Постанова

від 18.10.2024 по справі 160/4832/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/4832/21

адміністративне провадження № К/990/3912/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Берназюк Я.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 (суддя: Прудник С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 (судді: Прокопчук Т.С., Круговий О.О., Шлай А.В.)

у справі №160/4832/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання дій протиправними.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ "Спецпромремонт" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області по здійсненню державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки площею 20,2200 га (кадастровий номер 3521982500:02:000:8003), розташованої на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (яка орендується ТОВ Спецпромремонт (код ЄДРПОУ 30735166) на підставі договору оренди землі, серія та номер: 154/04-17/2018 від 05.09.2018), за результатами якого складено: акт обстеження земельної ділянки від 02.12.2020 №1130-ДК/920/АО/Ю/01/-20; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 02.12.2020 №1130-ДК/909/АП/09/01/- 20; протокол про адміністративне правопорушення від 28.01.2021 №1130-ДК/0008П/07/01/-21; повідомлення про сплату шкоди, завданої внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 28.01.2021 №1130-ДК/0008ШК/11/01/-21; розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 21.01.2021 №1130-ДК/0008ШК/11/01/-21; припис від 28.01.2021 № 1130-ДК/0013Пр/03/01 /-21;

- визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №1130-ДК/0013Пр/03/01/-21 від 28.01.2021.

Позов обґрунтовано тим, що оскільки ТОВ "Спецпромремонт" займається видобуванням граніту, який є корисною копалиною загальнодержавного значення, підприємству не потрібно мати в наявності спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, а достатньо мати в наявності робочий проект землеустрою.

Також покликався на те, що не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, а сама перевірка проведена без участі суб`єкта господарювання.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області земельна ділянка з кадастровим номером 3521982500:02:000: 8003, загальною площею 20,2200 га на підставі договору оренди №154/04-17/2018 від 05.09.2018 перебуває у користуванні ТОВ «Спецпромремонт».

На обумовленій земельній ділянці ТОВ «Спецпромремонт» проводить видобуток граніту. На частині цієї земельної ділянки площею 7,6755 га позивачем проведено роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на підставі наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.11.2020 № 1130-ДК у зв`язку з надходженням листа Управління СБУ в Кіровоградській області від 09.11.2020 №61/КЗЕ/822/нт, проведено перевірку дотримання ТОВ "Спецпромремонт" вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт від 02.12.2020 № 1130-ДК/909/АП/09/01-20.

На підставі акта перевірки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено припис №1130-ДК/0013Пр/03/01/-21 від 28.01.2021, яким позивача зобов`язано отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Не погодившись із зазначеними діями ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області по проведенню перевірки дотримання ТОВ "Спецпромремонт" вимог земельного законодавства та винесеним приписом, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок.

Суди дійшли висновку про помилковість доводів позивача, що відповідач здійснив перевірку із порушенням встановленої законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки під час перевірки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не керувалося вищезазначеними нормативно-правовими актами, а керувалося безпосередньо положеннями Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Також суди виходили з того, що згідно з положеннями статті 168 Земельного кодексу України саме власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків встановлених даною статтею, а тому саме позивач зобов`язаний забезпечити усунення порушень, зазначених в оспорюваного приписі.

Також суди виходили з того, що згідно робочого проекту 2012 року позивач зобов`язаний отримати дозвіл на зняття та перенесення родючого шару ґрунту.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції було неправильно застосовано положення пп. «в» та абз. 5 ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України щодо відсутності необхідності отримання спеціального дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, оскільки, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою (в редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин» від 19.12.2019, оскільки саме ця редакція діяла момент проведення перевірки та складання оскаржуваного припису).

Також покликається на те, що судами обох інстанцій не взято до уваги (проігноровано), що ТОВ «Спецпромремонт», в межах своєї господарської діяльності - видобуває граніт, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним дозволом на користування надрами (реєстраційний №5025 від 22.10.2009 року). Із системного аналізу пп. «в» та абз. 5, ч. 2 ст. 168 ЗК України вбачається, що зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок під час проведення робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення здійснюються суб`єктами господарювання виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Також покликається на те, що відмовляючи в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки, судом першої інстанції не надано правової оцінку такому факту, що вказані ним норми права містять положення щодо прав відповідача, проте не визначають межу повноважень відповідача, порядок проведення перевірки та підстави її призначення.

Як на підставу касаційного оскарження, ТОВ «Спецпромремонт» посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме положень підпункту «в» та абзацу 5 частини 2 статті 168 Земельного кодексу України щодо відсутності необхідності отримання спеціального дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок на видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач, отримавши 21.02.2022 копію ухвали разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України, що відповідно до вказаної норми не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо дій відповідача по проведенню перевірки

Відповідно до частини 2 статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

За правилами статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 4 Закону №963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (далі - Закон №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч. 11 ст. 4 Закону №877-V).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитись з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення на проведення заходу державного контролю.

За правилами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 7 зазначеного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перевірку дотримання вимог земельного законодавства проведено відповідачем з порушенням вимог Закону №877: без повідомлення позивача про таку перевірку, без вручення наказу та направлення на перевірку та за відсутності передбачених Закону №877 підстав для її проведення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду порушення суб`єктом владних повноважень встановленої законодавством процедури проведення перевірки нівелює подальші висновки такої перевірки.

Зокрема, у постановах від 10.01.2019 (справа №823/922/17), від 28.02.2019 (справа №813/3201/17) Верховний Суд дійшов висновку, що нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У постанові від 04.10.2022 (справа №420/1842/21) у справі Верховний Суд дійшов висновку, що положення частини одинадцятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) про те, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб`єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способам, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.

Верховний Суд у складі судової палати, вирішуючи питання застосування положень Закону №877-V у подібних правовідносинах, у постанові від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19 сформував наступні висновки:

"1) правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведенням моніторингу ґрунтів визначає Закон № 963-IV, проте він не визначає порядку проведення перевірок під час здійснення такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб`єктів, так і об`єкти цих відносин;

2) цілі й завдання Закону № 877-V щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом № 963-IV;

3) норми Закону № 877-V потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону № 963-IV, який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об`єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб`єкта, а суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб`єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності)."

Крім того, в подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX в Закони України «Про охорону земель» та «Про державний контроль за використанням та охороною земель» було внесено зміни, згідно яких порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірку дотримання вимог земельного законодавства проведено відповідачем без повідомлення та участі представника позивача.

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду висновки судів попередніх інстанцій щодо дотримання порядку проведення перевірки та правомірності в цій частині дій відповідача не можна визнати обґрунтованими.

Водночас, Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що правомірність дій з призначення та проведення перевірки може бути оцінено судом при вирішенні спору за позовами суб`єкта господарювання про оскарження розпорядчих документів, рішень та за позовами Інспекції про стягнення сум збитків, в основу яких покладені результати перевірки та складені розрахунки.

Таких висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 06.02.2018 у справі №826/4278/14, від 20.02.2018 у справі № 803/1130/17 та від 15.07.2019 у справі №820/11047/15, від 03.10.2024 у справі №520/26475/21.

Крім того, у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала таку правову позицію:

«Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства».

У справі яка розглядається результатом перевірки є припис. Саме при вирішенні спору щодо законності припису заявник не позбавлений можливості посилатись на порушення вимог законодавства щодо призначення та проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність висновків контролюючого органу. Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень природоохоронного законодавства.

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані дії відповідача щодо проведення перевірки не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що в силу положень частини 1 статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Водночас, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.03.2018 у справі №П/9901/135/18 (провадження №11-70сап18), від 31.01.2019 у справі №9901/56/19 (провадження №П/9901/56/19), від 27.06.2019 у справі №9901/920/18 (провадження №11-1455заі18), поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За правилами пункту 5 частини 1 статті 349, частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 3 статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області по здійсненню державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки площею 20,2200 га (кадастровий номер 3521982500:02:000:8003).

Щодо припису

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України (в редакції станом на 2012 рік) ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

В подальшому в статтю 168 Земельного кодексу України неодноразово вносились зміни, якими, серед іншого, визначено випадки, за яких дозволено зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

Так, відповідно до статті 168 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 402-IX від 19.12.2019, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин та винесення оскаржуваного припису) ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;

в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, зняття ґрунтового покриву з якої слугувало підставою для проведення перевірки та винесення відповідачем оскаржуваного припису, надана позивачу у користування для проведення робіт з видобутку граніту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 затверджено переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до яких граніт віднесено до числа корисних копалин загальнодержавного значення.

За змістом пункту «в» частини 2 статті 168 Земельного кодексу України, в редакції яка була чинною на момент винесення оскаржуваного припису, проведення робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення входить до числа винятків, які дозволяють зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

За таких обставин, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог статті 168 Земельного кодексу України та вимог оскаржуваного припису щодо необхідності отримання позивачем спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок є протиправними, а висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

При цьому, передбачена робочим проєктом землеустрою необхідність отримання дозволу для зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту на зазначені висновки не впливає, оскільки звільнення позивача від обов?язку отримання такого дозволу закріплено на законодавчому рівні.

Крім того, згаданий робочий проєкт було розроблено ще у 2012 році на підставі чинного на той час законодавства, яке забороняло зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу відповідних органів для усіх, без виключення, видів діяльності.

Однак станом на час прийняття оскаржуваного припису законодавство змінилось і для певних видів діяльності, зокрема, діяльності позивача, уже не передбачає заборони зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, тому положення робочого проекту в цій частині суперечать чинному законодавству і не створюють відповідного обов?язку для позивача.

Покликання суду першої інстанції на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2020 у справі №214/3043/19, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування постанови старшого державного інспектора від 15.04.2019 №124-ДК/0063По/08/01/-19, якою ОСОБА_1 (керівника позивача) притягнуто до відповідальності за статтею 53-3 КУпАП за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, є безпідставним, оскільки таке рішення обґрунтоване попередньою редакцією статті 168 ЗК України, якою не було передбачено винятків з заборони на зняття ґрунту без спеціального дозволу.

Також безпідставним є покликання судів попередніх інстанцій на постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель від 01.02.2021 №1130-ДК/00081То/08/01-21, якою ОСОБА_1 (керівника позивача) притягнуто до відповідальності за статтею 53-3 КУпАП за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, оскільки така постанова не була предметом судового контролю і в силу приписів статті 78 КАС України не створює підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №160/4832/21 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №1130-ДК/0013Пр/03/01/-21 від 28.01.2021.

В іншій частині провадження у справі №160/4832/21 закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

Я.О. Берназюк