Постанова

від 08.10.2024 по справі 908/3489/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/3489/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 16.05.2024

у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючого), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

у справі № 908/3489/21

за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Приватного підприємтсва "БРАТ"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 908/3489/21 про банкрутство ПП "БРАТ".

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.04.2022 № 908/3489/21 Приватне підприємство "БРАТ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

3. 12.04.2023 до суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 82 627 375, 51 грн та 5 368, 00 грн судового збору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у цій справі, заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення.

5. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 26.04.2023 у справі № 908/3489/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 49 093 965, 44 грн - зобов`язання; у сумі 9 984 440, 46 грн - пеня. Решту вимог відхилено.

Рух касаційної скарги

7. 12.06.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/3489/21, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/3489/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.06.2024 № 23572/6/08-01-13-3-04 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/3489/21, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції), залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення вимог касаційної скарги, а саме: чітко зазначити номер справи та дати судових рішень, які оскаржуються. Ухвала про залишення касаційної скарги без руху мотивована тим, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у вищевказаній касаційній скарзі зазначено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області про грошові вимоги до боржника Приватного підприємства "БРАТ" у розмірі 82 627 375,51 грн (з яких 49 093 965,40 грн - зобов`язання; 23 548 969,60 грн - штрафні санкції та 9 984 440,46 грн - пеня) - залишено без задоволення.

10. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги в якій скаржником зазначено, що останній направив до Центрального апеляційного господарського суду заяву про виправлення описок допущених в ухвалах Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023; 26.06.2023; 11.09.2023; 09.11.2023; 19.02.2024; 02.04.2024 та у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/3489/21 з проханням замість ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.04.2023 у справі № 908/3489/21 зазначити вірно ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 908/3489/21. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 908/3489/21, зокрема, виправлено описки, допущені у вступній та резолютивній частині, а також по тексту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 908/3489/21, в частині, яка стосується дати оскаржуваного судового рішення та вважати за вірну дату ухвали Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3489/21 - 17.05.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 908/3489/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції); призначено розгляд касаційної скарги на 08.10.2024 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись із вказаною постановою в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області подало касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн і ухвалити нове рішення у відповідній частині про визнання вказаних кредиторських вимог та їх включення до реєстру вимог кредиторів.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, у зв`язку із чим судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п.п.14.1.139, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14, п.31.1 ст.31, ст.33, п.37.2 ст.37. ст.58 Податкового кодексу України.

13.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що несплата грошових зобов`язань в граничні терміни, які були визначені контролюючим органом, є діянням, яке передбачає нарахування штрафних санкцій, датою виникнення яких є дата граничного терміну сплати зобов`язання платника податків.

13.3 Судом апеляційної інстанції не враховано, що штрафні санкції застосовані за наслідками податкової перевірки у розмірі 23 548 969,60 грн є конкурсними вимогами які виникли до відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

18.1 Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за період діяльності з 01.01.2017 по 30.12.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2011 по 30.12.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, за результатами якої складено акт № 13/08-01-07-01-31964689 від 06.01.2023.

18.2 За підсумками перевірки кредитором винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на додану вартість:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1504/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 22 556 425, 50 грн, з яких: 15 037 617, 00 грн - основне зобов`язання, 7 518 808, 50 грн штрафні санкції;

2/ податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 8 160, 00 грн штрафних санкцій;

3/ податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 1506/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 7 501 793, 75 грн штрафних санкцій;

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 2 109 668, 72 грн.

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1503/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 42 568 019, 00 грн, з яких: 34 054 415, 00 грн - основне зобов`язання, 8 513 604, 00 грн штрафні санкції;

2/ податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 1508/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 5 100, 00 грн штрафних санкцій.

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 873 889, 20 грн.

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Д) №1418/13-01-24-10/31964689 від 26.01.2023 на суму 3 299, 34 грн, з яких: 1 933, 44 грн - основне зобов`язання, 483, 36 грн штрафні санкції, 882, 54 грн пеня.

- адміністративні штрафи та інші санкції:

1/ податкове повідомлення рішення (форми ПС) №1509/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 020, 00 грн штрафні санкції.

19. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у цій справі, заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення.

20. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізькій області від 26.04.2023 у справі № 908/3489/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного підприємства "БРАТ" у сумі 49 093 965, 44 грн - зобов`язання; у сумі 9 984 440, 46 грн - пеня. Решту вимог відхилено.

21. ГУ ДПС у Запорізькій області вказану постанову суду апеляційної інстанції оскаржено в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції).

22. Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції), суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, із наступного.

22.1 Що стосується заявлених до визнання кредитором штрафних санкцій: за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 7 518 808, 50 грн, у сумі 7 501 793, 75 грн та 8 160, 00 грн, то як вбачається з матеріалів справи вони застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 1504/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

22.2 З цих же підстав не підлягають визнанню заявлені до визнання кредитором штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8 513 604, 00 грн та у сумі 5 100, 00 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 483, 36 грн, а також адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020, 00 грн.

22.3 Відповідно до частин першої, третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

22.4 Отже, позивачем застосовані до боржника штрафні санкції на суму 23 548 969, 60 грн під час дії мораторію, що суперечить положенням частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства та є підставою для відхилення грошових вимог кредитора в цій частині.

23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

24. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

25. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

26. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

27. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

28. Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

29. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме: грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

30. У цій же статті Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункті 14.1.175 пункту 14.1), а штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

31. Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70) положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

32. Необхідно зазначити, що у Податковим кодексом України визначені, зокрема, види порушень податкового чи іншого законодавства, за які контролюючі органи мають право накласти штрафні санкції (штрафи), їх розмір та порядок їх накладення (зокрема, у статтях 119, 123, 120 Податкового кодексу України тощо).

33. Верховний Суд у постановах від 05.09.2024 у справі № 908/1688/21, від 27.08.2024 у справі № 908/88/22, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 зазначив, що якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

34. Із встановлених у справі обставин вбачається, що працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за період діяльності з 01.01.2017 по 30.12.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2011 по 30.12.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, тобто охоплювала як період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, так і період після відкриття такого провадження.

35. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що застосовані до боржника штрафні санкції у 2023 не підлягають визнанню, оскільки вони застосовані шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 1504/13-01-07-04 від 27.01.2023; (форми ПС) № 1510/13-01-07-04 від 27.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство (20.12.2021) та визнання боржника банкрутом (19.04.2022).

36. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

37. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20, від 09.02.2022 у справі № 17/169-07.

38. Отже, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

39. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не дослідив зміст наданих податковим органом акту перевірки та податкових повідомлень-рішень на предмет встановлення моменту виникнення основного податкового зобов`язання і моменту його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, і відповідно періоду, за який податковим органом здійснено нарахування таких штрафних санкцій. А тому дійшов передчасного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ПП "БРАТ" щодо штрафних санкцій на загальну суму 23 548 969,60 грн без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав та моменту виникнення цих грошових вимог.

40. Тобто, суд апеляційної інстанції надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні грошових вимог кредитора, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника.

41. За таких обставин, не з`ясувавши фактичні обставини стосовно встановлення підстав та моменту виникнення грошових вимог податкового органу до боржника щодо сплати штрафних санкцій за порушення останнім вимог податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 23 548 969,60 грн.

42. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

43. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

44. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

45. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі

№ 908/3489/21, таким вимогам закону не відповідає.

46. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

47. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21, не були дотримані.

48. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

49. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн і ухвалити нове рішення у відповідній частині про визнання вказаних кредиторських вимог та їх включення до реєстру вимог кредиторів. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин справи, а в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України дослідження та встановлення фактичних обставин справи виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про направлення справи в оскаржуваній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

50. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

51. Згідно частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

52. З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21, та направлення справи у скасованій частині на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

53. При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника в частині штрафних санкцій і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

54. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 підлягає скасуванню, а справа у скасованій частині направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі

№ 908/3489/21 задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 23 548 969,60 грн (штрафні санкції) у справі № 908/3489/21 скасувати.

3. Справу № 908/3489/21 у скасованій частині направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк