Ухвала

від 14.10.2024 по справі 755/17599/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/17599/21 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/6246/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року, -

за участю:

представника ОСОБА_6

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26 липня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №12020110200002204 від 01 травня 2020 року.

В ухвалі зазначено, що згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, проте вимоги скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 не відносяться до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчий суддя вважав необхідним відмовити у відкритті провадженні за такою скаргою.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки є такими, що не відповідають фактичним обставинам, просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року і призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції зі стадії її прийняття.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що слідчий суддя невірно встановила предмет оскарження, у зв`язку з чим безпідставно відмовила у відкритті провадження за його скаргою. Предметом оскарження є бездіяльність слідчого, пов`язана з неналежним розглядом його клопотання про закриття кримінального провадження.

Як зазначає апелянт, він оскаржує постанову слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 26.07.2024 про відмову в закритті кримінального провадження №12020110200002204, відомості про яке 01.05.2020 внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України. Як на підставу для оскарження вказаної постанови апелянт посилається на п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, апелянт зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можу бети оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Бездіяльність, зазначена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Відтак, вказана норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише невиконання процесуальних дій або неприйняття процесуальних рішень, обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Таким чином, апелянт вказує, що оскаржує до слідчого судді рішення органу досудового розслідування, прийняте за результатами розгляду його клопотання, яке з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України підлягає оскарженню, про що окремо зазначено і в постанові слідчого від 26.08.2024.

З огляду на викладене, апелянт вказує, що посилання слідчого судді на ч. 4 ст. 304 КПК України, як на підставу для відмови у відкритті провадження, є неправильним. Слідчий суддя достовірно не встановила, що є предметом оскарження, а у своїх висновках допустила суперечності, які не ґрунтуються на вимогах скарги і такі висновки не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Крім того, захисник зазначає, що присутнім в судовому засіданні під час розгляду його скарги не був, відсутні і дані щодо його повідомлення про час та день розгляду скарги в суді першої інстанції, між тим, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника тощо.

Представник Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, будь - яких клопотань про відкладення розгляду провадження не направляв. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено у відсутність учасників, які не з`явились.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ч.3 ст. 26 КПК України повноваження слідчого судді при вирішенні питань, віднесених до його компетенції, обмежені законодавчим положенням, згідно з яким, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише питання, винесені на їх розгляд сторонами й віднесені до їх повноважень процесуальним законом.

Як вбачається з матеріалів скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , адвокат звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26 липня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №12020110200002204 від 01 травня 2020 року та зобов`язати уповноважену особу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України прийняти постанову про закриття кримінального провадження №12020110200002204 від 01 травня 2020 року.

Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання прозакриття кримінального провадження не підлягає оскарженню, в порядку ч.1 ст. 303 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки постанова слідчого від 26 липня 2024 року про скасування якої ставить питання ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України оскарженню не підлягає, та вважає законним і обґрунтованим прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою на підставі ч.4 ст.304 КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження, при цьому п.7 ч.1 цієї статті передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Водночас, в своїй скарзі адвокат ОСОБА_6 ставить питання про скасування постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, яке за своєю суттю, не є слідчими (розшуковими) діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, та не входить до переліку рішень, які можуть бути оскаржені в порядку ч.1 ст. 303 КПК України, а також не є бездіяльністю прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, як на це посилається апелянт, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , про те, що оскаржуване ним рішення слідчого підлягає оскарженню в порядку ч.1 ст. 303 КПК України, колегія суддів вважає безпідставним.

Що стосується посилань адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді, то вони є безпідставними, оскільки рішення ухвалене слідчим суддею на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження, слідчий суддя не розглядав скаргу по суті, а тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про порушення слідчим суддею вимоги закону, щодо необхідності розгляду скарги за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, в даному випадку є неспроможними.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26 липня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №12020110200002204 від 01 травня 2020 року - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10