Ухвала

від 18.10.2024 по справі 400/10642/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

18 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №400/10642/23

провадження №К/990/38691/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

перевіривши касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №400/10642/23 за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Миколаївської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, Департамент Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

У січні 2024 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради, що полягає у невиконанні Міської цільової програми поводження з побутовими відходами, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 20.12.2019 №56/66, в частині невжиття заходів до будівництва лінії сортування твердих побутових відходів (далі - ТПВ) на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ;

- зобов`язати Миколаївську міську раду вчинити дії до забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва.

Миколаївська міська рада з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася і звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 і залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.04.2024.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що у касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен указати конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі Миколаївська міська рада наводить доводи щодо неправильного застосування норм матеріального права, проте чітко не визначає підстави касаційного оскарження відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі зазначення такої підстави як пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України у касаційній скарзі мають конкретно зазначатись або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини 4 статті 328 КАС України.

Керуючись приписами статей 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №400/10642/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб