024 у справі № 904/1147/23. Також, висновки з наведеної постанови Корпоративної палати від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 наразі застосовуються судами першої і апеляційної інстанцій у невизначеній кількості подібних справ.

30. На мою думку, у контексті положень пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в ухвалі від 08.10.2024 у цій справі не наведено вагомих і достатніх аргументів, які би дійсно свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, зокрема не наведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту), не наведено також і фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правової позиції, вміщеної в такій постанові.

31. Вважаю, що з часу ухвалення постанови від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 суспільний контекст не змінився, а такі вади правозастосування, які би зумовлювали потребу відступити від сформульованого у цій постанові висновку, - відсутні.

32. Крім того, не вбачається наявності глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці щодо врахування правових висновків, викладених Корпоративною палатою у справі № 905/671/19.

33. Європейський суд з прав людини пов`язує дотримання принципу правової визначеності із забезпеченням єдності судової практики. Однак суд не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

34. На моє переконання, передаючи справу № 910/18714/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з мотивів необхідності відступлення від висновків, викладених в раніше ухваленій цією палатою постанові, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вказала на неоднозначність чи суперечливість таких висновків, їх непослідовність чи неможливість застосування.

35. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

36. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

37. З урахуванням викладеного, на мою думку у Суду були відсутні підстави для передачі цієї справи на відступ від висновків палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, а відтак вважаю, що колегія суддів, в силу приписів ГПК України, мала розглянути касаційну скаргу по суті спору в межах її доводів та вимог, а також відповідних заперечень, викладених у відзиві, перевірити повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та надати відповідну оцінку здійсненому судами попередніх інстанцій правозастосуванню, а не передавати справу на розгляд Корпоративної палати.

Суддя О. А. Кролевець