Постанова

від 09.10.2024 по справі 389/1535/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 389/1535/21

провадження № 61-16932св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Суботцівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року у складі судді Берднікової Г. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Мурашка С. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов мотивований тим, що 21 жовтня 2020 року Верховним Судом рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Богданівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасовано. Справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 30 березня 2021 року, позовна заява була залишена без розгляду з причини повторної неявки в судове засідання позивача. Ухвала суду позивачем не оскаржувалась.

На підставі договору дарування від 26 жовтня 2006 року № 1222, укладеного між нею та її батьком ОСОБА_3 , вона є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності на вказаний будинок зареєстровано у Знам`янському районному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» від 14 лютого 2007 року. Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, він розташований на земельній ділянці, площею 3000 кв. м, з них під будівлями 114,2 кв. м під двором 780,3 кв. м під городом 2075,5 кв. м. Такою земельною ділянкою користувався її батько.

Вона користувалась цією земельною ділянкою на підставі рішення № 126 десятої сесії Богданівської сільської ради п`ятого скликання Знам`янського району Кіровоградської області від 27 лютого 2007 року «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам». Як вирішено цією сесією, їй передано у власність безоплатно 0,24 га земельної ділянки в АДРЕСА_1 , з наступною видачею державних актів на право власності на землю та дозволено замовити виготовлення технічної документації, яка була виготовлена в 2015 році.

23 жовтня 2009 року за № 552 тридцять четверта сесія Богданівської селищної ради п`ятого скликання Знам`янського району Кіровоградської області прийняла рішення «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ».

Така технічна документація з землеустрою була виготовлена на її замовлення в 2015 році фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , де була визначена схема земельної ділянки площею 0,25 га.

12 грудня 2016 року вона звернулась з листом до Богданівської сільської ради щодо погодження технічної документації. Листом сільської ради від 29 грудня 2016 року за № 729-02/16 її повідомлено, що це питання розглянуто на засіданні земельної комісії з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів Богданівської сільської ради та 28 грудня 2016 року постійна комісія Богданівської сільської ради з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів відмовила їй в погодженні схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків з таких підстав: частина земельної ділянки, яку позивач просила зареєструвати, вже зареєстрована за ОСОБА_5 з кадастровим номером 3522280400:51:000:0700, що унеможливлює реєстрацію іншої земельної ділянки на цьому ж місці; нормами чинного законодавства (частинами 6, 7, 9 статті 118 ЗК України) передбачається відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства виключно через проект землеустрою, а не через технічну документацію; неможливо погодити надані нею схеми земельної ділянки та акти прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів.

Вказувала, що одразу після отримання відмови в зв`язку з передачею земельної ділянки ОСОБА_5 , вона звернулась з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення від 27 січня 2017 року Богданівської сільської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_6 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року (справа № 2/389/900/17, провадження № 389/2398/17). Суд задовольнив її позовні вимоги в повному обсязі, так як встановив, що земельна ділянка розміром 0,30 га з 26 жовтня 2006 року перебуває в її фактичному користуванні, та на 0,25 га виготовлено технічну документацію і лише на 0,05 га проект землеустрою не виготовлявся. В той же час в користуванні ОСОБА_7 перебувала земельна ділянка розміром 222,2 кв. м, а технічна документація виготовлена на 0,25 га, тобто розмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 збільшився за рахунок зменшення розміру її земельної ділянки. Суд також вказав, що тверді межі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відсутні і ніколи не встановлювались, тому вони не є суміжними землевласниками.

Безпідставно відмовивши їй в затвердженні технічної документації на земельну ділянку 07 вересня 2017 року згідно з рішенням № 396 Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, частина її земельної ділянки була передана відповідачу ОСОБА_8 та була зареєстрована під кадастровим номером 3522280400:000:0723, індексний номер 37616428 від 18 жовтня 2017 року.

Таким чином Богданівська сільська рада 17 листопада 2017 року при передачі у власність частини її присадибної ділянки, достовірно знала про її право на приватизацію саме цієї земельної ділянки, на яку у неї був дозвіл на виготовлення технічної документації.

На цей час вона позбавлена земельної ділянки як для обслуговування домоволодіння, так і для ведення присадибного господарства. Збільшення розміру земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 за рахунок зменшення її присадибної ділянки порушує її право на приватизацію земельної ділянки.

Отримавши 27 лютого 2007 року та 23 жовтня 2009 року дозволи Богданівської сільської ради на виготовлення технічної документації з землеустрою вона правомірно очікувала на затвердження технічної документації.

Позивач просила:

визнати незаконним та скасувати рішення Богданівської сільської ради № 396 від 07 вересня 2017 року про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та реєстрацію в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно під кадастровим номером 3522280400:000:0723, ідентифікаційний номер 37616428 від 18 жовтня 2017 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області - Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Суботцівську сільраду).

Рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Суботцівської сільради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмовлено.

Сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду залишено по фактично понесеному.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,30 га рішенням № 552 від 23 жовтня 2009 року Богданівською сільською радою. Технічний паспорт БТІ на житловий будинок, власником якого є ОСОБА_2 та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), суду не надано. Відповідачу ОСОБА_2 при приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку було збільшено площу землі за рахунок частини земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні позивача, отже права позивача порушені. Разом з цим враховуючи те, що після приватизації ОСОБА_9 (суміжним землекористувачем) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , змінились обставини, а саме припинено право користування ОСОБА_1 найближче розташованою до її домоволодіння частиною земельної ділянки, і таким чином решта земельної ділянки, не буде відповідати її цільовому призначенню - для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також, що ОСОБА_2 оформив право власності на земельну ділянку за встановленою законом процедурою, суд вважав, що відсутні підстави для скасування рішення Богданівської сільської ради № 396 від 07 вересня 2017 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у позові та вказав, що:

ОСОБА_2 першим подав належно оформлену заяву про затвердження проекту землеустрою, тому він першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність. На підставі проекту землеустрою, зробленого на замовлення ОСОБА_2 , була сформована спірна земельна ділянка, і законних перешкод для відмови у затвердженні проекту землеустрою у Богданівської сільської ради не було. З огляду на викладене, апеляційний суд вважав, що приймаючи рішення № 396 від 07 вересня 2017 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 і затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Богданівська сільська рада діяла в межах, наданих їй повноважень, і реєстрація 18 жовтня 2017 року права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522280400:51:000:0723 за ОСОБА_2 індексний номер: 37616428 здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстав для скасування цього рішення немає. Вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі вказаного рішення сільської ради задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від першої вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подавала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд першої інстанції погодившись з доводами Верховного Суду, викладеними у постанові від 01 серпня 2023 року (справа 389/1437/18) та зробивши правильний висновок про те, що відповідачу ОСОБА_2 при приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку було збільшено площу землі за рахунок частини земельної ділянки, яка перебувала у постійному користування позивача, безпідставно відмовив у задоволенні позову через зміну обставин (приватизації ОСОБА_9 (суміжним землекористувачем) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), які свідчать, що позивач не зможе користуватись земельною ділянкою ОСОБА_2 , так як це не буде відповідати цільовому призначенню - для обслуговування будинку;

висновок апеляційного суду про те, що технічну документацію на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 затверджено 07 вересня 2017 року, так як він першим подав належно оформлену заяву про затвердження проекту землеустрою, суперечить протоколу № 4 від 28 грудня 2016 року засідання комісії з землекористування. Апеляційний суд під час перегляду рішення суду першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем виготовлена технічна документація з землеустрою ще в 2015 році та сільрада з надуманих підстав відмовила у винесенні рішення про відведення земельної ділянки на сесію ради.

Позиція інших учасників справи

У грудні 2023 року Суботцівська сільрада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що надаючи дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,24 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства і для гаражного будівництва, Богданівська сільська рада не вчиняла жодних дій, які б свідчили про необґрунтоване зволікання з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою, зволікання з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставної відмови у його затвердженні, а тому дії Богданівської сільської ради є добросовісними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строкна касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.

У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 389/1535/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 05 грудня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 2-13112/10, від 10 липня 2019 року у справі № 648/2988/16, від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/57877/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 171/1584/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до договору дарування від 26 жовтня 2006 року № 1222 ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності на вказаний будинок зареєстровано у Знам`янському районному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» 14 лютого 2007 року.

За відомостями, відображеними в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , за житловим будинком значиться земельна ділянка площею 3000 кв. м, з них під будівлями 144,2 кв. м, під двором 780,3 кв. м, під городом 2075,5 кв. м.

Рішенням десятої сесії п`ятого скликання Богданівської сільської ради від 27 лютого 2007 року № 126 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам», ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розміром 0,24 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Богданівської сільської ради від 23 жовтня 2009 року № 552 на підставі заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, останній надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки загальною площею 0,30 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, 0,05 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в землях запасу АДРЕСА_1 . У пункті 2 цього рішення вказано, що якщо при встановлені меж земельної ділянки в натурі будуть виявлені розбіжності в даних про розмір земельної ділянки з фактичними її розмірами, то остаточний розмір такої земельної ділянки буде затверджено сесією сільської ради додатково.

На підставі договору на виконання робіт від 09 грудня 2015 року № 277/1, фізичною особою-підприємцем, сертифікованим інженером - землевпорядником, ОСОБА_4 розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 загальною площею 0,2500 га, з них: 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

19 грудня 2016 року позивач звернулася до сільської ради із заявою щодо вирішення питання про погодження схеми земельної ділянки та акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів звернулася.

