Ухвала

від 17.10.2024 по справі 420/34912/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34912/23

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі: секретаря судового засідання Рудого В.А.,

представника позивача Домущі В.С.

представника відповідача Малюченка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву представника відповідача про відвід судді по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 01.01.2024 року відкрито загальне провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті на 11.04.2024 року.

Судове засідання призначено на 17.10.2024 року.

17.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Василяки Д.К. у справі.

Дана заява обґрунтована тим, що за результатом судового засідання у справі №420/34912/23, що відбулось 10.10.2024 в Одеському окружному адміністративному суді, у сторони відповідача Головного управління ДПС в Одеській області, виникли сумніви щодо упередженості головуючого у справі судді Василяки Д.К. з огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача вказує на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, що у свою чергу передбачало неможливість подальшого розгляду справи та відповідно процесуальної реакції з боку суду у вигляді залишення позовної заяви ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» без розгляду.

Також, на думку відповідача, подані позивачем процесуальні документи та докази підписані від імені Ліани Друзь (директор підприємства ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» на час подання позовної заяви) із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів, а отже не мають юридичної сили, адже всі вони подані невстановленою особою та засвідчені з порушенням чинного законодавства.

Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що 22.02.2024 представником позивача адвокатом Бондарем О. В. через підсистему Електронний суд було подано заяву про доповнення позову новими підставами, та до зазначеної заяви адвокатом було долучено ордер на надання правничої допомоги серії ВН № 1117799, сформований нібито 08.02.2024. Проведеним аналізом відкритих джерел представником Головного управління ДПС в Одеській області було виявлено використання бланку ордеру повторно.

А саме Ухвала Господарського суду Одеської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 14.09.2023 у справі №916/1320/23 містить детальну інформацію про представників сторін, за участі яких відбувалось судове засідання: «від позивача адвокат Бондар О.В., ордер серія ВН №1117799 від 29.03.2023». Отже, було встановлено, що адвокатом здійснена можлива підробка ордера, а саме у визначений бланк ордеру серія ВН № 1117799, який вже використовувався раніше, з іншими відомостями, з використанням комп`ютерної техніки шляхом заміни частини тексту, внесено інші відомості.

За таких обставин, відповідач вважає, що суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., не може продовжувати розглядати адміністративну справу №420/34912/23 за позовом ТОВ «БЄЛ- ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки вищенаведені обставини у даній заяві свідчать про відсутність неупередженості, об`єктивності та безсторонності судді Василяки Д.К. при розгляді цієї справи.

У судовому засіданні призначеному 17.10.2024 року представник позивача заперечував проти заяви відповідача про відвід судді.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді та просив її задовольнити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступного висновку: відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі № 990/278/23, від 23.11.2023 у справі № 380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зазначає, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Суд звертає увагу представника відповідача, що заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

Таким чином, ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Василяки Д.К. від розгляду даної справи, суд дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в основу заяви про відвід судді, фактично стосуються його незгоди із вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи та незгоди з окремими діями судді, пов`язаними з розглядом вказаної заяви, які не можуть слугувати підставами для відведення суддів, як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки за правилами частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Тобто, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи суддею, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини. Стверджувальні судження позивача є бездоказовими, а наведені аргументи не відповідають критерію "об`єктивно обґрунтований".

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Також, як зазначено у частині 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже заява про відвід судді від 17.10.2024 року з вказаної підстави подана з порушенням встановленого строку, оскільки заявнику стало відомо про обставини, які на його думку викликали сумніви щодо неупередженості судді 10.10.2024 року, під час участі у судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЄЛ-ТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Д.К.Василяка