На засіданні постійної комісії Богданівської сільської ради з питань землекористування, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів від 28 грудня 2016 року прийнято рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у погодженні схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків на зберігання. Підставами для відмови вказано: «по-перше, частина земельної ділянки, яку намагається зареєструвати ОСОБА_1 , вже зареєстрована за ОСОБА_5 з кадастровим номером 3522280400:51:000:0700, що унеможливлює реєстрацію іншої земельної ділянки на цьому ж місці; по-друге нормами чинного законодавства (частини 6, 7, 9 статті 118 ЗК України) передбачається відведення земельних ділянок для ведення ОСГ виключно через проект землеустрою, а не через технічну документацію; по - третє, у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 09 грудня 2016 року виконавцем робіт зазначено, що межові знаки не встановлювалися у зв`язку з тим, що поворотні точки земельної ділянки збігаються з існуючим парканом, однак фактично, межі земельної ділянки парканом не закріплені, що у свою чергу є порушенням статті 55 Закону України «Про землеустрій» та пункту 2.8 Інструкції «Про порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками». Керуючись статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» комісія встановила, що Богданівська сільська рада не має правових підстав погодити надані ОСОБА_1 схеми земельної ділянки та акт прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів та вважає за необхідне рекомендувати сільській раді на черговому пленарному засіданні прийняти наступне рішення: відмовити ОСОБА_1 у погоджені схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів.

Відповідно до листа виконавчого комітету Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20 лютого 2017 року № 94-02/16, листа Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 01 березня 2017 року та квитанцій за користування земельною ділянкою площею 3000 кв. м ОСОБА_1 регулярно сплачувала земельний податок, який станом на 01 березня 2017 року сплачений у повному обсязі.

27 січня 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення за № 271 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 », яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га у тому числі: 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 3522280400:51:000:0700, з адресою: АДРЕСА_1 та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_5 .

При цьому, вказане рішення Богданівської сільської ради № 271 від 27 січня 2017 року «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 » було скасовано рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області Ткаченко М. М. про визнання незаконним та скасування рішення від 27 січня 2017 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року (справа № 389/2398/17). Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Цим рішенням встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 з 26 жовтня 2006 року перебувала земельна ділянка розміром 0,30 га. Збільшення земельної ділянки переданої ОСОБА_10 у власність відбулося за рахунок частини земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні позивача.

07 вересня 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення № 396 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 », яким затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2381 га, у тому числі: 0,2381 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0723, за адресою: АДРЕСА_2 , та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 0,2381 га, у тому числі: 0,2381 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0723, за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522280400:51:000:0723, загальною площею 0,2381 га, адреса: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 18 жовтня 2017 року. Номер запису про право власності: 22869789. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37616428. Ці ж відомості про власника земельної ділянки площею 0,2381 га кадастровий номер 3522280400:51:000:0723 міститься і у Державному земельному кадастрі.

На підставі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 липня 2019 року (справа № 389/1524/18), яке постановою Верховного Суду від 26 березня 2020 року залишено без змін, судом з`ясовано, що 17 листопада 2017 року Богданівською сільською радою прийнято рішення № 442 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_11 , затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2333 га, у тому числі: 0,2333 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_2 , та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 0,2333 га, у тому числі: 0,2333 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за рахунок земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач подала до суду позовну заяву до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_11 та державного реєстратора Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Свириденка Андрія Михайловича, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення Богданівської сільської ради Знам`янського району № 442 від 17 листопада 2017 року, оскільки вважала, що вказаним рішенням сільради порушено її право користування земельною ділянкою, яка закріплена за нею як власником житлового будинку, тобто ОСОБА_11 як і інші її сусіди ОСОБА_2 та ОСОБА_11 приватизували земельні ділянки під своїми житловими будинками, збільшивши площу землі під будинками за рахунок її земельної ділянки. В задоволенні вказаної позовної заяви ОСОБА_1 судом відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено незаконність набуття ОСОБА_11 права власності на спірну земельну ділянку та відсутність у позивача права власності чи користування земельною ділянкою, на яку нібито відбулось накладення земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу. Отримання особою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки формує у особи легітимні очікування щодо набуття у власність цієї земельної ділянки, однак не означає автоматичного прийняття позитивного рішення про її передання у власність чи у користування.

Відповідно до графічних матеріалів, відображених в технічній документації накладення земельної ділянки кадастровий номер 3522280400:51:000:0700, адреса АДРЕСА_2 , яка перебувала у власності ОСОБА_10 , земельної ділянки кадастровий номер 3522280400:51:000:0723, адреса АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_2 , та земельної ділянки 3522280400:51:000:0207, за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_11 , на частину земельної ділянки, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 та на яку останньою виготовлено технічну документацію. Графічно спірна земельна ділянка розташована впоперек (по ширині) земельних ділянок домоволодінь ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та частини земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_1 .

Тобто, сусідами ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 при приватизації земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, було збільшено площу землі за рахунок частини земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача. При цьому, найближче розташована (прилегла) до домоволодіння позивача, що по АДРЕСА_1 , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3522280400:51:000:0207, належить ОСОБА_11 . Позивач оспорювала в судовому порядку набуття ОСОБА_11 у власність земельної ділянки, з тих же підстав, що і набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та її позов залишено без задоволення. А позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 з тим самим предметом спору задоволено.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) вказано, що:

«обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції порушують права ОСОБА_1 на захист його законного інтересу щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку, яке залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Судам при вирішенні аналогічних спорів слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

[…] «розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 525/869/21 (провадження № 61-2838св24) зазначено, що: «рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього немає законних перешкод».

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності») (рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

У справі, що переглядається:

рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року у справі № 389/2398/17 за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , державного реєстратора центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області Ткаченко М. М. про визнання незаконним та скасування рішення від 27 січня 2017 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_5 » від 27 січня 2017 року № 271. Скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області Ткаченко М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33877317 від 15 лютого 2017 року;

у рішенні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року у справі № 389/2398/17 вказано, що:

«у фактичному користуванні ОСОБА_1 з 26 жовтня 2006 року перебуває земельна ділянка розміром 0,30 га. З них, щодо 0,25 га виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовляється щодо земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, тобто присадибна ділянка. Щодо земельної ділянки розміром 0,05 га ОСОБА_1 мала б виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який виготовляється щодо земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, але вказаний проект нею не виготовлявся. Тому, 28 грудня 2016 року їй відмовлено в погодженні схеми земельної ділянки та акту прийомки межових знаків на зберігання без підпису суміжних землекористувачів, оскільки на той час чинне законодавство вже вимагало виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Будучи землекористувачем земельної ділянки розміром 0,30 га, ОСОБА_1 своєчасно сплачувала земельний податок, не порушувала прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Як зазначив представник відповідача в своєму запереченні, технічний паспорт БТІ дійсно не відноситься до документації із землеустрою, але він підтверджує, що ОСОБА_1 фактично використовувала земельну ділянку розміром 0,30 га.

Водночас, технічний паспорт БТІ на будинок, власником якого є ОСОБА_5 , свідчить про те, що в його користуванні перебувала земельна ділянка розміром 222,2 кв. м. При цьому, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовляється щодо земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виготовлено на земельну ділянку розміром 0,25 га. Цю земельну ділянку (присадибну ділянку) розміром 0,25 га оскаржуваним рішенням сільської ради 27 січня 2017 року передано у власність ОСОБА_5 .

Також під час розгляду справи встановлено, що тверді межі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відсутні та ніколи не встановлювалися. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не є суміжними землекористувачами чи землевласниками, проте, не зважаючи на це, розмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 збільшився за рахунок зменшення розміру земельної ділянки, що перебуває у фактичному використанні ОСОБА_1 . Дані обставини сторонами в судовому засіданні не оспорювалися.

Доводи сільської ради щодо самовільного захоплення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не підтверджені та навпаки спростовуються рішенням самої сільської ради від 23 жовтня 2009 року № 552 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ».

Таким чином, ні зміни в законодавстві щодо виду документації із землеустрою, ні допущені помилки чи неточності при складенні вказаної документації, ні виготовлення документації раніше чи пізніше за часом у порівнянні з сусідніми землекористувачами, ні нереалізованість ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні, не позбавляють ОСОБА_1 самого права користування спірною земельною ділянкою та не позбавляють її права на приватизацію земельної ділянки в майбутньому. Так само, вказані обставини не наділяють будь-якими правами інших осіб щодо спірної земельної ділянки , чи-то правом користування, чи-то правом на приватизацію, чи-то правом власності.

Тож, суд не вбачає правових підстав для передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,25 га, тим паче, що дане збільшення розміру його земельної ділянки здійснено за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ОСОБА_1 »;

аналіз матеріалів справи свідчить, що на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року у справі № 389/2398/17 ОСОБА_1 посилалася у позовній заяві (т. 1, а. с. 1-9);

суди при відмові в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу власність земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора не врахували, що:

принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто, поваги до остаточного рішення суду. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2018 року у справі № 389/2398/17 набрало законної сили та цим рішенням встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 з 26 жовтня 2006 року перебуває земельна ділянка розміром 0,30 га;

не надали оцінки поведінці органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, з урахуванням обставин цієї справи;

за огляду на викладене, суди зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 525/869/21 (провадження № 61-2838св24), дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 рокувтрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко